Після травм Коноплі та Сича в збірної України біда з правим захисником: який вихід і хто в УПЛ заслужив інтерес Реброва

Збірна України завершила умовно домашній матч проти Бельгії вольовою перемогою 3:1, але кадрова ситуація в національній команді ускладнилася. Слідом за Таловєровим табір команди Реброва достроково залишили Конопля та Сич, але якщо Максима встигли замінити представником MLS Сватком, то двох компенсувати втрату правих оборонців до матчу-відповіді в Генку можна буде тільки творчими методами. 

Сайт «Український футбол» розібрав ситуацію довкола позиції правого захисника в збірній:

• Якими внутрішніми резервами Ребров може компенсувати травму трьох (!) правих фулбеків
• Чому насправді збірна України не може зараз доукомплектувати склад кимось із резерву
• Хто теоретично може бути корисним скаутам національної команди України

У збірної України просто не залишилося футболістів із позицією RB в резюме, але це не означає, що виходу нема

Формуючи склад на матчі проти Бельгії, тренерський штаб виходив із потреби в залізних два гравці на одну позицію плюс універсали, які можуть її закрити. Проте навіть в випадку надлишкової комплектації березень поставив би величезні виклики перед Ребровим. 

Напередодні матчу ЛНЗ – Динамо (6 березня) мʼязову травму отримав киянин Олександр Тимчик – саме він грав проти бельгійців на Євро-2024. Вже на 25-й хвилині матчу плей-оф Ліги націй залишив поле Юхим Конопля – в боротьбі з суперниками він зазнав травми гомілкостопа. Проте на 62-й хвилині довелося вимушено знімати з гри й Олексія Сича, який в першому таймі замінив Юхима – в нього травма медіальної колатеральної зв'язки. Ярмолюк, який вийшов замість Олексія, зіграв у центрі півзахисту, а правий фланг оборони вимушено закрив універсал Олександр Зінченко. 

Олексій Сич, фото: УАФ

Офіційне повідомлення зі збірної України не залишає надій на якесь диво – Конопля та Сич уже виїхали із розташування національної команди до своїх клубів. 

Виходить, що на матч-відповідь Сергій Ребров залишився без жодного кадрового правого захисника! І це при тому, що й без того фахівці називають це амплуа найслабшим у збірній. 

Які є внутрішні резерви збірної України, щоб закрити цю точку на полі?

Суто серед наявних у збірній гравців позицію правого захисника можуть закрити: 

• Богдан Михайличенко

Вік: 28 років

Клуб: Полісся

Основна позиція: лівий захисник

Сезон 2024/25: 22 матчі, 1 гол, 1 асист

Основна перевага Михайличенка в тому, що, незважаючи на робочу ліву ногу, він цілком переконливо може зіграти й на правому фланзі. В нього це виходило і в попередніх клубах, і в Поліссі Богдан також близько половини матчів проводить саме праворуч. Мінус теж очевидний – нестача досвіду матчів саме на найвищому рівні збірних. 

Вірогідність: 40%

• Олександр Зінченко

Вік: 28 років

Клуб: Арсенал (Лондон)

Основна позиція: лівий захисник/півзахисник

Сезон 2024/25: 17 матчів, 1 гол

Зінченко славиться універсалізмом, але, якщо бути чесним, ніколи б не повірив, що він настільки успішно зіграє заключну й вирішальну третину матчу саме справа в захисті. За механікою дій Олександр чудово розуміє, що вимагається від сучасного фулбека. Проте, як не крути, робоча нога в нього ліва, досвіду гри на правому фланзі – обмаль.

І дуже важливо не зачаровуватися – незважаючи на прекрасно проведені біля 30 хвилин проти Бельгії, матч-відповідь вимагатиме повної фізичної готовності та повністю навантажить гравця, якому буде незручно грати неробочою ногою в прямих підключеннях до атак, які вимагатимуть кросів. Навіси та простріли все-таки зручніше з правого флангу виконувати саме правою, і далеко не завжди суперники даватимуть час і простір на маневр розвороту, хай як би класно це вийшло з голом Забарного. 

Тому скажемо так: у Зінченка невеличка перевага на вихід справа в захисті за рахунок прекрасного враження від першого матчу (врешті-решт, переможний склад міняють неохоче), проте є очевидні мінуси, які робитимуть такий вибір вразливим.  

