Шахтар ван Леувена, Зоря Лалатовича, Динамо з четвертого місця, новачки, багатші за старожилів: анонс сезону 2023/24 Прем’єр-ліги
99426 
Ігор Йовічевич привів Шахтар до непрогнозованого чемпіонства – та поступився посадою Патріку ван Леувену. Зоря, загальна симпатія минулого сезону, після бронзової вершини вчиться грати під керівництвом Ненада Лалатовича. СК Дніпро-1, судячи з поразки від Панатінаїкоса, не став сильнішим. Ну, а Динамо провело на диво результативну серію спарингу. Невже підопічні Мірчі Луческу – фаворити сезону?
Чого хочуть від нового сезону учасники УПЛ? Що у них змінилося? В кого найкращі трансфери, хто найбільше втратив? Про все це – в нашому огляді. Для вас його підготували:
- Павло Клименко (досьє клубів, переходи, посадовці)
- Артур Валерко (рубрики-коментарі та індивідуальні номінації)
Шахтар (Донецьк)
- Рік заснування: 1936
- Найвище досягнення: чемпіон України (14 разів)
- Стадіон: НСК «Олімпійський», місто Київ (70 050 глядачів)
- Головний тренер: Патрік ван Леувен (08.08.1969)
- Президент клубу: Рінат Ахметов (21.09.1966)
Прийшли: гол.тр.ван Леувен (Зоря), тр.Гентанар, тр.Аттевелд, тр.Ратулутра, тр.Чижов, тр.Ніколіні, тр.Пятов, п.Кастільо (ЛДУ Еквадор D1), п.Кащук (Сабах Азербайджан D1, п/ор), п.Микитишин (Кривбас D1), п.Чех (Сабаїл Азербайджан D1, п/ор), п.Соломон (Фулгем Англія D1 п/ор), з.Бондаренко (Олександрія D1, п/ор), з.Драмбаєв (Зульте-Варегем Бельгія D1, п/ор), з.Марлон (Монца Італія D1, п/ор), з.Педріньо (Атлетіко Паранаенсе Бразилія D1), н.Невертон (Сан-Паулу Бразилія D1), п.Егіналду (Сан-Паулу Бразилія D1), з.Лемкін (Хапоель Тель-Авів, Ізраїль D1)
Пішли: гол.тр.Йовічевич (Аль-Раєд Саудівська Аравія D1), тр.Беньо, тр.Ханас, тр.Шамардін, тр.Де Кастро, в.Пятов (тр.Шахтар D1), в.Шевченко (Чорноморець D1), в.Трубін (Інтер Італія D1), з.Бондаренко (Колос D1, ор), з.Марлон (Флуміненсе Бразилія D1, ор), п.Гончарук (Кривбас D1, ор), п.Джурасек (Аріс Греція D1), з.Драмбаєв (Осієк Хорватія D1, ор), п.Соломон (Тоттенгем Англія D1), п.Чех (Зоря D1)
Минулий сезон: 1 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Що, виявляється, можна зняти головного тренера після чемпіонського сезону.
- У чому їхня перевага:
Все ще найбільші можливості на внутрішніх теренах, найсміливіша селекція, найбільш несподівані трансфери.
- У чому їхня слабкість:
Шахтар тепер готовий продавати гравців. І, як виявилося, навіть для українських футболістів Шахтар – не межа. Тому навіть зараз, у день початку нового сезону, важко спрогнозувати, хто саме з найбільш високо оцінених активів донеччан не дограє до кінця сезону та буде проданий.
- Хто це все оплачує:
СКМ Ріната Ахметова – генеральний партнер ФК Шахтар (Донецьк) упродовж майже двох десятиліть.
- Хто керує командою:
Патрік ван Леувен приємно здивував із Зорею, проте тепер зіткнувся з найбільшим викликом за весь час своєї кар’єри. Фахівець приймає чемпіонський Шахтар Йовічевича – в нього не буде можливості забрати з собою, скажімо, Герреро, Русина чи Батагова, проте клуб недвозначно натякнув, що життя продовжується і після форс-мажорів із Соломоном або Тете. Прийшли нові легіонери, і хто, як не нідерландський фахівець, може зараз їх розвинути?
- Хто може здивувати: герої молодіжного Євро-2023
Взагалі, вони вже зараз при справах: у Бондаренка в минулому чемпіонаті 9 голів і 5 асистів, у Судакова – 5 голів і 7 асистів, у Сікана – 9 голів, і при цьому його ще й жорстко критикували під час сезону! Шахтар пильно стежить за прогресом або регресом своїх гравців – Кащука повернули з Сабаху після реактивного сезону, В’юнника відкликали назад після невдачі в Цюриху та ГАКу. Всі вони – зовсім молоді, і головне – на відміну від попередніх поколінь, їх чекають.
- Хто лідер цієї команди: Микола Матвієнко
Можна без проблем назвати Степаненка чи Ракицького, і це теж буде правильна відповідь. Проте давайте поглянемо на Матвієнка. Він пережив період оренд, бачив уже багатьох зірок у захисті Шахтаря і грає так, що чутки про Фейєноорд і АПЛ не здаються нам чутками. Здається, навіть продаж Трубіна Шахтар переживе спокійніше (будь тільки здоровим Різник), а от Матвієнко – абсолютно ключова фігура захисту. Як у центрі, так і ліворуч (недарма ж «гірники» не стали боротися за Михайличенка з Андерлехту).
- І що з цього всього буде? Чемпіонство
Давайте відверто – навіть при всіх своїх втратах останніх сезонів, Шахтар виглядає найбільш цілісно перед стартом нового сезону. Єдине, що викликає запитання – як швидко Шахтар перелаштується від футболу Йовічевича до футболу ван Леувена. Чи, навпаки, нідерландець тренуватиме відповідно до впізнаваного стилю клубу, куди він повертається в новій якості.
СК Дніпро-1 (Дніпро)
- Рік заснування: 2015
- Найвище досягнення: 2 місце в УПЛ 2022/23
- Стадіон: «Дніпро Арена», місто Дніпро (31 003 глядачів)
- Головний тренер: Олександр Кучер (22.10.1982)
- Почесний президент клубу: Юрій Береза (08.02.1970)
Прийшли: в.Волинець (Колос D1), в.Мисак (Алашкерт Вірменія D1), з.Горбунов (Карпати D2, п/ор), з.Кравець (Ворскла D1), з.Мірошнішенко (Олександрія D1), в.Крапивцов, п.Гаджиєв, н.Ківінда (всі – Дніпро-1-мол), п.Білл (Сампайо Корреа Бразилія D2), з.Горін (Минай D1), п.Вітіньо (Атлетіко Мінейро U-20 Бразилія, ор), п.Третьяков (ФК Олександрія D1)
Пішли: в.Рибак (Металіст D2, п/ор), з.Габріель Гомес (Інтернасьональ де Мінас Бразилія, п/ор), з.Матарріта (Аріс Греція D1), з.Хайнер (Азуріз Бразилія D3, п/ор), п.Лучкевич (Колос D1), п.Танковський (Металіст D2, п/ор), н.Жоау Пеглоу (Інтернасьональ Бразилія D1, п/ор)
Минулий сезон: 2 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Що не святі горшки ліплять – СК Дніпро-1 із, здається, навіть ослабленим складом порівняно з попереднім сезоном, установив найкращий результат у своїй історії, який був би поважним для історії ФК Дніпро в УПЛ.
