«Не дуже подобалося ставлення тренерського штабу»: Шишка щиро пояснив, чому покинув ФК Львів
Вихованець львівського футболу Михайло Шишка встиг пізнати наш футбол у Карпатах і пройти систему донецького Шахтаря, щоб потім виступати у Грузії, але все ж повернутися до України, щоб зіграти в УПЛ за Інгулець та ФК Львів.
Сайт «Український футбол» поспілкувався з Михайлом про його розрив контракту з ФК Львів, власників його нинішнього та попереднього клубу ‒ Копитка та Поворознюка, зірок нашого футболу, які змінили прописку у нинішнє зимове трансферне вікно, та багато чого іншого.
«Мені сказали, що хочуть, щоб я залишив ФК Львів»
– Михайле, ви постійно грали в осінній частині сезону, чому ж пішли із ФК Львів?
– Це була, в принципі, прерогатива тренера та клубу. Мені сказали, що хочуть, щоб я залишив ФК Львів, і подякували за роботу. Якось так.
– А Ви б хотіли і надалі продовжувати виступи у ФК Львів?
– Тут не ставилось питання, хотів чи не хотів, я просто відчував, що так і станеться. Тому що мені не дуже подобалося ставлення тренерського штабу до мене і якось все до того йшло. Напевно, як би не вони зі мною розірвали контракт, то я сам би пішов.
– А що сталося між вами та головним тренером?
– Та нічого такого не сталося, не було ніякого конфлікту. Просто ти відчуваєш деякі аспекти, коли до тебе холонуть. То, коли ти граєш нормально, а тебе міняють. Потім садять, потім наступну гру ти граєш повністю, а потім знову сідаєш на заміну. Такі моменти відчуваються у футболі. Ми просто потиснули один одному руки, як мужики, і розійшлися.
– ФК Львів залишився вам щось винен у плані фінансів?
– Ні, клуб виконав все, що мав.
– Прокоментуйте різні чутки, що ходять навколо клубу: від проблем із заявкою гравців перед сезоном до інформації від Вацка, що власники хотіли б продати ФК Львів.
– Ці чутки ходять ще, мабуть, з того часу, як я взагалі знаю про ФК Львів. За словами хлопців, проблем з фінансуванням взагалі не було. Завжди все стабільно та добре.
Щось там не так робиться в клубі? Я не можу так сказати, тому що на футбольному рівні все є. Є база, яку вони орендують, є поля і так далі. Все досить на хорошому рівні.
Що їх нібито хочуть продати? Я так само чув, як і ви, і нічого більшого.
– ФК Львів має майбутнє?
– Про майбутнє не можу сказати, бо я не бачу вектору розвитку клубу. А про те, хто хоче його тримати, хто не хоче, я не знаю. Якщо відчувається стабільність в клубі, значить, є й якесь майбутнє.
Стабільність була, коли я там був. Зараз я нічого не можу сказати.
- Знайомі чи бачили хоч раз власника клубу Копитка?
– Ні. Наскільки мені відомо, то він проживає за кордоном.
– Останнє місце ФК Львів у першій частині чемпіонату України є справедливим?
– Не можу сказати, що справедливо, бо в багатьох матчах, де можна було брати очки, ми грали внічию або програвали. Вважаю, що з тих ігор треба було виривати більше.
Чому так виходило? Всі говорять, що нам не вистачало 5-6 досвідченіших футболістів, бо якщо брати людей, які прийшли в клуб, то посилення було дуже мало.
«Був у Металісті 1925 на перегляді, але вони планують підписати нападника»
- Ви зараз самостійно підтримуєте форму?
– Так.
– Є вже потенційні варіанти продовження кар’єри?
– Знаєте, потенційні – це коли вже доходить розмова до підписання контракту. А коли це на моменті слуху, то я не вважаю це як потенційне.
– У яких командах взимку були на перегляді?
– Був у Металісті 1925. Але те, що мені сказали, наштовхує на думку, що, мабуть, вони вирішили взяти краще одного нападаючого, ніж людину в центральну зону. У центрі у них там є 4-5 гравців, які можуть закрити цю позицію. Я, напевно, більше їхав потренуватися, ніж розумів, що там залишусь грати. Але у клубі у мене зі всіма гарні відносини.
«Поворознюк ‒ хороший президент, але не подобаються мати у його роликах»
– Як вам працювалося з Поворознюком у Інгульці?
– Він ‒ специфічна людина, вміє все так крутити, говорити. Але я вважаю, що він хороший президент. Багато що робить для клубу, створює багато робочих місць. Так, він непростий, але я вважаю, що він молодець.
Олександр Поворознюк. Фото: ФК Інгулець
– Він у житті такий, як ми його бачимо у різних роликах?
