«На Твердохлібі можуть заробити ще вдвічі-втричі більше»: екс-тренери новачка Кривбасу про трансфер півзахисника

Перший гучний трансфер чемпіонату України 2024 року: 10 січня лідер УПЛ Кривбас оголосив про перехід одного із найбільш прогресуючих молодих гравців турніру до свого складу. 

Єгор Твердохліб із Минаю переходить у команду Юрія Вернидуба. Ми зв'язалися зі спеціалістами, у яких Єгор грав на аматорському рівні (2019) та в Першій лізі (2020-2022), щоб дізнатися, які перспективи футболіста у новому клубі.

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» Дмитро Мурашенко (він працював в Атлеті з Єгором) та Ігор Жабченко (він очолював Гірник-Спорт і запросив аматора в Першу лігу) розповіли:

• Чому вихованець Динамо не заграв у київському гранді
• Чи зможе Твердохліб дорости до національної збірної
• Як президент Гірника-Спорт спочатку противився приходу гравця з аматорів
• У чому Твердохліб перевершує Мудрика
• Несподівану історію з дитячо-юнацького футболу, про те, як за Олександра Андрієвського заплатили 200 баксів, 60 000 гривень та 100 000 доларів

«Суддя Березка порекомендував мені взяти Твердохліба»

– Що ви відчули, коли дізналися, що Єгор переходить до команди, яка лідирує зараз у нашому чемпіонаті?

Дмитро Мурашенко: Радий за нього. Твердохліб цього заслуговує, він завжди був цілеспрямованим. Такі люди мають грати на найвищому рівні. Думаю, Минай він переріс. Він уже й улітку був готовий до нового клубу. Зараз побачимо, щоб не було пізно. 

Дмитро Мурашенко, фото: ФК Атлет

Ігор Жабченко: Гордість. Єгор прийшов до нас юним, необстріляним 19-річним хлопцем та доріс до такого рівня. Думаю, він уже готовий до цього рівня. У Мінаї Єгор добре виглядав, забивав голи, був одним із лідерів.

– Як він потрапив до вас у команду?

Дмитро Мурашенко: У Динамо він не сподобався, але він не цурався футболу, грав за Чайку з Вишгорода в чемпіонаті України серед аматорів і навіть у місцевих змаганнях. Ми його взяли з Чайки в Атлет майже не дивлячись, адже на тренуванні він забив п'ять чи шість м’ячів. З нами Єгор потренувався лише три-чотири рази, і ми його заявили.

У нас склад було укомплектовано, але тренер Чайки Валерій Сидорчук говорив, що це майбутній гравець УПЛ. І після першого кола, в якому він забив 12 м’ячів, мені дзвонили з п'яти клубів Першої ліги, тренери і президенти. Твердохліб навіть не просився на перегляди. Він вибрав Гірник-Спорт і там також доводив [свій рівень]. І у кожній своїй команді він ставав лідером.

Ігор Жабченко: Нам його порекомендував суддя Сергій Березка. Я говорю – «нехай приїжджає». Подивився: якості хороші. Він постійно прогресував, працював над собою. Думаю, він доросте до рівня гравця національної збірної.

Ігор Жабченко, фото: ФК Гірник-Спорт

«У Твердохліба ментальність переможця, він не боїться гольових епізодів»

– Які найкращі якості були у Єгорі?

Дмитро Мурашенко: Він ніколи не боявся опинитися у гольовій позиції. Багато футболістів хочуть бити лише з ідеальних позицій. Єгор не боявся, якщо чотири рази вийде на ворота і заб'є лише раз.

Хороші природні дані, працездатний. Ніколи не цурався чорнової роботи. Відпрацьовував. Хоча йому їхати до нас доводилося здалеку, пам'ятаю, після пізніх ігор він ледве встигав додому іноді. І ментальність переможця: завжди хотів перемагати. Йому було байдуже, з лідером грати чи з аутсайдером. Виходив, грав і забивав, що найголовніше. Було видно, що хоче взяти максимально від команди, від тренера.

