«Пономаренко мов на дріжджах росте»: Федорчук підбив підсумки сезону 2025/26 в УПЛ, згадавши про Лобановського
- 01 «Рівень УПЛ просів. 12 очок різниці між Шахтарем та ЛНЗ – це прірва»
- 02 «Тактика Пономарьова не дуже сучасна, але вона дала результат»
- 03 «Розчарували своєю грою й відсутністю прогресу два динамівці – Попов та Шапаренко»
- 04 «Мендоса – дуже яскравий футболіст, потужний та технічний. Не купив би його Шахтар, то точно забрало б Динамо»
- 05 Символічна збірна УПЛ сезону 2025/26 років. Версія Олега Федорчука
- 06 Підсумкова таблиця УПЛ сезону 2025/26
- 07 Фінальна таблиця бомбардирів УПЛ сезону 2025/26
Минулими вихідними, 25 травня, завершилися баталії 35-го сезону елітного дивізіону в історії України – Прем’єр-ліги. Сайт «Український футбол» у зв’язку з цим розпочав підбивати підсумки сезону 2025/26, обговорюючи його з авторитетними тренерами, колишніми гравцями та експертами.
Журналіст «УФ» Віктор Глухенький обговорив перипетії на полях нашої держави з тренером та незалежним експертом Олегом Федорчуком, який не лише поділився враженнями від кампанії 25/26, а й склав свою символічну збірну найкращих.
«Рівень УПЛ просів. 12 очок різниці між Шахтарем та ЛНЗ – це прірва»
– Олеже Вікторовичу, які у вас залишилися загальні враження від сезону 2025/26 в Українській Прем’єр-лізі?
– Як вболівальнику, людині, яка слідкує за нашим футболом, сезон 2025/26 років мені сподобався, бо була інтрига і в боротьбі за нагороди, і в «низах» – за виживання.
Однак, як колишньому професійному футболісту, як тренеру не дуже мені сезон 25/26 припав до душі, бо видно, що дуже сильно впала його якість. Рівень УПЛ просів, на жаль. І насамперед мова про якість гри, котру демонстрували визнані лідери УПЛ, наші гранди. 12 очок різниці між Шахтарем, який став чемпіоном, та ЛНЗ – це прірва. Боротьба за золоті нагороди між командами Арди Турана та Віталія Пономарьова зарано закінчилася, як на мене. Хотілося б, щоб інтрига не вмирала за кілька турів до завершення чемпіонату. У більшості провідних європейських чемпіонатів немає такого значного відриву між чемпіоном та срібним призером.
– За підсумками кампанії 2025/26 років, хто, на вашу думку, напрацював, заслужив на звання найкращого гравця УПЛ?
– Непросто відповісти на це питання, бо жоден гравець не пройшов дистанцію рівно, не демонстрував стабільності протягом 30 турів. У першому колі феєрив Проспер Оба, коли грав за ЛНЗ, але перейшовши до Шахтаря, він дещо скис… У другому колі дуже добре проявив себе Глейкер Мендоса з Кривбасу.
Глейкер Мендоса, фото: ФК Кривбас
Але, якщо комусь вже й віддавати звання найкращого гравця УПЛ у сезоні 25/26, то мій голос не за Оба і не за Мендосу, а за Матвія Пономаренка. Не було ще в історії чемпіонатів України гравця, який за 15 матчів забивав 13 голів. Пономаренко мов на дріжджах росте. Дуже сподіваюсь, що Матвій продовжить прогресувати й у майбутньому сезоні.
«Тактика Пономарьова не дуже сучасна, але вона дала результат»
– Щодо ваших колег, тренерів, кому віддасте звання найкращого?
– Віталію Пономарьову. Ніхто не очікував перед початком чемпіонату, що ЛНЗ завоює срібні нагороди. Ні від кого такого прогнозу я не чув. Якщо подивитися на підбір гравців, порівнявши його з іншими клубами, які претендували на нагороди, то черкаська команда стрибнула вище голови. Дуже швидко Пономарьов адаптувався на робочому місці. В першому ж сезоні з ЛНЗ він дав результат. Цей тренер дуже швидко зумів поставити гру команді. Нехай тактика Пономарьова й не дуже атакувальна, не дуже сучасна, але вона дала результат. Його тактика практична і раціональна. І це – найголовніше.
