«Реброву подобаються такі гравці, як Судаков»: перший тренер зірки Шахтаря та збірної пригадав початок його кар’єри
Про Георгія Судакова, як про гравця з неймовірним талантом, говорять вже не перший рік. Проте його феєрія в грі зі збірною Франції в 1/4 фіналу молодіжного чемпіонату Європа стала черговим доказом наявності неабияких здібностей 20-річного півзахисника.
Сергій Віталійович Пятін, який є першим тренером Георгія, в ексклюзивному інтерв’ю для сайту «Український футбол» пригадав перші кроки молодого гравця у академії ФК Гірник-Спорт.
«Було приємно працювати з дитиною, яка мала таку пристрасть до футболу»
– У відкритих джерелах в кращому випадку вказують, що Судаков починав у харківському Металісті, але ні слова про Гірник-Спорт. Вас це дивує?
– Так, теж не розумію чому так. Він прийшов до мене, коли йому було сім, а вже через три роки я його віддав до академії Металіста.
– Сам Георгій народився на Луганщині в невеличкому місті Брянка. Чому сім’я Судакових переїхала саме в Горішні Плавні?
– Він переїхав зовсім маленьким і в школу пішов саме тут. Не знаю, чому його батьки саме в Горішні Плавні вирішили переїхати. Зараз сім’я Жори живе в Корсунь-Шевченківському, а тут залишився лише рідний брат його матері. Не знаю, чи залишився в нього хтось з родичів на Луганщині.
– Якими були перші враження від маленького Судакова?
– Жору привів батько, хоча я тренував групу 2001 року народження. Він був маленький, а я ще й подумав, що мені з ним робити, якщо він 2002 року. Проте вже на першому тренуванні зрозумів, що це талановитий хлопчик. Мав дуже гарну швидкість, класно відчував м’яч, йшов обігрувати сміливо. Він мені дуже сподобався.
Після цього я взяв його до себе в групу на «Шкіряний м’яч». Розумів, що в мене він надовго не затримається і буде йти далі в якусь академію. До мене звертався кременчуцький Кремінь, вони його теж брали на змагання за 2001 рік. Потім були на змаганнях в Криму, гадаю, що там його тренер Металіста і помітив. В школі він теж навчався добре, був відмінником.
– Батьки Судакова мають спортивне минуле: мати грала у волейбол та гандбол, а батько грав у футбол на аматорському рівні. У кого Жора пішов? Ким працювали батьки?
– Мені здається, у Жори гени від мами, вона вся така спортивна. Знаю, що працювала в банку. Батько був майстром у якійсь ремонтній організації, наскільки мені відомо, то в Корсунь-Шевченківському так і продовжує цим займатися.
– Яким Судаков був у колективі?
– Спокійний хлопець. Грає наша команда на чемпіонат області – Жора на трибунах, грає Гірник-Спорт – Жору знову на трибунах. Він жив футболом з дитинства. Таланту не треба було заважати. Я тоді ще теж був молодий, мав за плечима ігрову кар’єру, тому було приємно працювати з дитиною, яка мала таку пристрасть до футболу.
– Ви його з самого початку бачили на позиції в центрі поля?
– Жора у нас грав під нападником, в центрі. Виконував неймовірний обсяг роботи: кутові подавав, пенальті пробивав, штрафні виконував. Я розумів, якщо такого гравця віддам, то залишуся без половини команди. Проте, батько звернувся та і я розумів, що потрібно їхати.
– Хто з того покоління разом з Судаковим виділявся?
– Артем Кулаковський, але його тренував Олександр Войцеховський. Вони з Жорою з самого дитинства товаришують. Більше гравців такого рівня у нас не було.
«Судаков пройшов повз Ворсклу, надавши перевагу Шахтарю, а не Динамо»
– А хто, крім Металіста, цікавився Георгієм?
