«Після матчу з Ліверпулем трохи поспілкувався з ван Дейком»: Таловєров – про дебютний гол в ЛЄ та виклик у збірну

Зовні і по стилю гри він дещо схожий на лідера Ліверпуля Вірджіла ван Дейка, вважає його найкращим центральним захисником сучасного футболу, а нещодавно мав змогу і познайомитися з голландцем. У минулому турі Ліги Європи ЛАСК обіграв Юніон, а Таловєров забив другий із трьох м’ячів своєї команди в ворота бельгійців.

23-річний футболіст видається дуже розсудливим, не кидає у відповідь перше, що приходить у голову, а зважено аналізує та щиро відповідає на питання. Переконатися в цьому ви можете в інтерв’ю, яке він дав коментатору Кирилу Круторогову для сайту «Український футбол». 

«Можливо, енергетично чи емоційно новина про виклик до збірної дійсно допомогла мені забити»

‒ Ти забив перший гол у кар'єрі на рівні єврокубків. Відчув особливі емоції?

‒ Так, емоції, звісно, особливі. Але не знаю, повірять мені чи ні, та я набагато щасливіший від того, що нам нарешті вдалося перемогти. Тому що якщо подивитися в таблицю групи Ліги Європи, то стає зрозуміло, що ця перемога нам була потрібна, як ніколи. Я дуже радий, що мені вдалося забити саме другий гол в матчі, який став переломним на користь моєї команди та полегшив нам завдання в другому таймі. 

Загалом від голу емоції, однозначно, неперевершені, як і від кожного голу. Поки що, на жаль, я не забивав у чемпіонаті чи Кубку Австрії, але буду багато працювати та вірити, що скоро зроблю це і там. 

Максим Таловєров, фото: Getty Images

‒ Опиши забитий гол, яким ти побачив його своїми очима.

‒ По перше, скажу, що наша команда дуже багато працює з тренером по стандартних положеннях. І насправді цей тренер останні тижні був засмученим, тому що ми чимало пропускали зі стандартів і ніяк не могли забити з них, хоча дійсно багато приділяли уваги [цьому ігровому компоненту]. Причому так складалося, що ми багато пропускали безглуздих голів зі стандартів ще й не останніх хвилинах. 

Сподіваємося, що в цьому матчі стався нарешті переломний момент в цьому питанні. Тому що в матчі з Юніоном ми всі три голи провели зі стандартів – пенальті, кутовий та штрафний. Думаю, сьогодні цей тренер щасливий. 

А якщо описувати сам гол - ми розбираємо суперників, готуємося, ми знали де може виникнути вільна зона і тренер туди направив мене і ще одного центрального захисника. І як було на установці – Саша Хорват подав, куди було потрібно, а мені вдалося знайти місце і в хорошому таймінгу розбігтися, вистрибнути і спрямувати м’яч у сітку.

‒ Можна пояснити цей забитий гол підвищеною мотивацією після виклику до національної збірної?

‒ Якщо відверто, я на кожну гру виходжу з максимальною мотивацією. І моя головна мета – щоби моя команда, передусім, не пропустила. Мотивація в мене завжди максимальна. Хоча, можливо, енергетично чи емоційно, ця новина дійсно дала мені поштовх і допомогла забити. 

‒ Хтось писав чи дзвонив тобі з чинних гравців збірної? 

‒ Так, спілкувалися. Переважно це були хлопці, з якими ми були в молодіжній збірній. Спілкувалися в чудовому настрої, вони мене потравили, що нарешті забив гол, нарешті зіграв на нуль в єврокубках. У нас є спільний чат, в якому ми багато спілкуємося, вітаємо одне одного з забитими голами, перемогами і таким іншим. Тож як завжди в хорошому настрої поспілкувалися та і пішли спати. 

«Від молодіжного Євро і до підписання нової орендної угоди новий тренер Томас Загедер був зі мною на контакті майже щодня»

‒ Чи був тобі потрібен час на адаптацію після повернення в ЛАСК? 

‒ Я повертався у звичне середовище. Колектив і менеджмент були ті ж самі, що і пів року до того, коли спершу прийшов в оренду взимку. Тож можу сказати, що в колектив повертався, як свій. Так, був повністю новий тренерський штаб. Але, в будь-якому випадку, починаючи з першого туру молодіжного Євро і наступні півтора місяця до підписання нової орендної угоди новий тренер Томас Загедер був зі мною на контакті. 

Максим Таловєров, фото: ФК ЛАСК

Ми спілкувалися майже щодня. Загедер розповідав про свої ідеї, говорив, що бачить мене у своїй структурі та стилі гри, який він хотів поставити команді. Тож коли я почав уже працювати під його керівництвом, завдяки цьому регулярному спілкуванню мені було усе зрозуміло, що Томас хоче бачити від мене та від команди.

