Тимур Кораблін: «Сподіваюся після успішних виступів за Зорю познайомитися з Мельгосою»

У минулому сезоні УПЛ ФК Минай до заключного туру боровся за виживання, потім отримав додатковий шанс у «турнірі чотирьох», де по пенальті пройшов четверту команду Першої ліги – Епіцентр, але все ж програв Лівому Берегу путівку на місце Дніпра-1. Після цього найбільш трендові гравці закарпатського клубу змінили місце прописки, і серед них – Вакула та Кораблін, яких придбала Зоря. 

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Тимур Кораблін пояснив, чому вибрав саме Зорю, що знає про ситуацію з Любеновичем, а також напередодні можливого дебюту за свою нову команду проти ФК Олександрія вперше заговорив про свої цілі в молодіжній збірній.

«Є матчі Минаю, які досі згадую з захватом і думкою: «Вау, як це нам вдалося!»

– Ще влітку з'явилися чутки про ваш перехід у Зорю. Чому в підсумку перейшли аж у середині серпня? Це пов'язано з тим, що Минай ще мав шанс залишитися в УПЛ через «турнір чотирьох»?

– Тягнулося це все тому, що клуби не могли домовитися про трансфер. До того ж, визначалося, де Минай гратиме наступного сезону – думаю, це теж вплинуло на хід перемовин. 

– Ну, зате ви встигли допомогти команді в матчах з Епіцентром (де забили післяматчевий пенальті) та Лівим Берегом. Із яким настроєм залишали ФК Минай? Чи в гарних стосунках розсталися з клубом – говоримо як про людські взаємини, так і можливі заборгованості?

– З клубом я розлучився дуже добре. Мене всі провели тепло, я особисто всім подякував за той незабутній час, який був у моєму житті. Я побажав кожному удачі та сказав що, обов'язково ще побачимося. Щодо коштів, то клуб все виплатив. У мене питань до Минаю немає, тільки вдячність!

– В пресі з'явилася інформація, що Любенович після кубкової перемоги 3:1 над друголіговою Скалою 1911 покидає клуб. Не говорили зі своїм колишнім тренером? Що вам відомо?

– Так, я читав новини, але не знаю, наскільки це правда. Із самим Желько не говорив про це, потім, може, його наберу.

– Про минулий сезон. Як вважаєте, чого не вистачило Минаю, щоб залишитися? 

– Думаю, на останній туру з Кривбасом емоцій і сил не вистачило. Ми перед тим видали такі дві гри на емоціях, обігравши 3:2 Ворсклу та Колос, що просто досі згадую з захватом і думкою «Вау, як це нам вдалося!».

Ну, а коли поїхали на останню гру, суперник – Кривбас – як клуб дуже гарного рівня, здорово реалізував свої переваги. Ми пропустили два таких швидких м’ячі і все одно думали, що зможемо, як звичайно, відігратися. Не вийшло: в тій грі нічого не виходило, проте, навіть коли ми третій м’яч пропустили, все одно намагалися до кінця грати. Ну, на жаль, так сталося. 

Всі гравці ФК Минай віддали всі сили, щоб зберегти команду в УПЛ. Це можу впевнено сказати.

– Після краху Дніпра-1 УАФ прийняла рішення розіграти вакантне місце в УПЛ через «турнір чотирьох». Чому в плей-офф Минай не зачепився за свій шанс?

– Не можу сказати, що не вийшло. Так, багато ключових футболістів тоді нас покинуло, але ж із Епіцентром команда проявила вольові якості й виграла по пенальті. Може, у Лівого Берега бажання було більше, не знаю. Хоча ми здорово грали. Забий я тоді на 20 хвилині, і, думаю, гра б змінилася. Не забиваєш ти – забивають тобі. Через свої помилки пропустили м’ячі і так програли. 

Але, повторюся, минайці, коли грали, ніколи не опускали руки. Нам просто в тій грі не пощастило.

– Ви особисто забили 4 м'ячі в минулому чемпіонаті, в тому числі – Динамо. Сезон 2023/24 для вас проривний? 