- У чому їхня перевага:
У них грають найкращі нападник і плеймейкер УПЛ, а клуб, якщо буде воля верховного інвестора, з легкістю може серйозно посилитися практично в будь-який момент.
- У чому їхня слабкість:
Є «підводні камені» в кадрових питаннях: легіонери охоче грають у єврокубках, але шукай їх із ліхтарем після кожного нового ракетного обстрілу; клуб кидається з крайнощів у крайнощі в своїй селекції – то обираючи зарубіжний вектор, то збираючи далеко не найбільш дешевих гравців із внутрішнього чемпіонату; і найголовніше – Довбик і його бажання поїхати за кордон. Будемо максимально відвертими – СК Дніпро-1 дуже близький до повторення помилки свого двоюрідного дядечка (ФК Дніпро), який свого часу не дав добро на рейс Коноплянки в клубному літаку Ліверпуля, який уже стояв у дніпровському аеропорту.
- Хто це все оплачує:
Ну хто ж вам скаже?
- Хто керує командою:
Олександр Кучер отримував лише компліменти за роботу в Металісті та вийшов на пік популярності за перше коло з Дніпром-1. Але виявилося, що його колишній клуб – Шахтар – має значно більшу глибину складу та досвід бігу на тривалі дистанції. Дніпро-1, який зимував на першому місці, наприкінці марафону не мав кадрів, сил і ресурсів для вирішального прискорення.
- Хто може здивувати: Даніель Ванжіо Ківінда
18-річний форвард набив на дитячо-юнацькому рівні 53 м'ячі в 75 матчах. Ним уже цікавилася Бенфіка, а ровесники порівнюють Ківінду – ні багато, ні мало – з Кілліаном Мбаппе. Якби не травма, є така думка, Даніель уже б грав собі за першу команду. Зараз – його шанс себе проявити, і якщо все буде гаразд у плані здоров’я та практики в юнацькій першості, це може бути найбільш яскравий дебют сезону.
- Хто лідер цієї команди: Артем Довбик і Олександр Піхальонок
У Довбика – 24 голи, у Піхальонка – 10 асистів. Вони – найкращі бомбардир і асистент минулого сезону Прем’єр-ліги. Це великий привілей і небувала розкіш – мати в себе таких футболістів. Уже самі вони вдвох дають Дніпру-1 регулярну та впевнену перевагу на класі, якої, можливо, більше нема в Динамо і більше не буде, наприклад, у Зорі.
- І що з цього всього буде? Боротьба за медалі, проте не гарантія, що дорогоцінні
Дніпро-1 хотів стати чемпіоном і вийти в груповий турнір Ліги чемпіонів. Але, якщо хтось цього хоче, він підсилюється відповідним чином. А тут підписали гравців локального рівня, хай і хороших – але з команд, які нижче в турнірній таблиці, а також не поборолися за легіонерів, серед яких були гравці зі спортивною перспективою. Давайте називати речі своїми іменами: хто хоче титулів і медалей, комплектується інакше.
Зоря (Луганськ)
- Рік заснування: 1923
- Найвище досягнення: 3 місце в УПЛ (2016/17, 2019/20, 2020/21, 2022/23)
- Стадіон: «Динамо» ім. Лобановського, місто Київ (18 873 глядачів)
- Головний тренер: Ненад Лалатович (22.12.1977)
- Президент клубу: Євген Геллер (12.05.1974)
Прийшли: гол.тр.Лалатович, з.Данченко (АЕК Греція D1, ор), з.Андерсон (Віла Нова Бразилія D2), п.Головкін (Інгулець D2), п.В.Волошин (Динамо D1, ор), н.Алефіренко (Чорноморець D1, п/ор), п.Тлумак (Карпати D2, п/ор), з.Боль, п.Яцик, п.В.Волошин (всі – Динамо D1, ор), н.Бугай (ФК Львів), н.Шахаб (Академія Пушкаша D1, п/ор)
Пішли: гол.тр.ван Леувен (Шахтар D1), в.Кучерук, з.Імереков, з.Данченко (АЕК Греція D1, п/ор), з.Полегенько (Карпати D2), п.Бражко, п.Булеца (обидва – Динамо D1, п/ор.), п.Хлань (Легія Польща D1), п.Шахов (Тобол Казахстан D1), н.Шахаб (Персеполіс Іран D1, ор)
Минулий сезон: 3 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Що третя сила при скромних можливостях – це цілком реально.
- У чому їхня перевага:
Зоря – це якийсь самовідновлюваний організм. Пішов Вернидуб і низка крутих гравців – вистояли, регенерувалися, і ось уже Скрипнику та його відкриттям присвячували статті та відеосюжети. Здавалося, ван Леувен приречений бути в тіні – але Русин, Герреро, Булеца та інші відкриття сезону здобули для 100-літнього клубу «бронзу». Здається, в Лалатовича все знову погано із втратами – якщо й цього разу команда збереже боєздатність, нам доведеться визнати, що в Зорі дійсно є свій клубний секрет «фенікса».
- У чому їхня слабкість:
Втрати ну дуже серйозні – вони вдаряють і по захисту, і по флангах, і по опорній зоні, і по групі атаки. І при цьому ми можемо чекати нових прощань – до цих пір не можна впевнено сказати, де почне сезон Імереков і чим закінчиться серіал «Костюми в законі» з Хланем.
- Хто це все оплачує:
Євгеній Гєллєр залишається з клубом, проте робота в Зорі налаштована так, що вона чи не найближче зараз до того поняття «футбольний бізнес», як його розуміють у Європі.
- Хто керує командою:
Ненад Лалатович – дуже цікавий, неоднозначний і навіть одіозний персонаж. Як ветеран Шахтаря, знайомий з Україною та особливостями нашого футболу. Як справжній балканець, зі своїм менталітетом однозначно оживить наші поняття про експресивність тренера. Найголовніше – ми до цих пір не розуміємо, який саме кадровий добір йому дістанеться. А від цього, як не крути, залежить успішність тренера.
- Хто може здивувати: Едуардо Герреро
У шоу-бізнесі існує поняття «зірка першого альбому», в футболі – «зірка першого сезону». Герреро завоював загальні симпатії, забивши 5 м’ячів при 4 асистах у 10 матчах, але ми також запам’ятали, що панамець травматичний і схильний до футбольного драматизму (відразу три жовтих картки в чотирьох стартових зустрічах). Що буде з Едуардо в новому чемпіонаті? Він кине виклик Довбику та Сікану чи так і гратиме в режимі «три тури вогню, пошкодження – давай все спочатку»?
- Хто лідер цієї команди: Назарій Русин
13 голів і 6 асистів – і сам Сергій Ребров по-дружньому вітає тебе в національній збірній. Русин провів найкращий сезон у своїй кар’єрі, він довів усім скептикам, що навіть кілька провалених спроб можуть ні про що не свідчити. Проте новий чемпіонат поставить перед Назарієм особливо складні випробування – його конкурентом стане таке ж відкриття (Алефіренко, який повертається з Чорноморця), а кожен суперник буде перед матчем говорити не «о, це той хлопець із запасу Легії та Дніпра-1», а «це ж Назарій, тримайте його четверо!». Якщо навіть за таких обставин Русин видасть сезон зі схожою результативністю, то матиме всі шанси стати наступним великим продажем Зорі.
