«В Ойпені приймають ризик, запросивши мене»: Ігор Пластун відверто розповів про повернення до Бельгії та збірну України
На рахунку Пластуна чотири чемпіонства Болгарії і стільки ж матчів за збірну України. Він має досвід виступу в Лізі чемпіонів, зокрема проти зіркового ПСЖ та протистояння з Міланом та Ромою в Лізі Європи. Але після річного періоду в далекому Казахстані вирішив повернутися до цієї країни і вперше в кар’єрі погодився виступати не в елітному дивізіоні.
Про новий етап у своєму житті та виступах Ігор Пластун поспілкувався з коментатором Кирилом Крутороговим в інтерв’ю для сайту «Український футбол».
‒ Ти приєднався до Ойпена зовсім нещодавно. Встиг потрапити до заявки на гру проти Льєрса, але залишився в запасі. Коли можна чекати твого дебюту?
‒ Думаю, як і завжди у футболі – дебютую, коли буду готовий (Челленджер Про Ліга проводить 22-й тур 14-16 лютого, Ейпен грає з Генком U-23 в неділю, о 20:15, – прим. «УФ»).
Я дуже щасливий приєднатися до Ойпена, але раніше чимало часу провів без футболу. Причина: після Казахстану, коли ми закінчили чемпіонат, я два з половиною місяці тренувався без команди. Через це трохи важко входити в командний ритм. Маю надію, що тиждень-другий ‒ і зможу грати. Роблю все залежне від себе – чимало тренуюся, подекуди двічі на день.
‒ Ойпен за підсумками минулого сезону вилетів з елітного дивізіону Бельгії і наразі йде на 10-й позиції з відставанням від зони плей-оф за підвищення в класі на 11 очок. Як оціниш шанси команди повернутися в Лігу Жюпіле?
‒ Буду відвертим – думаю, вони мінімальні. Коли я підписував контракт, то спілкувався з людьми з клубу і бачив, що вони не літають в небі. Як це часто буває, коли ти вилітаєш, в команді всі думають, що одразу треба повертатися, але насправді все важче. Вони все розуміють – що цього року буде важко повернутися в еліту.
Вже по першому матчі, який я провів у заявці, побачив, що гра на цьому рівні дуже інтенсивна, хороші футболісти є в кожній команді Челленджер Про Ліги.
Ігор Пластун, фото: ФК Ойпен
‒ А яка саме твоя першочергова ціль в Ойпені?
‒ По-перше, якнайшвидше набрати форму та відчувати себе на 100%. А також, звісно, максимально допомогти команді в тих матчах, в яких я отримаю можливість грати.
‒ Відомо, що контракт з Ойпеном ти підписав до кінця сезону. Чому на такий короткий термін?
‒ Я планую віддати усі свої сили та вміння Ойпену за цей період. А далі будемо приймати рішення. Ми спільно з клубом визначилися щодо саме такого терміну. Певною мірою, вони зі свого боку також приймають ризик, запрошуючи мене, адже мені не 24 роки, а 34 роки, я не грав 2,5 місяці. Але вони вірять в мене, тож я їм дуже вдячний.
Влітку будемо дивитися. Якщо я буду бачити потенціал цієї команди, а також те, що футболіст Ігор Пластун може допомогти їм в наступному сезоні, ми потиснемо руки і продовжимо.
«Шанси Ойпена підвищитися в класі мінімальні, але по першому матчі побачив, що гра тут дуже інтенсивна».
‒ Чи були в тебе ще якісь варіанти цієї зими?
‒ Багато варіантів не мав. Були деякі дзвінки, але, як це часто трапляється, – телефонують багато, але конкретики немає. З’явилися деякі варіанти в Казахстані, але я для себе вирішив, що, якщо матиму можливість продовжити кар’єру в іншій країні, то поїду.
‒ Чому?
‒ Я отримав певний досвід в Казахстані упродовж минулого сезону і бачив себе в іншій лізі, в іншому культурному середовищі. Крім того, я вже грав у Бельгії з 2018 по 2021 роки, моїй родині тут подобалося, тож я дуже хотів повернутися. Щасливий, що мені вдалося.