– Так, завдяки цій команді та тренерському штабу вийшло трохи вистрілити. Якби не підтримка тренерів і пацанів, не знаю, що б вийшло. Ми були єдиним цілим, навіть коли не виходило, а у мене теж бували ігри не дуже, Желько все одно давав грати і вірив у мене. І я йому дякував голами і намагався не підводити.

Сподіваюся, що це ще далеко не останній постріл – і все краще ще попереду. В усіх нас.

Тимур Кораблін. Фото: СК Дніпро-1

«Великий аргумент на користь Зорі – це те, що звідси багато гравців заслужили запрошення зі збірної»

– Чому вибір у вас вирішився на користь саме Зорі? 

– Вибрав Зорю тому, що клуб був дуже зацікавленим і зміг заплатити трансфер. Для мене дуже важливо, що це клуб з великою історією. Великий аргумент на користь Зорі – це те, що звідси багато гравців заслужили запрошення зі збірної. 

Розкажу вам одну річ. Коли мені років 17 було, я мав маленьку мрію – грати в Зорі. Вони тоді ще тренувалися в Запоріжжі, на базі Великий Луг, і я завжди спостерігав за їх тренуваннями та іграми. Звідти дуже багато футболістів переходило в хороші команди і в Зорі завжди хороший тренерський штаб, який може виростити тебе як футболіста.

– Яку роль тут відіграв ваш кузен Данченко? Ви з ним радилися?

– Олег теж сказав іти туди – в Зорі дуже хороша конкуренція і з такими якісними футболістами, які там будуть поруч, можна прогресувати.

– Чи правда, що у вас були також інші варіанти переходу? Які саме?

– Так, були варіанти. Проте в нашому футболі не всі можуть заплатити гроші за трансфер. Зараз уже недоречно говорити про те, що не збулося, все упиралося в гроші.

– Окрім клубного футболу, є футбол збірних. Багато ваших ровесників заграні за молодіжну збірну, і ви ще могли б взяти участь у цьому відбірковому турнірі за регламентом. Скажіть, чи мали якусь розмову з Мельгосою чи іншими представниками штабу? А як ставитеся до такого варіанту?

– Дуже хотів би поїхати в збірну, допомогти. Це моя мрія з дитинства. Довго до неї йду, сподіваюся, що тренери побачать, помітять і викличуть. Гордий буду одягнути футболку збірної України і виходити грати.

З Мельгосою ще не говорив, але, думаю та сподіваюся, що після успішних виступів за Зорю в один день обов'язково з ним познайомлюся. Було б приємно з ним попрацювати, навчитися чогось нового.

– Зоря стартувала з перемог у двох матчах – 2:1 над Інгульцем і 1:0 над Чорноморцем. Які ваші враження від нової команди?

– Враження класні: стартували з двох перемог, це важливо. Наша команда грає в атакуючий футбол, це мені дуже імпонує. Хочемо кожну гру вигравати та бути на вершині турнірної таблиці, де Зоря звикла та заслуговує перебувати. Для мене назавжди в пам’яті яскраві матчі луганців у єврокубках, тож моя думка – цей клуб заслужив повернутися на континентальний рівень.

– Чи ви вже визначилися з усіма атрибутами новачка: ігровий номер, де будете проживати? 

– Номер взяв свій улюблений 97. Житиму на квартирі недалеко від бази. 

– З ким, крім Вакули, раніше були знайомі в команді? Як вас прийняли?

– От із Сапутіним давно дружимо. Був знайомий раніше не з багатьма, скоріше, ми всі знали один одного заочно. Зараз зі всіма познайомився поближче. У Зорі класні всі пацани. 

Прийняли чудово: персонал, тренери, пацани… Відразу виникло враження, що я в команді не перший день, як прийшов, а дуже довго там граю. За цей теплий прийом я їм усім дякую. Буду старатися зіграти так, щоб допомогти Зорі та багато чого навчитися для себе в цій команді.