- І що з цього всього буде? Боротьба за медалі – проте гарантії ми давати не будемо
Занадто багато втрат від одного трансферного вікна до іншого – та й чергова зміна тренерів таїть свої ризики. Будемо максимально відвертими: віддаючи належне новим зіркам Зорі, ми розуміємо й усю складність нового сезону головної симпатії 2022/23.
Динамо (Київ)
- Рік заснування: 1927
- Найвище досягнення: Чемпіон України (16 разів)
- Стадіон: «Динамо» ім. Лобановського, місто Київ (18 873 глядачів)
- Головний тренер: Мірча Луческу (29.07.1945)
- Президент клубу: Ігор Суркіс (22.11.1958)
Прийшли: п.Бражко, п.Булеца (обидва – Зоря D1, п/ор.), з.Кравченко, п.Смирний н.Попов, н.Ісаєнко (всі – Колос D1, п/ор), з.Біловар (АЕЛ Кіпр D1, /ор), з.Кендзьора (ПАОК Греція D1, п/ор), н.Бєсєдін (Омонія Кіпр D1, п/ор), п.Ярмоленко (Аль-Айн ОАЕ D1), п.Білошевський (Олександрія D1, п/ор), п.В.Волошин (Олександрія D1, п/ор), п.Цитаїшвілі (Лех Польща D1, п/ор), п.Родрігес (Аль-Вехда Саудівська Аравія D1, п/ор)
Пішли: в.Бойко (Полісся D1), з.Бурда (Колос D1), з.Кендзьора (ПАОК Греція D1, ор), з.Кравченко (Полісся D1, ор), п.Вітіньо (Брагантіно Бразилія D1, ор), п.Блізніченко (Кривбас D1, ор), п.В.Волошин (Зоря D1, ор), п.Смирний (ФК Олександрія D1), п.Цитаїшвілі (Динамо (Батумі) Грузія D 1, ор), н.Бєсєдін (Ордабаси Казахстан D1), н.Рамірес (Атлетіко Насьональ Колумбія D1), п.Лонвейк (Андерлехт Бельгія D1 ор), з.Боль, п.Яцик (обидва – Зоря D1, ор), п.Родрігес (Сівасспор Туреччина D1, п/ор), п.Булеца (Заглембе Польща D1, ор)
Минулий сезон: 4 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Ми не знаємо. Добре, якщо знають вони.
- У чому їхня перевага:
Це дійсно значний клуб із великими кадровими потужностями.
- У чому їхня слабкість:
До цих потужностей тут ставляться дещо, ммм, специфічно. Ну, серйозно: Булеца оформляє 15 результативних дій за Зорю й просто так іде в оренду в середняк Екстракляси? Чемпіон світу серед молоді? Хлопець, який ходить «під збірною»? І це ж лише один приклад із багатьох.
- Хто це все оплачує:
Ігор Суркіс у клубі ще з часів Лобановського та застав низку дуже різних тренерів – від представників рідного клубу до Сьоміна, Газзаєва та Луческу, які, здається, заперечують логіку запрошення кожного з них.
- Хто керує командою:
Мірча Луческу, незважаючи на хвороби, чутки та теорії змов. Для досвідченого фахівця великою мотивацією, схоже, виступає можливість переписати ну абсолютно всі тренерські рекорди Румунії та України.
- Хто може здивувати: Владислав Ванат
Це раніше він був просто талантом, від якого не вимагали результату, а чекали прориву. Зараз, коли пішов Бесєдін і в процесі прощання Рамірес, всі погляди на Ваната. Забивши 12 м’ячів у минулому чемпіонаті, він підняв планку очікувань і повинен тільки прогресувати.
- Хто лідер цієї команди: Віталій Буяльський
У Динамо є лідер за характером – це Сидорчук, але до нього як опорника все більше претензій. У Динамо є лідер за талантом – це Шапаренко, якого травми загальмували в його прогресі. У Динамо є лідер за реальним статусом – це Бущан, який, якби не травма, зараз би фігурував у трансферних чутках не рідше за того ж Трубіна. Проте є тільки один гравець, який за рахунок своєї нестандартності спроможний робити шоу. Це Буяльський. Із 12 голами та 5 асистами в минулому сезоні УПЛ він провів один із найкращих сезонів у кар’єрі. Віталій у розквіті сил і знань про футбол. Він – один із тих козирів, які все ще залишаються в Динамо в конструктивній грі.
- І що з цього всього буде? Боротьба за чемпіонство
Настільки оптимістичну заяву «витягнули» з нас успішні літні спаринги та присутність перелічених вище футболістів. А також, звичайно, цілком очевидні проблеми більш успішних у минулому сезоні конкурентів. Якщо резюмувати, навіть зараз Динамо повинне умудритися зайняти місце нижче другого. Не інакше.
Ворскла (Полтава)
- Рік заснування: 1955
- Найвище досягнення: 3 місце в УПЛ (1996/97, 2017/18)
- Стадіон: «Ворскла» ім. Бутовського (вміщує 24 795 глядачів)
- Головний тренер: Віктор Скрипник (19.11.1969)
- Президент клубу: Костянтин Жеваго (07.01.1974)
Прийшли: в.Єрмолов (Кремінь), з.Санатана (Атлетіко Метрополітано Бразилія), п.Тіагіньо (Гуарані де Пальоса Бразилія)
Пішли: в.Пономаренко (Буковина D2), п.Рікардо Лопес (Сувон Сіті Південна Корея D1), з.Кравець (Дніпро-1 D1), з.Яворський, п.Олійник, н.Сефері (Баніяс ОАЕ D1, ор)
Минулий сезон: 5 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Можливо, не повністю навчилися, але почали принаймні розуміти, як це – грати в футбол Скрипника.
- У чому їхня перевага:
Це все ще добротний, за вітчизняними мірками, склад і, безперечно, сучасний і думаючий тренер.
- У чому їхня слабкість:
Криза в головного інвестора, яка змушує змиритися із втратою гравців масштабу Різника, Кравця та Сефері.
- Хто це все оплачує:
Повний флеш компаній Жеваго – від Ferrexpo до будівельного, фармацевтичного та м’ясопереробного бізнесу.
- Хто керує командою:
Віктор Скрипник пройшов велику фахову школу в Дніпрі та Вердері, був успішним як тренер у ФК Рига та Зорі. Звісно, хотілося б оцінювати його, як тренера, в клубі, який може втримати провідних гравців і ефективно докупляти нових. Але, з точки зору творчої сторони тренерської роботи, Скрипнику в Полтаві потрібно проявляти, можливо, навіть більше фантазії та винахідливості, ніж у попередніх клубах.
- Хто може здивувати: Ібрахім Кане
Повернувшись із Китаю, Кане показав, чого навчився. Переможний м’яч у ворота Дніпра-1 та асист у грі з Динамо – це хороша заявка, а шалений гол у ворота Діли – підтвердження сказаного. Проте це лише частка від того, чого тепер чекатимуть від малійця. Пішов Сефері, з його умінням загострювати з лівого флангу. Ібра матиме свободу дій і тільки від нього залежатиме, як довго він не стане найдорожче проданим легіонером цього клубу.
