«Або Шахтар звільнив місце під новачка, або це підстава для Пушича»: експерт пояснив, що буде з атакою після трансферу Сікана
296 
Напередодні донецький Шахтар та Трабзонспор офіційно погодили трансфер нападника Данила Сікана. За українця боси турецького клубу, якщо вірити авторитетному порталу Transfermarkt, виплатили його повну ринкову вартість, а саме шість мільйонів євро. Також, за інформацією турецьких ЗМІ, «гірники» ще й матимуть чималий відсоток від подальших трансферів вихованця львівських Карпат.
Задоволеним має бути і сам гравець, який уклав угоду з Трабзонспором до завершення сезону 2029 року, яка, за інформацією інсайдерів з Туреччини, фінансово вигідніша для Данила порівняно з тою, що він мав у донецькому клубі.
Здавалося б, всі сторони мають бути щасливими: Шахтар отримав солідну суму до бюджету, Трабзонспор – перспективного молодого нападника, Сікан – омріяний трансфер за межі України у сильніший (принаймні, за іменами) чемпіонат. Та чи все так просто?
Про всі нюанси переїзду до Трабзону Сікана журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький поговорив з одним з найавторитетніших футбольних експертів нашої держави Олегом Федорчуком.
«Луческу тримав бразильців в кулаці. У нього була дисципліна, а Пушич не такий»
– Олеже Вікторовичу, про зацікавленість Трабзонспору до Сікана чутки ходили давно, але до останнього не вірилося, що Шахтар все ж відпустить свого основного центрального нападника. Для Вас продаж Данила став несподіванкою?
– Так. Одразу з кількох причин. По-перше, я не зрозумів цей трансфер, бо в Шахтаря зараз є певні проблеми на внутрішній арені – третє місце в турнірній таблиці УПЛ, туманні перспективи на захист чемпіонства, і при цьому вони продають основного нападника. Дивно.
По-друге, ще дивніше виглядає продаж Сікана з огляду на проблеми «гірників» з якісними форвардами в складі взагалі. Вони ж ще й Кевіна Келсі днями офіційно продали до американського Портленду.
І по-третє, мабуть, найголовніша дивина, як на мене, що продали саме українця.
Данило Сікан. Фото: Трабзонспор
– Тут не зовсім розумію Вашу логіку.
– Пояснюю. Зараз в розпорядженні Пушича з атакувальних гравців залишилися переважно бразильці, а це такі хлопці, що в УПЛ вони грають добре коли їм заманеться. Від настрою залежить. На розслабоні, лайт-версія. Натомість в єврокубках вони дійсно викладаються на повну. Перевдягаються. Ніби геть інші гравці стають.
Чому? Бо у матчах на полях України за ними мало хто стежить зі скаутів закордонних клубів. Інша справа – Ліга чемпіонів, ось де дня них вітрина. Це Луческу тримав бразильців в кулаці. У нього була дисципліна в команді, а Пушич не такий.
«Ніхто з українців за всю історію у Туреччині не заграв добре. Багато залежатиме від того, чи впорається Сікан психологічно»
– Чи підійде турецька Суперліга Сікану? Непростий там чемпіонат. Є і підстаркуваті зірки калібру Чіро Іммобіле із Бешикташу, і дуже якісні виконавці типу Віктора Осімхена з Галатасарая, і своя перспективна молодь.
– Суперліга – дуже непростий чемпіонат. Я б розпочав з того, що в Туреччині не такі люб'язні фани й журналісти, як у нас. Це в Україні до легіонерів переважно ставляться ледь не с пієтетом, мало критикують, а там все навпаки: провалиш якийсь матч – і тебе спопелять.
Чи заграє Данило в Суперлізі, чи розкриється й буде прогресувати, питання непросте. Багато залежатиме від того, чи впорається Сікан психологічно.
Взагалі ж ніхто з українців за всю історію у Туреччині не заграв добре. Ні Калитвинцев у тому ж таки Трабзонспорі, ні Ребров (Фенербахче), ні Селезньов (Карабюкспор, Акхісар Беледіеспор, Бурсаспор).
Взагалі ж, я завжди вважав перехід до Туреччини хороших гравців як початок кінця кар’єри для них. Далі тільки Китай. Зірок у Туреччині, навіть підстаркуватих, як ти сказав, носять на руках. Сікан до рівня зірки поки не дотягує, важко йому буде.
– Якщо ми говоримо не про тренера, а керівництво Шахтаря, то Ахметов, Срна і компанія правильно вчинили, що відпустили Сікана, а не маринують за прикладом Судакова, якому ніяк ціну не складуть?
