В Азербайджані викрили «підставу» в чемпіонаті України: ось історія футболіста, який грав під чужим прізвищем

Випадки «підстав» траплялися в історії вітчизняного футболу – чого вартий випадок Гиті-Петринського, який після виступів за кордоном під прізвищем когось із родичів опинився в клубі Металург (Новомосковськ), а потім навіть дебютував у складі Таврії (Сімферополь). Але його кар’єру в Вищій лізі обірвала в 24 роки резонансна історія – колишній клуб Гиті Заря (Лєнінск-Кузнєцкій) висловив претензії до ФФУ, і в підсумку йому було безстроково заборонено брати участь в змаганнях, що проводяться під егідою ПФЛ України. Через пару років Гитя ще трішки пограв за Гірник-Спорт, але вже ніколи не досягав попереднього рівня.

Проте приблизно в ті ж роки, в 90-х, в українському футболі сталася навіть більш масштабна підстава – і тривала вона не неповний сезон, а довше, і залишилася по суті непоміченою. Зарубіжні колеги повідомили нам про цей випадок, і ось історія футболіста, який грав у Вищій лізі чемпіонату України під чужим прізвищем і залишив нашу країну без викриття. Сам у всьому дізнався вже через роки й десятиліття. 

Напередодні матчу Україна – Азербайджан історія, гідна «Голлівуду» – на сайті «Український футбол». 

Спершу його звали Фізулі

У 90-х роках український футбол, особливо після здобуття незалежності, був ареною не лише яскравих перемог і народження зірок, а й історій, що межували з авантюрою. Одна з таких, масштабна і довгий час нерозкрита, спливла на поверхню лише через десятиліття: екс-гравець національної збірної Азербайджану, Фізулі Мамедов, зізнався, що виступав у Вищій та Першій лігах України під фальшивим паспортом і чужим ім'ям — Ельшада Гусейнова. Цей випадок став справжнім викриттям для Івано-Франківська та Черкас, де «підстава» відзначилася в офіційних протоколах.

Майбутній футболіст збірної Азербайджану, а також українських клубів Прикарпаття й ФК Черкаси, народився під іменем Фізулі Мамедов 8 вересня 1977 року в Масісській області Вірменії. Коли почалися нагорно-карабахські події, а ненависть між народами загострилася, родина Мамедових переїхала в Баку. Саме там він із братами Нізамі і Хагані почав захоплюватися футболом і грати. 

Вже в 18 років Фізулі дебютував у Нефтчі, а через рік отримав через земляків пропозицію грати за Ростсєльмаш. Але через бюрократичні непорозуміння між федераціями четверо гравців молодіжної збірної Азербайджану за цей клуб ніколи не дебютували. Двоє повернулися на батьківщину, а от брати Мамедови вибрали зовсім інший шлях.

Фізулі Мамедов (крайній ліворуч), фото: Het-trik news

У підсумку азербайджанський збірник Мамедов зіграв у Україні під чужим ім'ям. Фальшивий паспорт із фото Фізулі та чужим прізвищем, таємничі переїзди, заявка із підробленими документами – це була майже детективна історія, і вона цілком реальна.

Початок обману йшов із Росії

Історія з фальшивим іменем почалася ще до України, на російських полях. Коли в 1996 році 18-річний Мамедов отримав пропозицію з ростовського Ростсєльмаша разом зі своїм братом Хагані Мамедовим і, незважаючи на заборону президента азербайджанської федерації, брати залишилися в Ростові. Саме там, щоб обійти заборону, вони почали грати під чужими іменами: Хагані став Батою Насарідзе, а Фізулі — Ельшадом Гусейновим. Мамедов згодом зізнався, що Бата та Ельшад були реальними, хорошими гравцями, але під їхніми іменами виходили на поле вони.

