Карпати лідирували 9 турів із 10-ти, мають вдвічі дорожчий склад, але чемпіоном Першої ліги став Інгулець. Чому?
9807 
У Першій лізі завершилася одна із найбільш захопливих чемпіонських гонок за всю історію. На 90+2-й хвилині центрального матчу заключного туру Інгулець дальнім ударом забив переможний м’яч у ворота Карпат, перехопивши прямо з їхніх рук золоті медалі сезону 2023/24.
Для людей, які не дуже ретельно стежать за нижчими лігами, це може здатися закономірним. Але ось вам кілька фактів для початку бесіди:
- в окремі моменти другого етапу Карпати випереджали Інгулець відразу на 8 (!) очок;
- 73-річний Маркевич, який очолює львів’ян, найдосвідченіший тренер Першої ліги 2023/24;
- головному тренеру Інгульця Лупашку ще не виповнилося 38 – він наймолодший;
- сумарна трансферна вартість гравців Карпат – €8,03 млн., Інгульця – €4,48 млн.;
- аж до голу Панасенка Інгулець залишався другим, тому що Карпати мали на одне очко більше.
Сайт «Український футбол» намагається зрозуміти, що сталося, чому найбагатший і наймогутніший клуб у нижчих лігах чемпіонату України з футболу на останньому віражі поступився золотими медалями Інгульцю.
Карпати два сезони поспіль у фаворитах – і так і не виграли чемпіонство Першої ліги
У минулому сезоні львівський клуб під керівництвом Андрія Тлумака досить потужно виступив на першому етапі (друге місце після Полісся в західній Групі «А»), проте провалили весняну частину сезону. На другому етапі, де грала вісімка найсильніших, Карпати почергово втратили очки з ЛНЗ (1:1), Кременем (1:1), запорізьким Металургом (1:0) і в надважливому матчі в Черкасах зазнали розгромної поразки (ЛНЗ виграв – 4:1).
У підсумку команда з Кожановим, Дуцем, Таранухою, Бобком і Хобленком фінішувала поза зоною підвищення в класі – навіть уже тоді небагатий запорізький Металург випередив львів’ян – щоб у першому матчі плей-офф полоскотати нерви Вересу, проте Рівному програти команді тоді ще Вірта – 1:6. Сезон 2022/23 був визнаний невдалим.
Під час міжсезоння Карпати очолив Мирон Маркевич. Він провів бурхливу трансферну кампанію, не соромився міняти склад відразу ж, якщо щось не влаштовувало. Наприклад, захисника Пороха з Металіста фактично звільнили за 1-2 невдалих матчі. Бразильських півзахисників Едуардо та Крістіана тренерський штаб забракував за підсумками першого півріччя. А вже в розпал весняної частини сезону було оголошено, що фланговики Картушов і Романюк переведені в другу команду, а з орендованими півзахисником Хромеєм і нападником Аріельсоном.
Мирон Маркевич. Фото: Карпати
Загалом 38 гравців використали Карпати в сезоні 2023/24 – тільки в двох команд на всю Першу лігу зіграло більше. Ми детально розбирали кадрову ситуацію та трансферну філософію львівського клубу в окремому матеріалі.
Можемо констатувати: Карпати всерйоз ставилися до завдання здобути саме золоті медалі та неодноразово на цьому акцентували. А після поразки 1:2 від Інгульця в першому колі й мови не могло бути про якусь недооцінку суперника. Так чому Карпати втратили золоті медалі? Знову.
У львів’ян був спад – і, що набагато гірше, не лише в команди, а й у провідних гравців
Навіть маючи по 2-3 гравці на кожну позицію, Карпати все ж були вразливими щодо кадрових втрат, як і будь-яка команда в світі. Наприклад, коли в квітні львів’яни на своєму полі поступилися Інгульцю (1:2), однією з найголовніших причин назвали втрату провідних лівих оборонців. Це було справжнє «стихійне лихо»: через перебір карток не зміг зіграти Саків (основний вибір), через травми опинилися в лазареті Сухар і Булеза (той самий, який належав Шахтарю і Карпати перехопили його в представника УПЛ – Минаю). Ліворуч в обороні Маркевичі вимушено виставили номінального правого захисника Романюка. Швидкий вінгер Козак з Інгульця провів через проблемну зону вирішальні результативні атаки.