- Хто лідер цієї команди: Руслан Степанюк
Можливо, на тлі Тауляна п’ять голів Степанюка – десь у тіні. Проте ми ж знаємо, наскільки працездатний і корисний цей форвард. Вибороти м’яча в підкаті й віддати під результативний удар, поборотися тоді, коли, здавалося, вже нема шансів, забити з максимально незручної позиції – він це вміє. Ранжела вже не буде, Марлісона неясно чи не буде, Сефері не буде один сезон. Мати Руслана за таких обставин – дуже та дуже важливо.
- І що з цього всього буде? Боротьба за єврокубки, шанси на які залежать не лише від футболу
Навіть попри кадрові втрати, Ворскла, як досвідчений боєць, має хороші шанси на вихід у єврокубки. Проте чи зможе вона цього досягти, багато в чому буде залежати від бізнесу інвестора.
ФК Олександрія (Олександрія)
- Рік заснування: 1948
- Найвище досягнення: 5 місце в УПЛ (2016/17, 2019/20)
- Стадіон: «Ніка», місто Олександрія (вміщує 7000 глядачів)
- Головний тренер: Руслан Ротань (29.10.1981)
- Президент клубу: Сергій Кузьменко (22.01.1975)
Прийшли: п.Беляєв (Генчлербірлігі Туреччина D1), п.Плакса (Чорноморець D1), п.Калюжний (Керала Бластерс Індія D1, п/ор), п.Смирний (Динамо)
Пішли: в.Горох (Колос D1), з.Західний (Нива Бузова D2), п.Кожушко (Кривбас D1), п.Мустафаєв (Полісся D1), з.Бондаренко (Шахтар D1, п/ор), з.Мірошніченко (Дніпро-1 D1), з.Цуріков (Колос D1), п.Білошевський, п.В.Волошин (обидва – Динамо D1, п/ор), п.Рибалка (ЛНЗ D1), п.Третьяков (Дніпро-1 D1), н.Гунічєв (Минай D1, ор)
Минулий сезон: 6 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Змиритися зі втратою результату заради гри в футбол за новою філософією.
- У чому їхня перевага:
Змінивши Гуру на Ротаня, клубний менеджмент взяв на себе відповідальність за успішність цього проекту. Тож тепер треба давати час тренеру, який настільки успішний у молодіжній збірній України, не запитуючи про результат. Тим більше, придбання – давайте скажемо це щиро – не виглядають форсуванням єврокубків прямо зараз, обов’язково, тільки для цього тут всі зібралися.
- У чому їхня слабкість:
Після кількох років, коли ФК Олександрія дозволяла собі високооплачуваних, статусних футболістів, зараз клуб взяв вектор на молодь, якій потрібен час, аби визрівати. Це теж має право на життя, але й вимагає терпіння.
- Хто це все оплачує:
Група компаній родини Кузьменків під загальним брендом Agrovista.
- Хто керує командою:
Руслан Ротань – легенда Дніпра та сотник національної команди України. Найуспішніший тренер молодіжної збірної України останніх десятиліть, який більше не буде поєднувати роботу в ФК Олександрія з першою збірною, але наступного літа ще звозить молодіжку на Олімпіаду.
- Хто може здивувати: Ковалець і Калитвинцев
Взагалі Ротань і вікові лідери не так довго працювали разом – ми можемо тільки здогадуватися, чого було більше в розставанні – взаємного бажання двох сторін або ж бажання клубу скоротити зарплатну відомість. Але ясно одне – в ФК Олександрія більше нема недоторканих. І навіть сини видатних у минулому футболістів і впливових тренерів повинні будуть дуже постаратися, щоб реально дивувати тур за туром. Бо що це: у Ковальця 4 голи та 1 асист, у Калитвинцева – по 2 голи та асисти? Для їхнього класу – це епізодичні спалахи, дрібничка, чверть можливостей.
- Хто лідер цієї команди: Владислав Бабогло
Новий опорник національної збірної Молдови – провідний центрбек олександрійців. Бабогло не лише створив дует із Логіновим, а й багато допомагав команді попереду. Молодий ще гравець однозначно отримав заряд позитиву завдяки вдалому дебюту в збірній своєї батьківщини, а отже може в новому сезоні багато зробити для свого клубу.
- І що з цього всього буде? Боротьба за єврокубки без жодних гарантій
Все-таки, незважаючи на все, такі гравці, як Цуріков, Мірошниченко та Рибалка, були справжніми лідерами команди. Ми ще не знаємо, наскільки вдалося штабу Ротаня награти не гірших нових.
Кривбас (Кривий Ріг)
- Рік заснування: 1959
- Найвище досягнення: 3 місце в Вищій лізі (1998/99, 1999/00)
- Стадіон: «Гірник», місто Кривий Ріг (вміщує 2500 глядачів)
- Головний тренер: Юрій Вернидуб (22.01.1966)
- Президент клубу: Костянтин Караманіц (23.02.1976)
Прийшли: тр.В.Вернидуб, в.Маханьков (Колос D1), з.Дібанго (Левадія Естонія D1, ор), п.Бізімана (Дейнзе Бельгія D2), п.Блізніченко (Динамо D1, ор), п.Вакулко (ФК Рига D1), п.Гончарук (Шахтар D1, ор), п.Кожушко (Олександрія D1), п.Іліч (Хапоель Тель-Авів, Ізраїль D1), н.Хобленко (Карпати D2, п/ор)
Пішли: з.Дібанго (Левадія Естонія D1, п/ор), п.По (Ісмаїлі Єгипет D1, п/ор), п.Микитишин (Шахтар D1, п/ор), в.Сарнавський, з.Вернидуб (завершив кар'єру), з.Опанасенко (СК Полтава D2), п.Банада (ЛНЗ D1), п.Капіч (Валмієра Латвія D1)
Минулий сезон: 7 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Грати так, щоб стрибати вище голови – що закономірно в такого тренера, як Вернидуб.
- У чому їхня перевага:
У клубі все стабільно, Юрій Вернидуб може працювати за своїм планом, і навіть не найбільш зіркові імена є, до певної міри, перевагою – в таких більша спрага до спортивних успіхів.
- У чому їхня слабкість:
Кривбас максимально наблизився до зони єврокубків – але не став боротися за таких бажаних вільних агентів цього літа, як Цуріков, Рибалка, Шахов або – вибачте – Бесєдін. Та й в оренду сюди йдуть маловідомі таланти грандів, а не, умовно, Леднєв, Булеца чи Волошин. Таку трансферну філософію прийнято вважати «не під завдання».
- Хто це все оплачує:
Рудомайн і пул спонсорів. Костянтин Караманіц, який свого часу багато років утримував нижчоліговий Гірник (Кривий Ріг) навіть у часи, коли існував ще класичний Кривбас.
- Хто керує командою:
Юрій Вернидуб, якому сам Залужний дозволив очолити Кривбас.
- Хто може здивувати: Хрвоє Іліч
24-річний півзахисник виступав за юнацькі збірні Хорватії та має (хай і не дуже успішний і тривалий) власний досвід легіонерства. Якщо він замінить забивного Капіча, це вже буде здивування. І натяк на те, що в Кривбасу може з’явитися плеймейкер на багато років вперед.
- Хто лідер цієї команди: Дмитро Хомченовський
Тут можна було б назвати і когось іншого, проте справедливо віддати належне Хомченовському. В зрілому віці своєї майстерності він проводить найбільше матчів і ігрових хвилин у сучасному Кривбасі. Може закрити відразу кілька позицій у півзахисті. Діма – надія, що Кривбас компенсує втрату Капіча та швидше адаптує Іліча та Бізіману.
