«УПЛ втрачає аудиторію. Треба робити шоу»: Лупашко дав відверте інтерв’ю про Карпати й очікування від сезону

Владислав Лупашко очолив Карпати влітку 2024-го, коли «леви» перебували у статусі новачка Прем’єр-ліги – причому до того випередив їх у Першій лізі, вперше в історії зробивши чемпіоном Інгулець. 

У першому ж сезоні львів’янам буквально трохи не вистачило до зони єврокубків, а їх шосте місце було здобуте при доволі симпатичному стилі футболу – команда стала четвертою за кількістю голів у чемпіонаті.

Після повернення команди додому зі зборів у Австрії журналіст сайту «Український футбол» Олександр Щербатих поговорив з головним тренером львівського клубу. У великому інтерв’ю Владислав Лупашко розповів про:

• специфіку підготовки команди під час перебування в Австрії;
• чому не вдалось зіграти з німецьким та італійським клубами;
• у чому Лестер може бути прикладом для Карпат і всієї України;
• трансфер Якова Кінарейкіна у Вільярреал;
• розвиток Олега Очеретька;
• власне бачення шляху Карпат та УПЛ.

«Ось чому зірвалися спаринги з Гертою та Удінезе»

• На австрійських зборах Карпати помірялись силами з місцевим Вольфсбергом (3:3), угорським Дьором (1:2), представником ОАЕ Аль-Шарджою (1:1) та англійським Лестером (1:2). Саме з цього періоду розпочинаємо нашу розмову.

– Владиславе Вікторовичу, ви часто відмічаєте важливість розвитку команди та кожного окремого футболіста. Що для вас було індикатором прогресу команди під час літньої підготовки?

– Під час тренувань збільшується кількість підказок і корекції самими футболістами. Це вже є показником зростання середовища та того, багато гравців інтегровані у команду. Може не на 100 відсотків, але на понад 50. Саме цього дуже не вистачало у попередньому сезоні.

– Ваша команда провела ігри з хорошими суперниками, але не здобула на зборах жодної перемоги. Як ви до цього ставитесь, і чи був результат важливим фактором під час зборів?

– Думаю, що ті, хто дивились наші матчі або читали склади, побачили, що навіть проти таких суперників грала велика кількість наших представників U-19. Це показник того, що ми намагались отримати: дати досвід молодим футболістам та відчути гарний супротив.

У клубі часто говоримо про інтенсивність, важливість такої гри. Наголошуємо на тому, що навіть коли у тебе є перевага ти не маєш зупинятись, бо це вимога сучасного футболу. Головним сенсом літніх зборів було завдання показати гравцям, що має бути сукупність як інтенсивності, так і якості: у кожному матчі і в кожну хвилину матчу.

Клуб обрав план довгострокової перспективи. Для Карпат важливі власні місцеві виконавці і я це дуже поважаю. Ми займаємося розвитком молоді. Тому й оцінка гравців не має бути поспішною, як і оцінка нашого результату. Ми докладатимемо багато зусиль і на фініші побачимо, куди це нас привело. Але ми вже маємо уникати оцінки лише на основі результату на табло. Вона має бути терплячою і поетапною.

• Однак, головний тренер Карпат додає, що були в Австрії моменти, які не вдалось втілити на повну:

– Не вистачило одного-двох матчів. Не зуміли зіграти з берлінською Гертою, і на жаль, 24 липня не склалось з організацією спарингу зі ще однією командою. Сподівались, що це буде Удінезе.

– А чому товариські ігри проти Герти та Удінезе так і не стали реальністю?

– Була своя специфіка зборів. Тут не така відстань, як у Туреччині (там більшість команд тренується в близьких локаціях). У Австрії команди знаходяться у різних регіонах і хтось хоче їхати на гру, а хтось не хоче.

У Герти, наприклад, була велика кількість травмованих гравців. А от Удінезе знаходилось далеко. Ми уже їздили на один подібний спаринг, де була неблизька дорога через гірські серпантини. Тож вирішили, що так, як перебуваємо на зборах не дуже довго – вмістити фізично важкий переїзд у тренувальний процес буде трохи важкувато.

Фото: ФК Карпати

«Побачив, що у Сьомій австрійській лізі є тренер з фізпідготовки. У клубах Першої ліги України його часто немає»

– Головною вивіскою цих зборів була гра проти Лестера (1:2), де гравці Карпат виглядали доволі гідно. Як ви оціните такий матч?

