Ексклюзив

«Сич міг опустити руки, коли Рух і Кортрейк не домовилися після Євро-2023»: невідома історія дебютанта збірної України

189
Олександр Карпенко
4 голоси
Олексій Сич, Володимир Безубяк та Віталій Пономарьов. Фотоколаж: «Український футбол»
Директор академії ФК Рух Володимир Безубяк та головний тренер першої команди Віталій Пономарьов розповіли «УФ» історію новачка збірної України Олексія Сича.

Виступи Сича на клубному рівні та проблеми зі здоров'ям динамівця Тимчика змусили тренерський штаб національної збірної України довикликати півфіналіста молодіжного Євро-2023. Вихованець львівської УФК став першим гравцем в історії Руху, який отримав виклик до головної команди країни, проклавши собі шлях не з легких.

Сайт «Український футбол» поспілкувався з фахівцями, які відіграли ключову роль у кар'єрі новачка збірної України. Володимир Безубяк та Віталій Пономарьов розповіли, як Сич йшов до цієї події.

«Батьки не пускали Сича у Львів, але через рік він уже тренувався в нас»

– Як ви зустріли новину про довиклик Сича в національну збірну України?

Віталій Пономарьов: Дуже приємно було отримати повідомлення про виклик Олексія. Згадуючи нашу розмову місяць тому, я говорив про те, що Олексій своїм прогресом заслужив бути викликаним до збірної. Радий, що це не залишилось непоміченим.

Володимир Безубяк: На мою думку, позиція правого захисника є найслабшою. Олексій міг би ще раніше опинитися у першій збірній, тому що саме з того флангу у нас найбільше проблем. Я читав інтерв'ю Віталія Юрійовича, в якому він зазначив, що Сич міг би дуже сильно допомогти збірній України.

Він був капітаном олімпійської збірної, демонструє стабільність на клубному рівні. В Русі він себе почуває ветераном на фоні молодших хлопців.

– Коли ви вперше помітили Олексія?

Володимир Безубяк: Разом з Романом Гнатівим, працюючи в УФК, ми тренували команду 2001 року народження. Вперше ми побачили Олексія на турнірі у Вараші. Маленький, тендітний, але вирізнявся ігровим мисленням, граючи в центрі поля. Підкуповувало те, як він нестандартно може оцінити ситуацію.

Тоді він представляв Зорянську ДЮСШ на Рівненщині. Батьки не з першого разу погодились відпустити його до нас, вважаючи, що він ще малий. Батько грав у футбол (Микола Сич в 90-х пограв в Україні та Польщі за низку команд, – прим. «УФ»). Мама працювала лікарем. Серйозне виховання, інтелігентна родина. Через рік він вже тренувався у нас.

Дуже легко було з ним працювати. Сич мав велике бажання вчитися. При тому, що не був фактурним, за 1 рік він виріс на 24 сантиметри. Я ще дивувався, що хлопець мав недостатню антропометрію.

Віталій Пономарьов: Володимир Йосипович міг на Сичу поставити хрест через брак потужності. Тоді він був одним із найменших в інтернаті, рік-півтора не грав взагалі. 11-й клас і півроку U-19. Тут важливо, як тренер бачить футболіста.

Віталій Пономарьов та Олексій Сич. Фото: ФК Рух (Львів)

«У грі проти Шахтаря Сичу вибили два зуби. В інтернаті був рік, коли він навіть не тренувався. Але все подолав!»

– Виклик футболіста Руху в збірну України – велика мрія була засновника клубу Григорія Козловського. Яку б характеристику ви дали Олексію?

Володимир Безубяк: Зараз у нас велике представництво в різних збірних. Нам не вистачало гравця, який стане першою ластівочкою в національній команді. У нас є багато перспективної молоді, якій ще потрібно працювати. По академії Карпат Олексій грав в центрі поля, був чистим центральним півзахисником креативного спрямування профайлу Олега Федора. Вмів брати на себе, віддати прихований пас.