- І що з цього всього буде? Боротьба за єврокубки – і цього разу, сподіваємося, без тяжкого старту
Кривбас би вже зараз претендував на місце в п’ятірці, якби не надміру тяжкий старт. Минулого сезону це зрозуміло – Вернидуб щойно прийшов. Але він мав уже час розібратися з кадровим потенціалом, тож навіть без Волошина, Капіча, Сарнавського, Банади тут буде кому грати в футбол.
Колос (Ковалівка)
- Рік заснування: 2012
- Найвище досягнення: 4 місце в УПЛ (2020/21)
- Стадіон: «Колос», село Ковалівка (вміщує 5050 глядачів)
- Головний тренер: Ярослав Вишняк (22.07.1982)
- Президент клубу: Андрій Засуха (30.10.1986)
Прийшли: тр.Новак (Колос D1), в.Горох (Олександрія D1), з.Бондаренко (Шахтар D1, ор), з.Кукош (Зімбру Молдова D1), з.Цуріков (ФК Олександрія D1), п.Демченко (Чорноморець D1), п.Дієго Каріока (Сумгаїт Азербайджан D1), п.Лучкевич (Дніпро-1 D1), п. Мораренко (Діназ D2, п/ор)
Пішли: в.Волинець (Дніпро-1 D1), в.Маханьков, з.Чоботенко (Полісся D1), з.Зозуля, з.Новак (закічив кар’єру), з.Кравченко, п.Смирний, н.Попов, н.Ісаєнко (всі – Динамо D1, п/ор), н.Лисенко (закічив кар’єру), п.Мораренко (Металіст D2), з.Ставничий (Інгулець D1, ор)
Минулий сезон: 8 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Вчасно прощатися з ветеранами та уважніше ставитися до оренд.
- У чому їхня перевага:
Так, як аграрний бізнес – ґрунтовний, фундаментальний і міцний, так і ФК Колос (Ковалівка) ‒ міцний, передбачливий і хазяйновитий. Це той клуб, куди охоче йдуть навіть успішні футболісти, які відбулися – бо вони вже знають різницю між яскравими вивісками та брудними залаштунками.
- У чому їхня слабкість:
Хронічна проблема форварда та нова – вперше за багато років – із воротарем.
- Хто це все оплачує:
Родинний бізнес Засух – серйозний агроконцерн, одне з найкрутіших сіл України – Ковалівка.
- Хто керує командою:
Багаторічний член клубного штабу Ярослав Вишняк, який проведе новий сезон своєї сольної тренерської роботи. З точки зору клубної філософії, продовжувач справи Костишина та Кузняцова.
- Хто може здивувати: Цуріков і Лучкевич
Один неоднозначно завершував у ФК Олександрія свій найкращий сезон щодо результативності, інший – зовсім мало зіграв у найуспішнішому чемпіонаті в історії СК Дніпро-1. Колишні великі таланти зустрілися в Колосі, і тут на них чекали. Якщо здоров’я не завадить, Лучкевич і Цуріков закриють проблеми з фланговими захисниками Колоса, і їхні нові напарники на флангах – Ільїн, Мякушко та Болбат – відчують, що це – мати таких оборонців під собою.
- Хто лідер цієї команди: Павло Оріховський
Вісім голів і відповідальність за більшість стандартів – повернувшись після провального періоду в Русі, Оріховський довів свій клас. Це знову лідер середньої лінії Колоса, про чий внесок у загальнокомандні успіхи прийнято говорити з винятковою повагою.
- І що з цього всього буде? Цілком можливо, боротьба за єврокубки
Річ у тім, що, на відміну від багатьох із конкурентів, Колос зробив доволі однозначні та зрозумілі придбання. Якби сюди ще й форварда такого ж рівня – і рівноцінну заміну Волинця, ми взагалі впевнено говорили б, що цьому підбору гравців під силу місце в п’ятірці.
Чорноморець (Одеса)
- Рік заснування: 1936
- Найвище досягнення: 2 місце в Вищій лізі (1994/95, 1995/96)
- Стадіон: «Чорноморець», місто Одеса (вміщує 34 164 глядачів)
- Головний тренер: Роман Григорчук (22.03.1965)
- Генеральний директор клубу: Анатолій Мисюра (29.11.1972)
Прийшли: в.Шевченко (Шахтар), в.Білик (Інгулець D2), з.Ситников, п.Грисьо (ФК Львів), п.Бойчук (Металіст D2), п.Данилюк, п.Шпорн (Целє Словенія D1), н.Йєде (Хорсенс Данія D1)
Пішли: в.Непогодов, в.Паст (Верес D1), з.Селін, з.Білий, п.Демченко (Колос D1), п.Задоя (Поділля D 2), п.Політило, н.Алефіренко (Зоря D1, п/ор), н.Гладкий, н.Єрмоленко (Оболонь D1), н.Юсов (Металіст 1925 D1)
Минулий сезон: 9 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Грати в стилі Григорчука – інколи так, щоб Роман Йосипович справді гордився. Звісно, ми про перемогу над Динамо та красиву нічию із Шахтарем.
- У чому їхня перевага:
Передовсім, це Роман Григорчук – самобутній тренер зі своїм баченням футболу. Отримавши в свої руки певний добір гравців, він перерозкрив наново багатьох із них. Алефіренко та Демченко, наприклад, зобов’язані Йосиповичу своєю кар’єрою.
- У чому їхня слабкість:
Ми не знаємо, чи посилять команду новачки настільки, як точно її послаблять деякі втрати.
- Хто це все оплачує:
Vertex United Кауфмана та Грановського, а також низка компаній із розлогого пулу спонсорів.
- Хто керує командою:
Роман Григорчук – чемпіон трьох країн, який ще не має золотих медалей на своїй батьківщині.
- Хто може здивувати: Орест Кузик
Алефіренко – результативніший, Бадібанга – ефектніший, Демченко краще зіграв у топ-матчах сезону. Проте я вас запевняю, що в середній лінії не має рівних роль Кузика – він і виконавець стандартів, і хороший розпасівник, і другий після Алефіренка за системою «гол+пас» у минулому сезоні.
- Хто лідер цієї команди: Володимир Салюк
Він заслужив, погодьтеся. Молодий оборонець відіграв доволі рівний сезон, хоча своїх проблем вистачало, і захисна ланка мінялася, змушуючи звикати до нових партнерів.
- І що з цього всього буде? Боротьба за єврокубки з гіршими шансами, ніж у конкурентів
Щоб ці шанси були кращими, варто було зберігати основних воротарів, боротися за наново розкритих Алефіренка, Демченка та Юсова. І, звичайно, шукати ресурси, щоб знову підписувати гравців рівня Назарія Русина чи Гіо Цитаішвілі.