– Після матчу я зловив себе на глобальній думці про етапи розвитку українського футболу на прикладі Лестера. Тобто, беремо тренерський скаутинг. В Україні практично відсутні приклади, коли молодому тренеру дають такий великий проєкт.

Наприклад, іспанець Мартін Сіфуентіс у попередній кампанії посів із КПР всього лиш 15 місце у Чемпіоншипі. Але при цьому, його бере Лестер, який тільки вилетів з АПЛ і хоче знову піднятись назад. Клуб обрав його, бо там звертають увагу не на результат, а на футбол, який хочуть бачити.

Побачивши, як усе організовується у Лестері під час матчу, до та після гри, розумієш, що трудова етика – це добре, але дуже важливе також і відновлення. От і в Україні зараз нам потрібно, наприклад, більше дієтологів, психологів, людей, які слідкуватимуть за процесами відновлення спортсменів. Вірю, що ці зміни не будуть дуже складними, бо ми настільки позаду, що навіть незначні зрушення у нас будуть кардинальними.

Я був вражений, коли побачив, що у Сьомій австрійській лізі є тренер з фізпідготовки, який розминає гравців, які не потрапили до стартового складу. У нас у клубах Першої ліги часто немає тренера з фізпідготовки. Гравці самі розминаються, або їм допомагає хтось з асистентів головного тренера.

• Владислав Лупашко додає, що окремою проблемою вітчизняного футболу є складнощі, які проявляються при спробі запросити сильного легіонера:

– Зараз бачимо, що важко запросити якісного іноземця, також відчули це під час поточного трансферного періоду. Також усвідомлюємо, що дуже важливо працювати з футболістами з інших країн, щоб вони відчували себе дуже добре, і розповідали про це своїм землякам.

В Україні є така проблема, що клуби часто не звертають увагу на важливий момент в адаптації легіонерів – важливо працювати не тільки з самим гравцем, а з їх сім'ями, робити їхній побут комфортним. Тоді й футболіст буде в іншому настрої.

– Провокативне питання. А що робиться, аби зміни на краще відбулись у Карпатах?

– Багато пропозицій іде від керівництва. Андрій Анатолійович Русол часто пропонує щось. Багато запитів йде і від мене. Зокрема, шукаємо спортивного психолога, перебуваємо на етапі формування напрямку. Працюємо із сім'ями іноземців і у клубі вже є відповідний працівник Олександра Тєлєгіна, яка перебуває у комунікації з дружинами легіонерів.

Далі хочемо зануритись глибше у слідкування та корекцією фізичного стану гравців. Наприклад, приводимо до розуміння футболістів, що за 15 хвилин після закінчення тренування ти не можеш бути в автомобілі, а мусиш повечеряти та провести відновлювальні процедури у клубі.

Повертаючись до фізичної підготовки, зараз взяли нового тренера і намагаємось покращити також і цей напрямок роботи.

Владислав Лупашко. Фото: ФК Карпати

«Від початку перемовин до трансферу Кінарейкіна у Вільярреал пройшло чотири-п’ять днів»

– Ви сказали, що вийшло підписати не усіх легіонерів. По яких саме позиціях цього не вдалось зробити?

– Хотіли покращити нашу атаку, але бачимо, що не все так просто. Тепер будемо намагатись продовжувати рухатись у цьому [трансферному] напрямку.

Крім того, зараз у нас така ситуація, що українці є трохи переоціненим товаром. Пам’ятаєте, як було в найкращі часи нашого чемпіонату, коли цінова політика формувалась з огляду на те, що є ліміт на легіонерів. Зараз розуміємо, що у нас є специфіка, пов’язана з війною.

– Тобто, не вдалось підписати українців, а не іноземців?

– Ні-ні, іноземців. Хоча ми розглядали й українських футболістів. Стараємось фокусуватись на якості футболіста, а не національності.

– Все ж певні трансфери відбулись. Зокрема, дуже солідні перестановки стались на позиції воротаря, де клуб втратив Якова Кінарейкіна та Олександра Кемкіна, але підписав Романа Мисака й Андрія Кліщука. Чи відомо, хто займе місце у рамці воріт під час стартового туру?

– Щиро кажучи, ні. Навіть ми не знаємо, хто буде першим:). Під час зборів намагались рівномірно розділяти час, як серед польових виконавців, так і серед воротарів. Тому це питання вирішимо уже посеред тижня.