Твердохліб не боїться забивати. Це зараз проблема у нашому українському футболі. У нас у футболі багато нападників, які бояться порожніх воріт, що вони не влучать. Бояться відкритися на просторі, бо потім треба буде реалізовувати момент. У Єгора такого немає. Ми ще мали нігерійця Крістофера, який теж нічого не боявся. Багато гравців, що якісь трохи перелякані і бояться відповідальності. Це моя думка. Ось і подивіться УПЛ – моментів там небагато. 

У нас мало рішучих футболістів, які не бояться із чотирьох моментів забити один. Сидить десь у окопі і його не видно, зате не помиляється. Це не про Єгора: Твердохліб три рази вийде віч-на-віч, один гол заб'є і ОК.

Єгор Твердохліб, фото: ФК Минай

Ігор Жабченко: Хороша швидкість, добре відчуває гольовий момент, правильно розташовується у штрафному майданчику. Добре головою грає, міцний, стійкий.

– Де б Єгор найкраще себе проявив би в ігровій системі Юрія Вернидуба?

Дмитро Мурашенко: Єгор любить атакувати, у нападі міг грати на будь-якій позиції – праворуч, ліворуч, у центрі. Ми його використовували нападником, іноді крайнім півзахисником, але також з акцентом на атаку.

У Вернидуба найголовнішими мають бути чоловічі якості. Єгор повністю відповідає цим критеріям. Вернидуб вміє давати свободу дій та розкривати футболіста. Взяти того ж таки Сашу Андрієвського – ще одного гравця, який вийшов у великий футбол із Атлету. Єгор може зробити у Кривбасі великий крок уперед і потенційно буде гравцем збірної. Усі риси для цього є. Він має потенціал, який він ще не виявив на високому рівні. Може брати на себе та реалізовувати у важливих матчах вирішальні моменти. 

У Минаї гра була не під нього, другим номером команда грала, мало атак. У складі лідера він може отримати зовсім нову роль.

Ігор Жабченко: Найімовірніше – відтягнутого форварда. Він може добре розігнати атаку. З глибини вклинюватися в оборону суперника. У Минаї його і на фланзі використовували, і нападником. Він різноплановий гравець. Універсал: в атаці може відіграти на будь-якій позиції.

«Президент Гірника-Спорт спочатку був проти гравця з аматорів, доки не побачив гру Єгора»

– Як Єгору давався перехід із аматорів у професійний футбол?

Дмитро Мурашенко: А у нас заведено недооцінювати шлях у великий футбол через аматорський. Хоча те ж таки ЛНЗ дійшло до УПЛ від аматорів майже тим самим складом, були лише точкові посилення. І вони мали класний колектив.

Ігор Жабченко: Якщо ти маєш талант, слухаєш тренера, намагаєшся зрозуміти його бачення, виконуєш його установку – це легко. Він має цей талант і в нас він добре прогресував.

Єгор Твердохліб, фото: ФК Кривбас

Вже колишній президент Гірника-Спорт Петро Матвійович Каплун спочатку обурювався: «Шо ти мені привіз, кого ти мені привіз, нащо він мені потрібний?». Тому що я взяв гравця з аматорів. А потім він мені казав: «Ой, та я ж цього не казав, такого не було». Коли Єгор вже почав грати на справді хорошому рівні.

– Про що свідчить приклад Твердохліба: футболістам краще одразу йти у дорослий футбол, навіть на рівні аматорів? Система юнацьких та молодіжних команд затримує розвиток?

Дмитро Мурашенко: Твердохліб прийшов у любительські змагання справді відразу після системи дитячо-юнацького футболу. У нас він додав у чоловічих та бійцівських якостях.

Єгор ішов через аматорський футбол, так і треба робити. Я взагалі не сприймаю систему U-19. Ми граємо з ними товариські зустрічі. Там хлопці варяться у власному соку, зростання сповільнюється. Їм все одно за рік-два треба адаптуватися до дорослого футболу.