ФК Минай (Минай)
- Рік заснування: 2015
- Найвище досягнення: 10 місце в УПЛ
- Стадіон: «Авангард», місто Ужгород (вміщує 5200 глядачів)
- Головний тренер: Володимир Шаран (18.09.1971)
- Президент клубу: Валерій Пересоляк (14.04.1981)
Прийшли: в.Ольховий (ФК Львів), з.Кравчук (Металіст D2), з.Солдат (ЛНЗ D1), п.Панасенко (Металіст D2), п.Одарюк (Інгулець D2), п.Ралюченко (Металіст D2), п.Ременяк (ФК Львів), н.Демиденко (Астерас Греція D1), н.Гунічев (Олександрія D1, ор)
Пішли: в.Пеньков (ЛНЗ D1), з.Гончар, з.Трубочкін, п.Байдал, п.Паламар, п.Шишка, н.Коломоєць, з.Горін (Дніпро-1 D1), з.Скиба, п.Диянчук, п.Мердеєв, н.Станкович (усі – Хуст D2)
Минулий сезон: 10 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Як давати 150% ефективності та переганяти суперників, які зобов’язані були фінішувати вище.
- У чому їхня перевага:
В умінні виживати всупереч обставинам – кілька разів ФК Минай мав вилітати за спортивним принципом і ось внаслідок вдумливої роботи та вірних кадрових рішень дожив до часів, коли спортивний принцип визнає його міцним середнячком.
- У чому їхня слабкість:
Загалом, звісно, підбір гравців тут рівно для боротьби за виживання – результат минулого сезону став феноменом щільності таблиці та дурості суперників, які потрапили під технічну поразку на рівному місці.
- Хто це все оплачує:
Валерій Пересоляк ‒ митник і бізнесмен, а також пул місцевих і всеукраїнських спонсорів.
- Хто керує командою:
Найуспішніший тренер ФК Олександрія Володимир Шаран, який весь час пристосовував тактичні схеми до реалій і знаходив неординарні рішення для проблем на окремих позиціях. Ну, хто ж іще міг виходити одночасно з трьома лівоногими захисниками або ж використовувати формацію з одним чистовим фланговим хавом і інсайдом з тяжінням до атаки на протилежному?
- Хто може здивувати: Євген Панасенко
Півзахисник-ветеран із шаленим ударом і крикливим виконанням Гімну України. Не сказати, що він найкраще придбання, проте це харизматичний і нестандартний гравець, якого до певної міри не вистачало в суворо-догматичній команді Шарана. Панасенко може навіть опинитися в запасі, але, виходячи на поле, буде в силах перевернути гру одним ударом.
- Хто лідер цієї команди: Єгор Твердохліб
Виходець із аматорського футболу забив п’ять м’ячів і здійснив ще кілька асистів. Влітку за ним полювали клуби, спроможні платити, що неабияк надихає, напевно, минайців і вказує їм правильність обраного напряму.
- І що з цього всього буде? Не чекайте показного оптимізму – буде тяжка робота
Найкращий результат в історії клубу залишився в Вікіпедії та підсумках сезону. В новому сезоні ФК Минай знову серед команд, яким можна прогнозувати боротьбу за виживання.
Рух (Львів)
- Рік заснування: 2003
- Найвище досягнення: 10 місце в УПЛ
- Стадіон: «Арена Львів», місто Львів (вміщує 1869 глядачів)
- Головний тренер: Віталій Пономарьов (07.12.1979)
- Президент клубу: Юлія Думанська (13.06.1991)
Прийшли: тр.Щекотилін, тр.Яшкін, з.Сич (Кортрейк Бельгія D1)
Пішли: –
Минулий сезон: 11 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Як перемагати в молодіжному футболі. Як зберігати місце в УПЛ у футболі дорослому.
- У чому їхня перевага:
Міцні спонсорські тили, масштабний проект клубної академії та велике поповнення зсередини – за рахунок нових зірок юнацького складу.
- У чому їхня слабкість:
Не всі молоді таланти ще вийшли на бажаний рівень стабільності. А поки цього не відбулося, важко вимагати від команди більш амбітних завдань.
- Хто це все оплачує:
Родина Козловських і їхні бізнеси – а також численні партнери останніх років (від букмекерів – до автодорожників).
- Хто керує командою:
Віталій Пономарьов створив яскраву юнацьку команду Руху, а потім вдало замінив Кучука на чолі першого складу. Рух точно став яскравішим – а в потенціалі, коли підійде те яскраве покоління, яке вдало грає в першості U-19 та єврокубках, ця команда зможе поборотися за першу п’ятірку.
- Хто може здивувати: Ілля Квасниця
Він встиг відзначитися асистом у важливому матчі з Інгульцем, хоча минулого сезону виходив лише на заміни. 12 голів у юнацькій першості переконують, що Квасниця може рішуче втрутитися в боротьбу з Альваренгою та Соломоном за місце в основі.
- Хто лідер цієї команди: Юрій Климчук
9 голів у минулому сезоні – сам Леоненко відзначає молодого колегу-форварда. Климчук дійсно виступає сильно й постійно додає. В стабілізованій команді, яка вперше за тривалий час обходиться без великих перемін, Юрій повинен вже вважатися лідером.
- І що з цього всього буде? Покращення результатів – наскільки стрімке, залежить від прогресу молоді
У Руху багато склалося зірок – і Сич повернувся з Бельгії досвідченішим, і юнаки зі складу U-19 додають, і легіонери зразково відпрацьовують контракти на заздрість грандам. Команда на правильному шляху, проте коли саме вона визріє – це залежить від швидшої адаптації провідних вихованців у всіх лініях.
Металіст 1925 (Харків)
- Рік заснування: 2016
- Найвище досягнення: 10 місце в УПЛ 2021/22
- Стадіон: «Лівий берег», місто Київ (вміщує 4700 глядачів)
- Головний тренер: Едмар (16.06.1980)
- Генеральний директор клубу: Ярослав Вдовенко (18.08.1973)
Прийшли: з.Червак (Полісся D1), п.Моура (Метрополітано Бразилія D4), н.Сидоров (Металург D2), н.Юсов (Чорноморець D1)
Пішли: з.Шершень (Інгулець D2), н.Пономар (Діназ D2)
Минулий сезон: 12 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Як пережити слабко зрозумілу (зі сторони) тренерську зміну та дограти сезон із перманентними кадровими проблемами.
- У чому їхня перевага:
Це міцно збита команда з добротними професіоналами – вона уникла радикальних змін, стабілізувалася в нинішньому складі та вперше за тривалий час зробила заявку на вирішення останньої проблеми. Маю на увазі позицію форварда.
- У чому їхня слабкість:
Важко грається поза рідним містом, тіснувато нині в Києві футбольному.
- Хто це все оплачує:
Наглядова рада та група спонсорів на чолі з AES Group – досить значною промислово-енергетичною компанією.
- Хто керує командою:
Едмар Галовський де Ласерда – натуралізований бразилець, який не побоявся із сонячної Флоріди повернутися в воюючу Україну. Молодий тренер, який ще набиватиме свої ґулі, проте вже має певний ігровий малюнок і яскраві перспективи.
- Хто може здивувати: Олексій Сидоров
Здібний молодий нападник запорізького Металурга стабільно забиває не перший рік. Аргументи – «Де забиває? В нижчих лігах!» ‒ не приймаються. Нинішня УПЛ – більш як на третину складається із гравців тих же нижчих ліг. Проблемка в іншому – сам Сидоров поки що з певними причудами. Грішить незабитими пенальті, а в матчі з Карпатами забив вирішальний м’яч – у власні ворота. Але задатки є. Прямо скажемо, такого цікавого нападника в цій команді не було з часів Борячука чи навіть Дерека.
- Хто лідер цієї команди: Ростислав Русин
Чотири голи та чотири асисти, магічна ліва нога та прокачаний скілл виконання стандартів. Те, що екс-таланта «гірників» Русина вдалося зберегти, великий успіх менеджменту Металіста 1925.
