Андрій ГАЙДАШ: «Працюватиму в «Титані» над тим, аби повернутися до прем’єр-ліги»

— Андрію, спершу запитаю про запорізький етап кар’єри. Прикро після року виступів у стані «козаків» залишати команду?

— Нічого страшного не сталося. Таке часто трапляється, коли змінюється тренерський колектив. Відповідно, разом із наставниками приходять їхні футболісти. Тому, вочевидь, не переконав тренерів у своїй потребі для команди. Хоча сказати точно не можу.

— А з тренером узагалі була розмова?

— Та мене «забракували» ще за попереднього фахівця — Пучкова. Адже запрошував мене ще Зайцев. Як уже сказав, своїми діями на полі не влаштовував запорізьких тренерів, про що тут ще говорити?

— Припинити співпрацю було вашою ініціативою? Чи, може, клуб на цьому наполіг?

— Ось дивіться як складалася ситуація: «Металург» мені запропонував поїхати в оренду, а я, у свою чергу, відмовився. Відтак дійшли висновку, що для обох сторін буде краще розірвати контракт.

— Розірвавши угоду, багато отримали пропозицій? ФК із вищої ліги не оминули своєю увагою?

— Так, були пропозиції з пре­м’єр-ліги, проте в нас не вий­шло узгодити умови подальшої роботи. Тому вирішив спробувати себе у старій-новій першій лізі. Однак й тут мене спіткала невдача: поїхав із командою на збори, та в першому ж матчі отримав травму. Довелося багато пропустити, щоби повністю відновитись.

— А як виник тоді варіант із «Титаном»?

— Після того, як посидів дома та пропустив першу частину змагань. Разом із цим, усвідомлював, що я — кримський, тому нікуди не хотілося їхати з півострова. Як отримав пропозицію від «Титану», навіть не розглядав інших варіантів. Хотів у себе вдома показати всім, що ще не розучився грати у футбол.

— Олегу Анатолійовичу, мабуть, навіть не довелося вас упрошувати?

— Так, ми в перший же день зустрілися та переговорили: домовилися, що після першої товариської гри вирішиться моя подальша доля в Армянську. Помітив, що зразу склалися нормальні взаємини з тренером. Отож, після першої гри за «зелено-білих» зумів довести те, чого не вдалось у «Металурзі»: що я їм потрібен. Питання щодо підписання конт­ракту швидко вирішились.

— У Запоріжжя переїжджали саме з Армянська. Багато змінилось у тутешньому ФК?

— У час мого першого перебування у цьому місті в клубі було інше керівництво та тренерський штаб. У принципі, структура «Титану» працює в тому ж напрямку, тому немає відчуття, що приїхав до іншої команди. Хіба що інші шляхи до розвитку задіюються, проте це все залежить од головного тренера: тренувальний процес, місце проведення зборів. Тобто кардинальних змін не відбулося за рік, що мене тут не було.

— А у середовище гравців швидко адаптувалися?

— Із футболістів багато хто залишився. Відтак навіть не знадобилося часу на адаптацію.

— Розпочати підготовку до другої частини випало із самого початку?

— На щастя, так. У середині січня розпочали підготовку безпосередньо в Армянську, а наразі проходимо друге зібрання в Євпаторії.

— Подобається процес підготовки та взагалі гра, котру намагається побудувати Олег Анатолійович у «Титані»?

— Нинішній збір відбувається в звичному дворазовому режимі. Як завжди, на зборах спортсменам ніколи не буває легко. Для цього, власне, й працюємо зараз, щоби впродовж другої частини добре виглядали на полі. Багато часу також приділяємо тактиці та різним моделям гри. Як говорить сам Лутков, він намагається створити колектив, який зможе виконувати серйозні завдання, котрі, сподіваюся, ставитиме перед нами керівництво.

— Склад, який сформувався останнім часом у кримському колективі, спроможний навесні демонструвати видовищний футбол і, найголов­ніше, піднятись у турнірній таблиці?

— Не хотів би забігати далеко вперед, адже попереду нас іще очікує величезний обсяг роботи. Чемпіонат відновлюється лише в кінці березня. А поки вже багато приєдналося нових виконавців, на перегляді також перебуває немало. Думаю, якщо всі працюватимуть на повну силу та не зраджуватимуть собі, то в нас усе вийде.

— Ви, як нападник, уже встиг­ли поставити перед собою бомбардирські цілі?

— Приємно забивати м’ячі, втім, приємніше, коли вони дарують перемогу команді. Якщо відзначатимусь тричі за матч, а наш колектив пропускатиме постійно чотири голи, то який у цьому сенс? Хоча справді, погоджусь, забивати — це моя робота, тому, звісно, намагатимуся частіше засмучувати суперників.

— Спробувавши себе раз у команді прем’єр-ліги, чи маєте бажання знову пограти на найвищому рівні?

— Знаєте, перша ліга для мене зараз теж неабиякий виклик у кар’єрі. Найперше, потрібно набрати свої найкращі кондиції. Коли довго розмовляв із Лутковим, то тренер мені сказав, що в прем’єр-лізі зараз дуже мало форвардів із українським паспортом. Тим паче, які регулярно забивають. Відтак працюватиму в «Титані» над тим, аби повернутися до прем’єр-ліги та втілити мою мрію повною мірою.