Я ще й у ДЮСШ, як тренер, бачу, як потім розвиваються наші випускники. Деякі могли бути останні п'ять років кращими в дитячих командах, за ними бігали і Динамо і Шахтар. Але, виходячи в 19 років у дорослий футбол після «теплої ванни» в юнацьких змаганнях, вони часто повністю розчиняються.

Ігор Жабченко: Та все залежить від гравця. Від того – чи є у нього характер, чи немає характеру. Чи готовий він виривати своє місце. Переходити в дорослий футбол все одно одного разу доведеться. Без характеру там нічого не вийде.

«Динамо пропускає свої ж таланти: Андрієвського ми у них купили за 200 доларів, а потім Динамо його викупило назад за 100 000»

– Твердохліб перебував у системі київського Динамо з 13 до 14 років, але так і не заграв у Динамо. Чому?

Дмитро Мурашенко: Динамо не влаштовувала його антропометрія, ще щось. Але їм і Андрієвський спершу не підійшов. Ми його купили в ДЮСШ Атлет за 200 доларів. А вони потім його, свого вихованця, за 100 000 доларів викупили у Металіста (за інформацією сайту Transfermarkt, Андрієвський із Металіста до Динамо повернувся як вільний агент, – прим. А.Т.).

Олександр Андрієвський, фото: ФК Динамо Київ

Андрієвський спочатку був у мене в Атлеті, але по дітях він грав зі старшими за нього на п'ять років. І він із мого дозволу пішов ще до школи Динамо тренуватися. Сашко там був капітаном другої команди у своєму віці. Так дійшов до Динамо-2. Я там знав тренера, запитав: «Він тобі потрібний?», той відповідає: «Ні». «Ну, тоді, прошу, зроби так, щоб ми його забрали». Ми трохи закулісно все вирішили – дали за це 200 доларів, та й забрали Сашу назад до Атлету. А за півроку вже Металіст ним зацікавився, викупив у нас приблизно за 60 000 гривень. Металіст віддав в оренду до Гірника-Спорт, а звідти вже Динамо викупило за 100 000 доларів.

Ігор Жабченко: Це специфіка дитячого футболу. Діти по-різному розкриваються. Тренери роблять ставку суто на більших фізично, які у складі залишаються не за рахунок таланту, а за рахунок маси, сили. Ще на рівні дитячо-юнацького футболу вони можуть боротися. А потім ті, хто здавався сірим – виростають. А ті, хто був королями, зникають.

Я працював з 2003 по 2008 з національною юнацькою збірною U-16. Ми грали на турнірах із португальцями, іспанцями, бельгійцями, голландцями. Ми їх брали силою, міццю, пресингом. А потім вони виростали, і у 18 років вони вже нас обігравали. Тому що у нас менше техніки та розуміння. Вони вже підростали, техніка була, думали швидше. У дитячому футболі потрібно більше про техніку думати, а фізично вони вже десь до 17-18 самі собою підтягнуться.

Якщо дитина має швидкість, міць, фізику, але не має техніки і мислення, кому це все потрібно? А у Єгора все є – гарна думка, і правильні рішення приймає, і з м'ячем добре працює, і швидкість з'явилася.

«Для Твердохліба Минай був чудовим трампліном»

– За три сезони у Гірнику-Спорт в чому додав Єгор?

Ігор Жабченко: Він прийшов з аматорів у 18 років. Підтягнув швидкість рішень, він довго приймав рішення спочатку. Фізично, звичайно, додав. Зміцнів, став уже таким чоловіком, який міг і забити, і обіграти, і протягнути. Твердохліб почав забивати, ставати лідером, на нього почали звертати увагу. Грав і нападника, і з глибини.

Єгор пішов до Минаю без компенсації. Президент Олексій Едуардович Шалаєв дав йому змогу просто піти. Це було в 2022 році, коли війна почалася, плутанина. Спокійно пішов і все.

Єгор Твердохліб, фото: ФК Минай

Правильно Твердохліб зробив, що перейшов у Минай. Перейди він, припустимо, до Колоса, де багато ветеранів, там менше шансів було б. Там більше довіряють досвідченим. А так він став лідером у Минаї. Спрогресував ще сильніше. 

