«Одними бразильцями європейську команду не переможеш»: експерти пояснили, чому Шахтар шукав «нового Степаненка» в Еквадорі

Деніль Кастільйо став футболістом донецького Шахтаря. Контракт з еквадорським опорним півзахисником буде дійсним з 1 липня 2023 року до 30 червня 2028 року. 19-річний Кастільйо є вихованцем еквадорського клубу ЛДУ Кіто. У сезоні 2022 року хавбек провів 15 матчів за молодіжну команду у чемпіонаті та Кубку Лібертадорес (U-20). Деніль має досвід виступів за молодіжну збірну Еквадору (U-20), у складі якої він зіграв 17 поєдинків, але не відзначився результативними діями.

Сайт «Український футбол» запитав екс-наставника Таврії Олега Федорчука та одного із ведучих ютуб-каналу «ТаТоТаке» Роберто Моралеса, що може означати цей трансфер в розрізі стратегії Шахтаря на майбутнє. Також експерти пояснили, чому продаж Мудрика в Челсі не змусив донецьку команду шукати талантів лише у власній академії та коли ми можемо побачити Кастільйо на полі у футболці «гірників». 

«Те, що Шахтарю колись вдавалося робити, майже не реально втілити в життя зараз»

— Як Шахтар налагодив скаутинг в таких країнах, як Еквадор та Венесуела? Та чому змінив вектор із готових легіонерів на перспективних?

Федорчук: Є тактика, а є стратегія. Стратегія - це плани на десять років, як мінімум. Шахтар розуміє, що УПЛ зараз не конкурентна. Тому складно, майже не реально, запросити готових легіонерів. Я вважаю, що це логічна зміна вектора. 

Нам у єврокубках робити нічого і лише жеребкування може якось допомогти. Ми також по грі не можемо конкурувати з європейськими командами. Шахтар вважає, що ця ситуація тимчасова, тому і обрали такий шлях.

Моралес: Я знаю, що скаутинг Шахтаря працює по регіонах. Тобто, Латинську Америку він повністю охоплює. Щодо Келсі, то там більше робота проводилася по Уругваю, адже він належав місцевому клубу. А це не просто уругвайський клуб, ця команда має багато зв'язків через свого президента з європейськими клубами та навіть з Пепом Гвардіолою. 

Кевін Келсі. Фото: ФК Шахтар

Там все щільно пов'язано і закривається регіон. А готових футболістів зараз купити не реально. Ціни на них виросли, а клуби настільки сильно моніторять цей ринок, що просто викупають все що можна. Великим клубам не обов'язково потрібен футболіст, який гратиме за них. Вони можуть його віддати в оренду задля розкрутки та перепродажу. 

Тим паче, зараз існують цілі корпорації як «City Group». Манчестер Сіті може без проблем віддати гравця в ту ж саму Жирону, яка теж входить в цю корпорацію. Те що Шахтарю колись вдавалося робити - майже не реально втілити в життя зараз. Гравця рівня Фернандінью, ніхто окрім п'яти найкращих чемпіонатів, не зможе підписати. Ринок змінився. Тепер він крутиться набагато більше довкола футбольних монстрів.

«Одними бразильцями європейську команду не переможеш»

— На бразильському ринку можна зараз ставити хрест для «гірників»?

Федорчук: Я вважаю, що зараз у Бразилії спад. Адже ця країна стає заможнішою і молодь стає менш мотивованою. Раніше перспективні футболісти в не стабільних економічних країнах бачили у футболі порятунок. Він давав їм можливість покращити своє життя та потрапити в заможні країни із гарним рівнем життя. 

Бразильський менталітет дещо особливий. В мене є досвід роботи із бразильцями і я можу сказати, що вони сентиментальніші за наших футболістів. Також їм складно дається адаптація у нашій країні.

 А ось в країнах, де економічна ситуація в країні не стабільна, футболісти звідти можуть стати нам в пригоді. Також одними бразильцями європейську команду не переможеш, адже потрібні м'язи, а не тільки вміння працювати з м'ячем.

Моралес: Можна брати, але з величезним ризиком. Якщо раніше був певний відсоток ризику, то тепер його потрібно множити на два, а іноді і на три. Потрібно брати дуже не очевидного футболіста за чималі гроші. 

Стало однозначно складніше працювати на тому ринку. Бразильський ринок виріс, адже є велика увага з боку топ-ліг, а також рівень бюджетів бразильських клубів суттєво підвищився. Я не можу назвати бюджет Шахтаря, але думаю, що в межах  кількох десятків мільйонів доларів, а якщо говорити про найкращі бразильські колективи, то там десь 150 мільйонів доларів. 

Бразильці готові продавати, вони не тримаються за футболістів. Але потрібно пропонувати хороші гроші і тоді трансфер здійсниться. В Україні таких бюджетів навіть в найкращі часи не було. А зараз більшість клубів існують на пару мільйонів.

«А скільки в нас Мудриків?»

— Чому Шахтар продовжує вкладати гроші в молодих легіонерів? Невже кейс Мудрика залишився непоміченим керівництвом «гірників»?

Федорчук: Я вважаю, що ринок українських молодих футболістів зараз на низькому рівні. Хоч ми і чемпіони світу, але наш гравець стає зрілим лише в 23-24 роки, а це вже пізно. Зараз навіть у дитячому футболі домінує іспанська модель гри. 