– Шахтар виборов звання чемпіона і, здавалося б, визначати, яка ж команда найкраща за підсумками сезону, трохи нелогічно, але. Чи дійсно саме донецьку команду можна назвати найкращою?
– На мою думку, так. Шахтар увесь сезон грав на два фронти. У донецької команди було колосальне навантаження. Плюс не забуваймо, що в команді Арди Турана чимало збірників, тобто навантаження на його гравців було не лише в матчах за клуб і вони витримали. Головне завдання – виграти золоті нагороди – «гірники» виконали.
Окремий комплімент і Турану хотілося б сказати, бо він у свій досить юний вік [39 років], у перший же сезон з новою для нього командою, лише другою в його тренерській кар’єрі, дав результат.
Арда Туран, фото: ФК Шахтар (Донецьк)
– Яка команда вас найбільше розчарувала своєю грою та результатами?
– Звісно ж, Олександрія, бо з другого місця [в сезоні 24/25] звалитися на передостаннє… Це ще потрібно дуже постаратися. Я не пам’ятаю такого випадку в УПЛ. Звісно, були гучні фіаско харківського Металіста та Дніпра, який взагалі зникнув, але ж там все через фінанси, через те, що власники перестали вливати в клуби гроші, а тут…
Як на мене, провалений сезон 2025/26 повністю на совісті найвищого керівництва Олександрії, яке довірило команду після відходу Руслана Ротаня молодому й недосвідченому Кирилу Нестеренку, який зі своїм завданням не впорався зовсім.
«Розчарували своєю грою й відсутністю прогресу два динамівці – Попов та Шапаренко»
– Який гравець не виправдав покладених на нього сподівань і відверто розчарував своєю грою в сезоні 2025/26 років?
– Мене найбільше розчарували своєю грою й відсутністю прогресу два динамівці – Попов та Шапаренко. Денис взагалі жоден сезон після переходу з юнацького футболу до дорослого рівно не провів, а Микола… Стільки йому авансів давали, такі надії він подавав, до національної збірної почав викликатися. Навіть не знаю, що з ним трапилося. Дуже слабкий сезон відіграв Шапаренко.
– А хто, на вашу думку, навпаки, зумів розкритися?
– Виокремлю трьох футболістів. Сарапія з Полісся, Рябова з ЛНЗ та, звісно ж, динамівця Пономаренка.
– Перейдімо до визначення символічної збірної УПЛ сезону 2025/26 років. Кому віддасте звання найкращого воротаря?
– Найкращим голкіпером в УПЛ вважаю стража воріт Шахтаря Дмитра Різника, бо він дуже рівно відіграв і не припускався якихось фатальних помилок. В обороні у донецької команди не все добре, натомість, якщо говорити про воротарську позицію, то все гаразд.
Дмитро Різник, фото: ФК Шахтар (Донецьк)
Яскравий сезон провів молодий страж воріт львівських Карпат Назар Домчак, але він змазав кінцівку чемпіонату. І це при тому, що «леви» не грали на два фронти, не мали такого навантаження, як «гірники».
Непогано відіграв сезон і Олексій Паламарчук з ЛНЗ, але не так яскраво, як минулий.
– Найкращий правий захисник.
– Дуже проблемна позиція у багатьох клубах УПЛ… Є тріо хороших правих оборонців – це Мірошниченко [Карпати], Караваєв [київське Динамо] та Юрчец [Кривбас]. Обираючи з-поміж цього тріо все ж віддам свій голос Караваєву.
– Дует найкращих центральних оборонців.
– Сарапій та Матвієнко. Микола взагалі, як на мене, провів один з найкращих сезонів у його кар’єрі. І в Шахтарі, і в збірній України він один з лідерів. Єдине, що мене дивує, це статистичні здобутки Матвієнка – нуль голів, один асист. Звісно, він захисник, це не його прямі обов'язки роздавати результативні передачі, чи голи штампувати, але… Дивно якось виглядає його індивідуальна статистика, як на мене.
