Чому саме Шовковський повернув Динамо чемпіонство? Топ-10 секретів його успіху – зовнішніх і внутрішніх
113 
У Динамо – третя зірка над гербом, а футболісти відзначають свій успіх у сонцезахисних окулярах – і це привіт не скільки Ямалю та Барселоні, стільки Шахтарю та бразильцям, які на тижні вирвали з рук киян Кубок України.
Один спокійний і непохитний серед карнавалу – Олександр Шовковський.
Рекордсмен ФК Динамо (Київ) за кількістю проведених матчів, здобутих титулів і трофеїв, другий після Реброва, хто здобув золоті медалі чемпіонату України і як гравець, і як головний тренер.
Але чому саме він зараз очолює Динамо й досягає такого турнірного успіху? Сайт «Український футбол» наводить 10 секретів цього тріумфу – як таких, які творили сам клуб і його легенда, так і ті, які залежали від зовнішніх факторів і обстановки нинішнього дня.
- Причина №1 – Олександр Шовковський це «динамівське серце»
Всупереч зневажливому стереотипу, насправді динамівські тренери достатньо успішні на чолі рідного клубу. Їх справді було більшість, тих, хто після завершення виступів за Динамо рано чи пізно очолював клуб у якості головних тренерів або в.о. Але це пояснюється дуже просто – за цей клуб грають найкращі футболісти країни, тож вони виростають у найкращих тренерів.
Приміром, Лобановський у підсумку виріс у одного з провідних тренерів світу своєї епохи. Ребров повернув Динамо чемпіонство в роки, коли УПЛ мала значно сильніший підбір гравців, а в Шахтаря ще грали легіонери світового рівня. Станом на зараз Шовковський справляється зі складною роботою – забезпечувати результат із наявним підбором гравців без можливості якісно сильнішого поповнення.
Витискати максимум із наявних кадрів і перерозкривати гравців із бездонних клубних надр – це справді завдання для «динамівського серця», яке не нехтує такою не приреченою на славу роботою та знає глибини клубної піраміди.
Олександр Шовковський. Фото: ФК Динамо
- Причина №2 – Динамо має непогане покоління
Ми вже звикли до того, що кияни серед лідерів у європейських рейтингах клубів із найбільшою кількістю власних вихованців у основному складі та на міжнародних турнірах. Звісно, треба визнати, що це данина вимушеності та нинішньому складному часу, коли важко заманити в Україну топових легіонерів, та й не по кишені вони сьогодні.
Проте теж треба визнати той факт, що молоді гравці поступово прогресують і розкривають свої таланти. Михавко, навіть незважаючи на аномальну кількість автоголів і грубу помилку проти Шахтаря, проводить винятковий, як для молодого центрбека, сезон. Нещерет зовні безболісно замінює в воротах Бойка – навіть більше, здається, що він почав менше помилятися якраз тоді, коли залишився практично безальтернативним. Михайленко вибиває зі стартового складу Бражка й робить середню лінію більш гармонійною. Ванат знову виграє бомбардирські перегони – при всіх претензіях до його гри в єврокубках, на внутрішній арені це вже велика сила.
Без якісної роботи тренерського штабу ці таланти могли б і загубитися. Зараз Динамо дасть другий шанс Яцику та спробує ще кількох хлопців із оренд. Якщо і того ж лідера Зорі Шовковський адаптує, як Бартулович знайшов Яцику місце зліва в півзахисті, то це буде вже серйозна ачівка.
- Причина №3 – у Динамо дуже відповідальні та професіональні ветерани
Ярмоленко в УПЛ грає на класі – якби не травми, це був би гравець, що вершив би долю найбільш статусних матчів. Буяльський сезон за сезоном пробиває двозначне число за системою «гол+пас». Врешті-решт, Караваєв, навіть незважаючи на промах у фіналі Кубка України в серії пенальті, також грає дуже відповідально й готовий закрити будь-яку позицію.
І це ми не говоримо про Бущана, який сумлінно відпрацював контракт і ще й дав клубу заробити на міжнародному трансфері… Внесок ветеранів у цей успіх дуже великий.
- Причина №4 – Динамо має в складі винятково тих, хто хоче грати
Немає легіонерів, які б розхитували колектив надмірно великими зарплатами чи панікою й розривами контрактів. Немає доморощених «суперзірок», які живуть минулим і вважають, що весь світ їх недооцінює, і вони надаю честь уже самою присутністю на полі та на контракті.
Динамо значно помолодшало, а з пониженням середнього віку піднялася й планка турнірних амбіцій. Продаж Миколенка та Забарного в АПЛ показав, що з нашого чемпіонату на захід можна продавати не лише бразильців. І це є найкращою мотивацією як для самих місцевих талантів, так і для керівництва клубу – щоб порідше зривалися такі трансфери, як Бражко → Вулверхемптон.
Розкажи Алієву, Мілевському чи Леоненку в попередні десятиліття, що з Динамо можна бути проданим в Європу – не повірили б. А от зараз, здається, в клубі просто нема футболістів, які не могли б бути проданими. Для людей зі спортивним, змагальним характером це потужний стимул віддавати всі сили на полі та набивати шикарну статистику на радість команді.
- Причина №5 – це Динамо навдивовижу стабільне
Знову ж таки, залишаємо за дужками єврокубки – через падіння рівня фінансування та особливості логістики й календарних циклів українські клуби більше не конкурентні на міжнародному рівні, і так буде ще й кілька років після завершення війни. А от якщо брати суто місцеві змагання, Динамо дійсно вражає стабільністю.
