Найкращий бомбардир Олімпіади, воротарі Динамо і Шахтаря: 16 травня – цей день в історії українського футболу

16 травня 1956 року у місті Ворошиловград народився Сергій Андрєєв – вихованець Зорі, легендарний нападник СКА (Ростов-на-Дону), володар Кубка СРСР, бронзовий призер Олімпіади.

Перші роки у дорослому футболі Андрєєв провів у складі рідної Зорі. Разом з ними нападник дійшов до фіналу Кубка СРСР у 1974 році, де лише в овертаймі поступився київському Динамо (0:3). Усього за свій рідний колектив Сергій провів близько 95 поєдинків, забивши 13 голів.

Після призову на службу потрапив у «армійський» клуб Ростова-на-Дону. Саме там Андрєєв і провів свої наступні вісім років кар’єри. За цей час форвард зумів стати другим найкращим бомбардиром в історії клубу, забивши 167 голів у 261 поєдинку. Двічі Андрєєв ставав найкращим бомбардиром Вищої ліги СРСР у 1980 (20 голів) та 1984 роках (19 голів). Разом зі СКА нападник також став володарем Кубка СРСР-1981. Переможний гол у ворота московського Спартака наприкінці фінального поєдинку забив саме Андрєєв.

Пізніше виступав за Ростсельмаш, шведські клуби Естер та М'єльбю. У 1989 році став найкращим бомбардиром Першох ліги Швеції. Закінчив ігрову кар’єру в Ростові, почавши там же свою тренерську діяльність.

У 1980 році Андрєєв завоював бронзові нагороди Олімпіади-1980, ставши головним голеадором турніру (п’ять голів). Усього ж за збірну СРСР форвард провів 26 матчів, забивши вісім голів. Також Сергій брав участь на ЧС-1982, вийшов на заміну у трьох матчах турніру.

За часи своєї тренерської кар’єри встиг попрацювати з низкою російських колективів: Ростсельмаш, Чорноморець (Новоросійськ), Салют-Енергія, СКА (Ростов-на-Дону), Ніка (Красний Сулін), Доненерго та МІТОС. У 2008 році очолював казахаський Атирау, а в сезоні 2014/15 став чемпіоном Македонії разом з клубом Вардар.

Антон Каніболоцький. Фото: ФК Шахтар

16 травня 1988 року у місті Київ народився Антон Каніболоцький – вихованець Дніпра, воротар донецького Шахтаря, Кривбасу, Карабаху та Минаю, триразовий чемпіон України, переможець чемпіонату Азербайджану.

У 2005 році Каніболоцький опинився у структурі Дніпра, проте перші роки виступав за дублюючий склад. Усього за вісім років у дніпровському колективі провів лише 20 матчів, у дев’яти з яких лишив свої ворота у недоторканності. На правах оренди у 2010-му виступав за Кривбас.

З 2012 по 2017 рр. Каніболоцький захищав кольори донецького Шахтаря. Вважався запасним голкіпером, тому за увесь цей час взяв участь у 55 матчах: 36 пропущених голів, 29 ігор «на нуль». Разом з «гірниками» Антон тричі ставав переможцем чемпіонату, Кубка та Суперкубка України.

У сезоні 2017/18 виступав за Карабах, з яким став чемпіоном Азербайджану. Пізніше виступав за польський клуб Медзь, львівські Карпати та Минай. Від літа 2023 року знаходиться у статусі вільного агента, офіційно про завершення кар’єри не повідомляв.

До лав національної збірної України викликався у 2010 році, однак товариську гру з командою Норвегії (1:0) провів на лаві для запасних.

Артем Кичак. Фото: НК Верес

16 травня 1989 року у місті Вінниця народився Артем Кичак – вихованець київського Динамо, голкіпер луцької Волині, донецького Олімпіка та столичної Оболоні, срібний призер чемпіонату України.

За вісім років біля першої команди біло-синіх Кичаку вдалося зіграти лише в двох поєдинках, у яких пропустив по одному голу. За Динамо-2 Артем провів 69 матчів: 81 пропущений гол, 19 матчів «на нуль». Разом з першою командою біло-синіх ставав срібним призером чемпіонату України.

У 2013 році Кичак нарешті покинув київський клуб, підписавши контракт з Волинню. У складі луцького колективу воротар зіграв 40 матчів, у дев’яти з яких лишив свої ворота у недоторканності. 

За донецький Олімпік Артем виступав у два періоди: 2017-2018, 2019-2021. Між цими відрізками Кичак перебував в Угорщині, де захищав кольори будапештського клубу МТК: 25 матчів, 40 пропущених голів, шість «сухих» ігор. Транзитом через рівненський Верес голкіпер опинився у київській Оболоні. У нинішньому сезоні взяв участь у 11 поєдинках: 11 пропущених, шість матчів «на нуль».

У 2009 році Кичак викликався до національної збірної України, проте так і не дебютував у її складі.

1907 — нар. Антонін Пуч (Чехословаччина) — срібний призер ЧС-1934, 8-разовий чемпіон країни.

1925 — нар. Нілтон Сантос (Бразилія) — чемпіон світу 1958, 1962 рр., один із найкращих лівих беків у історії футболу.

1931 — нар. Вуядін Бошков (Сербія) — відомий гравець і фахівець, тренував «Реал», «Рому», «Сампдорію» та «Наполі».

1973 — фінал 13 КВК. «Мілан» (Італія) — «Лідс» (Англія) — 1:0.

1979 — фінал 19 КВК. «Барселона» (Іспанія) — «Фортуна» (Дюссельдорф, Німеччина) — 4:3.

1984 — фінал 24 КВК. «Ювентус» (Італія) — «Порту» (Португалія) — 2:1.

1990 — матч-відповідь фіналу 19-го розіграшу Кубка УЄФА. «Фіорентина» (Італія) — «Ювентус» (Італія) — 0:0. Перший матч — 1:3.

2001 — фінал 30 розіграшу Кубка УЄФА. «Ліверпуль» (Англія) — «Алавес» (Іспанія) — 5:4.

2007 — фінал 36 Кубка УЄФА. «Севілья» (Іспанія) — «Еспаньол» (Іспанія) — 2:2, по пен. — 3:1.