– Ви зазначали, що основним воротарем у новому сезоні мав бути Яків Кінарейкін. Чи можемо ми сказати, що це був швидкий та неочікуваний трансфер?

– Уже влітку була зацікавленість щодо Яші, але клуб поставив йому дедлайн до якого він мав вирішити, чи залишається у Карпатах. Футболіст визначився у тому, що залишиться.

Вже під час зборів виник інтерес від Вільярреала і, так, усе сталось дуже швидко. Я думаю, що від початку перемовин пройшло десь чотири-п’ять днів. До речі, це дуже цікавий досвід і для нашого клубу. Бо ми побачили наскільки професійно поводився Вільярреал.

Яків Кінарейкін (праворуч). Фото: ФК Вільярреал

«Ніяких претензій щодо побуту до Кемкіна не було»

– В оренду в Кривбас було відправлено Олександра Кемкіна. Для пресслужби Карпат ви говорили, що «йому потрібно зрозуміти цінність цього клубу». Серед уболівальників це одразу породило розмови про нефутбольні моменти, як-от порушення режиму. Що ж не так з 22-річним голкіпером?

– Щиро кажучи, за увесь час моєї роботи у Карпатах від жодного гравця не було порушень режиму. Але я щиро вірю, що ФК Карпати – не просто клуб, це трохи більше, і ми всі маємо цінувати проведений тут час.

Я казав про те, що він молодий гравець і ми хотіли дати йому трохи часу. Проте ти маєш закривати очі на якісь моменти, коли тобі здається, що тебе десь не так використовують. Завжди кажу, і не лише молодим футболістам, що потрібно цінувати те, що ми маємо.

Зараз Олександр пішов в оренду і він має можливість грати більше. Ніяких претензій щодо побуту до нього взагалі не було.

– Днями Карпати представили атакувального півзахисника Пауло Вітора з португальського Портімоненсе. Ваша думка про цього гравця.

– Він є дуже наполегливим футболістом, який завжди намагається перебувати в атаці. Те що він був капітаном своєї команди – хороший показник, адже бразильських виконавців не часто вибирають капітанами у командах інших країн. Гадаю, це показник його безкомпромісності та відданості клубу.

«Очеретько хотів залишитися в Карпатах. Ми говорили йому, що він має повернутись у Шахтар»

– Чи можемо сприймати Пауло Вітора як заміну Очеретьку?

– Олега Очеретька важко замінити, адже він мав багато цінних для нас якостей. Проте ми дуже раді за нього від того, де він зараз є. Це показник його роботи.

Зауважу, що він дуже хотів залишитись у Карпатах, але ми говорили йому: «Ти повертаєшся у великий клуб і маєш там доводити свій клас». Олег десь мав трохи сумніви, що може бути там основним футболістом, але ми йому їх розвіювали й в якийсь момент він у це повірив.

– Як ви оціните дії Олега у першому матчі Шахтаря проти Бешикташа (4:2)?

– Дуже класний матч. Напевно це також показник нашої роботи. Відмічу, що він закінчував поєдинок у ролі опорного півзахисника і я говорив ще під час минулого сезону, що він може змінити позицію і бути дуже якісним на ній.

Повторюсь, казав йому, що він мав повернутись у Шахтар, бо там не так багато футболістів, які будуть готові до сучасного футболу, а от Олег має поєднання технічного складника та великої інтенсивності. Я говорив, що за умови приходу європейського тренера готового грати в інтенсивний атакувальний футбол Олег буде дуже потрібним. Так і сталось.

🔥 Читайте також: Оцінки за матч Бешикташ – Шахтар від Кучера: «Здавалося, що команді Сульшера під силу зрівняти рахунок»

«Відновлення Квасниці не займе багато часу. Федор має бути націленим на ворота»

– Олеже Вікторовичу, ви вже зазначали про важливість адаптації. Це повертає нас у час зимового міжсезоння, коли з Руху у Карпати у Львів прийшли Олег Федор, Ілля Квасниця, Ігор Краснопір та Олексій Сич. З однієї сторони, вони уже грали разом і навіть не змінили місто проживання, а з іншої – показали різну ефективність у минулі пів року. На якому етапі перебуває інтеграція цих футболістів?

– Квасниця знову отримав травму, Олексій Сич ще не відновився від тієї, якої зазнав у збірній. Краснопір і Федор – пройшли адаптацію, але Ігор переживає через те, що наразі він не може дати того, чого хоче. Він ще молодий гравець і має трохи в тому плані заспокоїтись.