– Думаю, що так. Я з ним в житті не багато спілкувався, але в нас було безліч розмов по телефону, ще до підписання контракту.
– Як оціните реперські та політичні виступи Поворознюка?
– Мені взагалі не дуже подобається ця тематика. Я не хотів би бачити там «мати» і «перемати». Але якщо людина так бажає говорити, його запрошують на телебачення і це для всіх нормально, то не мені судити. Але я від такого не отримую задоволення точно.
«У Малиновського кумиром був Тьєрі Анрі, тому він завжди №14 любив»
– Свого часу ви були у системі Шахтаря та займалися з сучасними зірками українського футболу. Якими вони вам запам’яталися?
– Я приїхав в Шахтар-3, і в нас була дійсно гарна команда, Малиновський, Тотовицький, Малишев, Качараба, Безбородько, Іванісеня, Болбат. Тоді був дуже сильний підбір футболістів. Всі прогресували в певний час, і як тільки в них проявлялися моменти лідерства, їх одразу забирали.
Наприклад Макс Малишев пів року пограв ‒ і його забрала Зоря, Малина дав пів року хороших ‒ і поїхав у Севастополь. На той час Шахтар дуже добре працював на селекційному рівні та пропонував своїх футболістів, плюс всі були на виду і розуміли, що то за школа.
– Які були загули та скандали у гравців того Шахтаря?
– Ні, такого не було. Ми жили на базі, скромно. Шахтар-3 підпорядковувався академії, а дубль – першій команді. Ніколи нічого особливо не могли собі дозволити.
– Навіть на дискотеки не втікали?
– У дублі вже, може, ходили пару раз, а в юному віці в Шахтарі-3 точно ні.
– Перехід Мудрика розірвав трансферний ринок цієї зими. Міша коштує 100 мільйонів євро?
– А чому ні? Я раніше також думав: як можна давати стільки грошей за якогось спортсмена? І колись задали питання Тайсону (мається на увазі легендарний боксер Майк Тайсон, а не новачок ПАОКа – прим. Є.Ч.): «Зараз один бій коштує 100 мільйонів. Як ви гадаєте, це коштує таких грошей?» А він відповів: «Ніхто не бачить контракт, коли ти його підписуєш. І ніхто не бачить твого здоров’я, і ніхто не знає чи встанеш ти завтра з ліжка після таких навантажень».
Тому я не можу рахувати скільки він коштує чи буде коштувати, але якщо люди пішли на такий крок, то чому ні?
Михайло Мудрик. Фото: ФК Челсі
– Перехід Малиновського в Марсель – це крок у правильному напрямку для нього?
– Вважаю, що так. Думаю, що і Руслан цього хотів дуже сильно. Наскільки я знаю, в нього взагалі кумиром був Тьєрі Анрі, він завжди 14 номер любив скільки пам’ятаю. Йому точно хотілось якихось змін ‒ бути вже в команді, де він точно буде ключовим. В Аталанті в нього був дуже-дуже хороший період, особливо спочатку, десь два роки. І зараз або мінялась трохи команда, або тренер міняв людей. Але я вважаю, що Руслан все правильно зробив.
– Циганков і Жирона. Як такий топовий український гравець міг перейти в «якусь» Жирону, та ще й за чверть вартості? Наче втік…
– Ми ж не знаємо при яких умовах він переходив, які були варіанти. Я взагалі думаю, що він мав раніше піти з Динамо, а не зараз.
Не треба зараз дивитись, у який Циганков іде клуб. Думаю, що Віктор зробив все правильно, тому що він повинен розвиватись. Пройде рік-два ‒ і це вже буде інший Циганков. Але він мав піти на цей крок ще раніше.
«Досвід Шахтаря заграє свою роль ‒ «гірники» виграють УПЛ»
– УПЛ тримає рівень чи порівняно з часами, коли ви починали, це вже не той турнір?
– Про рівень я не можу порівнювати, бо я не грав за часів, коли були шалені гроші, легіонери в українському футболі. Але прибиває сама атмосфера в футболі, що глядачі не ходять.
Футбол скотився до якогось моменту роботи, а не до спорту, коли приходиш і отримуєш максимальне задоволення. Бо, як не як, футбол росте коли купляють футболістів, домовляються клуби один з одним про перехід якогось гравця, тоді є якийсь певний рівень чемпіонату. Зараз це в нас є, не у всіх клубах, звичайно, але немає тієї атмосфери, що набагато гірше.
– Хто виграє УПЛ, стане другим і третім у цьому сезоні?
– Дніпро-1 заслуговує на те місце, де воно зараз йде, але не знаю чи дотягне чи впорається з тиском. Мені здається, що досвід Шахтаря зіграє свою роль і Шахтар буде першим, а Дніпро-1 – другим. Динамо фінішує третім.