Ситуація загострилася, коли головний тренер Ростсєльмаша, луганчанин Сергій Андреєв захотів бачити талановитого захисника у першій команді. Грати у Вищій лізі Росії під чужим прізвищем було неможливо. Доля, однак, підкинула несподіваний шанс. У Ростсєльмаші грав Едгар Стрєльцов, чий батько, Борис Стрєльцов, тренував івано-франківське Прикарпаття. Саме через це знайомство Мамедов отримав запрошення в Україну.

Фізулі Мамедов, фото: Het-trik news

Восени 1996 року він прибув до Прикарпаття вже з фальшивим паспортом на ім’я Ельшада Гусейнова, але зі своєю фотографією. Завдяки цьому він зміг зіграти у Вищій лізі. Всього за Прикарпаття він провів 5 матчів у Вищій лізі (і ще одну гру за фарм-клуб ФК Тисмениця у Другій лізі). Успіху сприяв і той факт, що після звільнення Бориса Стрєльцова, новий тренер Віктор Колотов продовжив довіряти гравцю.

Проти зірок Динамо та в команді, яка ледве не вийшла в Вищу лігу

Саме під іменем Ельшада Гусейнова Фізулі Мамедов пережив свій зірковий час в українському футболі, граючи на найвищому рівні. У своїх спогадах він із гордістю зазначає, що виходив на поле проти Андрія Шевченка, Сергія Реброва, Юрія Калитвинцева, Олега Лужного та інших зірок київського Динамо. Хоча Мамедов згадує 1997 рік, офіційні дані та протоколи, які підтверджують його слова, свідчать, що його єдина гра проти Динамо відбулася 26 жовтня 1996 року, коли іванофранківці поступилися у Києві з рахунком 1:2. Втім, головне — факт протистояння з майбутніми легендами. І це в футболіста під чужим прізвищем було.

Протягом сезону в Україні, а саме у 1997 році, Мамедов перейшов до ФК Черкаси, який виступав у Першій лізі. За його словами, він зробив це, оскільки там мав можливість грати більше матчів. За ФК Черкаси Мамедов, згідно з офіційними даними, зіграв 8 матчів. Та команда прагнула в Вищу лігу й невдовзі отримала такий шанс – під керівництвом Мунтяна дійшла до стикової зустрічі з тим же Прикарпаттям, коли інший клуб знявся з турніру, але програла 1:3 на стадіоні «Динамо» в Києві. 

Але Фізулі вже був далеко. Він повернувся в Азербайджан і решту кар’єри провів вдома.

Надалі життя «Гусейнова» більше ніколи не було пов’язане з Україною

Кар'єра Фізулі Мамедова в Україні під чужим іменем виявилася короткою, але залишилася нерозкритою і дозволила йому продовжити професійний шлях. Пізніше він повернувся до Азербайджану, де, вже під своїм справжнім ім'ям, став визнаним гравцем.

Мамедов провів 9 матчів за національну збірну Азербайджану з 1998 по 2003 рік. Його клубна кар'єра включала виступи за такі відомі азербайджанські команди, як Нефтчі, Хазар-Ленкорань та інші. 

Завершивши ігрову кар’єру у 2012 році, він успішно перейшов на тренерську роботу, очолюючи молодіжні та основні команди, зокрема був головним тренером бакинського Нефтчі у 2020 році, очолював Карадаг у 2021-му та Мінгачевір у 2025-му. Кілька років очолював найбільш ранні юнацькі збірні Азербайджану. 

Гаразд, а звідки ж піднялася тема «гусейнівського» періоду в житті Мамедова? Фізулі сам дав інтерв’ю азербайджанському сайту Het-trik news до свого ювілею, особисто зізнався щодо цього потішного епізоду на своєму футбольному шляху та навіть гордився цією неповторною пригодою. Та й слова про український чемпіонат, молодих динамівців і міста Івано-Франківськ і Черкаси він теж говорив цілком добрі, ностальгійні. 

Тож, пригадавши цю історію перед матчем Україна – Азербайджан, ми зачепили давню й незвідану небилицю.