Цей день в історії

Перше чемпіонство Реброву приносить гол Віди у ворота Дніпра: 17 травня — цей день в історії українського футболу

421
Владислав Лютостанський
4 голоси
Сергій Ребров. Фото: Google
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

17 травня 1972 року у місті Золочів (Львівської області) народився Віталій Шумський – захисник і півзахисник львівських Карпат, тернопільської Ниви, Дніпра та івано-франківського Спартака.

Практично всю свою кар’єру універсальний гравець провів у клубах Західної України. Розпочинав з виступів за Карпати (Кам’янка-Бузька), а закінчував у львівському Динамо. 

Найбільше матчів у власній кар’єрі провів у складі львівських Карпат – 66 (два голи, шість асистів). Не менш вдало проявити себе Шумському вдалося у івано-франківському Спартаку, де за 49 матчів він забив сім голів та оформив чотири результативні передачі. Понад 40 поєдинків Шумський відіграв і за тернопільську Ниву, відзначившись лише одним голом та двома асистами. 

Єдиним клубом не із Заходу України в кар’єрі Віталія був Дніпро, за який він виступав у 1996 році. За той короткий період Шумський провів дев’ять матчів у всіх турнірах, забивши один гол.

Також за часи своєї кар’єри півзахисник виступав за Скалу (Стрий), Газовик (Комарно) і Тисменицю. Пізніше виступав за низку аматорських колективів, зокрема був у Бельгії, де грав за Сінт-Ленартс. У 1993 році виступав за збірну України по міні-футболу.

З 2008 до 2018 року був дитячим тренером у львівських Карпатах. Серед його вихованців – Орест Костик та Назарій Нич. Пізніше очолював тернопільську Ниву та дубль ПФК Львів. Пізніше був помічником Георгія Цецадзе у львівському клубі, після чого виконував обов’язки головного тренера.

Після Мункача Шумський очолив клуб Миколаїв (Львівська область), з яким завоював Кубок України серед аматорів, за правилом виїзного голу (2:2, 1:1), випередивши Штурм (Київська область).

Віталій Шумський. Фото: ФК Миколаїв

17 травня 1995 року у місті Львів народився Орест Кузик – вихованець київського Динамо, півзахисник кам’янської Сталі, чернігівської Десни та одеського Чорноморця, переможець Першої ліги.

Кузик подавав чималі надії, коли виступав за юнацькі та молодіжні склади біло-синіх, проте до першої команди фланговий хавбек так пробитися і не зумів. На правах оренди виступав за ужгородську Говерлу (25 матчів, два голи). Наступні два сезони (2016-2018) Орест провів у кам’янській Сталі, оформивши 8+4 за 40 поєдинків у всіх турнірах. 

Кампанію 2018/19 провів у Греції, де виступав за ПАС Яніна: за сім матчів не відзначився жодною результативною дією. На правах оренди виступав за Дніпро-1, разом з яким став чемпіоном Першої ліги. Пізніше також захищав кольори чернігівської Десни (21 матч, чотири асисти та гол).

Після виступів за кіпрський Пафос знову повернувся до України, підписавши контракт з львівським Рухом. На малій батьківщині Кузик надовго не затримався та вже у наступному році став гравцем одеського Чорноморця, кольори якого захищає і сьогодні. Загалом за «моряків» Орест провів 54 матчі, забив шість голів та віддав вісім результативних передач.

Орест Кузик. Фото: Десна

17 травня 2015 року у Києві на НСК «Олімпійський» столичне Динамо здолало Дніпро у матчі УПЛ та достроково стало чемпіоном України – цей трофей став 14-м в історії біло-синіх.

На цей момент вболівальники київського клубу чекали довгих шість років. Саме тоді востаннє динамівці здобували золоті медалі чемпіонату, після чого настала помаранчево-чорна доба у вітчизняній лізі. Чемпіонство припало на 88-й рік з моменту заснування клубу, а також стало першим у тренерській кар’єрі Сергія Реброва, який проводив свій перший повноцінний сезон у статусі головного тренера команди.

