«Молодіжна збірна не поступається команді Реброва»: Федорчук – про заявку Мельгоси перед Євро-2025 (U-21)
Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив заявку своєї команди на контрольний поєдинок з Іспанією (06.06) в рамках підготовки до чемпіонату Європи-2025. До списку іспанського фахівця потрапило 25 гравців, хоча на Євро може буде заявити всього 23.
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський зв’язався з колишнім головним тренером Таврії та Оболоні Олегом Федорчуком, який підготував більше десятка збірників, поговоривши на такі теми:
- Чи оптимальну команду напередодні Євро має Мельгоса;
- Чому Забарного не слід кликати на допомогу молодіжній збірній;
- Приємний головний біль Мельгоси – воротарська позиція;
- Чому один із захисників молодіжки здав у другій частині УПЛ;
- Наскільки Велетню, Квасниці та В’юннику підходять їхні прізвища;
- Хто з гравців команди Мельгоси нагадує молодого К’єзу;
- Динамівський феномен – 10 гравців команди Шовковського в заявці молодіжки;
- Очікування від молодіжної збірної України та чому нам, чим гірше, тим краще.
«Мельгоса має бути задоволений гравцями, які в нього є»
– Що скажете про заявку молодіжної збірної України на контрольний матч з Іспанією? Наскільки вона відповідатиме тому складу, який ми побачимо на Євро-2025?
– Думаю, що тренерський штаб Мельгоси в цілому задоволений тим складом гравців, який вони мали протягом відбіркового циклу. Це доводить результат молодіжки. Як на мене, команда Мельгоси найстабільніша з усіх наших збірних. Мені здається, що експериментів точно не буде.
Олег Федорчук, фото: ФК Енергія
Можливо, будуть точкові зміни. Ми ж бачимо, що Бражко три місяці тому і Бражко зараз – це два різні гравці. Мельгоса не вчора очолив збірну, добре знайомий з гравцями, тому проблем з кадрами у молодіжці я не бачу.
– Чи можете назвати гравця, якого не вистачає у цьому списку? Той-таки Забарний за віком ще підходить для виступу на турнірі, проте, схоже, молодіжне Євро його не цікавить.
– Все залежить від того, на якому рівні знаходиться футболіст. Якщо гравець піднявся на умовний десятий поверх, то навіщо йому спускатися нижче, аби комусь щось довести? Олімпіада – це все-таки інше, це легендарний турнір, який запам’ятається на все життя. Хоча і тут бувають різні підходи: бразильці та аргентинці прямо рвуться на Олімпіаду, тоді як європейці не мають такої іскри в очах перед олімпійськими змаганнями.
Я не бачу доцільності у залученні Забарного.
Не треба критикувати футболіста за те, що він дбає про свою кар’єру. Треба пам’ятати, що футбольна кар’єра мінлива та і триває переважно 10-12 років на високому рівні. За ці роки треба заробити ім’я, фінанси та не дуже нашкодити здоров’ю. Все-таки Ілля провів важкий сезон в АПЛ, треба і про відновлення не забувати.
Ілля Забарний, фото: УАФ
– Загалом у заявці Мельгоси 25 гравців, а на Євро-2025 поїде лише 23 виконавці. Як гадаєте, кого на молодіжному чемпіонаті Європи з цього складу ми не побачимо в футболці збірної України?
– Думаю, з цим тягнутимуть до останнього. Хтось може захворіти під час збору, чи травмуватися, тому я б поспішних висновків не робив. Згадую випадок з іспанським воротарем Сантьяго Канісаресом, який сильно порізав сухожилля, впустивши одеколон, через що не поїхав на ЧС-2002. І таке буває у футболі:)
«Михавко в майбутньому може на довгі роки стати основним у національній збірній України. А ось Крупський здав після зимового «хитання»
– Мельгоса стоятиме перед серйозною дилемою щодо основного голкіпера. Тут у нього і Крапивцов, який наприкінці сезону почав грати за Жирону, тут і основний воротар чемпіона України – Руслан Нещерет і основний голкіпер головної сенсації УПЛ Георгій Єрмаков. Кому іспанський фахівець все-таки надасть перевагу?
– Вибір буде між Нещеретом та Єрмаковим, оскільки вони, на відміну від Крапивцова, мають стабільну ігрову практику. Найголовніше, аби голкіпер мав порозуміння з захисною ланкою. Це дуже важливо, особливо при стандартах. Проте, думаю, що основним воротарем на Євро буде саме Нещерет, оскільки саме його Мельгоса і використовував у відборі на чемпіонат Європи.
