«Найцікавіше для Руху починається зараз»: Підгурський – про камбек з Вересом та мрію про єврокубки

Рух продовжує видавати сильний відрізок у весняній частині сезону. «Жовто-чорні» з однією поразкою в дев'яти зустрічах не приховують своїх амбіцій закінчити чемпіонат в зоні єврокубків.

Уявіть собі, травмувався Сапуга, за кордон пішли Довгий і Едсон – здавалося, центр півзахисту Руху зазнав непоправних втрат і просідатиме, але зусиллями Підгурського та інших молодих львів’ян команда не просто втрималася, а й виступає стабільніше за багатьох більш досвідчених.

Минулого туру Рух потішив своїх фанів вольовою перемогою над Вересом, яка стала черговою в колекції команди Віталія Пономарьова. У цьому поєдинку вперше після травми зіграв 20-річний півзахисник Денис Підгурський, який по ходу чемпіонату кілька разів виводив команду з капітанською пов'язкою, а також відкрив лік голам в УПЛ.

Денис Підгурський в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:

• Пристрасті в роздягальні Руху
• Секрет перемоги над Вересом
• Та інше.

До речі, напередодні матчу ФК Олександрія – Рух ми поспілкувалися й із півзахисником команди Ротаня Сігєєвим, який потрапив у несподіваний європейський рейтинг. Читайте це інтерв’ю тут.

«Перший тайм з Вересом – найгірший для Руху в сезоні. В перерві пацани між собою погарчали»

– Вітаємо вас із поверненням. Проблеми зі здоров'ям перестали докучати?

– Гарно себе почуваю. Наш клубний реабілітолог Юрій Полігас дуже добре мене відновив. Були думки, щоб оперувати коліно. На щастя, швидко вдалося повернутися.

– Добре, що обійшлося без операції. Команді й так важко без лідерів, які цього сезону вже не зіграють.

– На жаль, ми втратили Климчука та Сапугу. Без травм ніяк в нашій справі. Наш головний тренер Віталій Юрійович [Пономарьов] завжди повторює, що в нас немає незамінних гравців. У нас кожен футболіст може вийти на кожній позиції і достойно замінити.

– Перемога над Вересом поповнила колекцію камбеків, яка назбиралася у Руху цього сезону. Що пішло не так в першому таймі?

– Ми самі винні. Верес нічого особливого не показав. Десь ми вийшли недоналаштованими, нічого не виходило. Як ви знаєте, Віталій Юрійович теж взяв провину на себе, що в першому таймі випустив двох десяток. Десь це зіграло злий жарт. Програвали боротьбу, підбори. Цей тайм — найгірший в сезоні для Руху.

Тренерський штаб просить нас грати з позиції тиску, добре працюємо на тренуваннях. Багато ігор в сезоні витягнули за рахунок функціонального стану.

– Що ти побачив в роздягальні Руху в перерві? Віталій Пономарьов струсонув команду чи хлопці самі завелися і винесли опонента в другому таймі?

– Я був на заміні. Зайшов у роздягальню. Скажу так. Було досить неспокійно. Тренери підвищили голос, пацани між собою погарчали. Багато разів таке було, що подивилися один одному в очі, поговорили і сказали: якщо ми хочемо за щось боротися, ми не маємо при своїх вболівальниках так грати, як у першому таймі!

Вийшли на другий тайм сконцентрованими Зіграли у свій футбол.

– Ти з’явився на полі вже за рахунку 1:1 на користь Руху. Складно було входити в такий матч?

– На заміну не завжди просто виходити. Мені було важко, вийшли, додали в агресії, почали підбадьорювати один одного, забили ще два голи. Могли більше забити.

«Керівництво не хоче, щоб ми ставали легендами Руху»

– Рух цього сезону привчив нас, що команда може ламати гру, коли не все виходить. Як вдається тримати цей рівень ближче до кінця чемпіонату?

– Рік тому команда могла вилетіти з УПЛ. Закінчували чемпіонат молоді футболісти та кілька досвідчених. Кожне очко було важливим. За рахунок праці на зборах влітку та взимку. Дуже інтенсивно попрацювали. В перших турах це дало результат. Команда повірила, що ми можемо грати з будь-яким суперником в УПЛ. Ми можемо дати бій кожній команді.

Велика подяка нашому тренерському штабу за виконану роботу. Не було би цих результатів. Ми давно працюємо з Пономарьовим, знаємо його вимоги і футбол, який він хоче бачити. Один із важливих факторів наших результатів цього сезону — підготовка, яку провів тренерський штаб Віталія Юрійовича.

