Цей день в історії

25 березня — середа

244
UkrFootball.ua
1 голос
Андрій Шевченко. Фото: Getty Images

25 березня 1961 року селі Фанчиковому (Закарпатської області) народився Василь Рац – легенда київського Динамо, півзахисник та захисник Еспаньйолу й Ференцварошу, чотириразовий чемпіон СРСР, переможець Кубка володарів Кубків.

До свого переходу в київське Динамо Рац виступав за львівські Карпати та вінницьку Ниву. У 1981-му став гравцем біло-синіх, провівши перший рік у дублі столичного клубу. 

Основним гравцем динамівців Рац став вже через три роки перебування у команді. Усього за Динамо Василь провів 241 матч, забив 35 голів та оформив 37 результативних передач. Разом з киянами хавбек чотири рази ставав переможцем чемпіонату та Кубка СРСР. 

У 1986 році у складі біло-синіх завоював Кубок володарів Кубків. У тій єврокубковій кампанії Рац зіграв у всіх дев’яти поєдинках: два голи, шість асистів. Під час своїх виступів за київський клуб чотири рази потрапляв до списку 33 найкращих гравців року СРСР, тричі займавши перше місце у власній номінації.

Взимку 1989-го Рац підписав контракт з Еспаньйолом, який за підсумками сезону все ж вилетів з елітного дивізіону Іспанії. За цей час захисник зіграв у 11 матчах, результативними діями не відзначався.

Після повернення у Динамо в 1990 році Рац ухвалив рішення перейти в будапештський Ференцварош. Проте в ніч із 31 грудня на 1 січня у хавбека стався напад паралічу (віднялася ліва половина тіла). Після проведених півтора місяця у клініці Василь пройшов медогляд в угорському клубі та підписав контракт. 

Однак заграти на своєму минулому рівні Василю не вдалося, що він сам визнавав. Влітку 1993-го офіційно завершив кар’єру, завоювавши разом з Ференцварошем два Кубки та золоті медалі чемпіонату Угорщини.

Також в активі Раца є 47 матчів за збірну СРСР: чотири голи, три асисти. Брав участь на ЧС-1986 та ЧЄ-1988, на якому дійшов до фіналу турніру, де команда Валерія Лобановського поступилася Нідерландам (0:2). Свій останній матч за збірну провів на мундіалі 1990-го проти Румунії (0:2).

Після завершення кар’єри зайнявся бізнесом в Угорщині, а пізніше увійшов у тренерський штаб Ференцварошу, допомагавши Золтану Варзі. У 2007 році Рац став помічником Йожефа Сабо в київському Динамо. За чотири роки провів дві гри на чолі Оболоні: перемога та поразка. Покинув лави «пивоварів», посилаючись на стан здоров’я.

25 березня 1991 року у місті Київ помер Віталій Голубєв – захисник київського Динамо, володар Кубка СРСР та срібний призер чемпіонату, тренер, що виховував Олега Блохіна й Валерія Зуєва.

Транзитом через ворошиловградське Динамо та ОБО (Київ) Голубєв у 1951 році став київським динамівцем. За період своїх виступів у складі біло-синіх (1951-1959) провів 176 матчів. Разом з киянами ставав срібним призером чемпіонату Союзу в 1952 році, а також володарем Кубка СРСР у 1954-му. За підсумками «срібного» сезону Голубєв потрапив до списку 33 найкращих футболістів року в СРСР, посівши перше місце у своїй номінації.

Покинувши київський клуб, Голубєв виступав за хмельницьке Динамо, вінницький Локомотив та сумський Авангард.

Після завершення ігрової кар’єри понад 10 років працював дитячим тренером у школі київського Динамо, де через нього пройшли такі відомі футболісти, як Олег Блохін, Віктор Кондратов, Олександр Дамін, Валерій Зуєв та інші.

25 березня 1995 року на стадіоні «Максимир» пройшов матч другого туру відбору на ЧЄ-1996, в якому Хорватія приймала збірну України.

Дебютний поєдинок Андрія Шевченка за українську команду №1 закінчився розгромною поразкою. Сам форвард вийшов у стартовому складі синьо-жовтих, провівши на полі увесь матч.

