«Є фінансові проблеми, але…»: Климовський розповів про свій відхід з Кременя та долю клубу Першої ліги

Напередодні редакції сайту «Український футбол» стало відомо, що Ігор Климовський покинув посаду головного тренера першолігового Кременя, який за підсумками цього сезону достроково оформив виліт до Другої ліги.

Ми вирішили зв’язатися зі спеціалістом, аби дізнатися деталі його розставання з клубом, а також розпитати про долю його вже колишньої команди.

«В мене завершився контракт з Кременем, і я покидаю клуб»

– Ігорю Петровичу, як нам вже стало відомо, ви покидаєте посаду головного тренера Кременя.

– Так, у мене після півтора року співпраці завершився контракт.

– Якась фінальна розмова з керівництвом клубу у вас була?

– Так, ми поспілкувалися, подякували одне одному.

– Залишитися пропонували?

– Ну, поки по команді вирішують що і як буде. Потім будуть звертатися. Вони не проти, щоб я працював далі.

– Тобто ви очікуєте, якою буде доля Кременя, і ще можете повернутися?

– Ні. Я поки може буду розглядати якусь іншу команду. А далі подивимося.

«Перед тренерським штабом та командою заборгованостей немає»

– Яка нині ситуація в клубі, бо невиїзд команди на матч з Минаєм змусив насторожити футбольну спільноту.

– Є фінансові проблеми. Невеликі. Однак усе може вирішитися. Шукають спонсорів, які можуть допомогти.

Гравці Кременя, фото: ФК Кремінь

– Перед тренерським штабом та командою є заборгованості?

– Ні, немає.

– Тобто проблеми стосуються більше функціонування клубу на майбутнє?

– Так-так. У плані виконання обов’язків перед тренерами та футболістами, чесно кажучи, до президента клубу Сергія Ковніра ніколи не було ніяких питань. Мабуть, це єдиний такий клуб. Я за це вдячний.

– Що ви для себе придбали з досвіду роботи в Кремені?

– Досвід неоднозначний. Чомусь я й навчився. Не просидів просто вдома й був в обоймі. Все ж робота у професійному клубі Першої ліги – це нормально. Це досвід, яким би він не був. Можливо, він не такий, який я б хотів.

Я працював з молодими футболістами. Тренерський штаб та президент бачили, що вони зростали. Ми давали шанс гравцям, які ніде не були засвічені. Тепер хтось грає у Першій лізі, хтось – у Прем’єр-лізі. Дуже приємно.

– Де ви самі себе тепер бачите?

– Звичайно, хотілося б клуб з якимись завданнями та розвитком, щоб він прогресував.

– Вже у вас були з кимось контакти?

– Ну, поки усе це розмови. Ніякої конкретики не було.