‒ Чи не було розмов з Ігорем Йовічевічем щодо твого ймовірного повернення в болгарський Лудогорець, який він наразі очолює?
‒ Ми завжди на зв’язку з Містером та підтримуємо один одного. Але ні, розмов про мій перехід в Лудогорець не вели. Думаю, що мій час як футболіста в Лудогорці вже минув. Там я отримав фантастичний досвід, який складався з двох етапів, тож Лудогорець завжди займатиме особливе місце в моєму серці. Можливо, знову вийдемо на зв’язок з цим клубом після завершення моєї ігрової кар’єри.
- Читайте також: «Могли лишитися в Аравії чи йти в МЛС й ОАЕ»: Юрій Беньо розповів про звільнення з Шахтаря та Лудогорець Йовічевіча
‒ Чи не телефонували тобі клуби УПЛ?
‒ Ні, не мав ніяких контактів.
«Завжди легше, коли в команді є інші українці – як у Генті, де грав разом з Яремчуком та Безусом. Тепер грав з Бєсєдіним і Макаром»
‒ Ти потрапив до збірної сезону чемпіонату КПЛ-2025 за оцінками Wyscout, але в підсумку клуб із тобою попрощався. Як оціниш цей річний період в Казахстані?
‒ Як для футболіста, це був дуже цікавий досвід. Нелегка ліга – склад перших 5-6 команд достатньо хороший, вони мають гроші і можливість запрошувати футболістів. Рівень клубів доволі непоганий. Проте не забуваємо про специфічний клімат, про розмір країни і великі відстані, непрості перельоти.
Ігор Пластун, фото: ФК Ордабаси
Не в усіх клубів хороша інфраструктура, в багатьох стадіони зі штучними газонами не найкращої якості. Над цим в Казахстані потрібно ще багато працювати. Але я там багато чого побачив, багато чого навчився, можу лише подякувати за це Казахстану.
- Читайте також: «Із штабом Йовічевича спілкувалися, але…»: Пластун пояснив, чому вони з Бєсєдіним пішли з Ордабаси й чи повернеться в Лудогорець
‒ А що скажеш відносно результатів Ордабаси?
‒ На жаль, видатних результатів ми не досягли, посіли лише четверте місце. Але зберегли команду в кваліфікації єврокубків на наступний сезон.
‒ В Ордабаси ти пограв разом з Артемом Бєсєдіним та Євгеном Макаренком. Що скажеш за цих хлопців?
‒ Ми дуже потоваришували. Звісно, завжди легше, коли в команді є й інші українці. У мене був подібний період в Бельгії, коли я грав у Генті разом з Яремчуком та Безусом. Тепер грав із Бєсєдіним та Макаром – в плані наших відносин це був класний період, адже хлопці максимально прості, відкриті та веселі, тож нам було добре проводити разом час на полі та поза ним. Продовжуємо активно спілкуватися і після того, як розійшлися по різні боки.
‒ Чи є шанси в когось із наших стати чемпіоном Казахстану у 2025 році? Коваль, Макаренко, Нойок, можливо, тренер Леонов – хтось з них побореться за трофей?
‒ Головними фаворитами в Казахстані завжди вважаються Астана та Кайрат, але там українців немає. З іншого боку, це дуже непередбачуваний чемпіонат. 70 чи 80% футболістів підписують з тамтешніми клубами контракти на один сезон, тож склади постійно міняються, і дуже важко щось прогнозувати.
Макар поки що залишається на наступний сезон в Ордабаси – можливо, вони поборються, адже знаю, що прийшов новий тренер і чимало нових футболістів.
«В плей-оф Ліги націй більшість вважає бельгійців фаворитами, я ж думаю інакше»
‒ Раніше ти три роки грав у Бельгії за Гент. Трішки більше, ніж через місяць, збірна України гратиме проти бельгійців у плей-оф за підвищення в класі Ліги націй. Як оціниш шанси команд на перемогу?