Пізніше знизили оберти моторчики львівської команди – вінгери. Талановитий молодий Костенко, запрошений із СК Полтава, пропустив один із матчів через дискваліфікацію, потім якось потрапив під легіонера Хаса. Француза награвали, щоб зрозуміти, чи потрібен він під УПЛ. А тим часом забивний Костенко непомітно випав із обойми. В останньому турі його випустили проти Інгульця, проте це був далекий від оптимальних кондицій Ян.
Також низку матчів зіграв нижче своїх можливостей Підлепенець – колишній фланговий півзахисник запорізького Металурга, Депортіво (Ла-Корунья), Металіста та Дніпра-1. У найкращих своїх матчах «львівський Ярмоленко» робив різницю й кілька матчів уже навесні витягнув на собі, проте під кінець регулярного чемпіонату виснажився. Це відчувалося, і в Петровому Карпати ризикнули пересунути вище на фланзі захисника Полегенька, тому що Євген повинен був приберегти свіжість на останні хвилини.
Таких гравців, як екс-нападник Полісся Аріельсон, згадані вже вище Романюк, Картушов і Хромей, Карпати навіть не взяли на Кіровоградщину. При цьому правий фланг оборони закривав номінальний центрбек Козік – молодий і малодосвідчений гравець. А міг би зіграти Романюк, для якого це основна кваліфікація.
Одне очко переваги зіграло злий жарт із Карпатами
Як для чемпіонського матчу з гостями-фаворитами, статистика поєдинку 10-го туру другого етапу Першої ліги дуже незвична.
В Інгульця – перевага за ключовими показниками: володіння м’ячем (64% - 36%), кількістю ударів (9-6), влучністю ударів (5-2), кількістю передач (500 – 290). По-перше, це абсолютно незвичні для підопічних Маркевича показники – зазвичай це вони домінують за всіма цими показниками в змаганнях ПФЛ. По-друге, це підтверджує, що план на гру Лупашка спрацював, тому що Інгулець під його керівництвом грає в комбінаційний футбол з переходом від оборони в атаку через пас. Тобто, господарі грали в свій звичний футбол і у них це виходило.
Інгулець – Карпати. Фото: ПФЛ
Карпати приїхали до Петрового, маючи одне очко переваги. Лише одне очко. Проте грали так, ніби нічия під їхнім контролем. Рівно тоді, коли Сітало після скидки Сада відкрив рахунок, львів’яни пришвидшилися й завелися. Два найбільш сильних моменти – удари після кутових Ігоря (парирував воротар Паламарчук) і Чеха (гол) – відбулися з інтервалом у півхвилини. Надалі аж до компенсованого часу другого тайму гості утримували «синицю в руках».
Аж поки резервіст господарів Панасенко здорово прочитав ситуацію й нагодився на лінію карного майданчика. Звідти після красивої скидки захисника Малиша він і завдав вирішального в матчі та сезоні удару.
…Мирон Маркевич намагався достукатися до команди. Він ображався на журналістів, які достроково говорили про вихід команди в УПЛ. Він постійно проводив ротацію, підтвердив відправку в резервний склад кількох гравців і навіть публічно розповів про припинення співпраці з деякими із них. Це перевірені часом методи емоційного струсу команди, проте коли по ходу сезону ти переважаєш на 5-8 очок найближчих переслідувачів, першим оформлюєш підвищення в класі, маєш найсильніший і найстатусніший склад – не завжди вдається втримати цю внутрішню мотивацію.
Тож можна не сумніватися – багато з нинішніх трансферних чуток справдиться, підсилення влітку буде серйозним, а дехто із срібних призерів Першої ліги не знайде себе в списках тих, хто готуватиметься до підвищення в класі. Трапляється, що якраз такий «щиглик у носа» мотивує команду на більш високому рівні та не дає самозаспокоєння.