- І що з цього всього буде? Певне покращення результатів. Можливо, навіть відчутне
Металіст 1925 уже зараз володіє непоганим підбором гравців. Із новачків майже всі – очевидно під основу. Проте в харків’ян була проблема травматизму та надміру карток – і якщо команда Едмара більшість матчів сезону проведе в наближеному до оптимального складу, має потенціал бути там, де ФК Минай або Кривбас, а може й трішки вище.
Верес (Рівне)
- Рік заснування: 1957
- Найвище досягнення: 6 місце в УПЛ 2017/18
- Стадіон: «Авангард», місто Рівне (вміщує 500 глядачів)
- Головний тренер: Сергій Лавриненко (17.02.1975)
- Президент клубу: Іван Надєїн (04.02.1983)
Прийшли: гол.тр.Лавриненко, тр.С.Таран, тр.Заяць, тр.Ю.Шевчук, в.Паст (Чорноморець D1), з.Гакман (Буковина D2), з.Сезар (Борнео Індонезія D1), з.Шевченко (Епіцентр D2), п.Кухарук, п.Кучеренко, п.Сікейра (Фламенго Гуарульйос, Бразилія), н.Марусич (всі – Інгулець D2)
Пішли: гол.тр.Вірт (відст.), з.Квасний (Агробізнес D2), з.Маткобожик, п.Лебеденко (Вікторія D2), п.Тишинінов (Агробізнес D2), н.Поворознюк, п.Г.Пасіч (ЛНЗ D1), п.Вадовський (ФК Хуст D2, ор)
Минулий сезон: 13 місце в УПЛ
- Чому навчилися минулого сезону:
Бути ефективними в умовах показної відкритості.
- У чому їхня перевага:
Клуб, який пережив публічні сварки за участі тренерів, блоггерів і їхніх родичів, уже не має чого боятися.
- У чому їхня слабкість:
Вірт, треба віддати йому належне, стабілізував склад і гру Вереса. Лавриненко – тренер, що є прихильником капітального будівництва. Наскільки швидко ця команда стане його командою, нам поки невідомо.
- Хто це все оплачує:
Цілий пул спонсорів – від «Укртепло» до суто регіональних брендів.
- Хто керує командою:
Сергій Лавриненко – тренер, який довів успішність із Зіркою та Інгульцем, вивівши їх почергово в УПЛ. Фахівець із максимально бережного використання наявних ресурсів, який може зібрати команду з різних запчастин.
- Хто може здивувати: Максим Марусич
Можливо, насправді сюрпризом стануть бразильці – але де ж тут здивування, легіонери й повинні бути кращими за місцевих. А от Марусич, який колись подавав надії в Карпатах і Ворсклі, а вже в Інгульці забивав переможний м’яч Зорі, просто повинен забивати й робити різницю. Проблема форварда – та, яку всім важко вирішувати.
- Хто лідер цієї команди: Дмитро Кльоц
Зіграти всупереч болю, перемогти всупереч обставинам – у цьому весь Кльоц. Зірка пізніх Карпат, успішне придбання рівнян і загальний улюбленець. Важко сказати, наскільки успішним він стане в оновленій команді – новий головний тренер привіз конкурентів, але в Дмитра багато козирів, щоб бути успішним і за таких обставин.
- І що з цього всього буде? Боротьба за серединку
Команда Вереса – досить добротна. Що важливо, вона ще й посилилася. Є люфт для результату – тому що наявні нестабільні гравці на кшталт Блізнічєнка, Марусича або ж Шараїв, які чергують сильні матчі з блідими. Якщо кадровик Лавриненко знайде до всіх ключик, Верес не буде більше думати про боротьбу за виживання.
Полісся (Житомир)
- Рік заснування: 1959
- Найвище досягнення: 1 місце в Перші лізі 2022/23
- Стадіон: Центральний, місто Житомир (вміщує 5928 глядачів)
- Головний тренер: Юрій Калитвинцев (05.05.1968)
- Президент клубу: Геннадій Буткевич (27.05.1958)
Прийшли: в.Аніагбосо (Джайнт Бріллерс Нігерія D1), в.Бойко (Динамо D1), з.Джарджу (Форчун Гамбія D1), з.Чоботенко (Колос D1), з.Кравченко (Динамо D1, ор), з.Шабанов (Фехервар Угорщина D1), п.Танковський (Металіст D2), п.Мустафаєв (Олександрія D1), з.Смоляков (Інгулець D2), п.Макуана (Монпельє Франція D1), Усик
Пішли: спортдир. Максимов (ПФК Звягель D3), в.Яшков, з.Чередниченко, з.Власюк, з.Нестеров, п.Андрущенко, п.Волинець (всі – Звягель D3)
Минулий сезон: 1 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»
- Чому навчилися минулого сезону:
Як бути грандами.
- У чому їхня перевага:
Дуже серйозні можливості власника та його бізнесу – BGV Group. Буткевич не шкодує коштів не лише на запрошення гравців, а й на побудову інфраструктури. Це все свідчить, що він бачить Полісся не іграшкою на годинку, а довготривалим проектом, який має дорости так високо, як АТБ у вітчизняному рітейлі.
- У чому їхня слабкість:
Є суто ігрові проблеми. Наприклад, коли на старті весняної частини сезону неоднорідність складу призвела до ігрової кризи, Полісся втрачало очки там, де це, здавалося, було неможливо фізично. Прихід висококласних новачків може допомогти в притишенні цих проблем, але вони обов’язково ще дадуть про себе знати – особливо із середняками та аутсайдерами.
- Хто це все оплачує:
Співзасновник АТБ Геннадій Буткевич, у якого на Житомирщині розміщені певні потужності його амбітного сайд-проекту ‒ BGV Group. Фанатичний любитель спорту – не тільки футболу, а й хокею та боксу. Тільки він міг забезпечити нашому сірому футболу таку розвагу та репутаційний бонус, як новачок нападу – форвард Саша Усик.
- Хто керує командою:
Юрій Калитвинцев – колишній головний тренер національної збірної України, чемпіон Європи 2009 року серед юнаків.
- Хто може здивувати: вінгери
Тут справжня плеяда ‒ крутий легіонер Макуана з Ліги 1, Янаков зі школою Динамо, Шастал і Мустафаєв із Олександрії, Козак із ПАОКа, і це ми ще не всіх згадали. Навіть колишній талант Шахтаря Вакула десь загубився на цьому зірковому тлі.
- Хто лідер цієї команди: Пилип Будківський
У Першій лізі форварда його класу не було з часів Пейшоту. З показною легкістю став найкращим бомбардиром і гравцем сезону 2022/23 – і для гри житомирян є багато в чому персонажем стилеутворюючим.
- І що з цього всього буде? Будемо скромними в прогнозах – серединка
Підбір гравців тут справді хороший, але не будемо забувати – коли Калитвинцев тільки розпочинав у Поліссі, команда розкачувалася і була в серединці. Далеко не завжди Полісся грало в чемпіонський футбол і в минулому (тріумфальному!) сезоні. Тому будемо скромними (і обережними) в прогнозах – для початку новачок дивізіону повинен адаптуватися в лізі, хоча в перспективі найближчих року-півтора це має бути претендент на єврокубки.