Щодо Федора, то у нього на позиції діють футболісти, які є основними у нашому колективі. Можливо, хтось у цьому бачить проблему, але не тренерський штаб. Це природний шлях і коли я вітав Олега з днем народження (23 липня), сказав, що він стане дуже важливим футболістом для цього клубу. Однак, для цього він має змінюватися.

– У чому саме?

– Атакувальні гравці повинні робити результативні дії, і він це знає. На футбольному полі є ворота, на які потрібно постійно нести загрозу.

– Про пошкодження Іллі Квасниці. Протягом якого часу ми не зможемо побачити його в офіційних матчах?

– Лікарі обіцяли, що воно не займе багато часу. Він не закінчував збори разом з командою, тож більше інформації будемо мати найближчим часом, але не думаю, що це є щось дуже тривале.

Ілля Квасниця. Фото: ФК Карпати

«Полісся, Шахтар, Динамо – претенденти на призові місця в УПЛ»

– До старту сезону залишилось кілька днів. В перші два тури на вас очікують учасники єврокубків – Полісся та Шахтар. Чого очікуєте від цих матчів? Якщо їх можна об’єднати в одне питання.

– Звісно, можна. Ми розуміємо, що ці команди уже у тонусі, а ми ще не в оптимальному стані. Але це нормально, що ми прийдемо до кондицій через ігри у сезоні. Полісся та Шахтар – клуби, які 100% боротимуться за перші місця у сезоні, тому краще було б починати з чогось простішого, але маємо, що маємо:).

– А що ж тоді з перспективами чинного чемпіона країни?

– Я просто акцентував на двох стартових суперниках. Гадаю, що перші три місця будуть розподілені саме між цими командами: Поліссям, Шахтарем та Динамо.

– Полісся та Шахтар об’єднує ще також і те, що обидва клуби змінили головних тренерів у міжсезоння. Чи вплине це на підготовку Карпат?

– Так, ти маєш знати футбол тренера. У який футбол він хоче грати. Зараз в Україні якийсь тренд на зміну тренерів:). Самі бачите: Шахтар, Полісся, Олександрія, Металіст 1925, Кривбас, ЛНЗ, Рух. Дуже багато змін. Вважаю, що керівникам часто не вистачає терпіння і це породжує велику кількість змін. 

– Щодо футболу Полісся ми маємо менше інформації, адже команда Руслана Ротаня провела лише одну офіційну гру. У Шахтаря їх три. Які зміни у діях «гірників» під керівництвом Турана вам найбільше впали в око?

– Фізичний стан та інтенсивність.

«Якщо так буде продовжуватись, то запевняю, що у Карпатах усе буде дуже добре»

– У сезоні 2024/25 ваша команда могла і сама долучитись до переліку євроучасників, але завадили дві поразки на фініші. Якби була можливість повернутись у минуле і щось змінити, що б це було?

– Напевно, нічого. Все було дуже природно і своєчасно: усі зміни та трансфери. Щиро кажучи, якби ми хитались зі сторони у сторону і потім щось не вийшло – було б погано.

Ми ж були сміливими й намагались грати від себе, першим номером. Тому, дуже мало про що можна жалкувати. Ми всі разом зробили велику роботу і тепер можна лише продовжувати намагатись продовжувати.

– Якщо продовжувати розмову про еволюційну лінію розвитку, як футбол Карпат зміниться у сезоні 2025/26?

– Ми намагаємось внести зміни й у грі на м’ячі, і без м’яча. Однак, лише час покаже як у нас це вдалось, адже гра залежить не лише від тебе, а й від суперника.

Після завершення сезону не грали з українськими клубами, не спостерігали як вони виглядають на футбольному полі. Тому зараз потрібно готуватись від матчу до матчу.

– Часто топові тренери дають результат у проміжку двох-трьох років. Яскравими прикладами завжди були Моурінью та Клопп, а Гасперіні в Аталанті взагалі проводив кадрову революцію кожні кілька сезонів. Скільки в ідеалі має тривати побудова Карпат Лупашка?

– Це питання не за адресою, бо я в Інгульці працював рік, і зараз у Карпатах лише рік:), тому я не знаю як буває після. Жартую.