– Про Рух досить часто можна почути від ваших опонентів, коли просиш назвати команду, яка справила сильне враження. Як ти ставишся до позитивного фідбеку з боку опонентів?

– У нас є свій футбол, який подобається, в першу чергу, вболівальникам. Робимо все, що просить тренерський штаб. На полі люди бачать лише верхівку айсбергу. Щодня ми багато часу приділяємо теоретичним заняттям, вивчаємо суперника, дивимося на себе. Тренування проходять так, щоб ми ставали кращими.

– Те, що Рух уже встиг з усіма суперниками зіграти, зіграє вам на руку?

– В першому колі десь нас недооцінили, дивлячись на минулий сезон, а зараз відчувається, що суперники почали поважати нас. Ми даємо хороший результат. В цьому я бачу лише плюси. Багато команд має свій почерк. Не так, як колись. 

– Адаптації в дорослому футболі допомагає присутність в команді хлопців, яких давно знаєш?

– Можна сказати, що в першу команду я перейшов вже разом з Віталієм Юрійовичем. Мені це дуже допомогло. Мені дуже багато дали досвідчені хлопці, як Юрій Паньків та Олексій Довгий, з яким по сьогоднішній день спілкуюся і дізнаюсь для себе щось нове.

З кожної гри ти набуваєш досвід. Хороший і поганий. Я не буду лише за себе говорити, адже бачу всіх хлопців в тренувальному процесі. Скажу лише, що ми ще не на своєму піку. В нас є ресурс, щоб рости далі. Керівництво клубу не хоче, щоб ми ставали легендами, граючи всю кар'єру в одному місці. Поїхали в Європу, пограли в хороших чемпіонатах, щоб наша мрія збулася - всі тільки за, якщо це відбудеться на взаємовигідних умовах.

Ми підтримуємо кожного хлопця в команді. З повагою ставимося до всіх. Раніше молодому адаптація давалася складно, адже старші хлопці тримали дистанцію. З нами часто тренуються хлопці з академії Руху U-16,U-15. У нас молода команда. Немає кому що розповідати, нема зверхності, гнилі. Комусь щось не подобається — підійшов сказав все в обличчя. Поговорили в команді, зібралися, обговорили. В грі з Вересом почав підвищувати голос на пацанів — ніхто не образився, тому що я сказав правду. Він виправив помилку. Після гри потисли руки. Це важливо і також позначається на результаті.

– В якому топ-чемпіонаті хотів би спробувати себе?

– Не буду тут оригінальним. Це Англія, але не обов'язково АПЛ, куди не так просто потрапити. Ти об'єктивно оцінюєш можливості і розумієш, що треба бути дуже зрілим футболістом. Мені дуже подобаються Бельгія, Німеччина.

Багато наших зараз у Європі і ми бачимо, що вони показують хороший футбол. Ми беремо приклад, як треба йти до своєї мети. Багато футболістів з Руху мають потенціал грати в топ-чемпіонаті.

«Дитячий садок Пономарьова теж може бути конкурентоспроможним»

– Ближче до кінця чемпіонату складно тримати темп, який задав Рух?

– Ми дуже добре готові на цей відрізок сезону. За рахунок цього суперникам ще складніше буде проти нас грати.

– В другому колі Рух лише одного разу поступився – поразка 1:3 від Шахтаря. Що допомагає тримати цей рівень?

– Зараз почалося дуже багато заїздів на базу. Дуже багато часу приділяємо відновленню. Футболісти розуміють, що це зараз важливо. Адже ти дивишся в турнірну таблицю і розумієш — найцікавіше починається лише зараз. 

– Перед Рухом замаячили єврокубки. Тиск за результат під кінець чемпіонату відчувається?

– Хочу сказати, що перед нами не стоїть жодних задач, окрім перемог в кожній грі.

– Але ж всього одне очко до Дніпра-1 – і ви в топ-4.

– Я десь погоджуюсь з вами. Але подивіться на наш склад. Ми ніколи в такій ситуації не опинялися. Це може позначатися на грі не дуже добре. Команда прагне вигравати кожну гру і ми будемо продовжувати в тому ж дусі.

Хочеться написати для Руху нову сторінку в історії й подарувати свято для Львова, розуміючи, що ми не зможемо грати вдома [в єврокубках]. Як кажуть деякі ваші колеги: дитячий садок Пономарьова теж може бути конкурентоспроможним.