– Найкращий лівий захисник.
– Педро Енріке з Шахтаря. Дуже непогано відіграв сезон й Денис Кузик із ЛНЗ, але бразилець, як на мене, куди краще.
– Кого б виокремили серед опорників?
– На цій позиції в УПЛ є три хороші виконавці – Рябов [ЛНЗ], Араухо [Кривбас] та Калюжний [Металіст 1925]. Але ж обрати потрібно одного, найкращого, тому оберу, зваживши всі за та проти нашого хлопця – супер Івана 🙂 Десь під кінцівку чемпіонату він трохи просів, але це зрозуміло, бо навантаження було дуже пристойне. Грав і за Металіст 1925, завжди в основі, і до збірної України викликався.
Іван Калюжний, фото: ФК Металіст 1925
– Хто у сезоні 2025/26 років напрацював на звання найкращого правого вінгера?
– Є два гідні кандидати – Проспер Оба та Гуцуляк. Як на мене, все ж трохи краще, рівніше, стабільніше, сезон відіграв Олексій.
– Дует найкращих центральних хавів?
– В цій ланці є з кого обирати. Я віддам звання найкращих центральних півзахисників динамівському ветерану Буяльському та одному з головних юних талантів Шахтаря Ісаке Сілві.
«Мендоса – дуже яскравий футболіст, потужний та технічний. Не купив би його Шахтар, то точно забрало б Динамо»
– Найкращий лівий вінгер.
– Глейкер Мендоса – без варіантів! 11 голів, 12 асистів – про що ще говорити? Такою результативністю не кожен форвард може похизуватися! Класний сезон венесуелець провів і довів, що не лише бразильці можуть феєрити, а й представники інших національностей, на яких скаутам варто звертати увагу.
Мендоса – дуже яскравий футболіст, потужний та технічний. Не купив би його Шахтар, то точно забрало б Динамо чи Полісся.
– В номінації найкращий форвард, все очевидно, на поверхні?
– Звісно. Думаю, тут не може бути двох думок. Звання найкращого форварда заслужив Пономаренко. У кого з фанатів УПЛ зараз не спитай, думаю, дев’ять з десяти віддадуть свій голос динамівцю. На фініші сезону УПЛ Пономаренко був нестримний. Дуже давно в нас не було такого форварда.
Матвій Пономаренко, фото: ФК Динамо (Київ)
– Не здується Матвій в наступному сезоні?
– Думаю, ні. Головне, щоб травми його оминали, бо він юнак не маленький за антропометрією. Матвій не боїться та йде у боротьбу, вривається у штрафну як хижак. З характером та менталкою в нього все добре. З дисципліною – теж.
Мені Пономаренко трішки нагадує Юрана, Протасова й Гецка, якщо говорити про старше покоління. Чи Довбика з Яремчуком, якщо порівнювати з нинішніми.
Взагалі мені дуже імпонує силовий стиль, в якому Пономаренко почувається як риба у воді. Саме силовий, атлетичний футбол пропагував і Лобановський. Не мережива плести, не тікі-таку, не катеначо. Все це не наше. Українські клуби мають грати в силовий футбол, бо наслідування іспанців вже доведено на практиці, результату не дає.
Символічна збірна УПЛ сезону 2025/26 років. Версія Олега Федорчука
Воротар: Різник (Шахтар, Донецьк).
Захисники: Караваєв (Динамо), Сарапій (Полісся), Матвієнко (Шахтар), Педро Енріке (Шахтар).
Півзахисники: Калюжний (Металіст 1925), Гуцуляк (Полісся), Буяльський (Динамо), Ісаке Сілва (Шахтар), Мендоса (Кривбас).
Нападник: Пономаренко (Динамо).
🔥Читайте також: «Динамо могло бути і сьомим, і одинадцятим»: Леоненко назвав найкращих в УПЛ і головне розчарування сезону.