Він прийшов у Минай у 21 рік – всього через кілька сезонів на всеукраїнському рівні в нижчих лігах і аматорах. У багатьох клубах, припустимо у Зорі, Колосі, Ворсклі, щоб заграти, потрібно бути готовим футболістом. Хоча у тій самій Полтаві вже пішла молодь, бо грошей мало. Минай був для Єгора супер-трампліном. Володимир Шаран дав йому можливість грати, довіряв.

«У Твердохліба ігровий інтелект кращий, ніж у Мудрика»

– У чому Твердохліб ще може прогресувати?

Дмитро Мурашенко: Більш сильні партнери по атаці, більш атакуюча гра – це саме те, що потрібно Єгору, щоб розкрити свій потенціал. Він раніше грав за команди, які не були лідерами своїх турнірів, а коли атакують рідко й малими силами, то на Єгорі концентрувалося надто багато уваги захисників. Тепер все залежить від нього.

Антропометрія в Твердохліба, скоріше, не центрального, а крайнього нападника, вінгера. Це якщо команда грає 4-3-3. Кривбас іноді грає і 4-4-2, у два нападаючі. Єгор міг би грати другого форварда у відтяжці, який грає із глибини, шукає вільні зони, вривається туди, не боїться, йде в обіграш. Якщо є простір і Твердохліб набере швидкість, то може спокійно обіграти одного-двох. У цьому плані схожий на Мудрика. Тільки з ігровим інтелектом сильніший, на мою думку. Хоча в плані фізичної підготовки, техніки та швидкості – слабшим за Мудрика, звичайно. Але за позицією – приблизно так.

У Минаї Єгор забив дуже гарний гол після того, як обіграв трьох-чотирьох. Але в УПЛ він це робив іноді. А в мене на аматорському рівні – постійно.

Ігор Жабченко: Твердохліб потрапив тепер у команду, де він буде ще більше на очах. Кривбас у лідерах. Мусить більше забивати. А якщо більше забиватиме, то на нього і Сергій Ребров око покладе. 23 роки – все ще попереду. Йому потрібно забивати, а для цього потрібна атакуюча команда.

Єгор Твердохліб, фото: ФК Кривбас

Якщо він спрогресує, клуб може ще більше грошей заробити на ньому. Я чув, що цінник – 400 тис євро. Я знаю, що за Твердохліба польський клуб давав 300 тис. євро, його не відпустили. Вони виставили 400 – я думаю, Кривбасу це під силу, і вони за ці гроші купили його. Можливо, там ще якісь домовленості, за якими Минай щось отримає у разі перепродажу.

23 роки пацану, гадаю, до 28 мінімум він ще має зростати, може ще прогресувати. Вдвічі-втричі ще може підрости в ціні.

– У Єгора робоча нога – права. У деяких гравців з аматорів проблема в тому, що недостатньо розвинена не основна нога. У Єгора так було?

Дмитро Мурашенко: Добре працював обома ногами. І добре грає головою, у підіграші, ще більше – в завершенні. Брав гру на себе. Якщо бачить момент, то й віддасть. Але більш такий – індивідуального плану.

Ігор Жабченко: Робоча – права. Ліва – ну так, для ходьби :-) А взагалі, зараз Єгор нормально лівою працює. І дуже добре головою грає, вистрибує, правильно знаходить точку зустрічі з м'ячем. Він дуже різноманітний атакуючий гравець. Гарна дистанційна швидкість. І приймає м'яч, і тягне з глибини, відкривається правильно. Над відкриваннями теж добре працював.

– Єгор на одному із відео відпрацьовує удар у падінні через себе. В іграх йому це знадобилося?

Дмитро Мурашенко: Може, на тренуваннях і відпрацьовував, але у грі не пам'ятаю таких моментів.

Ігор Жабченко: Це може стати в нагоді в одній грі з десяти, і то не факт. Це більше для себе, для координації та спритності.