– Я можу погодитись, що ви ніколи не були в такій ситуації, хоча вам би став в нагоді чемпіонський менталітет часів U-19.

– Ми використовуємо цей досвід. 85% із тих хлопців в першій команді. Але це зовсім не те. Не ті футболісти, не ті команди, не ті фінанси в команд. Стараємося перемагати в кожній грі. Як бачите, є команди, які створюють нам проблеми. Я думаю, що в наступному сезоні ми зможемо конвертувати набутий досвід в ще кращий результат.

– Головний тренер збірної України Сергій Ребров в одному з інтерв'ю виділяв Рух як одну з найцікавіших команд УПЛ. Такі слова мотивують молодь ще більше пахати?

– Це дуже приємно, що тренер національної збірної України слідкує взагалі на чемпіонатом, знає про кожного футболіста, кожну команду. Коли твоя гра перебуває в полі зору збірної, незалежно це перша збірна, молодіжка, юнаки.

«Може дико прозвучати, але я ніколи не грав з глядачами. Навіть із кількома тисячами, як зараз»

– Успішна кінцівка чемпіонату допоможе привернути увагу тренерського штабу Реброва на когось з представників Руху?

– Важко зараз сказати. Першим кандидатом у збірну від Руху був Климчук, тому що Юрій – футболіст дуже високого рівня. Пацани, які запрошуються в різні збірні, на мою думку, так само є в полі зору національної команди. У нас дуже багато гідних футболістів. Дуже хотілося, щоб хтось з наших потрапив якщо не на Євро, хоча б на збір у червні. Ми будемо тішитися, як за себе.

– Як проводиш вільний від футболу час?

– Зараз сестра народила племінника, тому часто проводжу час із ними в селі. На базі любимо з хлопцями пограти в баскетбол, настільний теніс. Подобається, коли йдеш по академії і маленькі діти просять з тобою зіграти. Нам це приємно. Ми розуміємо, що ті діти дивляться на нас, вечеряємо з ними, приколи розповідаємо. Дуже хороша атмосфера в Руху. Я вдячний Богу, що працюю в такій атмосфері. Тут є все, щоб вирости в хорошого футболіста.

– Далі на Рух чекає виїзд до Олександрії. Команди зараз на різних полюсах, хоча цього сезону ви їх ще не перемагали ні в чемпіонаті, ні в кубку.

– Мені Олександрія дуже імпонує. Їм у деяких іграх не пощастило. Вони вийдуть злими, тому що їм конче потрібні очки. Буде багато боротьби. Хороший тренер, який має свій стиль. Будемо старатися нарешті перемогти Олександрію.

– Календар у кінці чемпіонату вам на руку?

– Ми бачимо календар, але зараз чемпіонат такий, що не знаєш, як матч закінчиться. Всі команди більш-менш рівні. Важко сказати, як воно буде. Ці матчі будуть непростими. Олександрію та Оболонь ми вдома не перемогли. Тренерський штаб говорив, що в цих матчах все буде залежати тільки від нас. Ми самі собі суперники. Якщо ми будемо грати в свій футбол, я переконаний, що будемо задоволені результатом по завершенні сезону.

– Після двох виїздів ви закінчуєте чемпіонат домашніми матчами з Чорноморцем та Динамо. 12-й гравець стане в нагоді Руху?

– Дякувати богу, що запустили глядачів. Це може дико прозвучати, але я ніколи не грав із глядачами - навіть при кількох тисячах на трибунах. Дуже приємно, коли вболівальники приходять і підтримують. Сподіваюсь, що нам вдасться їх потішити. Подивимося в кінці травня в таблиці. 

– Не може один Григорій Козловський весь сезон за всю Арену Львів віддуватися:)

– Григорій Петрович зараз з нами на кожному тренуванні. Спілкується з нами, живе тим футболом, челенджі вигадує.

– Перед початком чемпіонату очікування і реальність в тебе співпали?

– Скажу відверто, на початку сезону я відчував, що ми будемо боротися за високі місця. У нас реально дуже хороша команда, футболісти з майбутнім. Я був впевнений, що вже цього сезону результат прийде. Ми не хотіли собі робити поблажки на те, що ми молоді. Ми – зрілі футболісти. Наші результати показують, що готові боротися за якийсь результат. В моїй голові воно склалося, як мало бути. Якщо ти хочеш перемагати, налаштовуйся тільки на перемогу. В нас не було такого завдання, але зараз ми дійшли до цієї точки. Залишається тільки виходити і перемагати.