Анатолій БУЗНИК: «Я все ще працюю у Федерації»

— Анатолію Вікторовичу, насамперед, хочу розпитати про запрошення до «Зірки». Зважаючи на те, що вас призначили за два дні після звільнення Федоренка, бачу два варіанти: або до вас попередньо звертались із пропозицією очолити кіровоградців, або вам у екстреному порядку запропонували повернутися до Кіровограда. Чи маю я слушність?

— Це все поточні робочі моменти. Завчасно, тобто — до звільнення Миколи Івановича, до мене ніхто не виходив із такою пропозицією. Лише минулої неділі мені зателефонували. А взагалі, я все ще працюю у Федерації футболу України, тому мене не можна назвати головним тренером «Зірки».

— Отож питання вашої співпраці з кіровоградським ФК ще має вирішуватись?

— Якщо я вже тут, у Кіровограді, то, ясна річ, що якось-то має все вирішитись. А як і коли — мені невідомо. Найперше, мені потрібно розрахуватись із ФФУ.

— А існують якісь перепони для цього?

— Ні, просто потрібно все зробити правильно, як належить. Відтак обговорити та вирішити всі нюанси, щоби вчинити згідно із Законом.

— Зачекайте, але ви все ж почали тренувати «Зірку»?

— Так, але це не має відношення до нового працевлаштування. Я вже два-три дні займаюся з командою, втім, повторюю, я ще не головний тренер.

— Але вже можете говорити про команду?

— Так, але зараз це не має сенсу, позаяк ще сам не знаю, як усе вийде. Ви можете за два дні визначати, це ваша дружина на все життя чи ні? Отож поставтеся до цього з розумінням. Мені потрібно придивитись, освоїтись, а тоді вже говоритимемо про щось конкретне.

— Чи є варіант, що ви не продовжите роботу з «жовто-червоними»?

— Дивіться, є можливість подальшої роботи, а є й зовсім інший варіант. Однак я вже вирішив для себе: якщо все відбуватиметься нормально, то залишусь тут надалі. Хоча юридично це все ще не оформлено, тому говорити про це передчасно.

— У якому стані перебуває команда після Федоренка?

— У чудовому. Помітно, що пророблений чималий обсяг роботи: в комплектації колективу та його підготовці. Напевне, деякі командні механізми перестали працювати в Миколи Івановича, відтак усе дійшло до того, що його звільнили.

— У сезоні-2010/2011 ви уже працювали із «Зіркою». Чи суттєво змінилася команда від того часу?

— Змін справді багато. Про команду поки не говоритиму, мені ще доведеться її повністю вивчити та проаналізувати. Щодо інфраструктурних критеріїв, то у цій площині все змінилось докорінно. У клубі є стратегічні цілі, котрі поступово вирішуються. Зараз проводиться реконструкція на стадіоні: кладеться новий газон (із убудованим поливом та підігрівом), установлюється сучасне освітлення та завершується спорудження поряд іще одного майданчика зі штучним покриттям, який до кінця травня мають здати. Уже готові поля для місцевої академії, котра працює не перший рік. Наскільки розумію, після того, як у команді з’явився новий президент пан Березкін, клуб отримав нові можливості: питання стали вирішуватися по-іншому. Тому порівнювати колишні та нинішні умови не зовсім коректно. Тоді була зовсім інша структура клубу, а команда боролася за виживання, а зараз же потрібно давати результат, зважаючи на наші амбіції, котрі підкріп­люються матеріально.

— Судячи з першої гри після вашого приходу до «Зірки», можна констатувати, що ви знайшли похибки в роботі свого попередника, відтак команда таки почала забивати та здобувати перемоги?

— Ви неправильно ставите питання. Насамперед, сюди я приїхав не для того, щоби шукати похибки попередників. Моя мета — показати колективу свої погляди на побудову команди, тактичні нововведення та сформувати стиль гри. Що можна зробити за два дні? Хіба що змінити ложку на виделку. Для всього іншого потрібен час.

— Загалом перед вами стоять якісь завдання на чинний сезон?

— Хоча юридичні нюанси мого працевлаштування ще не вирішені, я вже почав працювати. Відтак люди, котрі мене запросили в Кіровоград, розраховують на певний результат. У цьому чемпіонаті залишилось усього сім турів. Переконаний, наш президент розумна людина, тому усвідомлює, що зразу змінювати процес підготовки не потрібно. Варто спокійно та поетапно, крок за кроком, привчати футболістів до тієї філософії гри, від якої отримуватимуть задоволення і функціонери, й тренери, й уболівальники. Можливо, керівниц­тво хоче бачити «Зірку», котра грає в англійському стилі чи як «Барселона», а я, до прикладу, не підтримую цей задум. Тому всі тонкощі ще вирішуватимуться усередині команди: потрібно реально дивитися на наші можливості.

— Чи поділитеся очікуванням від роботи в «Зірці»?

— Нічого не чекаю, оскільки отримую задоволення від роботи. Тому це не очікування, а радше бажання. У даному випадку в Кіровограді для цього в мене є все. Я маю певний дос­від, знання, тому цікаво, як це можна втілити в реальності. Як кажуть, було гладенько на папері, та забули про яруги. Відтак хочеться із тих балок вилізти на гору.

Євген ДЕМЯН.