З одного боку вони стають більш технічними, але в атлетичному плані ми втрачаємо. Раніше в цьому компоненті ми мали перевагу, а тепер вже складніше. Я вважаю, що це теж проблема. Ми не використовуємо свої національні переваги.

Лобановський першим зрозумів, що варто робити ставку на витривалість та дисципліну. А зараз ми побігли за голландським та іспанським стилем, але для цього потрібно там жити. Я вважаю, що легіонери також вплинули на цей перехід.

Моралес: А скільки в нас таких Мудриків? Шахтар нормально виступив в юнацькій Лізі УЄФА і там є гарні молоді футболісти, але хто з них зможе сьогодні зіграти як Келсі? Я вважаю, що у нас таких молодих форвардів за його рівнем зараз немає. От приїхав Келсі ‒ здавалося б, маловідомий гравець, але коли він виходить грати у дорослому футболі і ти порівнюєш його дії з українськими однолітками, то я вважаю, що він на голову сильніший. 

Михайло Мудрик. Фото: ФК Шахтар

Кастільйо ‒ це гарний гравець, а українця в такому віці і з такими ж задатками зараз просто немає. Тому що Україна не має налагодженого конвеєра молодих футболістів. В Україні проблеми з футбольною культурою. Ми Еквадору програємо масовістю футболістів в одні ворота. Не дарма ця збірна грає на Чемпіонаті світу, а Україна - ні. Це не просто так.

«Шахтар забрав Назарину, щоб він не потрапив в Динамо та Дніпро-1»

— Чому саме опорник така проблемна позиція в Україні й чи Назарина — дійсно найкращий, кого Шахтар міг купити?

Федорчук: Клуби не тільки підписують найкращих, а ще й намагаються ослабити конкурентів. Також Шахтар забрав Назарину, щоб він не потрапив в Динамо та Дніпро-1. 

Степаненко та Сидорчук зараз найкращі опорні хавбеки в Україні. Але ця позиція також змінюється і зараз потрібний швидкий півзахисник, який зможе не тільки відбирати м'яч, а й протягувати його до лінії нападу. А в нас досі покоління Степаненка та Тимощука. Футбол змінюється і в цих позиціях потрібен креатив.

Моралес: Враховуючи те, що Бражка з Динамо не вдалося б підписати, то Назарина був варіантом. Ми бачимо, що є Степаненко, який не стає молодшим та здоровішим, а це очевидна проблема. Якщо ми порівняємо Назарину та Тараса, то там зрозуміло, що Степаненко — кращий і опорний півзахисник на посилення все ще потрібен. 

Наприклад, завтра зламається Степаненко ‒ я, звичайно, йому цього не зичу, але таке може трапитися, ким грати в центрі у важливих поєдинках? Це — біда. Кастільйо універсальний футболіст, окрім відбору він вміє гарно просувати м'яч. Якщо порівняти його та Степаненка, то Кастільйо в просуванні м'яча сильніший.

«Шахтар випереджає українські клуби в можливості полегшити адаптацію легіонера»

— Чи чекати Кастільйо з наступного сезону в основній обоймі? Адже Тоіров досі не грає, а це людина з пострадянського простору, ті ж самі Гочолейшвілі і Келсі ще навіть не на 50% реалізувалися.

Федорчук: Все залежить від праці тренера та праці футболіста. Неможливо прогнозувати, як еквадорець приживеться в Україні. Не варто забувати і про психологічний аспект, адже футболіст дуже далеко від своєї батьківщини. 

Кар'єра у кожного футболіста — особлива і важко порівнювати їх здібність адаптуватися. Також потрібно, щоб була фортуна. Якщо футболіст яскраво відіграє перші ігри, то йому легше. Також, якщо клуб на підйомі, то гравцю ще легше влитися в колектив та команду. Шахтар випереджає інші українські клуби в можливості полегшити адаптацію легіонера. Візьмемо те ж саме Динамо, там одиниці можуть проявити себе та вдало адаптуватися.

Хусрав Тоіров. Фото: ФК Шахтар

Моралес: Ніхто не відповість на це питання. Ми можемо говорити про рівень гри, який ми бачили, а передбачити його адаптивні можливості неможливо. Є набагато сильніші футболісти, які не можуть адаптуватися на новому місці. 

Яскравий приклад - Габріель Барбоса (на батьківщині відомий як «Габігол»). Це був крах у Європі, але всі казали, що він класний. Коли він повернувся на батьківщину, то знову почав всіх розривати. В нього навіть в Португалії не вийшло, це - парадокс. Як це, коли бразилець не може розкритися в Португалії? А буває навіть таке.

 Психологічні речі важко прогнозувати. Не все залежить від таланту та старанності. Можна навести приклад із Зінченком, я не вважаю його супер талантом, але він абсолютно адаптивна людина. Він приїхав в чужу країну і одразу став "своїм" хлопцем. Він жартує, сміється і партнери до нього тягнуться. Спочатку на рівні спілкування, а потім вже і у грі. Вони бачать, що нормальний та веселий хлопець і починають спілкуватися. Від цього теж багато чого залежить.

 Є й інша приклади, ті ж самі інтроверти Мессі та Роналду, але ж вони генії, а по геніях не можна порівнювати. Але психологія - це складно. Прогнозувати його успішність я не буду, але скажу, що всі задатки в нього для реалізації присутні.