– Як гадаєте, хто складе пару центральних захисників молодіжної збірної України? Вимальовується пара центрбеків Батагов-Михавко…
– Тут тобі навіть не потрібна моя консультація, ти й так все розумієш:) Батагов дуже непоганий захисник, Михавко наприкінці сезону додав у надійності. Тарас молодий футболіст, але має дуже великі задатки, не дивлячись на наявність помилок. Не ставити його в стартовий склад – неправильно. Михавку треба давати шанс. Думаю, він у майбутньому на довгі роки може стати основним футболістом національної збірної. Загалом хороша заміна росте Матвієнку, який вже давно не юний гравець.
– Михавко та Батагов – лівші. Не буде складнощів у їхньому поєднанні в центрі захисту?
– Один лівоногий центральний захисник – це вже рідкість, а два та ще й старті… Таке дійсно не часто побачиш:) Хоча в Шахтарі свого часу грала пара Матвієнко-Ракицький. Зазвичай можна побачити, що грають два правоногих центрбеки у парі, але у футболі буває різне.
Не думаю, що будуть особливі складнощі через це. Хоча своя специфіка все-таки присутня. Лівоногі захисники зазвичай мають кращі навички початку атаки, першого пасу, але менш надійні за правшів.
– На флангах захисту несподіванок не буде – зліва Вівчаренко, справа Крупський?
– Вівчаренко – так. А ось по Крупському є питання. Це його нестандартне рішення грати в аутсайдерах (взимку оборонець Ворскли підписав контракт з Металістом 1925, відмовившись від пропозиції Шахтаря – прим. «УФ»)… Сезон для хлопчини видався непростий.
Ілля Крупський, фото: Instagram
Як на мене, Крупський трохи здав. Ці «хитання» навколо нього взимку – Шахтар-Металіст 1925 – не пішли йому на користь. Вони нікому не йдуть не користь. Хіба це допомогло Судакову чи Шапаренку? Та ні. Аби показувати максимальний результат треба бути максимально концентрованим, а як таким лишатися, коли тебе щотижня сватають у новий клуб? Дуже мало гравців витримують такий тиск.
«Велетень відповідає своєму прізвищу та нагадує молодого К’єзу. Ванат буде основним, але й В’юнник хлопець непростий»
– Хто гратиме в центрі поля молодіжної команди? Оптимальною виглядає трійка Бражко-Ярмолюк-Очеретько.
– Думаю, ця трійка лишиться без змін. Це конструкція, на якій стоїть цей дім Мельгоси. Команда дуже впевнено виглядала в центрі поля. Усі троє можуть зіграти на атаку, мають лідерські якості, можуть загострити гру. Як говорять англійці: не ремонтуй автомобіль, який їде. Так, Бражко здав після зими, але він все ще знаходиться на хорошому рівні. Просто від нього хочеться бачити більше, бо він здатний на це.
– Найкращі крила атаки на сьогодні – Велетень та Волошин? Той-таки Квасниця не так сяє після свого переходу в Карпати.
– Квасниця в Карпатах трохи заквасився. Ось Велетень також повністю відповідає своєму прізвищу:) Він не зовсім високого зросту, але має потужний вигляд.
– Чимось нагадує Джердана Шакірі в цьому компоненті, той також не високого зросту, але дуже «збитий».
– Так, так. Але взагалі за манерою гри Велетень мені більше походить на молодого Федеріко К’єзу. Такий самий експресивний та дуже заряджений фланговий гравець був на старті кар’єри.
Волошин також хороший футболіст, хоча й програє конкуренцію в Динамо. Але ж кому він програє її? Дуже потужним виконавцям – Кабаєву, який зіграв у всіх матчах Динамо в сезоні та легенді клубу – Андрію Ярмоленку. Взагалі крила атаки молодіжної збірної мають дуже яскравий вигляд.
– Щодо форвардів, то їх в заявці молодіжки вдвічі більше, ніж в заявці національної команди: двоє – Ванат та В’юнник.
– Ванат – однозначно буде основним. Він найкращий бомбардир УПЛ та і один з найкращих українських форвардів, яких і так не дуже багато. Але В’юнник теж непростий гравець, якому також личить його прізвище. Я в дитинстві любив рибок в’юнів ловити, але це дуже важко зробити, повірте:) Тим паче Богдан в хорошій формі, тому в разі чого зможе вправно підстрахувати Ваната.
Богдан В'юнник, фото: УАФ
Загалом, на мою думку, заявка молодіжної збірної України нічим не поступається національній команді. Ба більше, деякі позиції в команді Мельгоси виглядають навіть цікавіше та перспективніше. Але так воно і має бути, бо молодіжка – це про майбутнє. Можна сказати, що зміна поколінь в національній збірній має пройти безболісно.
«10 гравців Динамо в заявці молодіжної збірної? Це не заслуга керівництва клубу»
– Загалом маємо 10 гравців Динамо в заявці. Якщо рахувати вихованців Яцика (на контракті в Динамо, грає за Зорю на правах оренди) та Велетня, то взагалі 12. У чому полягає цей динамівський феномен?