Олександр Зінченко, фото: УАФ

Вірогідність: 45%

• Валерій Бондар

Вік: 26 років

Клуб: Шахтар

Основна позиція: правий захисник

Сезон 2024/25: 28 матчів

Бондар – центрбек, але в юності були окремі матчі, коли він вимушено закривав справа. На його користь, порівняно з іншими гравцями в списку, – робоча права нога. Проти нього – очевидна різниця в функціоналі між центральним і фланговим оборонцем. Це опція, якщо ви граєте на утримання й намагаєтеся, більшою мірою, блокувати суперника (проти зірок АПЛ Троссара та Доку це може бути особливо доречно). Проте, звичайно, в підтриманні атак і боротьбі на чужій половині поля навичок йому буде суттєво не вистачати.  

Ще один момент: можливе переведення Зінченка на правий фланг оборони послабить середню лінію (де і так через травму відсутній Малиновський і Судаков вимушено починав зліва в півзахисті перший матч проти Бельгії). А от Бондар програє конкуренцію Забарному та Матвієнку, його можна пробувати праворуч без ризику для укомплектованості основної позиції. 

Вірогідність: 10%

• Всі інші варіанти

Теоретичних рішень може бути дуже багато. Ну, наприклад, спробувати праворуч інших лівоногих футболістів оборонного плану. Спробувати перекваліфікувати в оборонці ще когось із вінгерів (наприклад, Назаренко в клубній кар'єрі мав досвід гри вінгбеком). Або ж спроба перекваліфікувати найбільш універсальних центральних футболістів на фланг – того ж Назарину, який у часи Зорі та молодіжки Дніпра різне встиг побачити. 

Проте, на нашу думку, всі ці варіанти занадто ризиковані та непрогнозовані. На превеликий жаль, у бельгійців позиція лівого півзахисника, навпаки, одна з найсильніших. Леандро Троссар із Арсеналу, Жеремі Доку з МанСіті, атакувальні універсали Лукебакіо, Селемейкерс, Ванакен, можливо, навіть де Кетеларе чи де Кейпер… Грубо кажучи, тут гравців на три склади вистачить, а перший вибір – Троссар і Доку – це взагалі гравці з числа найбільш топових у розпорядженні Гарсії. 

Тому оцінимо вірогідність інших сюрпризів як вкрай низьку: 5%. 

Чому ж Ребров не довикличе у збірну України інших правих оборонців?

За нашою інформацією, можливість теоретична така є, проте на практиці її реалізувати фактично неможливо. Ребров просто не встигає замінити Коноплю та Сича: 

«Ми б із задоволенням, але зараз, на жаль, не маємо такої можливості. Ми не можемо зробити документи на виїзд з України, залишилося всього два дні до гри».

Нагадаємо, в Україні діє особливий режим виїзду за кордон чоловіків у віці 18-60 років. Отже, УАФ і Мінспорту завчасно узгоджують списки всіх національних збірних. Ребров оголосив свій офіційний список гравців на матчі проти Бельгії ще 7 березня. 

Сергій Ребров, фото: УАФ

У резерв було внесено шість прізвищ: 

• воротар Георгій Бущан
• центральний захисник Олександр Сваток
• центральний захисник Денис Попов 
• лівий півзахисник Владислав Кабаєв 
• центральний півзахисник Дмитро Криськів 
• правий півзахисник Олександр Зубков

Цих футболістів можна було б довикликати – наприклад, Сваток у підсумку оперативно замінив травмованого Таловєрова. Проте серед них немає ні безпосередньо правих оборонців, ні навіть гравців із такою додатковою можливістю. 

Отже, зважаючи на надто короткий час між першим і другим матчами проти Бельгії, а також особливості оформлення документації на виїзд у період воєнного стану, кадровий маневр у Реброва обмежений. Справді, в неділю йому доведеться обійтися тими, кого він вніс у список раніше. 

А хто ж міг би бути в списку збірної України в амплуа правого захисника?

Тут є очевидна та дуже серйозна проблема – позиція правого захисника в збірній і справді не надто «глибока», а в багатьох клубах УПЛ її закривають гравці, які не складають інтересу для тренерського штабу національної команди. 

Ну, наприклад:  

Динамо (Київ) – у Динамо основний ПрЗх (Тимчик) травмувався ще напередодні, слідом щойно підписаний Лучкевич вилетів чи не на першому тренуванні, так що на господарстві залишився «Універсал Універсалович» Караваєв. 

ФК Олександрія – у Ротаня основним на цій позиції є Микита Кравченко (вище збірної U-20 не грав і не викликався), також можуть закрити позицію Копина, Скорко, а за великої потреби й Мартинюк. 

Шахтар (Донецьк) – травмований Конопля навесні програвав конкуренцію бразильцю Вінісіусу Тобіасу, який набрав хорошу форму після повернення з Реалу Кастільї.

Полісся (Житомир) – усі основні праві захисники цієї команди є іноземцями (грузин Майсурадзе, бразилець Лукас Тейлор, новачок – албанець Хадрой). Серед наявних, крім фантастичних варіантів із центрбеками, якраз Михайличенко може вважатися ближнім резервом.

