«Провокація Любеновича має конкретну мету – спаплюжити Україну»: Лемішко – про скандал з екстренером Ворскли

Після того як Желько Любенович несподівано залишив пост головного тренера Ворскли, пропрацювавши на посаді всього кілька тижнів, він зробив гучну заяву: мовляв, на нього тиснули люди, які намагалися нав’язати своїх футболістів, а згодом змусили його залишити країну. Імен Любенович не називав.

Однак незабаром телеграм-канал «Бомбардир» повідомив, що мова йде про двох осіб – Костянтина Лемішка (колишнього гравця Ворскли, тернопільської Ниви та Олександрії) і Ярослава Зварича. Журналіст Володимир Звєров також повідомив, що обох запросили на допит до Комітету етики та чесної гри УАФ.

Сайт «Український футбол» звернувся по роз’яснення безпосередньо до Костянтина Лемішка. Додамо, що ми неодноразово намагалися зв’язатися з менеджментом ФК Ворскла та зверталися за коментарем до самого Желька Любеновича – і залишаємося відкритими до запису інтерв’ю з їхнім баченням ситуації.

«Уявляєте, як цю тему зараз можуть розкручувати медіа у Сербії, в країні, де більшість симпатизує нашому ворогу – росії»

– Костянтине, прокоментуйте скандал із Желько Любеновичем. Чи справді ви йому погрожували? 

– Ні я, ні мій партнер Ярослав Зварич не погрожували Любеновичу. Це повна маячня. Навіщо нам було це робити, якщо ми, півтора місяці тому самі запросили його у Ворсклу? Де логіка? Ми ж його туди не силою притягнули?! Тим більше, абсолютно безкоштовно. Ні клуб, ні тренер нам нічого не платили. Ми і не просили цього, в принципі. Любенович особисто домовлявся про умови співпраці з керівництвом Ворскли.

Желько Любенович, фото: ФК Ворскла

– Навіщо тоді Любенович заявив про погрози від агентів, якщо саме ви знайшли йому варіант із Ворсклою? 

– Я взагалі не розумію, навіщо Желько це зробив. Я не виключаю, що це може бути спланована диверсія. Уявляєте, як цю тему зараз можуть розкручувати медіа у Сербії, в країні, де більшість симпатизує нашому ворогу – росії? Можете уявити маніпулятивні заголовки на місцевих вебсайтах про «нациків», які до смерті залякали бідолашного сербського тренера! Таку відверту брехню можуть і на самій росії підхопити. Місцеві пропагандисти дуже люблять смакувати таку крінжатіну. 

Тому, на мою думку, провокація Любеновича має конкретну мету – спаплюжити Україну і скомпрометувати увесь вітчизняний футбол.

«Чую істеричний крик Любеновича у слухавці: «Я не могу сделать команду! У меня нет игроков!»

– Зварич казав нам в інтерв’ю, що у вас трьох відбулася розмова з Любеновичем по телефону. Ви йому не погрожували, але поспілкувалися на підвищених тонах. Розкажіть більш детально про ваші розмови?

– Я познайомився з Любеновичем, тільки коли нас із Зваричем попросили знайти тренера для Ворскли. І спілкувався я з ним двічі – телефоном, і два рази – обмінялись «есемесками». Після призначення, я надіслав йому у WhatsApp: «Вітаю! Успіхів і вдачі». Він відповів: «Дякую». Наступне повідомлення було після розмови на підвищених тонах про «особливого» гравця. Я його привітав із днем народження, він, у відповідь, подякував. На наступний ранок його у Полтаві вже не було.

Ще дві бесіди були по телефону, мене Ярослав підключав до розмови. Чую істеричний крик Любеновича у слухавці: «Я не могу сделать команду! У меня нет игроков!». Я його почав заспокоювати, кажу: «Це спочатку здається тяжко. Якщо б у Ворсклі все було добре, то тебе тут не було б. Використовуй свій шанс і всім доведи, що ти – кваліфікований тренер. Якщо не вийде, то нічого страшного – кожен тренер має отримати свою порцію невдач». Він знову починає істерити: «Меня здесь не любят и не хотят видеть!». Я кажу: «Так нехай об тебе зуби поламають. Тренер має мати стержень. Використовуй погану ситуацію на свою користь». На цьому ми закрили тему.

Через кілька днів ми знову зідзвонилися утрьох. Чую істеричний крик Любеновича, цього разу стосовно «особливого» гравця. Я йому відразу говорю: «Послухай, якби цей гравець був хорошим, ніхто б тобі і слова не сказав. Ти з цим «особливим гравцем» закінчуй. Дай шанс молоді, «голодним» до футболу хлопцям, які будуть «рвати» на полі». Щоб ви розуміли, проти того «особливого гравця» були всі – тренери, керівництво і навіть футболісти Ворскли. Я особисто його знаю і розповів все Любеновичу. Желько відповів: «Спасибо, что ты мне о нем всё рассказал».

Желько Любенович, фото: ФК Минай

Також Любенович постійно любив казати: «Я богатый и могу уехать в любой момент. Мне ничего не нужно». 

– Назвіть прізвище «особливого гравця»?

– Прізвище я не буду називати, щоб не підставляти людей, які не мають відношення до цього скандалу. Весь скандал почався за сприяння цього гравця, його батька і журналістів, які про це написали. Я називаю блогера «дешевий актор», а ті двоє, що «викинули» в мережу наші з Ярославом прізвища, роблять те, що їм кажуть. От і все.

– «Особливий гравець» часом не Вакула?

– Ні, Вакула тут взагалі ні при чому. 

«Любенович думав, що він всіх обмовить і поїде до себе додому. Але таке не пройде»

– Не намагалися зв’язатися з Любеновичем після скандалу?

– А сенс? Я вже зрозумів, що він за людина.

– Ви будете йти до комітету етики та чесної гри УАФ?

– Я не можу туди поїхати за сімейними обставинами. У мене старенька мама, я її доглядаю. А по-друге, чому я маю їхати в УАФ? Нехай спочатку Любенович приїде, пройде поліграф і доведе факт погроз з мого боку. Це ж він має претензії до мене, а не я до нього. 

– Якими будуть ваші подальші дії? 

– Заявляючи про погрози з нашого боку, Любенович думав, що він всіх обмовить і поїде до себе додому. Але таке не пройде. Щоб захистити себе і свою репутацію ми роздумуємо над тим, щоб подати на серба позов про захист честі і гідності. А далі нехай з ним розбирається український суд. Але тут є певний нюанс. Любенович – іноземець. І треба з’ясувати, як правильно притягнути його до відповідальності за наклеп.

Желько Любенович, фото: ФК Ворскла

– Ми б хотіли почути думку самого Любеновича. А наостанок – ваша версія, чому це все сталося? 

– Без поняття. Але давайте проаналізуємо роботу Желько в якості тренера. Перша самостійна його робота була у Минаї. Чи дав він результат? Ні! Вилетів у Першу лігу і не захотів далі там працювати. Потім, за словами Олександра Поворознюка, тривалий час водив за ніс Інгулець, вимагаючи космічну зарплату. Відтоді Любенович цілий рік сидів без роботи. Ми йому знайшли клуб. Клуб з історією, іменем і традиціями. А що на виході? Нікому непотрібний скандал. Який ще клуб в Україні захоче запрошувати такого тренера? Хіба в нас є такі клуби-камікадзе?