Вже у першому таймі хорватська збірна двічі відзначилася у воротах команди Анатолія Коньоква. Голи на рахунку Звоніміра Бобана та Давора Шукера. По перерві «картаті» забили ще два м’ячі: гол з пенальті Роберта Просінечкі та дубль на рахунку Шукера. 

Ось такий «перший млинець» у складі національної команди вийшов у майбутнього володаря «Золотого м’яча»-2004 та рекордсмена збірної України за кількістю забитих голів (48).

Відбір на чемпіонат Європи, другий тур

Хорватія – Україна – 4:0 (2:0)

Голи: Бобан, 13, Шукер, 21, 79, Просінечкі, 70 (пенальті)

  • Хорватія: Ладич, Юрчевич (Влаович, 80), Ярні, Павлічич, Йеркан, Білич, Асанович, Просінечкі, Шукер, Бобан, Бокшич (Туркович, 74).
  • Україна: Тяпушкін, Лужний, Телесненко, Букель, Шматоваленко, Мартинов (Орбу, 46), Мізін, Калитвинцев, Шевченко, Леоненко, Коновалов.

Не вдалось завантажити відео.

25 березня 2019 року на стадіоні «Жозі Бартель» пройшов матч другого туру відбору на ЧЄ-2020, в якому Люксембург приймав збірну України.

Рахунок у грі було відкрито на 34-й хвилині – це майбутній хавбек ЛНЗ Олів’є Тілль оформив результативну передачу на Давіда Тюрпеля. Вже за шість хвилин команда Андрія Шевченка зрівняла рахунок. Олександр Зінченко виконав чудовий пас на Віктора Циганкова, який, прийнявши м’яч, другим дотиком відправив його у сітку воріт суперника.

Все йшло до того, що українська збірна втратить очки у важкому протистоянні з Люксембургом. І це після нічиєї з чемпіонами Європи – Португалією – на виїзді! 

Однак вже наприкінці поєдинку настав зірковий час Жерсона Родрігеса, який до цього доставляв чималих клопотів обороні синьо-жовтих. Руслан Малиновський на 90+4-й хвилині виконав подачу у штрафний майданчик Люксембургу, де верхову боротьбу виграв саме Родрігес, переправивши м’яч у власні ворота. 

Вже влітку того ж року Жерсон став гравцем київського Динамо, представники якого помітили яскравого вінгера саме на цій грі відбору на Євро-2020.

Відбір на чемпіонат Європи, другий тур

Люксембург – Україна – 1:2 (1:1)

Голи: Тюрпель, 34 – Циганков 40, Родрігес 90+4 (автогол)

  • Люксембург: Моріс, Янс, Шано, Мальге, Карлсон, Мартінс, В.Тілль (Бенсі, 74), Баррейро, О.Тілль (Мутч, 90+1), Родрігес, Тюрпель.
  • Україна: Пятов, Бутко (Караваєв, 79, Буяльський, 87), Бурда, Матвієнко, Миколенко, Зінченко, Безус (Яремчук, 64), Малиновський, Циганков, Коноплянка, Мораес.

Не вдалось завантажити відео.

1876 — свій перший матч провела національна збірна Уельсу з футболу.

1915 — нар. Анатолій Акімов (СРСР) — один із найкращих голкіперів радянського футболу, прототип головного героя у фільмі «Воротар республіки».

1934 — єдиний раз у історії ЧС країна-організатор виступала у стиковому матчі за право брати участь у турнірі. Італія — Греція — 4:0 (Гуарізі, 20, Меацца, 44, 71, Феррарі, 69).

1949 — нар. Манучар Мачаїдзе (СРСР) — чемпіон СРСР-1978, володар Кубка СРСР 1976, 1979 рр.

1961 — нар. Василь Рац (Україна) — легенда київського «Динамо», володар КВК-1986, багаторазовий чемпіон і володар Кубка СРСР.

1972 — нар. Роберто Акунья (Парагвай) — учасник трьох ЧС, зіграв 100 матчів за збірну.

1997 — пом. Бальтазар (Бразилія) — віце-чемпіон світу-1950, володар рекорду результативності в Бразилії — 52 голи за сезон.

2000 — Тоні Форд провів свій 1000 офіційний матч за англійські клуби. Це єдиний польовий гравець, що досяг такого результату. Окрім нього, це зробили ще 4 воротарі.