– Не сказав би, що Судакова маринують, це він у власному соку маринується, а клуб просто цінник на нього вивісив захмарний. Так, він не коштує 5 чи 15 мільйонів, а значно більше, але… Не хоче Шахтар після продажів своїх бразильців, я про Фреда (59 млн заплатив Манчестер Юнайтед) чи Фернандіньо (пішов до Манчестер Сіті за 40 млн), відпускати Судакова за меншу суму.
Я вже не згадую про супервдалий трансфер Мудрика до Челсі, який насправді злий жарт зіграв з Шахтарем, бо тепер всі сім разів думають, а чи купувати їм гравців з донецького клубу за такі шалені гроші.
Сікана відпустили й правильно зробили. Знаєш, наші клуби досить закриті структури. Ми ж не знаємо ніяких деталей контрактів футболістів, крім строків – і то не завжди. Ми можемо легко дізнатися, хто і скільки заробляє в Манчестер Сіті чи Ліверпулі, а скільки заробляють у Шахтарі чи Динамо – ні.
«У Шахтаря вже є хтось на гачку. Один Траоре не витягне Шахтар»
– По суті, виходить, що у Пушича лишився один центральний нападник – Лассіна Траоре, який в Шахтарі більше лікувався, ніж грав. Витягне буркінієць сам на своїх могутніх плечах команду бодай до кінця сезону чи вже, сьогодні, тренеру потрібно шукати нового, якісного форварда?
– Я так думаю, що у Шахтаря вже є хтось на гачку. Є кандидат. Можливо, куплять чергового дорогого бразильця чи візьмуть в оренду з правом викупу. Скоріше за все, Шахтар продав Сікана і таким чином звільнив місце під дорогого новачка. Як інакше пояснити трансфер основного форварда, я не знаю.чи це якась підстава для Пушича? Чи таким чином вони показують, що не будуть боротися за золоті нагороди в УПЛ?
Взагалі ж, Сікан вперся у стелю і другий сезон буксував у Шахтарі. Не прогресував, не зростав.
Довідка «УФ».
Від 2019 року з перервами Сікан у 115 матчах за Шахтар оформив 40 результативних дій (31 гол і 9 асистів сумарно).
Один Траоре, самотужки, не витягне Шахтар. Є ще Невертон й Егіналду, але останній вчора (у матчі з Брестом) отримав травму й з огляду на її характер (м'яз задньої поверхні стегна), повернеться на поле він не скоро. Повторюсь, Пушичу критично потрібно знайти нового висококласного форварда.
«Я не бачу, кого б в Україні міг купити Шахтар. Яремчук – універсал, але він вже давно минув пік своєї кар’єри»
– Можливо, варто звернути увагу на внутрішній ринок, бо ж запросити класного легіонера до України важко?
– Я не бачу, кого б в Україні міг купити Шахтар, щоб він дійсно посилив команду. Ну от кого? Філіппова з Олександрії? Ні. Твердохліба з Кривбасу, який лише пару сезонів, як грає серед професіоналів, теж, за всієї поваги до Єгора – тим більше, він не чистий форвард, а грає в відтяжці. Ну не в Інгульці ж скаутам Шахтаря підсилення шукати 🙂
Можливо, б було доцільно звернути увагу на Краснопіра з Руху, але він днями вже підписав контракт з Карпатами. Але й це не вихід.
Жоден з перелічених гравців Шахтарю не допоможе, бо на фоні бразильців губитиметься.
Олег Федорчук. Фото: Таврія
– Справа в кризі амплуа в Україні чи в слабкості чемпіонату?
– І те, і інше, і ще й третє. У нас на внутрішній арені процентів 70 гравців – це вихованці Шахтаря чи Динамо, або ж вже були у цих клубах. З усіма дівчатками хлопці вже танцювали 🙂.
– Днями спілкувався з Олександром Кучером і запитав у нього, а чи не підійде Шахтарю Роман Яремчук, який є стабільно запасним в Олімпіакосі. Він сказав, що ні. Мовляв – не підходить під клубну філософію «гірників». Вже не молодий, насамперед. Що скажете Ви?
– Яремчук універсал, але він вже давно минув пік своєї кар’єри. Він не зміг нормально заграти у Бенфіці, Брюгге, Валенсії, зараз мучиться в Олімпіакосі. Він тренувався у трьох різних тренерів, саме тренувався, а не повноцінного грав, і всім не підійшов, значить, проблема не у наставниках, а у ньому. Невже три тренери помилялися? Не думаю.
Взагалі ж, в Україну потрібно запрошувати стресостійких футболістів. Наприклад з Албанії, Африки, Колумбії, де життя навіть без збройного конфлікту в країні таке складне, що їм у нас під час повномасштабної війни буде комфортно. Жартую, звісно, але лише частково.
