«Був інтерес від учасника єврокубків. Не шкодую, що вибрав Колос»: Третьяков – про Ковалівку, борги Дніпра-1 і травму
Третьяков після паузи збірних допоміг Колосу поліпшити турнірне становище. Максим відкрив лік забитим голам у Ковалівці у матчі з ЛНЗ (1:1), а вже наступного туру приніс перемогу над Зорею (1:0). 28-річний футболіст, який весь минулий сезон лікувався після порваних хрестів, сподівається допомогти Колосу вийти на новий рівень.
Максим Третьяков в інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про:
- Адаптацію в новій команді
- Крах Дніпра-1 і борги клубу
- Наслідки важкої травми та ін.
«Не хочеться робити з перемоги над Зорею свято»
– Останні результати допомогли Колосу скинути камінь з душі?
– За себе скажу, що в емоційному плані хотілося обіграти Зорю. Усі розуміли, що в нас були ігри не з найсильнішими командами. Попереду складніший календар. Краще готуватися на позитиві.
Не хочеться робити з цієї перемоги свято. Треба покращувати гру і підніматися в чемпіонаті.
– Колос на ходу перебудовується. Як цей період позначається на гравцях?
– За іграми, що ми зіграли, важко визначити, в який футбол ми граємо. Усі стараються, віддаються на максимум. Радує, що в останніх матчах є результат. Цей процес триває. Потрібно терпіти, навіть коли важко.
– Між досвідченими хлопцями та молодими є дисбаланс у плані розуміння гри?
– Це частина процесу побудови команди. Хочеться, щоб цей період минув швидше. Я сподіваюся, що до зими в нас з'явиться стабільність у грі та результатах, а на зимових зборах попрацюємо над тим, що не виходило. Головне, щоб із кожною грою було помітне поліпшення.
– Дебютні голи за Колос в останніх матчах допомогли скинути психологічний тягар після важкої травми в Дніпрі-1?
– Цей період був важким. Для мене важливо, що я почав більше отримувати часу на полі, виходити в старті. У Дніпрі-1 мій стан цього не дозволяв робити.
Максим Третьяков, фото: ФК Колос
– Можна сказати, що твоя адаптація в Колосі вже пройшла? Чи ти її й не потребував?
– Я багатьох хлопців і працівників Колоса знав давно. Наш футбольний світ не такий великий. У цьому плані проблем не було. Потрібно було притертися з тренерським штабом, колективом. Із цим теж труднощів не виникло. Команда продовжує формуватися. І це відрізняється від того, коли ти приходиш у клуб, де чітко вибудувана структура гри.
– Для себе складно було адаптуватися до нових вимог у Колосі?
– Зараз футбол вимагає колективної роботи: пресингувати, відбирати, особливо коли є проблеми з виходом з оборони в атаку. Якщо в матчі з ЛНЗ суперник змушував нас діяти другим номером, то із Зорею було видно епізоди позиційної гри. Якщо команда не виграє 7 турів, звичайно, це б'є по психології. Важливо не відкотитися – грати на відбій, а намагатися забити ще.
«Окрім Колоса, був інтерес клубу УПЛ, який грав в єврокубках»
– Не секрет, що всередині Колоса була нестабільна ситуація з бунтом. Як із честю виходити з таких ситуацій?
– Я не бачу сенсу повертатися до цієї теми. Такі моменти – хороша перевірка на міцність для команди.
– Під час переходу в Колос для тебе була визначальним гра, яку хоче бачити головний тренер?
– Цей аспект не був у пріоритеті. З іншими моментами я вже ознайомився тут. Мені важливо було знайти собі команду до початку чемпіонату.
– Крім Колоса, в тебе були інші пропозиції?
– Були розмови з двома клубами УПЛ, які не хотів би озвучувати. Радий, що швидко вдалося домовитися з Колосом.
– А якщо натякнути?
– Один з учасників єврокубків предметно цікавився і були розмови зі ще одним клубом (за нашою інформацією, Третьяков був на радарах Кривбасу та Карпат, – прим. О.К.). Потрібно було в стислі терміни визначитися з майбутнім і зараз не шкодую, що вибрав Колос.
«Мій приятель сказав, що з хрестами півроку реабілітація і ще стільки ж набрати кондиції»
– Ти пропустив майже весь минулий сезон. Період у Дніпрі-1 хочеться забути, як страшний сон?
– Це вперше в моїй кар'єрі. Було складно без футболу відновлюватися психологічно і фізично. Радує, що в кінцівці вдалося зачепити кілька ігор. Ми посіли місце в єврокубковій зоні. Важко складався сезон, але вдалося виконати завдання.
– Бар'єри в голові важко було долати?
– Це не так просто. Певні речі повертаються через деякий час. Тобі здається, що якісь речі виходять, а через якийсь час розумієш, що це зовсім не те, що потрібно. Усе індивідуально.
Мій приятель сказав, що з хрестами півроку реабілітація і ще стільки ж набрати кондиції. Це ніяк не обійти. Футболіст потрібен, коли він здоровий. Ні для кого це не секрет.
