«Пакш – Полісся – це діаметрально протилежні стилі»: українець з понад сотнею матчів в Угорщині Артем Фаворов
161 
31-річний Фаворов провів уже значно більше матчів за угорські команди Залаегерсег та Академію Пушкаша, аніж в Україні за Динамо-2, Оболонь, Зірку та Десну. Тільки з одним Пакшем він зустрічався 12 разів та має позитивний баланс – шість перемог, три нічиї та три поразки. А ще ця команда в його особистому бомбардирському рейтингу перебуває другому місці, адже у її ворота Артем забив чотири голи.
Коментатор Кирило Круторогов поспілкувався з Артемом Фаворовим в інтервʼю для сайту «Український футбол».
«Пакш – команда з невеличкого населеного пункту, вони запрошують лише угорців, легіонерів не підписують»
‒ Наскільки Пакш є потужною командою за угорськими мірками?
‒ Це міцна, доросла команда, досвідчена. Минулого сезону у них середній вік був 30 років чи 30 плюс. Останніми роками майже завжди фінішують у топ-3, здобули два поспіль Кубки Угорщини. До того ж у них доволі своєрідний стиль.
‒ Як ти можеш описати цей стиль?
‒ Більш простий та вертикальний футбол. Вихід на фланг за рахунок довгого пасу. Вони вже багато років використовують двох великих нападників. І от з флангу йде передача в їхньому напрямку, вони борються у повітрі, далі починається боротьба за підбирання. Гравці їхні дорослі, потужні, один в один боротися з ними непросто.
‒ Чим можна пояснити те, що саме за останні два роки вони здобули більшість своїх нагород — два поспіль Кубки країни, срібло та бронзу чемпіонату? З чим повʼязаний підйом?
‒ Їхній тренер Дьйордь Богнар працює в команді з 2020 року. У 2022 він пішов у МТК, швидко повернувся і почався цей підйом. Він не вигадує чогось важкого, робить ставку на атаку, дотримується ідеї – чим більше забʼємо, тим краще. Тож вони багато пропускають, але забивають більше і таким чином здобувають результат, така стилістика гри. До того ж їхній склад плюс-мінус однаковий, кістяк з пʼяти-семи гравців останніми роками не міняється. Притерлися максимально один до одного і з цим тренером.
Артем Фаворов, фото: ФК Академія Пушкаша
‒ Здається, це єдина команда чемпіонату Угорщини, в якій зібрані виключно місцеві футболісти. Яке пояснення?
‒ Так, у них грають тільки угорці. Це команда з невеличкого населеного пункту, напівміста - напівсела, і вони запрошують лише угорців, не знаю чому, але в них дійсно така стратегія, легіонерів не підписують.
«Свого Мессі у них немає, рівна команда, всі приблизно однакового рівня, всі бійці»
‒ Минулого сезону ви грали з Пакшем тричі – по разу перемогли, програли та зіграли внічию. Як опишеш ці матчі?
‒ Перший грали після 120 хвилин проти Фіорентини в Лізі конференцій, було фізично важко, вели 1:0, але пропустили двічі і програли. На виїзді у них завжди чомусь непросто грати, мають доволі специфічне поле, хоча й непоганої якості. А вдома ми обіграли їх 3:1. Загалом в чемпіонаті Угорщини це одна з найважчих команд, вони раз по раз вантажать свої довгі передачі, ніби нічого хитромудрого, але всім проти них важко.
‒ А яка загалом у них атмосфера на стадіоні?
‒ Відвідуваності великої немає, бо це невеличке містечко, година їзди від Будапешту, тож ходять люди з тамтешніх околиць. Стадіончик маленький, компактний, такого плану як у Колоса в Ковалівці, тільки за воротами такі самі трибуни як центральні.
‒ На яких слабкостях Пакша ваші тренери акцентували увагу на теоріях перед останніми зустрічами з ними?
‒ Великі розриви між нападниками та захисниками. Якщо виникає простір, є сенс намагатися скористатися, адже захисники у них не надто швидкі. Часто всією командою грають у високому блоці, роблять штучні офсайди.
‒ Пакш грає у побудові 3-5-2, у них це більш захисна чи атакувальна схема?
‒ Та у них по суті троє позаду, а всі решта попереду, ну, можливо, ще один-два на підборі.
Гравці Пакша, фото: ФК Пакш
‒ Кого з їхніх гравців можеш відзначити?
‒ Даніель Боде – легенда, 38 років, минулого сезону забив 19 голів. По ньому видно, що є майстерність, височенний, кілограм 100 ваги, потужний, але не повільний. А так особливих зірок немає, всі бійці. Свого Мессі у них немає, рівна команда, всі приблизно однакового рівня.
«Сподіваюся, що один гравець Полісся заб’є в обох матчах»
‒ Ти грав проти Полісся у міжсезоння на зборах. Що скажеш про житомирську команду?
‒ Симпатична команда, тож дуже цікаво буде постежити за ними загалом у сезоні. Тому що зараз поки що в них багато людей. Мені здається, потрібен час, щоб Руслан Петрович розібрався хто є хто. І тоді має бути результат. Не співатиму йому дифірамби, але хочу подивитися. Я давно стежу за його роботою, ще з молодіжної збірної.
Цікавить стиль Ротаня. В Олександрії у нього виходило, був гарний результат. Сподіваюся, що й у Поліссі вийде. Мені видаються цікавими тренери, які мають свої ідеї.
‒ Твої очікування від гри: хто домінуватиме?
‒ Якщо відверто, Пакш така команда, що ані сама не грає, ані іншим не дає. Оскільки Полісся намагається грати через короткий та середній пас, має свою стилістика, мені тим більше цікаво, як вони побудують гру із Пакшем і що з цього вийде.
‒ У кого вищі шанси на вихід далі?
‒ 50 на 50. По суті гра Пакша та Полісся – це протистояння двох діаметрально протилежних стилів, тому передусім й дуже цікаво буде подивитися ці матчі. Може бути і багато голів, а може, й навпаки, вийде не видовищна гра.
‒ На чиєму боці будуть твої симпатії?
‒Дивитимуся як вболівальник футболу, без клубних симпатій. Стежитиму за тренерським складом Полісся, чи дадуть їм попрацювати, чи зможуть вони поставити ту гру, яку хочуть. Коли ми грали проти них у спарингу, мені цікаво було чути їхні підкази, ідеї від тренерського штабу. Особисто мені це точно імпонує. Дай боже, футбол переможе. Та сподіваюся, що Саня Філіппов забʼє голи в обох матчах.