‒ Нашій збірній буде важко, адже бельгійці мають в своєму складі чимало якісних футболістів. Там дуже багато молоді підходять до національної збірної, певною мірою, відбувається зміна поколінь. Можливо, для нас це навіть в плюс.
Вважаю, що у нас також дуже хороші футболісти, які грають в серйозних чемпіонатах, тож за якісної підготовки, а я навіть не сумніваюся, що вона буде такою, ми матимемо шанси пройти бельгійців. Більшість віддаватиме перевагу їм. Я ж вірю в нашу збірну, тому я би навіть оцінив вихід України у 60% проти 40%.
Збірна України, фото: УАФ/Дан Балашов
‒ Як вважаєш, наскільки високий зараз рівень очікувань в самій Бельгії від своєї збірної, враховуючи попередні невдачі?
‒ Думаю, тут люди достатньо помірковані, вони все розуміють. Звісно, перемагати хочеться завжди. Але це не та нація, яка тільки вимагає і не підтримує своїх. Впевнений, вони думають, що мають проходити Україну. Але сумніваюся, що вони вважають себе фаворитами великих турнірів. Зрозуміло, що хочуть бути такими, але тверезо оцінюють свій рівень і чекають успіхів від молоді у майбутньому.
‒ Чи стежиш ти за єврокубками? Як оціниш новий формат?
‒ Все нове на початку може викликати здивування. Але після основних раундів, думаю, багато людей вважає, що було дійсно цікаво, адже ми побачили багато класних ігор, і ще багато побачимо невдовзі.
‒ Хто, на твою думку, фаворит Ліги чемпіонів?
‒ Дуже важко зараз визначити. Мені вже багато років подобається Барселона. Думаю, зараз вона здатна в одному-двох матчах обіграти будь-кого. Хоча розуміємо, що їм бракує стабільності.
«Президент Оболоні Слободян робить все для українського футболу з відкритим серцем»
‒ Що скажеш про виступ наших команд в єврокубках?
‒ Через різні причини бачив не дуже багато матчів наших команд. Мабуть, дещо більше дивився ігор Шахтаря. В принципі, гра “гірників” мені сподобалася, вважаю, в них дуже хороший потенціал. Звісно, через війну нашим командам дуже важко працювати в таких умовах, як би цього не хотілося.
Важливо розуміти свій рівень, не припиняти мріяти і багато-багато працювати. На сьогоднішній день ми там, де ми є. Дай Бог, щоб війна якомога скоріше закінчилася – якщо всередині країни все буде добре, то й наш футбол почне повертатися до своїх золотих часів.
‒ В Україні ти грав за Карпати та Оболонь. Якої ти думки щодо сьогодення цих команд? Як тобі відроджені Карпати?
‒ Дуже радий за Карпати, що це ім’я знову на вустах в українського вболівальника. Зрозуміло, що для хороших результатів команди має бути солідний тил. Добре, що зараз в клуб інвестують, це відчувається, тож команда рухається на гору.
Зараз схвально говорять про тренера Лупашка. Я дуже добре його знаю, адже ми з ним два роки разом грали в Оболоні. Я радий за нього і за цю команду.
‒ А як щодо Оболоні?
‒ Це моя перша команда, я сам зі школи Оболоні, у моєму серці це клуб номер один. Також за них дуже переживаю. Ситуація трохи інша, адже вони не мають таких фінансових потоків, як деякі інші українські клуби. Але, мабуть, саме в цьому і краса Оболоні – у них так було завжди. І коли я грав, ми за бюджетом поступалися багатьом, але це не заважало нам перемагати і Динамо, і Шахтар, коли ми робили наших уболівальників щасливими.
Вони зараз борються за збереження місця в Прем’єр-Лізі і я щиро сподіваюся, що зможуть цього досягнути. Вважаю, що такі клуби мають бути на головній сцені українського футболу. Президент клубу Олександр Слободян робить усе з відкритим серцем для українського футболу, хоче зробити все якнайкраще, тож у мене виключно позитивні відгуки про цей клуб і всіх приналежних до нього.