Василь, Шуньїч і зірки Волині: найкращі легіонери Боснії та Герцеговини в Прем’єр-лізі України

Переглядів 1373
Кирило Круторогов Кирило Круторогов
11 голосів
Василь, Шуньїч і зірки Волині: найкращі легіонери Боснії та Герцеговини в Прем’єр-лізі України
Ріфет Капич святкує гол у ворота Ворскли. Фото: Кривбас
Чимало боснійців чомусь їхали з нашого чемпіонату до росії. А один із них, на хвилиночку, просто зараз будує найкращий Шахтар в історії. Хто всі ці люди – в матеріалі «УФ».

Готуючись до матчу збірної України проти Боснії і Герцеговини мимоволі згадуєш усе, що знаєш про цю країну та її футбол. Виявляється, в нашій Прем’єр-лізі встигли пограти під два десятки боснійців і дехто з них мав насправді цікаву долю. 

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» згадав боснійські персони, які залишили той або інший слід в Україні. 

Захисник Зорі: найбільше матчів в УПЛ, трансфер в росію, «братські народи» і кілька переходів по топ-чемпіонатах

Луганський клуб купив Тоні Шуньїча у Зрінські Мостар у лютому 2012-го за скромні 50 тисяч євро. 24-річний центральний захисник уже мав досвід виступів в бельгійській Жюпіле лізі, а згодом провів 63 матчі в УПЛ – найбільше з-поміж усіх боснійців, які коли-небудь приїздили до нас. 

Тоні Шуньїч. Фото: Google

У 2014-му Тоні зіграв два матчі групового етапу чемпіонату світу в Бразилії, після чого стало зрозуміло, що втримати його Зорі буде вкрай важко. До того ж саме тоді до Луганська прийшла війна. Хоча ще в березні, під час подій в Криму, які призвели до анексії півострова, боснієць в інтерв’ю казав, що почувається спокійно і закликав інших легіонерів не піддаватися паніці. 

Після Мундіалю, попри велику, за словами Тоні, кількість різних пропозицій, він обрав мадридський Реал (закреслено з сарказмом) – краснодарську Кубань. Що, в принципі, не дивно, враховуючи певні взаємозв’язки з цієї країною і навіть цим регіоном одного з керівників Зорі того часу Сергія Рафаїлова. 

Одразу після підписання контракту Шуньїч заявив, що «чемпіонат росії сильніший за український, хоч і загалом вони схожі». 

Буквально через рік Кубань за 3 мільйони євро продала його в Штутгарт, з яким він пограв і в німецькій еліті, і в другій Бундеслізі. Далі була оренда в Палермо з італійської Серії А і перехід в московське Динамо за 700 тисяч євро. У 2019-му в інтерв’ю тамтешнім ЗМІ Шуньїч говорив про те, що українці та росіяни – братські народи. Так вже вийшло, що з-поміж усіх етапів кар’єри, в підсумку найбільше матчів він провів у російській Прем’єр-лізі. Потім пограв у командах з Китаю, а буквально цього лютого 35-річний центрбек повернувся в клуб з рідного міста, в якому робив перші кроки у футболі – Зрінські Мостар. 

Голкіпер збірної втік із Зорі за першої ліпшої нагоди, а його брат не підійшов Чорноморцю

Ще один доволі якісний боснійський легіонер і, до речі, чинний гравець збірної Боснії і Герцеговини, Нікола Василь прийшов у Зорю вільним агентом у 2019-му. В першому сезоні взагалі вважався третім воротарем, програючи конкуренцію Микиті Шевченку та Заурі Махарадзе. Але в наступному почав грати значно частіше. У 25 матчах луганської команди він у 13 відіграв на нуль. Василь зі зростом у 193 сантиметри, хорошою реакцією і загалом грамотною грою в своєму амплуа дійсно вирізнявся. 

Нікола Василь. Фото: Зоря

Але луганський клуб на той час вкотре продемонстрував проблему менеджменту, який не зумів домовитися щодо продовження контракту, через що Нікола пішов на правах вільного агента в клуб другої німецької Бундесліги Санкт-Паулі, тепло подякувавши Зорі та її вболівальникам. І ось вже третій сезон поспіль боснійський воротар є основним у складі своєї команди. 

Та весь цей час стабільно викликається до національної збірної Боснії і Герцеговини. Зокрема зіграв повний поєдинок проти нашої головної команди в Лізі націй у листопаді 2021-го, коли голи Зінченка та Довбика принесли перемогу підопічним Олександра Петракова. Однак поки що він програє конкуренцію 35-річному Ібрагіму Шехичу. Цікаво, що в січні 2022-го його молодший брат, Філіп Василь, приїздив на перегляд в одеський Чорноморець, але, мабуть, не отримав схвалення Романа Григорчука. 

