УПЛ

Грав вінгером в Динамо, а зараз став новим президентом Металіста 1925: ось хто такий Бойко насправді

Данило Моісєнков
583
Богдан Бойко. Фото: ФК Металіст 1925
Новий президент харківського Металіста 1925 Богдан Бойко розповів, який шлях пройшов для того, щоб стати наймолодшим представником своєї посади в УПЛ.

Цього літа Металіст 1925 зумів повернутися до Української Прем'єр-ліги, а новим президентом харківського клубу у віці всього 26 років став Богдан Бойко.

В ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол» функціонер розповів, як він зміг дістатися до цієї посади в такому юному віці.

«Більшу частину свого життя я провів у Києві, там же закінчив школу. Згодом вступив на юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, тож із 2015 року моє життя тісно пов’язане з Харковом.

Саме тут я отримав ступені бакалавра та магістра, а згодом і наукове звання кандидата юридичних наук. Харків мене одразу підкорив – своєю чистотою, архітектурою, розвитком, людьми та, звісно, футболом. Незважаючи на те, що виріс у Києві, саме з Харковом я пов’язую себе сьогодні і вважаю себе харків’янином».

Окрім цього, Бойко поділився тим, як слався його шлях у бізнесі та зазначив, як почав цікавитися футболом.

«Ще під час навчання, починаючи з другого курсу, я розпочав свій шлях у бізнесі. Хоча, насправді, перші, подекуди смішні, спроби були ще в дитинстві – тоді це було щось нове й цікаве, а для мене ще й можливість спробувати себе у підприємництві.

Сьогодні основні напрями моєї діяльності – альтернативна енергетика, агротрейдинг, інвестиції та девелопмент. Футбол з’явився у моєму житті в момент, коли Андрій Шевченко виступав за Мілан. Саме тоді я почав активно дивитися матчі, цікавитися грою, захоплюватися нашим українським футболістом, який виступав на такому високому рівні».

Богдан також зазначив, що навіть пограв у київському Динамо.

«Пізніше певний час я сам грав у академії Динамо – приблизно до 2008 року. А ще кілька років, орієнтовно до 2012–2013-го, продовжував тренуватися. Коли футбол почав заважати навчанню, вирішив зосередитися на освіті. Та любов до гри залишилася.

Після 13 років я продовжив грати вже на аматорському рівні, і футбол залишається частиною мого життя й досі. Я діяв на позиції лівого вінгера».

Президент Металіста 1925 додав, що вперше відвідав футбол не в Україні, а в Італії.

«Першим стадіоном, який назавжди закарбувався в моїй пам’яті, став легендарний «Сан-Сіро». А перший матч, який я відвідав – півфінал Кубка Італії між Міланом та Ювентусом. Це був для мене особливий момент: рахунок 1:1, шалена атмосфера та відчуття, що я доторкнувся до великого футболу.

Є ще одна історія, пов’язана зі стадіоном, яка завжди викликає у мене усмішку. Це було в Реджо-нель-Емілія на «Мапеї-стедіум», коли Мілан здобував скудетто. У мене з дитинства була мрія побачити цей момент наживо».

На той визначний матч його друзі хотіли пройти з фальшивими квитками.

«Ми приїхали на матч разом із сестрою та дружиною, а друзі були на іншій трибуні. З’ясувалося, що в них фальшиві квитки. Щоб їх не залишати, я вийшов зі стадіону… і врешті дивився гру та нагородження на телефоні під стадіоном.

Дружина і сестра тим часом вибігли на поле разом з іншими вболівальниками святкувати перемогу, а я стояв ззовні, тримаючи в пам’яті триразове запитання стюарда, чи впевнений я, що хочу вийти, адже повернутися вже не зможу».

На останок він розповів, з ким із вітчизняних успішних тренерів і футболістів вже спілкувався.

«Буквально нещодавно мені довелося поспілкуватися з Миколою Павловим – і це була надзвичайно пізнавальна та цікава розмова. Я щиро поважаю його, мені імпонує його підхід. Це справжня «ходяча енциклопедія», яка може розповісти про становлення українського футболу: як усе працювало раніше, як працює сьогодні. Отримав багато корисної інформації, яка допомагає мені й зараз», – зазначив функціонер.

  • Після двох турів УПЛ, Металіст 1925 набрав усього один заліковий пункт та посідає 13-ту сходинку в турнірній таблиці.
  • Вже у суботу, 16 серпня, харків'яни на виїзді зіграють проти Олександрії.