– Відразу був Шахтар, але була маленька проблемка – вони той рік ще не набирали. Щось там відразу не вийшло, так що потім Судаков опинився у Металісті, але теж в групі 2001 року. Тоді Металіст був дуже сильним, обігрував Шахтар, Зеніт, Динамо. А вже коли Георгію було 14, то його знову покликав Шахтар, підключилося і київське Динамо.
– Найвідоміша команда Полтавщини – Ворскла – не проявляла до нього інтерес?
– Він якось їх дуже швидко обійшов. Думаю, якби він у нас довше був, то вони б його запросили. А вийшло так, що його більше Кремінь залучав до гри за них.
– Чому Судаков обрав саме Шахтар?
– Батько обрав, бо вони самі були родом з тих країв.
– Коли він переїхав у Металіст, то ви підтримували зв’язок? Не забув Судаков фактично рідне місто?
– Так, ми постійно спілкувалися та продовжуємо переписуватися. Не тільки з ним, а й із його батьками. Слідкував за Судаковим на всіх турнірах. Він скромний хлопчик – тільки наберу чи напиши, він одразу відповідає. Нещодавно на тренування ветеранів прийшов Кулаковський, то я йому про це написав, а він відповів: «Клас! Молодці!».
У Горішні Плавні приїжджав давно. Пам’ятаю, як прийшов на тренування неочікувано. У нас є зал на краю міста, а він зайшов з «бампами» до нас. Потренувався, побігав з дітьми.
– Коли зрозуміли, що у Судакова вийшло закріпитися на хорошому рівні?
– Серед гравців Металіста він вже тоді виділявся. А коли став найкращим гравцем України в категорії U-17, то я зрозумів, що він цей рівень триматиме. Проте, щоб він так заграв… Думав, йому потрібно ще десь треба набратися фізики. Батьки в нього маленькі, а він сам і зріст почав набирати, зараз майже 180 см. У нашій групі він тоді був найменшим, думав, що в батька піде.
– У чому Георгію треба додавати?
– Переконаний, що він ще додасть у всьому. Потрібно трохи покращити реалізацію. У нього завжди багато моментів, він любить пробивати. Гадаю, якщо за рік додасть у реалізації, то це буде топ-рівень.
– Він з дитинства був жадібний на голи?
– Так. У нашій групі він дуже виділявся, любив на себе брати. Наче не довіряв іншим дітям:) Проживав з тим м’ячем, був забивним. Міг навіть ногу на землю не ставити, проходив усіх, набиваючи м’яч і забив. У конкурсі клубу «Шкіряний м’яч» у жонглюванні йому не було рівних.
«Якщо втримаємося на початку, то іспанці не встоять перед нашими контратаками»
– Коли Андрій Шевченко викликав Судакова на Євро-2020, багато вболівальників не зрозуміли такого рішення. Як ви сприйняли цю подію? Це був аванс, який спрацював?
– Я бачив, як вони здавали тест на витривалість йо-йо, коли з ним навіть Шевченко побіг. Цей тест дуже важкий, а Жора в ньому найкращий і в збірній, і в Шахтарі. Таких гравців і потрібно везти на великі турніри. Все було зроблено правильно й заслужено. Судаков це доводить і в клубі, і в збірних.
– З ким із топових європейських гравців за манерою гри Ви б могли порівняти Георгія?
– За манерою гри Жора схожий на Луку Модрича та інших гравців такого плану.
– У збірній України Сергія Реброва Судаков почав виходити в старті, витіснивши Руслана Маліновського. Чи втримає він своє місце в основі, коли до команди повернуться Олександр Зінченко та Микола Шапаренко?
– Я думаю, що Реброву такі гравці, як Судаков, подобаються. Бачу, що він йому довіряє вже зараз. Гадаю, що Зінченку та Маліновському буде важко змагатися в тому обсязі роботи, який може виконувати Жора. Помітив, що Реброву подобаються такі витривалі гравці, «трудоголіки».