‒ Наскільки ти вже адаптований в команді?

‒ Я приєднався до неї влітку вже адаптованим на 100%. Але, скоріше, ми зараз, як команда, все ще проходимо період адаптації до нового стилю і нової тактики. Хоча в будь-якому випадку ми вже близькі до завершальної фази цього становлення. Люди, які розбираються у футболі, чудово розуміють, що за один чи два місяці дуже важко перебудувати стиль команди повністю. Вважаю, що ми з кожною грою стаємо кращими та зростаємо. Звісно, це ще не межа, але є ознаки того, що ми на правильному шляху. 

‒ Як можна пояснити три поспіль поразки ЛАСКа у стартових турах Ліги Європи?

‒ Скажу як глядач, бо я кожну гру передивлявся і не один раз, і вважаю, що ЛАСК заслужив щонайменше чотири очки у цих трьох турах. Можливо, проти Ліверпуля було і важко, хоч ми і вели 1:0. А з Тулузою ми хоч і програвали 0:1, але мали два 100% моменти, не реалізували їх і програли. А третя поразка від Юніона - там було ще більш образливо: ми вели 1:0, контролювали гру, мали три 100% шанси, але використали лише один. І за це нас потім покарали. На 85-й ми пропустили з пенальті і, здається, на 94-й зі стандарту. Було дуже неприємно. 

‒ Як вийшло, що після серії невдач у турнірі ви настільки переконливо обіграли Юніон?

‒ Ми зібралися, тому що кожен розумів, що з цими суперниками цілком можна грати і усвідомлював, що у нас хоч і 0 очок, але в жодному ми не поступалися суперникам відчутно. Всі ігри були приблизно рівними, хоч і десь забракло концентрації, щоб зібратися і зіграти якось уважніше та компактніше. На такому рівні такого не пробачають, от ми і не добрали стільки очок. І ми знали, що потрібно боротися до кінця і діяти максимально надійно, щоб не припуститися подібних же помилок в нових іграх. 

Максим Таловєров, фото: ФК ЛАСК

Всі дуже щасливі, але зараз найголовніше - наступні матчі. Буде дуже важкий виїзний поєдинок проти Ліверпуля, а потім вирішальний, на мою думку, з Тулузою. 

‒ Що стало ключовим фактором перемоги над бельгійцями?

‒ Всі грали один за одного, всі виклалися на 100%. Навіть за трекерами ми набігали в рази більше, ніж зазвичай. Кожен хотів перемогти і кожен розумів важливість цього матчу. Нічия чи поразка, скоріше за все, позбавили би нас шансів навіть на Лігу конференцій. А зараз маємо шанси і на плей-офф Ліги Європи, і на вихід до Ліги конференцій, хоч і шанс залишитися без єврокубків також надалі присутній. 

«Після першого матчу з Ліверпулем я кілька хвилин спілкувався з ван Дейком. Це набагато цінніше, аніж просто мовчки отримати футболку»

‒ Матч проти Ліверпуля у першому турі ти провів у запасі, але був у заявці. Ти бачив цих топових футболістів, Юргена Клоппа, тож, що відчував?

‒ Насправді я відчував велику гордість, що 60 хвилин ми грали на рівних з Ліверпулем. На жаль, я не отримав шансу вийти на поле і зіграти проти них, хоча, звісно, це було моєю мрією. Але це футбол, тож таке трапляється. Не можу сказати, що відчував щось особливе. Адже з одного боку ти усвідомлюєш, що це футболісти світового рівня і це одна з найкращих команд світу. А з іншого ‒ розумієш, що якщо ти знаходишся з ними на одному полі, то твоя команда також чогось вартує. 

Наша задача була не думати, які вони сильні, а показати свій футбол. Хоча, звісно, це фантастичні гравці. З такими футболістами надзвичайно цікаво грати, тому що в таких іграх ти розумієш, що є куди рости і бачиш свої недоліки чи помилки. Головна особливість таких команд і їхня відмінність від просто хороших команд в тому, що вони не пробачають жодних помилок. І мінімальна неохайність на будь-якій ділянці поля може коштувати пропущеного голу.

‒ Хто з гравців твоєї позиції – приклад для тебе? Можливо, назвеш ТОП-3?

‒ Зараз дуже багато класних гравців виступають на цій позиції. Ми говорили про Ліверпуль і, звісно, я можу одразу назвати ван Дейка. Але трьох виділити важко, тому що їх значно більше.

‒ До речі, у тебе є деяка схожість з ван Дейком – ви обидва високі, добре дієте в повітрі, непоступливі, грамотно граєте з м'ячем, маєте довге волосся. Як тобі порівняння?

‒ Якщо чесно, я не вперше чую такі порівняння і мені насправді це дуже приємно, адже, як я сказав, для мене це один з найкращих центральних захисників на даний час, якщо не найкращий просто зараз. 

