Чому навчили нас Шотландія та Вірменія і що я чекаю від заключного матчу Ліги націй: колонка Олега Федорчука

Переглядів 3007
Олег Федорчук
Олег Федорчук
7 голосів
Чому навчили нас Шотландія та Вірменія і що я чекаю від заключного матчу Ліги націй: колонка Олега Федорчука
Вірменія – Україна. Колаж: УФ
Відомий вітчизняний тренер і експерт Олег Федорчук розбирає матчі Ліги націй проти Шотландії та Вірменії й прогнозує, що збірна України покаже в заключному матчі групового турніру Дивізіону В.

У Польщі пройшли мої найкращі роки як футболіста – коли я грав у Групі військ у ПНР. До речі, служив я не так далеко від Бєльсько-Бяли та Кракова, в Легниці. Там до українців ставляться добре, поляки загалом один із найближчих для нас народів. Отже, сподіваюся, збірна України зіграє настільки домашній матч, наскільки це тільки можливо в нинішніх умовах.

І тепер треба підсумувати враження від попередніх матчів проти шотландців і вірмен, щоб спробувати зрозуміти – що збірна України винесла з цих полярно різних поєдинків і в якому вигляді підійде до матчу з шотландцями. Я відповів на основні питання, підготовані редакцією сайту «Український футбол».

Де збірна України справжня: та, яка розгромлена Шотландією, чи та, яка розгромила Вірменію?

Все-таки справжня наша збірна та, яка грала в Шотландії – там грали провідні гравці, а з вірменами грали футболісти, не згодні з моєю думкою. Їхні мотиви очевидні – показати себе, набрати козирів в очах вболівальників і фахівців, відчути гру та перемогу. Заключна гра проти шотландців буде ще більш жорсткою, ніж перша – і тут Петракову доведеться дуже серйозно замислитися над складом, який він обере, і над тактикою, за якою зіграє Україна. 

Яка тактика більш прийнятна для України: 4-1-4-1 чи 3-4-2-1?

Тактична схема – це інструмент, який варто підбирати під конкретного суперника. Навіть гра з вірменами, найслабшими суперниками в нашій групі, показала, що треба зміцнювати захист. Якість виконання на своїй половині у нас вийшла не дуже високою, окремі зони на стику лівого флангу та центру захисту, між опорною зоною та центром захисту дуже легко проривалися. Вірмени (в першу чергу, Барсегян) дуже вдало діяли між лініями та на просторі. Це все свідчить, що з більш висококласним суперником схема гри в три центральних оборонці може призвести навіть до більших проблем, аніж це було в Глазго.

При виборі тактики в збірній треба звертати увагу на два вирішальних фактори. Перший – це кадри, тому що збірна – не клуб, і гравців для неї, здебільшого, не купують. Другий – це стаж цих кадрів, тому що більшість часу футболісти проводять у своїх командах. У нашому випадку хіба що Качараба і частково 

Чому Петраков починав із трьох центрбеків, а зараз відійшов від цієї схеми? (використовував її лише раз за останніх 9 матчів)

Напевно, зіграло свою роль те, що на старті своєї роботи в збірній Петраков був під тиском результату. Тоді збірна з трьома центрбеками ніяк не могла втримати результат навіть при посередніх суперниках. Наявність Ліги націй, яка фактично позбавляє нас контрольних (товариських) матчів, не дає тренерському штабу награти до автоматизму гру в такій схемі, а в клубах, як я говорив, хлопці за нею не грають.

Бущан травмований, Трубін у молодіжній збірній, зіграє Лунін, Різник або Волинець?

Радше за все, Лунін. Якби Петраков планував Різника, то награвав би його, як мінімум, в одному таймі з вірменами (хід гри це дозволяв). Щодо Волинця, це якісний і досвідчений уже воротар на рівні УПЛ, але для дебюту за національну команду вирішальний матч дивізіону В не підходить.

За цими матчами вимальовується конкуренція Матвієнку та Забарному?

Ні. Якби Забарний був в оптимальній формі, саме він грав би в Шотландії. Гра з вірменами показала, що він якщо не в оптимальній формі, то наближається до неї. Отже, очікуємо саме основну зв’язку. Виняток – якщо Петраков вирішить все-таки зіграти в три центральних оборонці. Тоді можна замислитися про Качарабу чи Кривцова, втім, є сумнів, чи він встигне відновитися після цього матчу та переїзду. 

Чому лівоногий Малиновський грав з шотландцями лівого інсайда, це ж незручно для удару?

Дійсно, таким розміщенням нівелювалася головна перевага Руслана – йому зручніше діяти на місці правого інсайда, а Гасперіні навіть інколи ставив його правим форвардом, маючи на увазі якраз сильний удар. Чому так було з шотландцями? Скоріше за все, Петраков шукав баланс між можливостями Малиновського та Піхальонка, віддаючи перевагу більш молодому, вважаючи, що більш досвідчений краще підлаштується. Вийшло інакше – і Руслан зіграв проти шотландців навіть не на 75% можливостей.

Довбик чи Яремчук?

Відповідь досить очевидна: Довбик у значно кращій формі та настрої. Видно, що Романа мучать клубні проблеми, це позначається на його рухливості, легкості, натхненні. До того ж, Артем наразі має значно більше практики, тому що в своєму клубі він беззаперечно основний і має ігровий і бомбардирський тонус.

Чому збірна не грає 4-4-2, тоді як є для цього кадри?

Знову ж таки, це пов’язано з набором футболістів і їхньою клубною практикою. Тактика 4-4-2 наразі є рідкісною для чемпіонату України, її використовують всього по 1-2 клуби в кожній лізі. Відповідно, нападників, які мали б відповідну синхронність і особливо зіграність, у нас дуже мало. Треба товариський матч, а краще – кілька та системні збори, щоб навчитися гармонізувати, наприклад, Довбика та Яремчука. 

Можна б покластися на динамівську практику, де Буяльський фактично грає форварда в відтяжці поруч із Бесєдіним, але Віталій вже при третьому тренері не може себе знайти в збірній, а форма Артема просто жахлива. 

І ще одне – найсильнішою ланкою збірної України є півзахист, а його «ахіллесовою п’ятою» ‒ опорна зона. Відняти одне місце в півзахисників, збільшивши навантаження на центральний плацдарм, це точно не те рішення, яке потрібне для вирішального матчу з шотландцями.

Чи може збільшити надійність редуту одночасний вихід Степаненка та Сидорчука?

Такі поєднання вже траплялися в часи Фоменка, коли ці двоє гравців були молодшими. Нема сенсу обох найбільш кваліфікованих опорників виставляти одночасно. До того ж, збільшення кількості опорників не означає автоматичне покращення захисних дій. Наприклад, шотландці переграли нас суто на грі в карному майданчику при стандартах. Це якість виконання, яка не залежить від кількісних показників – можете поставити хоч десять бочок біля своїх воріт, але надійніше від цього не стане. 

Чого чекаєте від матчу з шотландцями?

Дуже напруженої й більш обережної гри. Зазвичай, великі перемоги привертають увагу й змушують обережніше ставитися до суперника. Обом командам бігти вперед нічого, буде більше уваги захисним діям і більше спроб спіймати суперника на протидії. В кого більш надійно спрацює установка, той і виграє в підсумку.