Вважаю, що тренеру не потрібно багато часу, щоб побудувати команду. Найголовніше це – довіра керівництва. Якщо це є, то і гравці не починають сумніватись. Дуже часто керівники клубів починають гойдатись, футболісти це бачать і самі починають виявляти невдоволення. Згодом уже тренер просить прибрати футболістів.

Перш за все – віра у те, що ви робите. Це дуже пришвидшить процес. Гадаю, що певні зрушення з місця мають бути уже за тиждень-два, а малюнок гри буде видно уже через три місяці. А якщо кажемо про результат, то він може прийти трохи згодом.

– До яких вершин реально дійти з Карпатами?

– Це теж складне питання. Дивлячись на наших конкурентів ми бачимо, що багато клубів в Україні мають амбіції. Поки не знаємо, як пройде це трансферне вікно, наступне. Зараз чітко розуміємо, що потрібно змінити, але на це впливає багато факторів.

Новий амбітний проєкт Карпат має велику перспективу. По-перше, через наявність багатьох прихильників до цієї ідеї. Коли є симбіоз того, що в клубі працюють професійні та чесні люди – є підґрунтя для якісності та довготривалості. Якщо так буде продовжуватись, то запевняю, що тут усе буде дуже добре.

Владислав Лупашко. Фото: ФК Карпати

«Бажаю Поліссю вирвати перемогу над Санта-Коломою і показати, що вони сильна команда»

 – Ви згадували про специфічність українського футболу. Розуміємо, що є несприятливий фактор повітряних тривог, який іноді розтягує поєдинок на чотири-п’ять годин. Як у цей час тримати концентрацію та тонус футболістів?

– Це усе дуже непросто. Зараз бачимо, що, наприклад, Кривбас підписує багато іноземців і ніхто не знає, як він відчуватиме себе коли приїде в Україну і буде повітряна тривога.

Ми теж знаходимо футболістів, інвестуємо в це багато часу, але непросто зрозуміти як гравці себе поведуть. Якщо українцям це складно, то іноземцям взагалі незрозуміло.

• Співрозмовник додає, що цей фактор впливає на футбол не лише під час матчів, а й у момент перебування команд поза Україною:

– Багато людей критикують гравців Полісся за перший матч у Лізі конференцій. Але розуміємо, що у кожному місті та регіоні України ситуація кожного дня змінюється. І хоча гравці знаходились на закордонних зборах, проте ніхто не знає їхнього емоційного стану, бо всі вони мають сім’ї в Україні.

Полісся – наші суперники, однак я дуже щиро вболіваю за них у єврокубках і бажаю, щоб у матчі відповіді вони вийшли, вирвали перемогу та показали, що це сильна команда.

«УПЛ втрачає аудиторію. Нам не вистачає відкритості та гри в атаку»

– Владиславе Вікторовичу, днями стартує уже четвертий сезон УПЛ у час повномасштабної війни. Яким шляхом у цей час рухається наш чемпіонат?

– Щиро вважаю, що розвивається. Сам футбол переживає позитивні зміни та стає більш професійним, але нам не вистачає відкритості та гри в атаку.

Маємо, зрозуміти, що за цим майбутнє українського футболу. Зараз УПЛ втрачає аудиторію, тому потрібно робити шоу та допускати до гри більше фанатів, більше медіа, створювати більше різних інтеграцій. Зараз стадіони пусті, і не лише тому, що є обмеження через війну, а й через втрату інтересу. Це потрібно змінювати.

– Ви говорите про гру в атаку. Для цього футболістам потрібно бути певною мірою розкутими. Але у європейських топклубів є виконавці ціною у 50 і більше мільйонів, які допускають менше браку, ніж гравці за пів мільйона. Виходить, що в Україні тренер має меншу свободу дій, ніж у топ лігах.

– Простий приклад. У нас є молодий гравець, якого я якось спитав: «У тебе в минулій команді був тренер гарний чи поганий?». Він сказав, що хороший. А я запитую: «І що він від тебе вимагав?»

Підопічний відповів, що завжди треба було грати простіше. Навіть, коли суперник був ще в 15 метрах від нього. І зараз цей футболіст не хоче йти в оренду, бо розуміє, що знову треба буде грати простіше. Ось це ключове. Якщо хотіти підвищувати вимоги, але не давати помилятись – не буде прогресу.

– Наостанок скажіть, чому вболівальникам потрібно слідкувати за Карпатами у сезоні 2025/26?

– Бо коли ми граємо – думаємо у першу чергу про вболівальників, про те, який вони продукт отримають.