Максим Третьяков, фото: СК Дніпро-1
– Що допомогло тобі пройти складні часи?
– Величезне бажання повернутися, підтримка близьких і керівництва Дніпра-1, тренерського штаб на чолі з Максимовим, за що їм вдячний.
– Ти мені нагадав зараз про ролик у соцмережах, як Неймару гнули ногу і він кричав, як потерпілий після важкої травми в Аль-Хілялі.
– Знаючи Неймара, йому покричати на камеру зайвий раз це класика:) Було неприємно, але якогось пекельного болю після процедури не відчувалося.
– Ти повернувся з лікарняного, коли Дніпро-1 часто грав домашні ігри по 4-5 годин через повітряну тривогу. Це позначалося на твоїх кондиціях?
– Дуже важко грати відрізками. Можу навести приклад матчу із Зорею, коли я вийшов на заміну і за хвилину пролунала сирену. За 19 хвилин до кінця гри довелося тричі спускатися в сховище. Хлопці сиділи в телефонах, футбол дивилися, якось вбивали час, а ти сідаєш на велотренажер, щоб не охолонути. Дуже серйозно приділяєш увагу розминці, щоб зайвий раз не нашкодити собі.
В ігровому плані ти починаєш тиснути опонента, ловиш хвилю, лунає сирена і доводиться заново занурювати себе в стан, коли емоції, пристрасть, ти віддаєшся грі. Це не так просто, коли за гру по 4-5 зупинок.
«СК Дніпро-1 поки нічого мені не повернув»
– На твоїх очах два футбольні клуби в Дніпрі пішли зі сцени. Як у таборі Дніпра-1 зустріли новину, що команди більше немає?
– За себе скажу, що дуже засмутився. Планував почати новий сезон у Дніпрі 1 і допрацювати свій контракт, тим більше, після такої паузи. До останнього викладалися на полі і сподівалися що все буде добре.
– Чув, що перед гравцями є заборгованості по 5 місяців. Тобі щось віддали?
– Це відкрите питання, поки нічого не виплатили.
– Як ти ставишся до слів комерційного директора Дніпра-1 В'ячеслава Фрідмана, що вихідці із системи PASS не отримають ні копійки від клубу? Ти, напевно, перетинався з Платовим і Ашуром.
– Я не знайомий з Глібом, кілька разів спілкувався з Імадом. Важко щось коментувати і не коректно з мого боку.
– Багато хейту на адресу Дніпра-1 було, що подарували місце в єврокубках, коли конче потрібно набирати очки.
– Я можу зрозуміти вболівальників, з точки зору нейтрального глядача і фанатів Руху, але ми сподівалися, що вихід до єврокубків допоможе покращити стан справ у команді.
– Місто Дніпро залишилося без представництва в чемпіонаті України вперше в історії. Як сприйняв це?
– Це дуже сумно, у мене була мрія грати в рідному місті. Дай Бог, щоб футбол у Дніпрі повернувся якомога швидше.
«Дуже радий за Олександрію»
– У майбутньому розглядаєш для себе можливість знову спробувати себе за межами України?
– Не виключаю такі варіанти.
– Ти поїхав на рік у ДАК-1904, потім ти повернувся в Олександрію, де провів не один сезон. Чим був мотивований твій вибір?
– Для мене це був крок уперед, перший досвід у ЛЄ. Моє становлення як футболіста було саме в Олександрії, за що вдячний цьому клубу.
– Стежиш за успіхами Олександрії на старті УПЛ?
– Намагаюся не пропускати ігри. Дуже радий за Олександрію за грою і результатами. З особливою увагою спостерігаю за командами, де раніше грав.
Максим Третьяков, фото: ФК Олександрія
– А що скажеш про Чорноморець, де ти отримав перший досвід гри в УПЛ?
– Сан Санич Бабич при мені був у схожій ситуації, коли молоді хлопці отримали шанс проявити себе в УПЛ. Від гри до гри команда намагається додавати.
- Читайте також: Поздєєв – про перебудову Колоса: «Спершу я займався чим завгодно, крім футболу: чутки, інтриги, агенти. Навколофутбольний треш»
«Рух – приклад для молоді Колоса, яка проходить той самий шлях»
– У цьому турі на Колос чекає поїздка до Львова на гру проти Руху. Яку характеристику дав би майбутньому опоненту?
– Вони своєю грою доводять, що минулорічний підйом не був випадковим. Мені імпонує Рух у плані того, що вона молода, грає агресивно з будь-яким суперником. Серйозна буде гра.
Певною мірою це приклад і нашої молоді, яка проробляє той самий шлях, як і хлопці з Руху.
– Відповідальність відчувається, що на тебе дивляться молоді хлопці в команді, яких можеш потягнути за собою?
– Це нормальний процес. Хочу залишити в Колосі якусь частину себе і допомогти команді в її новому етапі. Тренувальний процес, інфраструктура – у нас є все, щоб виконувати серйозні завдання.