Хавбек Кривбаса: прийшов під час війни, найбільше забив серед боснійців і одразу пішов за півмільйона євро

Мова про Ріфета Капича. Він приєднався до Кривбаса в жовтні 2022 року, коли криворіжці екстрено формували команду під старт в УПЛ у воєнний період. Юрій Вернидуб добре знав його скіли завдяки співпраці у Шерифі, де Ріфет провів сезон 2020-21 на правах оренди з німецького Падерборна. 

Ріфет Капич. Фото: Кривбас

У 23-х матчах УПЛ Капич продемонстрував якісну гру в центрі поля, забив 6 голів і зробив 2 асиста. З одного боку, можна було би посумувати через те, що він вирішив піти з Кривбаса вже через дев’ять місяців, однак Валмієра заплатила за нього 500 тисяч євро. Тож абсолютно очевидно, що, враховуючи зарплатню за цей період і навіть якісь ймовірні підйомні, по цьому гравцеві клуб залишився в плюсі і відмовлятися від такого елементу ведення бізнесу не мав права з точки зору здорової логіки.

У складі латвійської команди Капич зіграв два матчі кваліфікації Ліги чемпіонів, команда вилетіла від Любляни, а його відправили в оренду до Лехії з Гданська, де в друголіговій польській команді зібралося багато українців – Сарнавський, Желізко, Хлань, а тепер ще й В’юнник. 

«Птахи Кварцяного» давніх давен: хтось тут завершував, інший їхав з Луцька до росії, третій після УПЛ грав у Лізі чемпіонів

Браніслава Круньїча мають пам’ятати на Волині. Він приєднався до команди Віталія Кварцяного у 2004-му, за рік до того погравши у кваліфікації ЛЧ за боснійський Леотар і вже маючи дебют за збірну Боснії і Герцеговини. 

В дебютному сезоні в УПЛ забив п’ять голів і ще чотири в чотирьох матчах Кубка. Після чого вже за рік його продали в російську Том за 235 тисяч євро. Ще за два роки ФК Москва купила його за 1 мільйон. Наразі Круньїчу 45, зовні він – ніби брат-близнюк легенди Реала Мічела Сальгадо. А ще він – головний тренер команди Желєзнічар БЛ, в якій завершував ігрову кар’єру ще як граючий тренер. Намагається вивести її в еліту боснійського футболу. Просто таки разом з ним і з того ж Леотара до Волині переходив Здравко Шараба. За два роки у Луцьку відіграв лише 15 матчів, повернувся на батьківщину, де став гравцем Сараєва, з яким пограв у кваліфікації ЛЧ і дебютував за збірну. Значно пізніше, у 2010-му Кварцяний запросив ще одного їхнього співвітчизника – Сашу Стевича. Він з-поміж цього тріо провів у складі Волині найбільше матчів – 40. В принципі, можна вважати, що після того професійну кар’єру Стевич і завершив у віці 32 років. 

Загалом в України грало 16 боснійців, один з них приїхав взимку і не боїться війни, а ще один робить найкращий Шахтар в історії

В нашому чемпіонаті виступало 16 представників країни, проти збірної якої доведеться грати команді Сергія Реброва. Окрім хлопців вище, троє – в Карпатах (Стілич, Мегремич, Кунич), двоє в запорізькому Металурзі (Босняк, Васільєвич), і по одному у Ворсклі (Шехич), Говерлі (Йоксимович), Металісті 1925 (Квакич) та Чорноморці (Інд’їч). Але є в одеській команді боснієць і просто зараз. 22-річний центрбек Владімір Арсич став «моряком» цієї зими, перейшовши з данського Вайле, однак поки що не грає у команді Романа Григорчука. Нещодавно в інтерв’ю він зізнався, що приїхав в Україну виключно через футбол, але Одеса його вже встигла здивувати. Тож Арсич вважає її ідеальним містом. Війни він не боїться, сирени повітряних тривог його теж не лякають. 

Владімір Арсич. Фото: Чорноморець

Ну а головного тренера Шахтаря Маріно Пушича дехто, мабуть, вважає хорватом, враховуючи те, що його знайшов і запросив Даріо Срна і серед його асистентів є саме хорвати. Насправді ж, керманич «гірників» народився у боснійському Мостарі. Хоча у 18-річному віці переїхав у Нідерланди, тож має паспорти обох цих країн.