– Феномен парадоксальний. А пояснення в мене просте – відсутність грошей у Динамо. Коли в тебе немає грошей, ти одягаєш костюм, який в тебе є, а не купуєш новенький фірмовий. Вихованці Динамо мають чудові шанси проявити себе та заграти в складі першої команди. Це зовсім не заслуга керівництва клуба – це від безвиході.
– Тобто успіх вихованців Динамо стався попри, а не завдяки.
– Так, вірно. Думаю, що це була помилка Шахтаря. Якби «гірники» також довіряли своїм вихованцям, а не витрачали мільйони на незрозумілих легіонерів, то могли спокійно б потягатися з киянами. Молодь донеччан також доволі перспективна, але їй просто не довіряють в першій команді.
А так виходить, що Шахтар замість того, аби вкладатися в українських гравців інвестує в футбольні школи Ботафого, Сантоса тощо. Ну, якщо в донецькому клубі вирішили підтримувати бразильський футбол, а не український – це їхнє право, але результати ми бачимо.
– Можете назвати головних лідерів цієї збірної, хто поведе за собою команду на Євро-2025?
– Важко сказати. Лідерство – це не тільки про рівень гри, тут має бути характер. Ось Бражко може бути – він має лідерські якості та відповідний характер, не даремно йому свого часу віддавали капітанську пов’язку в Динамо. З несподіваних кандидатур на думку спадає Михавко. Не дивлячись на його вік, він має лідерські задатки.
Зазвичай наявність лідерів помітна, коли команда потрапляє в тяжке становище під час гри. Ось саме в таких моментах лідери проявляють себе. Іноді це може йти від гравців, від яких такого і не очікував.
Збірна України U-21, фото: УАФ
«Команда Мельгоси має переймати досвід Петракова. Добре, що зараз не підіймається градус очікувань від молодіжки на Євро»
– Перший матч на Євро-2025 граємо з Данією, далі Фінляндія та Нідерланди. Які у вас очікування щодо виступу нашої молодіжки на турнірі. Ця команда зможе повторити досягнення команди Ротаня, ставши бронзовим призером чемпіонату Європи?
– А чому ні? Не тільки молодіжка Ротаня досягала успіху. Згадайте команду Олексія Михайличенка з Артемом Мілевським та Ко, які грали у фіналі чемпіонату Європи-2006. Хоча тоді вони були в тіні, бо національна команда готувалася до історичного чемпіонату світу в Німеччині – вся увага була прикута саме до підопічних Олега Блохіна.
Багато що буде залежати від результату першої гри. Важливо, аби ми взяли там свої очки. Та якщо відверто, то Нідерланди зараз не вражають: що їхня національна команда, що молодіжна. Взагалі мені здається, що саме Україна фаворит у своїй групі. Але дуже добре, що ніхто у нас зараз не підіймає градус очікувань від нашої команди.
– Бо це ж було вже. Досі свіжий у пам’яті нещодавній досвід з «найкращою збірною України в історії», яка розгромно програла Румунії та посіла четверте місце у групі на Євро-2024.
– Та і Олімпіада також, куди ми їхали ніби вже у фіналі гратимемо. Перед Євро панувала атмосфера, ніби ми фаворити та і взагалі маємо розривати. На мою думку, треба трохи скромніше себе поводити на початку. А там, як то кажуть, апетит приходить під час їжі.
Згадайте як наша молодіжна збірна України під керівництвом Олександра Петракова стала чемпіоном світу U-20. Я тоді коментував перші три гри. Того Петракова вже всі знімали з посади головного тренера. Та я і сам говорив: «Ну, в що ми граємо? Що це таке?». Потім в непростих матчах ми пройшли Колумбію та Італію, а у фіналі винесли корейців та стали чемпіонами світу. Не без фарту, звісно, але результат є – це найголовніше.
Команда була сирою, але дуже згуртованою навколо Петракова. Та і в них були вожаки на полі – Попов та Бондар, які тягнули свою команду на характері. І це при тому, що Петраков не мав тоді стільки якісних виконавців, які зараз є в розпорядженні Мельгоси.
– Тобто найголовніше – це згуртувати колектив?
– Так, треба переймати досвід Петракова. Потрібно, аби в молодіжці існувала довіра до гравців, панувала хороша атмосфера, футболісти були заряджені на боротьбу.
– Той-таки вихід Дніпра до фіналу Ліги Європи 2014/15 відбувся за схожим сценарієм. Клуб розсипався, гравці місяцями не бачили зарплату, але згуртований колектив якісних футболістів зробив свою справу.
– Я добре пам’ятаю цю історію. А ось нещодавно Зоря так само зіграла з Карпатами (3:1), Рух в подібному стилі провів другу частину сезону. Їх хоронили, а вони наперекір всім здобули позитивний результат. Труднощі загартовують. Можливо, це наша ментальність: чим гірше, тим краще:)