Оболонь (Київ)
- Рік заснування: 2013
- Найвище досягнення: 2 місце в Першій лізі
- Стадіон: «Оболонь-Арена», місто Київ (вміщує 5100 глядачів)
- Головний тренер: Валерій Іващенко (25.11.1980)
- Президент клубу: Олександр Слободян (21.02.1956)
Прийшли: в.Рибка (ФК Львів), з.Вовкун (ФК Львів), з.Нагієв (Інгулець D2), п.Мединський (Карловац 1919 Хорватія D3), п.Приймак (Карпати D2), н.Єрмоленко (Чорноморець D1), н.Тарануха (Карпати D2)
Пішли: з.Бородай, з.Корохов (Нива Бузова D2), з.Терехов (ФСК Маріуполь D2), п.Машталір (Вікторія D1), п.Олійник, п.Покотилюк (Вікторія D2), п. Савченко (Вікторія D2), н.Батальський (ФСК Маріуполь D2), н.Василенко (Поділля D2, ор)
Минулий сезон: 2 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»
- Чому навчилися минулого сезону:
Як давати чудовий результат зі скромними ресурсами. Річ у тім, що за оцінковою вартістю гравців, прогнозами експертів і статистичними показниками Оболонь була десь слідом за ЛНЗ після Карпат і Полісся. Насправді ж вийшло, що команда Слободяна та Іващенка достроково підвищилася в класі напряму.
- У чому їхня перевага:
В стабільності клубу, якісній інфраструктурі та прекрасному командному духу.
- У чому їхня слабкість:
Оболонь комплектується дуже скромно – тут традиційно нема зірок чи надто високооплачуваних гравців. Це розумно з точки зору господарювання, але може зробити більш тривалим період адаптації.
- Хто це все оплачує:
Концерн «Оболонь» ‒ гранд пиво-безалкогольного ринку на чолі з батьком півзахисника Оболоні Олега Слободяна – Олександром В’ячеславовичем.
- Хто керує командою:
Валерій Іващенко – клубна легенда, один із тих, хто стояв біля витоків відродженого клубу після корпоративного протистояння 10-літньої давнини.
- Хто може здивувати: Віталій Груша
Суто глянувши на цифри, запитаєте: «А в чому здивування? Шість голів і чотири асисти в минулому сезоні, це ж гравець основи». Так, більше того – один із лідерів сучасної Оболоні. Проте справа в тому, що Груша лише в свої 29 років потрапляє в УПЛ. Він починав із аматорських глибин, відбувся як футболіст в Агробізнесі, проте ми поняття не маємо, як самобутній вінгер із глибинки себе проявить на вищому рівні.
- Хто лідер цієї команди: Назарій Федорівський
Були часи, нижчолігова Оболонь давала такий бій Шахтарю Луческу на Кубок! Луїс Адріано лише з другої спроби запхнув пенальті юному воротареві Федорівському. Потрапивши в основу вчорашнім школярем, Назарій витримав конкуренцію різних голкіперів – їх було багато, проте залишався потрібним своїй команді. У Динамо є Шовковський, в Оболоні – інший брюнет із розумним поглядом письменника чи доктора філософії.
- І що з цього всього буде? Боротьба за виживання – з реальними шансами на успіх
Звісно, Оболонь – плоть від плоті низового футболу. Прийнято вважати, що для успіху в УПЛ половину складу в таких випадках належить вигнати, набравши «кочівників», які роками змінюють команда за командою і цим зберігають свій статус. Оболоні буде, можливо, важче за конкурентів, але вона на морально-вольових докладе всіх зусиль, щоб знову здивувати всіх і вся.
ЛНЗ (Черкаси)
- Рік заснування: 2015
- Найвище досягнення: 3 місце в Першій лізі 2022/23
- Стадіон: «Черкаси Арена», місто Черкаси (вміщує 10 321 глядачів)
- Головний тренер: Олександр Ковпак (02.02.1983)
- Президент клубу: Андрій Полтавець (13.12.1977)
Прийшли: в.Пеньков (Минай D1), н.Прядун (Металіст D1), з.Стасюк (Сабаїл Азербайджан D1), з.Ковальов (Інгулець D2), п.Банада (Кривбас D1), п.Г.Пасіч (Верес D1), п.Наумець (Металіст D2), п.Рибалка (Олександрія D1), п.Олійник (Ворскла D1)
Пішли: в.Шеліхов (Вікторія D2), з.Солдат (Минай D1), з.Синьогуб (ФК Юкса D3), п.Євдокимов (ФК ЮКСА D3), п.Коваленко, п.Нехтій (Нива Бузова D2), п. Полюлях (Епіцентр D2), п.Толочко (Агробізнес D2), н.Галенко (Вікторія D2)
Минулий сезон: 3 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»
- Чому навчилися минулого сезону:
Довірі своїм землякам: Ковпак очолив команду в якості головного тренера, Самойленко зайняв місце воротаря, будучи наймолодшим при іменитих конкурентах, а такий собі Тищенко став найкращим бомбардиром команди, навіть не граючи чистого нападника.
- У чому їхня перевага:
Міцні фінансові тили, добротний підбір гравців, довготривала стратегія розвитку.
- У чому їхня слабкість:
Ще не так давно це була аматорська команда – злет ЛНЗ просто вражаючий, від такого може закрутитися голова.
- Хто це все оплачує:
Компанія ЛНЗ – точніше, група компаній різного спрямування, одна з найбільших у своєму сегменті агробізнесу.
- Хто керує командою:
Колишній славний бомбардир Олександр Ковпак – він ставав найкращим бомбардиром сезону в УПЛ і Кубку України, викликався в національну збірну з нижчих ліг, а також попрацював з різними тренерами – від Федорчука до Фоменка. Прийняв команду вже після стартових турів, зайнявши місце Юрія Бакалова, в штабі якого працював.
- Хто може здивувати: Максим Прядун
Уродженець Умані забив дев’ять м’ячів за Металіст в минулому сезоні УПЛ, віддавши кілька результативних передач і заробивши кілька стандартів під голи. Прядун – дійсно якісний нападник, якого, можливо, якраз і не вистачало ЛНЗ. Вибачте за категоричність, але він в своєму роді цінніший навіть за готових зірок на кшталт Рибалки, Олійника чи Банади.
- Хто лідер цієї команди: Іван Тищенко
Хлопець маловідомий – ну, дубль Ворскли та Олександрії, ВПК-Агро, перед своїм зоряним часом міг опинитися в глибинних нижчих лігах Англії. А взяв – і забив 12 м’ячів при шести асистах, граючи вінгера та інсайда. Ми не зможемо переоцінити внесок Тищенка в цей успіх ЛНЗ – від регулярного чемпіонату до драматичних стикових матчів з Інгульцем він був лідером бронзових призерів Першої ліги.
- І що з цього всього буде? Для початку – адаптація
Як і в випадку Полісся, ми розуміємо плюси та мінуси ЛНЗ, але судимо про черкаський клуб як про серйозний і тривалий проект. А, отже, бігти попереду паровоза не варто – step by step спершу адаптація до УПЛ і закріплення на завойованому плацдармі, потім – впевнене просування вгору турнірною таблицею. У підсумку ЛНЗ, як і Полісся, в своїх не мріях – планах – повинен дорости до єврокубків у рідному місті. Але це – як із дорослішанням. Той шлях, який треба пройти, а не проскочити.