Стати чемпіонами у матчі з Дніпром киянам дозволив пізній гол Домагоя Віди у ворота Яна Лаштувки – хорват видряпав м’яч у боротьбі з Валерієм Федорчуком та завдав вирішального удару.

Чемпіонат України, 24-й тур

Динамо – Дніпро – 1:0 (0:0)

Гол: Віда, 84

Домагой Віда. Фото: Динамо

  • Динамо: Шовковський, Даніло Сілва, Хачеріді, Драгович, Віда, Рибалка, Ярмоленко, Велозу (Сидорчук, 53), Беланда (Буяльський, 76), Ленс, Кравець (Теодорчик, 64).
  • Дніпро: Лаштувка, Ксьонз, Сваток, Папа Гуйє, Влад, Канкава (Федорчук, 46), Шахов, Матеус (Лучкевич, 64), Безус, Близниченко (Мигунов, 76), Калінич.

Не вдалось завантажити відео.

17 травня 2019 року в віці 87 років помер Валентин Сапронов – легендарний нападник Шахтаря, двічі володар Кубка СРСР.

Уся професійна футбольна кар’єра Сапронова пройшла у тоді ще сталінському Шахтарі (1952-1963). На початку своїх виступів за «гірників» форвард не особливо виділявся поміж інших, а в перший сезон забив лише один гол у шести матчах. Загалом за 11 років в клубі Сапронов провів приблизно 270 матчів за клуб, забивши близько 49 голів. Разом з «гірниками» ставав володарем Кубка СРСР два роки поспіль (1961, 1962). На Спартакіаді народів Союзу-1956 посів третє місце в команді УРСР.

У ворота легендарного володаря «Золотого м’яча» Льва Яшина забивав м’ячі п’ять разів. Сам Сапронов з гордістю згадував про цей факт:

«До речі, можете так і написати. Сапронов – єдиний у Союзі, та, може, й у світі футболіст, який забив Яшину п'ять голів. Не за матч, звичайно, а всього. Більше ніхто не міг забити».

Після завершення футбольної кар’єри працював тренером Шахтаря та донецького Локомотива, завідував кафедрою фізкультури в Донецькому національному університеті. Помер 17 травня 2019 року.

  • 1907 — нар. Альваро Гестідо (Уругвай) — чемпіон світу-1930, олімпійський чемпіон-1928, 6-разовий чемпіон Уругваю.
  • 1929 — нар. Бранко Зебец (Югославія) — срібний призер ОІ-1952 та ЧЄ-1960, був також успішним тренером.
  • 1948 — нар. Хорст Коппель (Німеччина) — чемпіон Європи-1972, 5-разовий чемпіон Німеччини, працював тренером у німецьких клубах.
  • 1972 — матч-відповідь фіналу 1 Кубка УЄФА «Тоттенхем» (Англія) — «Вулверхемптон» (Анг­лія) — 1:1. Перший матч — 2:1.
  • 1974 — перегравання фіналу 19 КЄЧ «Баварія» (Мюнхен) — «Атлетико» (Мадрид) — 4:0. Перший матч — 1:1.
  • 1989 — матч-відповідь фіналу 18 Кубка УЄФА «Штуттгарт» (Німеччина) — «Наполі» (Італія) — 3:3. Перший матч — 1:2.
  • 1995 — матч-відповідь фіналу 24 Кубка УЄФА «Ювентус» (Італія) — «Парма» (Італія) — 1:1. Перший матч — 0:1.
  • 2000 — фінал 29-го Кубка УЄФА. «Галатасарай» (Туреччина) — «Арсенал» (Англія) — 0:0. По пен. — 4:1
  • 2006 — фінал 15-ї ЛЧ. «Барселона» (Іспанія) — «Арсенал» (Англія) — 2:1.