– Після феєричної перемоги збірної України над Францією у чвертьфіналі Євро-2023, команда Руслана Ротаня може замахнутися на те, щоб перемогти у турнірі?
– Іспанія мені сподобалася, дуже сильна команда ‒ навіть не основний склад [у заключному турі групового етапу]. Якщо перші хвилини витримаємо, не пропустимо, то будуть шанси. У фізиці ми їм не поступаємося. Гадаю, всі бачили, що, забий Франція свої моменти на початку гри, й все могло піти за іншим сценарієм. Ось саме такого не хотілося б у півфіналі бачити.
Дуже важливо, як зіграють захист і воротар у перші 20-30 хвилин – це все вирішить. Якщо втримаємося, то іспанці не зможуть встояти проти наших контратак. А так, звісно, Іспанія, як команда, за класом і технікою нас переважає. Буде дуже цікава гра.
Читайте також: «Сподобалося, що Ротань схитрував»: Федорчук – про епічну перемогу над Францією та шанси не пустити Іспанію в фінал Євро-2023
Думаю, що в фіналі будуть англійці. Хоча, бачите, вони теж не дуже фізично готові. Десь я більшого від них очікував, але думаю, що саме вони будуть у фіналі, а не Ізраїль.
– Після перемоги над французами збірна України автоматично потрапила на Олімпіаду-2024. Чи настільки це важливий турнір, як про нього говорять?
– Я думаю, що Олімпіада – це Олімпіада. Для молодих гравців це дуже важливі змагання. Стати олімпійським чемпіоном в будь-якому виді спорту завжди буде престижно.
«Жора з дитинства вболівав за Барселону, йому підійшов би чемпіонат Іспанії»
– Нещодавно Шахтар оголосив про призначення Патріка ван Леувена головним тренером команди. Гадаєте під його керівництвом Судаков зможе ще більше прогресувати, ніж у Ігора Йовічевича? Відзначають, що голландець дуже добре працює з молоддю.
– Мені подобалася академія Шахтаря, коли її очолював ван Леувен. Ми їздили тоді на Донбас-Арену, де проводилися футбольні семінари. Вважаю, що він серйозний спеціаліст, якого брали саме для того, щоб він залучав молодих українських гравців. Хоча Йовічевич теж у складній ситуації показав себе дуже добре. Проте, тяжко його команда йшла в чемпіонаті.
– Георгій вже готовий до топового європейського чемпіонату чи потрібно ще рік-два пограти в Шахтарі?
– Він дуже потрібний гравець для Шахтаря. Якщо команда після Мудрика віддасть і Жору, то їм буде дуже важко. Думаю, ще рік-два він допомагатиме Шахтарю, а потім можна переходити на інший рівень.
– А який чемпіонат підійшов би Судакову? Як ставитеся до ймовірного возз’єднання з Мудриком в Челсі?
– Мені здається, що йому більше підійшов би іспанський чемпіонат. В Англії все ж грають в більш агресивний та силовий футбол.
– А за кого Георгій вболівав у дитинстві?
– Барселона, в якій тоді грав Ліонель Мессі. Загалом це його стиль.
– У ФК Гірник-Спорт багато змінилося після уникнення вильоту в Другу лігу?
– Горішні Плавні – місто невеличке, але футбольне. А так все залежить від фінансування, а зараз є проблеми з комбінатом, ще й війна. Взагалі у нас непогані умови, гарні поля, хороший тренувальний зал.
– Чи є у Вас на прикметі вже новий Судаков в академії?
– Так, зараз у мене група 2014 року народження. Маємо одного дуже талановитого хлопця. Я навіть з Жорою про це говорив, хочу аби його подивився Шахтар. Йому зараз тільки дев’ять років, але хлопчик непоганий, капітан команди, багато забиває.
– Давайте все ж назвемо ім’я.
– Вадим Трифонов.