«У ПСЖ Забарний не регресує, а виходить на новий рівень»: Єзерський – про критику українця у Франції
Після столичного дербі, в якому ПСЖ мінімально переміг ФК Париж (2:1), преса у Франції розкритикувала захисника команди Луїса Енріке – Іллю Забарного. Саме після фолу українця у ворота чинного переможця Ліги чемпіонів було призначено пенальті, в результаті чого ФК Париж зумів зрівняти рахунок.
Місцеві фахівці відзначають слабкість Іллі у грі з високою лінією оборони, оскільки він доволі часто не встигає за своїм опонентом, що призводить до напружених ситуацій біля воріт ПСЖ. Наразі у французькому футбольному медіапросторі немає єдиної думки щодо того, чи був літній трансфер Забарного в паризький клуб на 100% влучним підписанням.
Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський за коментарем щодо нинішньої ситуації навколо Забарного у Франції звернувся до ексзахисника збірної України Володимира Єзерського, під чиїм керівництвом Ілля встиг пограти у юнацькій збірній України U-16.
«Нинішня ситуація Забарного в ПСЖ – це тільки плюс для збірної України»
– Володимире Івановичу, як ви оціните епізод у паризькому дербі, коли Забарному пішла передача за спину, він не встиг за гравцем, а згодом програв єдиноборство і привіз пенальті? Це свідчить про недопрацювання у цьому компоненті чи це просто ігровий епізод, який не має ознак тенденції?
– Давайте я відповім ширше. Якщо порівнювати з тим, де Забарний грав раніше, – це Борнмут, – то в Англії він діяв у більш компактній структурі. Борнмут у більшості ігор грав середнім або низьким блоком. Було менше простору за спиною, більше дуелей та єдиноборств. Це дуже комфортний формат для захисника, тим більше з його профілем.
– Але у Франції інші реалії.
– Так, зараз у ПСЖ – зовсім інша історія для Іллі. Там команда грає з м'ячем, домінує. Коли ти граєш з такою кількістю простору, виникає багато епізодів, де захисник залишається один на один на великій ділянці поля. Потрібно приймати рішення за долі секунди. Це зовсім інший тип навантаження.
У Парижі лінія оборони доволі висока. Вони будують захист високо, часто грають без підстраховки – коли ти залишаєшся сам на сам перед штрафним майданчиком або на половині поля. Це надто складні умови для центрального захисника, тим паче на швидкості. Тому йде становлення його як гравця топ-рівня.
– Тобто зараз це слід сприймати не як вирок для Забарного, а як зону росту в топового захисника європейського рівня?
– Я би сформулював так: Забарний не регресує. Він проходить етап адаптації до доволі непростої схеми гри Луїса Енріке. Це не перевірка його слабкості – навпаки, таким чином він розвивається, розширює свої можливості. Захисник, який проходить через футбол з великою кількістю простору, швидкості та відповідальності, виходить на зовсім інший рівень. Для збірної України це тільки плюс, адже він стає різностороннім гравцем.
Ілля Забарний та Луїс Енріке. Фото: Getty Images
«Тиск преси та вболівальників – невід'ємна частина футболу, але в Іллі дуже сильний характер»
– Європейська преса відома своєю нещадністю до гравців, яких купили за великі гроші. Якраз Забарного ПСЖ придбав за значну суму влітку, тому кожна його помилка розглядається під мікроскопом. Як захиснику в умовах такого тиску не почати грати занадто обережно, просто аби не помилитися?
– Ще кілька років тому Ілля був у чемпіонаті України, потім пройшов непростий етап в АПЛ – напевно, найкращому чемпіонаті світу, де зумів зарекомендувати себе. Зараз він у команді, де вимоги зовсім інші: потрібно грати на м'ячі, чимало працювати на просторі.
Але у Забарного є головне – «холодна голова», дисципліна та здатність вчитися. У нього дуже сильний характер, він ментально стійкий. Видно, що це не той хлопець, який ламається після одного-двох епізодів.
Звісно, ми в чемпіонаті України звикли до дещо «теплих ванн», де менше критики. А від легіонерів у таких клубах, як ПСЖ, очікують результату миттєво. Але я думаю, що у Іллі є розум, він аналізує та робить висновки. З часом він стане тільки сильнішим. Тиск преси та вболівальників – невід'ємна частина футболу, і цей етап просто потрібно пройти. Я впевнений, він пройде його гідно.