Вірджіл ван Дейк, фото: Reuters

З іншого боку, не хочу, щоб мене ототожнювали з ним чи кимось іншим. Адже в нього своя кар’єра, а в мене своя і мені потрібно ще дуже багато працювати, аби досягнути його рівня. Тож просто продовжу працювати.

‒ Продовжуючи тему Ліверпуля. Можливо, після матчу з кимось з них поспілкувався чи обмінявся футболками?

‒ Наші хлопці після гри мінялися футболками з мерсисайдцями, але в тих, хто залишився в запасі, в той час була бігова робота. Якщо відверто, я не планував ні з ким мінятися футболками, але хотів поспілкуватися якраз із ван Дейком. 

Після бігової роботи ми побачилися і перекинулися кількома словами, він мені порадив продовжувати наполегливо працювати. І повідомив, що обидві його футболки вже забрали мої партнери по ЛАСКу, тому сказав нагадати йому на Енфілді і що тоді ми обов’язково обміняємося. Мені було неймовірно приємно ось так поспілкуватися з ним. Це тривало буквально пару хвилин, але для мене це набагато цінніше, аніж якби просто мовчки отримати футболку. 

«Мурахи по шкірі: ще пару місяців тому ти грав на Енфілді у приставку, а тепер буде можливість зіграти там в реальності»

‒ Чи є серед твоїх футбольних бажань зіграти на Енфілді?

‒ Авжеж, це мрія будь-якого футболіста – грати на таких аренах. Можна запитати в будь-якого футболіста, який вже грав на цьому стадіони чи тільки мріє, і кожен відповість, що це неймовірні емоції. Мурахи по шкірі, коли ти розумієш, що пару місяців тому ти грав у приставку на цьому стадіоні, а тепер буде можливість зіграти там в реальності. Це футбол, це надзвичайні емоції. 

З нетерпінням уся команда чекає цього матчу. І не лише тому, що це Ліверпуль чи Енфілд, а тому, що, як уже казав, нам буде дуже потрібно намагатися взяти там очки. Так, це буде надзвичайно важко і, можливо, в нас ніхто не вірить, але ми будемо робити максимум і буде як буде. 

‒ Шанси є?

‒ Шанси є завжди. Ось нещодавно була ж сенсація і Лутон відібрав очки у Ліверпуля. Ми всі чудово розуміємо, що Ліверпуль буде на матч з нами налаштовуватися інакше, бо вони втратили очки з Тулузою. Через це, мабуть, нам може бути ще важче. Але ми будемо дуже старатися, а сенсації у футболі стаються дуже часто. Головне ‒ вірити! 

Максим Таловєров, фото: ФК ЛАСК

‒ Будете намагатися зачепитися за Лігу конференцій чи навіть за плей-офф Ліги Європи?

‒ Звісно, адже це наша мета – продовжити грати в єврокубках навесні. Ми розуміємо, що Ліга Європи на рівень вища, тож будемо віддавати усі сили, аби щонайменше отримати євровесну, але як максимум, аби це була весна в Лізі Європи.

‒ Після 13 турів австрійської Бундесліги ви поступаєтеся одноосібному лідеру на 4 очки. Чи реально подолати цю відстань?

‒ Цей турнір – дуже непередбачуваний в останні 10 років, але від другої сходинки і до останньої. На жаль, перше місце завжди вигравав РБ Зальцбург. Чому “на жаль” ‒ тому, що ще до початку чемпіонату всі знали, що вони переможуть. Але зараз я бачу і відчуваю, що кожна команда з топ-6 ліги розуміє, що здатна обіграти Зальцбург в очній зустрічі і багато кому це вдавалося. Якщо взяти ТОП-3 команди, то нам вдалося обіграти їх на виїзді. Також Штурм ‒ дуже хороша команда, ось ще нещодавно вона мала відрив від Зальцбурга у 4 чи 7 очок. Кожен із нас розуміє, що шанси є і кожна команда - ТОП-3 чи ТОП-4 прагне скинути Зальцбург з чемпіонської позиції. 

‒ В австрійській Бундеслізі доволі специфічна структура сезону. Можеш пояснити? 

‒ Зазвичай у цьому турнірі найважливіший період сезону - це останні 10 турів, адже за регламентом ми граємо кожен з кожним по дві гри, а потім очки діляться навпіл, і команди розділяються на дві шістки, а там грають ще по п’ять ігор з прямими конкурентами. Тож яким би не був відрив зараз, потім він стане вдвічі меншим. Зараз усім набридло, що Зальцбург ‒ постійний чемпіон, і всі надзвичайно вмотивовані випередити їх. Нам важливо багато працювати і не втрачати очки безглуздим чином упродовж сезону. Намагаємося перемагати в кожній грі, а підбивати підсумки будемо вже в травні.