Чому Ребров має якомога швидше піти у відставку: аналізуємо ситуацію в збірній України


Збірна України не грала на чемпіонатах світу з 2006 року і, судячи зі старту кваліфікації на Мундіаль-2026, ризикує не потрапити на турнір і цього разу – всього один набраний бал після двох матчів:
- Франція – 0:2;
- Азербайджан – 1:1.
Сайт «Український футбол» за допомоги Данила Моісеєнкова розповідає, чому головний тренер національної команди Сергій Ребров має залишити свою посаду якомога швидше, чого і вимагали вболівальники після зустрічі з Азербайджаном.
Суперники різні, результат невтішний
Коли національна команда програвала Франції з рахунком 0:2, це було неприємно, але дещо очікувано, дивлячись на клас суперника і його досвід. А от нічия в Азербайджані, проти збірної, що перед цим влетіла 0:5 Ісландії та звільнила тренера, яка посідає 122 місце в рейтингу ФІФА, це вже боляче.
Що ми побачили на полі від збірної України, яка вийшла з чотирма півзахисниками та Олександром Зінченком зліва у захисті? Багато володіння, мало моментів. Трошки статистики:
- 74% володіння м'ячем;
- 16 ударів;
- 5 ударів у площину.
Здається, повна домінація і лише невдача не дозволила Україні забрати перші три очки у цьому відбірковому циклі. Але, можна глянути ще глибше:
- 0,87 xG (очікувані голи);
- 0,36 xG з цих 0,87 було створено зі стандартів;
- 1:1 за великими моментами;
- 8/16 ударів з-за меж штрафного майданчика;
- 340/470 передач наша збірна до фінальної третини поля.
З цією статистикою малюнок вже не такий позитивний: багато володіння, мало конкретики. Це те, що переслідує збірну України під керівництвом Реброва майже увесь час – навіть переважаючи суперника за класом, команда не знає, як їй на стабільній основі генерувати небезпеку біля чужих воріт.
Фото: Дан Балашов
Гра через «не можу» – наш девіз
Важко пригадати, коли востаннє збірна України не страждала на полі, адже навіть перемагаючи, хоча це відбувається все рідше, різниця у рахунку зазвичай складає один м'яч. Останній випадок, коли підопічні Реброва вигравали з більш впевненою перевагою на офіційному рівні, трапився ще у жовтні 2023 року, проти Мальти (3:1).
Згадати навіть стикові матчі за вихід на Євро-2024 проти Боснії і Герцеговини (2:1) та Ісландії (2:1). В обох випадках збірна України виграла, але з неймовірними зусиллями, відіграючись у другому таймі або взагалі в останні 10 хвилин.
Також можна пригадати перемогу 3:1 над Бельгією, однак це було двоматчеве протистояння, де у другій зустрічі з рахунком 0:3 наша збірна втратила можливість підвищитися до дивізіону А Ліги націй.
А чому знову довелося грати стики? Тому що 1:2 від Албанії, 2:3 від Чехії, 1:1 з Грузією, ті ж 1:1 з чехами... І жодна з цих команд не може похвалитися таким набором виконавців, який є у розпорядженні Реброва.
Можливо, у відборі на Мундіаль-2026 знову доведеться грати плейоф, але чи не краще зробити це з іншим тренером, і дати йому час на підготовку вже з цього моменту?