Ребров оголосив склад збірної України: чи є різниця зі списком Мінспорту, ким замінять Степаненка та що лякає в заявці

Той випадок, коли всі наші збірники в хорошому тонусі, регулярно та корисно грають в топових європейських чемпіонатах, але все одно є фактори, які дещо лякають напередодні надважливої зустрічі з боснійцями. 

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розбирає склад збірної України та робить акценти на моментах, які непокоять. 

Пригоди заявки збірної: Міністерство молоді та спорту опублікувало список, у який повірили передчасно

4 березня Міністерство молоді та спорту раптово оприлюднило буцімто список викликаних Сергієм Ребровим футболістів до збірної України на березневі матчі. У ньому було 52 прізвища, включно з тренерським штабом та супроводжуючим персоналом. Футболістів основного списку було рівно вдвічі менше – 26, плюс ще 8 з резервного. 

Після цього УАФ оголосило, що це попередня, а не офіційна заявка, а тепер Сергій Ребров дав прес-конференцію, під час якої і було оголошено ростер викликаних футболістів.

Очевидно, що Сергій Станіславович та УАФ подавали саме такий повний список до профільного міністерства для узгодження бюрократичних питань, зокрема, щодо виїзду делегації за кордон. Але такий перелік гравців був створений, скоріше, з розряду «дамо так, впишемо побільше про всяк випадок, потім розберемось». 

Насправді ж, порівняно з інформацією від Мінмолодіспорту, Ребров взагалі не включив до заявки динамівця Владислава Дубінчака та захисника Дніпра-1 Олександра Сватка, півзахисника Динамо Віталія Буяльського та форварда Сандерленда Назарія Русина. Двоє останніх буцімто були в резервному списку. 

Фото: УАФ

Замість того «резервісти» міністерства Максим Таловєров та Микола Шапаренко насправді ж одразу приєднаються до команди Сергія Реброва, а Олександр Тимчик та Єгор Назарина потрапили в резерв. Цікаво ще й інше – до головної команди отримав виклик захисник Полісся Богдан Михайліченко, про якого міністерство не повідомляло. Тож цікаво, чи готували взагалі для нього можливість перетину кордону? Бо в УПЛ, здається, до цього точно не готувалися. Адже матчі 20-го туру за участі команд потенційних збірників з Шахтаря, Динамо та Дніпра-1 на прохання Реброва поставили на майбутній вівторок, 12 березня, а от гра Полісся проти Оболоні призначена аж на суботу, 16 березня. В такому випадку Богдан зможе приїхати в розташування збірної в кращому випадку в неділю, за чотири дні безпосередньо до гри з Боснією. Або ж клуб піде назустріч збірній і відпустить раніше.

Без Степаненка відверто лячно: варіантів замін небагато, на цій позиції є потенційний дебютант

Так вже пішло, що уявити сучасний Шахтар та збірну України без Тараса Степаненка дуже важко. Передусім з точки зору якісних руйнівних дій в центрі поля, хоча останніми роками він почав виконувати куди більший і глобальніший обсяг роботи. Тож травма Тараса і його втрата для збірної відверто засмутила. Хоч Сергій Ребров і зауважив, що, можливо, капітан Шахтаря приєднається до головної команди для підготовки до другого матчу, що має відбутися 26 березня у Вроцлаві.

Враховуючи список збірної, розуміємо, що замінити Степаненка покликано екскапітана Динамо Сергія Сидорчука, з яким вони товаришують в житті, але конкурують в головній команді, причому переважно на користь Тараса. 

Сидорчук цей сезон проводить у бельгійському Вестерло, регулярно грає в стартовому складі, має 1 гол та 1 асист в 22 матчах чемпіонату. Однак його команда – третя з кінця за пропущеними голами (50). Лише в п’яти матчах із Сидорчуком на полі вони не пропускали голів. 

Також на цю позицію Ребров вперше викликав опорника Динамо та молодіжної збірної Володимира Бражка. Саме він замінив Сидорчука в київській команді після його відходу, грає регулярно, цілком якісно. Але за головну команду ще не дебютував і в його потенційний дебют в матчі проти боснійців, тим більше у стартовому складі, віриться слабко, бо ціна помилки буде вкрай високою, а хлопець насправді провів ще дуже мало матчів під високим тиском. У теорії функції опорника міг би виконувати й Олександр Піхальонок, але останніми роками він грає зовсім інші ролі на полі. Йому ж доведеться конкурувати за місце в основі з іншими гравцями – Зінченком, Судаковим, Малиновським і навіть Шапаренком, який, до речі, може зіграти за збірну вперше з літа 2022 року. 

Коли занадто теж не добре: в кількох позиціях є дилеми через перебір гравців 

Окрім того, що Ребров викликав п’ятьох гравців максимум на дві позиції в центрі поля (хоча може бути й на одну, адже Циганкова він може вирішити використовувати під нападником, хай це й менш імовірно), цього разу він запросив аж чотирьох нападників – однозначно на одне місце на полі. 

З одного боку, добре, що маємо такий вибір на завжди проблемній позиції. З іншого, тут також є нюанси. Наприклад, Довбик проводить чудовий сезон в іспанській Прімері, куди впевнено заскочив без адаптації. Але після хет-трика у ворота Севільї 21 січня він не забиває вже в п’яти турах чемпіонату Іспанії. Яремчук, хоч і почав грати регулярно в цій же лізі і нещодавно відзначився голом у ворота Реала, але загалом його результативність поки що не вражає (3 голи у 18 матчах). Сікан, хоч і провів чудову Лігу чемпіонів (4 голи в 6 матчах), але загалом в сезоні та чемпіонаті України зокрема не лише ніколи не демонстрував феєрії результативності, а й загалом не має стабільності. А Ванат хоч наразі і є найкращим бомбардиром рідної УПЛ, але це все ж таки УПЛ…

Владислав Ванат. Фото: УАФ

А от на позиції воротаря ситуація в нас кардинально протилежна в хорошому сенсі. Андрій Лунін регулярно грає за одну з найкращих команд світу, мадридський Реал – в Прімері та ЛЧ, показує переконливий футбол та заслуговує на компліменти вболівальників та схвальну пресу. Анатолій Трубін робить те саме в складі Бенфіки. Відмінність хіба що у відсутності весняних ігор Ліги чемпіонів. Але вибір є, він якісний, отже, з надією дивимося в весняний плей-оф.