– Коли преса починає кампанію критики, то що краще в такій ситуації зробити Луїсу Енріке? Дати Іллі перепочити емоційно, публічно захистити чи робити вигляд, що все нормально, і продовжувати ставити до складу?
– Ми бачимо ситуацію лише поверхнево, під час трансляції матчу. А головний тренер та його штаб бачать, як гравець працює, як він ставиться до тренувального процесу, хто краще готовий тут і зараз. Експерти можуть багато чого вважати, але Луїс Енріке – топовий фахівець, найкращий тренер року та чинний переможець Ліги чемпіонів, він краще знає Іллю і внутрішнє середовище команди.
Звісно, багато залежить від тренера, щоб гравець якомога швидше пройшов адаптацію та покращив свої дії. Але я впевнений у психологічній стійкості Забарного.
– З вашої точки зору, які найсильніші ігрові якості Іллі?
– Він непогано грає один на один, добре бореться. У нього хороша швидкість, він доволі вибуховий. Дуже добре бачить поле і спокійно працює з м'ячем. Він ініціативний у фазі володіння – не закривається, а відкривається під передачі. Гарно читає гру та орієнтується у просторі.
Ілля Забарний. Фото: Getty Images
«У ПСЖ зібрані найкращі гравці світу – Забарному просто потрібен час»
– Враховуючи високу лінію оборони ПСЖ, над чим йому потрібно працювати найбільше саме зараз?
– Коли ти часто граєш один в один у відкритому просторі без підстраховки, то повинен вигравати 100% єдиноборств. Інколи буває, що з десяти дуелей ти програєш одну-дві, але саме вони стають ключовими. Тому тут потрібно ідеально читати гру і передбачати дії опонента. І, звісно, готуватися до кожного суперника індивідуально – досконало вивчати манеру гри форварда, проти якого дієш. Думаю, що в ПСЖ дають достатньо інформації гравцям щодо їхніх опонентів.
– Я ще до переїзду Іллі в Париж розмовляв з колишнім головним тренером Динамо Олексієм Михайличенком, який казав, що для Забарного ідеальне середовище – це АПЛ, де багато силової боротьби, а перехід у ПСЖ – це сумнівна історія. Чи не помилився Ілля з вибором клубу?
– Не варто робити глобальні висновки через кілька помилок. Ілля змінив команду, змінив середовище. Він точно грав у середовищі кращому, ніж чемпіонат Франції, і там себе зарекомендував. Тут питання часу – звикнути до ідей, філософії та нової схеми.
– Тобто ви особисто вірите, що Забарний закріпиться у Парижі і стане ключовою фігурою ПСЖ?
– Давайте подивимося на склад ПСЖ. Там зібрані найкращі гравці не тільки Франції чи Європи, а й світу. Подивишся направо-наліво – що не прізвище, то особистість. Потрапити в таке середовище і бути конкурентним — це вже говорить про рівень Іллі Забарного. Повторюся, треба час – лише він розставить все на свої місця. Потенціал у нього величезний, зараз треба пройти це випробування і стати ще кращим.
– Коли зараз «вистрілює» якийсь молодий український захисник, його одразу порівнюють із Забарним. Чи бачите ви зараз в Україні захисника з таким потенціалом, щоб він у ранньому віці міг перейти в топ-чемпіонат та зарекомендувати себе?
– Не буду голослівним. У нас є здібні, талановиті гравці. Але нам потрібно, щоб система підготовки дитячо-юнацького та молодіжного футболу ставала кращою. Ми зараз бачимо відтік гравців через війну, рівень чемпіонату знизився. Добре, що зробили Еліт-лігу, але це дасть плоди за півтора-два роки. Потрібно підвищувати і рівень тренерського складу, адже саме він відповідальний за навчання молоді.
– Ви погоджуєтеся з думками фахівців та тренерів, що зараз в Україні на диво стало менше захисників, які дуже класно обороняються, натомість про їхню гру переважно говорять у контексті просування м’яча?
– Так, звісно. Нам потрібно підходити до виховання комплексно. Ми зараз вдарилися в тактику, гру на м'ячі. Але сучасний футбол вимагає фізичних кондицій: швидкості, сили, атлетизму. Це основа.
Раніше в Україні дійсно захисники краще діяли один на один, були потужнішими і вирізнялися насамперед своєю грою на оборону. Зараз ситуація така, що в цьому компоненті нас часто переважають не лише провідні, а й середні збірні Європи. Недостатньо бути технічним і тактично підкованим, це потрібно підкріплювати витривалістю та інтенсивністю ведення боротьби.