Кривбас (Кривий Ріг) – виходець із нижчих ліг Понєдєльнік конкурує за це місце з португальцем Бандейрою, а колись досить перспективний фулбек Якимець уже давно лікує травму спини.

Зоря (Луганськ) – у цій команді основним правим захисником став словенець Тронтель, а в його конкурента Кирюханцева малувато практики (і та, яку мав, розділена з позицією правого хавбека).

Карпати (Львів) – крім Сича, який вибув уже в збірній, травмований також досвідчений Мірошниченко. Адамюк цього сезону пережив травму. Полегенько переживає важку конкуренцію, яку зараз можуть полегшити самі обставини.

Володимир Адамюк (ліворуч), фото: ФК Чорноморець

Верес (Рівне) – у рівнян навесні позицію правого захисника вимушено закриває центрхав Куція (Грузія), що говорить саме за себе про її проблемність. Протасевич і Гакман грають значно рідше.

Рух (Львів) – основним правим захисником у Пономарьова був якраз Сич, на підстраховку залишався б Роман (йому більш притаманна позиція ліворуч). Але навесні, компенсуючи численні втрати, Рух часто грає в три центрбеки з латералями. Справа грає Ременяк - суто атакувального плану новачок із першолігового ФК Минай.

ЛНЗ (Черкаси) – основний правий захисник команди Путря навесні напомилявся, теоретично могли б зіграти на цій точці універсали Драмбаєв і Кушніренко – проте в них навіть на внутрішній арені давно не було цієї практики.

Лівий Берег (Київ) – у Первака Соколов і Астахов розділяють ігровий час на цій позиції, для обох УПЛ - в новинку.

Ворскла (Полтава) – у Максимова основним варіантом є Крупський (він спеціально залишився до кінця сезону, щоб допомогти Ворсклі в боротьбі за виживання). Пердута зараз більше грає на інших позиціях у захисті (в кращі роки кар’єри ветеран викликався в збірну, проте конкуренцію там не здолав). Орендований у Динамо Малиш закривав навесні центр півзахисту. Інші варіанти - більшою мірою теоретичні.

Колос (Ковалівка) – у цієї команди позиція правого захисника є проблемною: Лучкевича відпустили в Динамо, молодий Козік ще не стабілізувався як 100% основний на рівні УПЛ, а інші варіанти з різних причин поки хиткі.

Оболонь (Київ) – починав весняну частину справа запрошений із ЛНЗ Стасюк (для нього це не новинка, хоча все ж основна його позиція - зліва). Грисьо травмований. Осман і Карась - не праві захисники за основним амплуа. Є ще ультра-універсал Суханов, але все ж це гравець без всякого міжнародного досвіду.

Чорноморець (Одеса) – ветеран Чорноморця Бутко давно не грав за збірну, а навесні деякий час вимушено пропустив. Інші гравці, які можуть зіграти на цій позиції, або надто молоді, або легіонери, або не праві захисники за основною кваліфікацією.

Інгулець (Петрове) – основним навесні на цій позиції став екс-гравець юнацької команди Динамо Бенедюк. Також є універсал Дубілей, а колись основний Сидоренко давно не виходив у стартовому складі. Загалом ця позиція в клубі мінлива, колись Лупашко навіть півзахисника Козиренка там награвав (і він став чемпіоном Першої ліги).

* * *

Свого часу «УФ» попросив наших експертів (це були колишній захисник національної збірної України Артем Федецький та футбольний експерт Олег Федорчук, який за час кар’єри теж грав в обороні) оцінити найкращих правих оборонців УПЛ. 

Тоді шортлист для підсилення грандів був скорочений до двох гравців: Олексій Сич і Ілля Крупський. Так от, за оцінкою експертів за вісьмома критеріями, ми отримали такі показники: 

• Середня оцінка ігрових характеристик Крупського – 7,4 балу 
• Середня оцінка ігрових характеристик Сича – 7,1 балу

Тож будемо погоджуватися – саме Ілля Крупський був би основним замінником Коноплі, Сича та Тимчика в цій ситуації. І, хоч це міг би бути його перший виклик у національну команду, це був би гідний вибір. Але тут також треба враховувати, що представник Ворскли та Металіста 1925 вчора, в п’ятницю, 21 березня, вийшов у стартовому складі в матчі молодіжних збірних Україна – Словенія. На фоні втоми з терміновим переїздом із Туреччини в розташування національної команди він навряд чи вдало б реалізував свій перший виклик.

Читайте також

Оцінки за матч Україна – Бельгія: «Заміни Реброва зробили гру». Федорчук оцінив перемогу збірної у Лізі націй