Легендарний помічник Шевченка, бразилець Шахтаря, що забивав Реалу: 19 січня – цей день в історії українського футболу
19 січня 1960 року у місті Рим народився Мауро Тассотті – легендарний захисник Мілану та збірної Італії, п’ятиразовий чемпіон Італії, триразовий володар Кубка європейський чемпіонів та асистент Андрія Шевченка у національній збірній України.
Розпочавши свою кар’єру в римському Лаціо Тассотті увійшов у футбольну історію, як культова постать для Мілану. За увесь час виступів за россонері (1980-1997) Мауро взяв участь у 581 поєдинку, провів 10 голів та оформив 33 результативні передачі. Разом з Міланом легендарний правий захисник здобув 20 трофеїв та завершив виступи в рідному клубі у віці 37 років.
Свою тренерську кар’єру розпочав з роботи у юнацькій команді Мілана, а пізніше й сам очолював клуб у 2001 році. Протягом 14 років був асистентом таких відомих наставників россонері, як Карло Анчелотті (420 матчів) та Массіміліано Аллегрі (178 матчів).
У 2016 році покинув скаутську посаду в Мілані заради роботи в тренерському штабі національної збірної України, яку очолив Андрій Шевченко. Саме вклад Тассотті вважається одним з найважливіших в успіху тієї команди, яка яскраво провела відбірковий цикл Євро-2020 та досягла 1/4 фіналу у фінальній частині того турніру. Покинув українську збірну Мауро разом з Шевченком у 2021 році після того, як УАФ не стала продовжувати контракт з головним тренером.
Статистика збірної України, коли в її тренерському штабі працював Тассотті:
- 25 перемог;
- 13 нічиїх;
- 14 поразок.
Пізніше разом з Андрієм Миколайовичем Тассотті працюватиме у Дженоа, погодившись рятувати команду від вильоту з Серії А. Робота в генуезькому клубі тривала недовго, адже вже через три місяці керівництво клубу звільнило Шевченка.
Наразі Мауро знаходиться без роботи, однак з’являється в ЗМІ, роздаючи коментарі про потенційний трансфер Георгія Судакова до одного з клубів італійської Серії А. Сам Тассотті зізнавався, що радив підписати 21-річного українського хавбека рідному Мілану.
19 січня 1971 року у місті Запоріжжя народився Юрій Маркін – легенда запорізького Металурга та чемпіон УРСР (1990).
Попри те, що Маркін став видатною постаттю в історії Металурга розпочав він свою професійну кар’єру в складі іншого клубу із Запоріжжя – Торпедо. Виступав за «автозаводівців» пів/захисник недовго, проте встиг разом з командою стати чемпіоном УРСР у 1990 році.
Саме з 1990 і аж по 1999 рік Маркін захищатиме кольори запорізького Металурга. Навіть попри складну фінансову ситуацію в команді Юрій не покинув клуб на початку 90-х, взявши участь у першому чемпіонаті незалежної України. З 1992 року виводив команду на поле з капітанською пов’язкою на руці. Загалом за Металург Маркін провів понад 250 матчів в усіх турнірах.
Після затяжного запорізького періоду своїй кар’єрі пів/захисник відправився до кіровоградської Зірки, проте закріпитися в команді так і не зумів. Потім Маркін виступав за сімферопольську Таврію, алчевську Сталь, бородянську Систему-Борекс, а у 2004 році підписав контракт з в’єтнамським клубом Дельта-Донгхтап. Повернувшись до України, з 2005 року виступав за низку колективів на аматорському рівні.
Свою тренерську кар’єру Маркін цілком та повністю проводить у системі запорізького Металурга. Наразі обіймає посаду тренера в команді U-17.
19 січня 1989 року у місті Сан-Паулу народився Бруно Феррейра Бонфін, відоміший як Дентінью – багаторічний бразилець Шахтаря, шестиразовий чемпіон України та п’ятиразовий володар Кубка та Суперкубка країни.
Дентінью є вихованцем Корінтіанса, за який з 2007 по 2011 рік провів 78 матчів: 15 голів та вісім асистів. Вже влітку 2011 року бразильський вінгер за 7,5 млн євро перейшов до донецького Шахтаря.
Відразу стати своїм у лавах «гірників» Дентінью не зумів, попри показник у 18 матчів у чемпіонаті України в свій дебютний сезон в УПЛ. У 2013 році бразилець на правах оренди виступав за стамбульський Бешикташ, провівши усього вісім поєдинків за клуб.
Вже після повернення з Туреччини вплив гравця на команду збільшився, також його почали використовувати не лише на позиції вінгера, а у й у ролі центрального нападника. Загалом за донецький Шахтар у період з 2011 по 2022 рік Дентінью провів 197 матчів, забив 29 голів та оформив 16 асистів.
Дентінью не можна поставити в один ряд з іншими видатними бразильцями «гірників», як Фернандінью, Фредом, Вілліаном, Дугласом Костою, однак користь донецькому клубові він теж приносив. Згадати хоча б гру Дентінью в матчах Ліги чемпіонів проти мадридського Реалу.
За усю свою кар’єру в Шахтарі він провів лише два голи в рамках Ліги чемпіонів – всі у ворота Реалу! Вперше це сталося у 2015 році у феєричному, але програному, поєдинку, що закінчився з рахунком 3:4. Вдруге бразилець відзначився у воротах «вершкових» аж за п’ять років, допомігши Шахтареві перемогти Реал – 2:0.
Не вдалось завантажити відео.
Покинувши Шахтар у березні 2022 року, грав за бразильський клуб Сеара. У її складі провів лише дев’ять матчів та результативними діями не відзначався. Вже понад рік Дентінью знаходиться без клубу, однак офіційно про оголошення футбольної кар’єри гравець не заявляв.
19 січня 1998 року у місті Запоріжжя народився Даниїл Кондраков – вихованець луганської Зорі, відомий виступами за львівський Рух.
Даниїл розпочинав свій футбольний шлях в академії Зорі, пізніше виступав у школі маріупольської Азовсталі. Через початок війни на Донбасі переїхав до Запоріжжя. Саме там, у місцевому Металурзі, Кондраков розпочав виступи на дорослому професійному рівні.
Після гри за юнацьку команду стрийської Скали приєднався до кропивницької Зірки, кольори якої захищав у сезоні 2017/18. Саме за клуб з Кропивницького і дебютував на рівні української Прем’єр-ліги. Загалом за Зірку відіграв 29 матчів та забив чотири голи.
У 2019 році нападник приєднався до львівського Руха, в складі якого провів найкращий період власної кар’єри. Кондраков за три роки в команді взяв участь у 73 матчах, забив 24 голи та оформив три результативні передачі.
Влітку 2022 року покинув рух та приєднався до литовської Судуви, який покину вже через пів року. Наступним клубом Кондракова став болгарський Пирин, за яких він провів 32 гри: шість голів, один асист. Від початку 2024 року перебуває у статусі вільного агента.