Напередодні заключного туру воно має всі шанси на безпрограшний чемпіонат і навіть кубок віддало не в основний і навіть не в додатковий час, тільки по пенальті. Відразу шість матчів в УПЛ цього сезону Динамо виграло з різницею в один гол – це явний доказ керованості та впевненості команди, без цього стільки ігор не витягнеш на мінімальній перевазі в рахунку. До того ж, у більшості ліній колектив передбачуваний і рівний – а таким і має бути чемпіон.
Захопивши лідерство десь у 5-7 турах, Динамо його так і не відпустило.
Далі – причини, так би мовити, зовнішні, антураж для чемпіона.
- Причина №5 – Шахтар дуже різко та неочікувано ослабився
Ми бачимо це і в єврокубках, де навіть експериментальний формат не допоміг «гірникам» вийти в весняну стадію Ліги чемпіонів. Проте це помітно навіть на внутрішній арені, де «гірники» в останні очки навтрачали багато очок навіть із середняками та аутсайдерами. Поки підростає новий набір бразильців, нема колишньої чистої переваги в класі. А якщо ще й на ринку клуб продасть свої основні активи – Судакова, Кевіна, Матвієнка, то що залишиться натомість?
Георгій Судаков. Фото: ФК Шахтар
- Причина №6 – мав місце «фарт» і невезіння в суперників
Знову ж таки, це суб’єктивний показник, але він мав місце. Скільки матчів було, коли суперники хапалися за голови й не могли забити в 100% моментах, скільки виручали Бущан і Нещерет! 14 «сухих» ігор провело Динамо – але практично в кожному матчі були моменти з грубими помилками на своїй половині поля, а часто це сходило з рук. Знову ж таки, шість перемог з мінімальною різницею – це також багато значило.
- Причина №7 – маючи очевидні переваги, конкуренти їх не використовували
За глибинною статистикою, той же Шахтар – лідер чемпіонату за багатьма провідними показниками. Найбільше м’ячів забив, найкраще пасував і найбільше володів м’ячем. Був найбільш агресивним за кількістю ударів у середньому за матч і найуспішнішим у спробах обіграшу та дриблінгу. Навіть у тих же перехопленнях, блокуваннях, відбираннях були команди поуспішніше. Наприклад, на перехопленнях найкращий – Інгулець, найгірше – Динамо.
Але при цьому кияни – лідери за кількістю пропущених, «сухих» матчів, голів з пенальті в співвідношенні до кількості спроб, та навіть за тими ж кутовими та голами зі стандартів. Маючи очевидні переваги, конкуренти їх марнували – а Динамо перетворило на глобальний успіх свої сильні сторони. Це хіба докір? Це – комплімент!
- Причина №8 – загальна ситуація в вітчизняному футболі слугує на користь омолодженим колективам зі спортивною перспективністю
Раніше в УПЛ охоче переплачували за якісних гравців, працювали гроші. Зараз збідніли більш-менш всі, і виявилося, що виграють на дистанції ті, в кого краще капітальне будівництво. Динамо роками працювало над своїми вихованцями, поступово підводило їх до складу – й виявилося більш готовим до часів турбулентності.
Більше того, за мотивацію не треба переживати – обставини складаються так, що хлопцям з талантом просто вигідніше працювати над собою й досягнути успіху, аніж почивати на лаврах і деградувати.
- Причина №9 – багато трендів сучасного футболу римуються з тим, що має Динамо
Сам підбір гравців, робота з академією та глибинним скаутом, клубна система – в Динамо вже було те, до чого багато хто прагнув і створював в останні роки. Раптово виявляється, що клуби з фундаментальними roots – це найбільш правильне, що є в футболі. От і виходить, що в Динамо горять напрацювання попередніх років – і ще будуть горіти в найближчі роки, якщо дивитися на успіх команди Костюка в юнацькій першості УПЛ.
Гравці Динамо. Фото: ФК Динамо
- Причина №10 – так склалися обставини сьогодення
Донеччина та Луганщина – більше 10 років у штучно створеній закордонним вторгненням кризі. Дніпро та Металіст упали, та й самі ці області стають дедалі більшою зоною воєнної небезпеки. Потенційні конкуренти з числа клубів-нуворишів теж не можуть розвернутися на повну силу, поки йде війна. Західноукраїнські клуби, навпаки, через колишні чвари та роздраї ще тільки створюють середовище для майбутньої конкуренції.
Колись, у пізні роки Шахтаря Луческу, успіхи Динамо Реброва називали «картонним чемпіонством». Але зараз, коли столиця дає прихисток десяткам клубів, а інфраструктура того ж ФК Динамо працює на український футбол в цілому, хто скаже таке? Всі в однаково бідовій ситуації, Київ під постійними обстрілами. Динамо витрачає колосальні кошти та зусилля на переїзди по всій Європі восени із збиттям ритму відновлення та тренувального процесу.
Так склалися обставини сьогодення, що Динамо є складним чемпіоном дуже непростої країни та чемпіонату. І говорячи, що, мовляв, стати чемпіоном такої ліги складніше – в порівнянні з тим, якою була УПЛ до повномасштабного вторгнення та початку гібридної агресії проти України, задумайтеся й про зворотну сторону. Чи багато навіть топ-тренерів справилися б із тим набором проблем і особливостей, які стоять зараз перед Шовковським? У нас немає впевненої відповіді.
У Шовковського ж є перший титул у кар’єрі головного тренера – нова успішна сторінка в біографії людини, чиє ім’я римується з Динамо в клубі, який асоціюється з успіхами СаШо.