На правий фланг він перекваліфікувався в Русі, починаючи з U-19, U-21 і в першій команді. Це оптимальна позиція, яка підходить йому, враховуючи природні фізичні дані, хорошу роботу з м'ячем. Попередній досвід йому додає варіативності, коли він може і в центр заходити, і більшість створювати в обмеженому просторі, і крайнього нападника зіграти. З ним можна використовувати різні тактики.

Цього року Олексій одружився і, ви знаєте, це ніяк не позначилося на його грі, хоча в футбольних колах жартували раніше, що у перший рік після одруження футболіст в прольоті:) Сич завжди посміхається, незалежно від обставини. Він за натурою лідер. Користується повагою хлопців.

Віталій Пономарьов: Виступи Олексія в цьому сезоні справляють хороше враження, але це лише перший крок для хлопця, у якого попереду більша частина кар'єри. Олексій – розумний хлопець. Він постійно додає.

– Був момент, який міг поставити кар'єру Сича під загрозу?

Володимир Безубяк: В старших класах Олексій на рік залишився без футболу, маючи проблеми зі стегном. Довгий час він навіть не тренувався. З інтернату він не йшов, будучи поруч з хлопцями. Можна ще згадати зимовий турнір, коли в грі проти Шахтаря йому вибили два зуби. Сич усе подолав!

Віталій Пономарьов: Важливо, що тренери бачили і довіряли. В дитячому футболі грає той, хто може бути корисним сьогодні і не думає про завтра. Для Сича було важливим, що в нього вірили, бо в УФК вимоги були дуже серйозними до гравців. Дуже серйозна конкуренція, це досягнення – потрапити у спортінтернат, коли тренери можуть взяти тільки 18 найкращих, а на перегляді багато хлопців.

«Сич міг опустити руки, коли не вдалося домовитися Руху та Кортрейку після вдалого молодіжного Євро»

– Олексій на рік з'їздив до Бельгії, отримавши досвід за межами України. Це сильно допомогло йому додати?

Володимир Безубяк: Він там грав, асистував і забивав. Льоша міг опустити руки, коли не вдалося домовитися Руху та Кортрейку після вдалого молодіжного Євро. Але, повернувшись в Україну він показав себе професіоналом з великої літери і це почало приносити певні дивіденди.

Віталій Пономарьов: Той обсяг роботи, який Сич видає у матчах за клуб, за цифрами близький до показників його колег за амплуа серед топ-чемпіонатів. Набагато якісніше Олексій почав працювати в третій зоні, чого не було в перший рік. Він відчув психологічну впевненість, хоча футболістам його віку треба багато працювати, щоб підтягувати слабкі сторони.

Потрібно покращувати навички гри в захисті, адже від захисника вимагається, в першу чергу, надійність в обороні.

– Як Україна завершить Лігу націй після нічиєї з Грузією?

Володимир Безубяк: Сподіваюсь, що мінімум 4 очки наберемо. Спарка з двох матчів важко дається нашим, тому я сподіваюся на такий підсумок.

Віталій Пономарьов: Збірна має всі шанси провести обидві гри на хорошому рівні, За якістю, рівнем, ми не є слабшими за Албанію та Грузію. Якщо ми зіграємо з великою самовіддачею, можна очікувати позитивний результат.

Олексій Сич. Фото: УАФ

«Руху не вистачало гравця, який стане першою ластівочкою в збірній України»

– Віталію Юрійовичу, запитання до вас. Як ви оцінюєте поточну ситуацію для Руху, який не може похизуватися успішними результатами?

Віталій Пономарьов: Ми проходимо нормальний період. За грою ми рідко кому поступаємось, а відсутність результату – частина зростання молодих гравців. Це планомірна робота, будуть різні моменти.

Якщо в будь-якій команді ти можеш спертися на досвід, то в нас вся команда зібрана з молодих футболістів. Ми самі повинні виходити з таких ситуацій і здобувати неоціненний досвід.