«Футболісти повантажили кавуни, а потім пообіцяли: «Наступні матчі виграємо!»: легенда Зірки Мизенко – про успіх Агротеху

Тишківський футбольний клуб Агротех у минулому сезоні підготував велику сенсацію – став чемпіоном України серед аматорів при таких міцних конкурентах, як ФК Куликів-Білка (Львівська область), Олімпія (Полтавська область), Агрон (Тернопільська область), Штурм (Київська область) із Хачеріді, Дитятьєвим і Старгородським, Титан (Одеса) із Політилом, Авангард (Харківська область) із Гладким. 

У новому сезоні Агротех не лише підтвердив, що не є «каліфом на годину», а й розвинув свої успіхи. Клуб із Кіровоградської області лідирує в своїй групі в чемпіонаті, а також успішно просувається в кубку, де став єдиним (!) ліговим учасником півфіналу. Як їм це все вдалося? 

Про це в інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів головний тренер Агротеху Олександр Мизенко, один із найвидатніших гравців у історії кропивницької Зірки:

• Як зібрати в селі колишніх гравців Зорі, Олександрії, Зірки, Оболоні та низки інших відомих клубів.
• Чим сільське господарство може допомогти в футбольній педагогіці.
• Що мають до команди-чемпіона України серед аматорів фермери, полісмени, рятувальники.
• Які подальші плани команди, що виграла фактично все в турнірах, в яких грала.

«В Агротеху сімейна атмосфера та напрочуд дружний колектив»

– Олександре Вікторовичу, почнемо з поточного моменту. Як Агротех проводить зимову перерву? Коли вийшли з відпусток?

– А ми фактично й не виходили з ігрового процесу. Відігравши осінню частину всеукраїнських змагань, команда плавно перейшла у чемпіонат Кіровоградської області з футзалу серед аматорських команд сезону (ми там виставили кілька складів, Агротех лідирує в Екстра-лізі). 

Щоправда, із тренуваннями на великому полі є проблеми.

– Які?

– На жаль, не скрізь із полями така хороша ситуація, як у Тишківці. Наприклад, в обласному центрі, звідки родом багато гравців Агротеху, нам не вдалося цього року отримати можливість позайматися на великому полі. Так, просто на майданчиках збираємося. 

Загалом же наша команда складається з трьох, так би мовити, «діаспор» – частина футболістів із Кропивницького, інша – з Олександрії, ще одна – з Кривого Рогу. Я дуже радий, що в мене такі відповідальні, сумлінні гравці. Передав їм програму підготовки, вони самі збираються, тримають себе в формі. Воно й не дивно – хлопці є професіоналами за самою суттю своєю, пройшли через хороші клуби, знають, як важливо правильно готуватися.

– А коли збираєтеся зібратися вже всім разом?

– Ось якраз зараз і граємо. Ми беремо участь у Зимовому Кубку Асоціації футболу Полтавської області, обіграли Будівельник (Кременчук) – 4:1, от тільки втратили через різного типу травми та пошкодження відразу кількох гравців. У нашій групі також грають Гірник-Спорт і Кремінь (це учасники Першої та Другої ліг ПФЛ України), в іншій – ФК Решетилівка, Олімпія (Савинці), ФК Рокита й Авангард (Лозова). 

Добре знаємо більшість із цих команд: з кимось граємо в чемпіонаті України серед аматорів, з іншими – перетиналися в кубку чи спарингах. Так що це хороший рівень. 

Також зіграли контрольний матч із учасниками Другої ліги – ФК Олександрія-2 (поступилися 0:5). Дуже сподобалася ця молода команда, швидкісна та інтенсивна в грі. Також ми користаємося нагодою зіграти контрольні матчі з сусідніми професіональними клубами – Інгульцем, Олександрією, запорізьким Металургом. Є й такі плани.

Фото: ФК Агротех

– Наскільки зміниться Агротех у 2025 році?

– Насправді ніхто з нашої команди не хоче йти. Пропозиції в хлопців є, в тому числі – дуже привабливі в фінансовому плані, проте нам вдалося досягнути найголовнішого: у нас сімейна атмосфера, і навіть майстерні футболісти, які, чесно кажучи, цілком би змогли пограти серед професіоналів, хочуть залишатися в ФК Агротех. Так і кажуть: «Усіх грошей світу не заробиш, а замість грати десь у чужих містах, ми краще в рідній області в дуже хорошій компанії пограємо».

А от ми самі не проти підсилитися точково – тобто, знайти хороше підсилення в кожну лінію. Проте це важко зробити. В обласних змаганнях найталановитіших хлопців з юного віку розбирають професіональні клуби інших областей – як це було з Михайленком, П’ятовим, Русолом, Назаренком, Коноплянкою. Ось у нас у складі свого часу побували ті ж Фатєєв, Фальковський і Мачелюк – але наразі вони в змаганнях ПФЛ. Гравці рівня Загальського, Ковальова чи Чичикова затребувані й у вищих лігах. А слабкіших набирати навіщо?

– Отже, ви плануєте залишитися більш-менш в такому ж вигляді?

– Так. Ми дуже цінуємо не просто футболістів, а людей. У нас дружний колектив, тож ми задоволені, що зібрали саме тих хлопців, які у нас є. Чесно кажучи, навіть на аматорському рівні зараз є дуже грошовиті команди – до наших лідерів зверталися з такими пропозиціями, що ух!.. Думаю, серед професіоналів хіба що в провідних клубах Першої ліги такі умови можуть запропонувати, як деякі клуби з любительським статусом. Але ж хлопці вирішили залишатися в нашій команді. Як їх не поважати?

Тож потенційні наші новачки повинні ще себе показати, довести, що можуть щось дати нове Агротеху. 

• На «УФ» ви можете прочитати інтерв’ю про виступи у спорті двох футболістів Агротеху, яких наш сайт спільно з ААФУ визнавав найкращими гравцями місяця в аматорському футболі України – це Ігор Загальський та Павло Пастухов

«У нас зібралися хлопці з важкими історіями – біженці, ті, хто не розкрився серед професіоналів, хто пережив операції та травми»

– Гаразд, а завдяки чому ж тоді клуб із села Тишківка став чемпіоном України серед аматорів, випередивши суперників із великих обласних центрів і навіть зі столичного регіону?

– Тут секретів особливих нема – наш Іванович красунчик. Президент ФК Агротех Сергій Саусь в своєму рідному селі побудував стадіон, допоміг реконструювати школу та перетворити її на аграрний ліцей, займається благодійництвом і допомагає військовим. А багато футболістів з нашої області з різних причин або вже не хочуть грати в клубах далеких чужих міст, або виявилися не потрібними професіоналам. 

І от тут ми своєчасно виринули. Сергій Іванович дав добро на запрошення хороших, майстерних футболістів. Ми провели пошукову роботу й зібрали ну практично всіх тих, кого можна було зібрати на Кіровоградщині. 

Так склалися кілька факторів одночасно: по-перше, в області нашій Агротех є найбагатшим аматорським клубом; по-друге, якраз на той момент ФК Олександрія піднялася на новий рівень амбіцій в УПЛ, а Зірка, навпаки, вже не грала серед професіоналів; по-третє, от ця плеяда хлопців, які мають гарну школу, проте вже не хочуть грати десь у Полтаві, Запоріжжі чи Петровому, зібралися разом і показали, чого вони варті в футболі. 

– Як збирали ось цю команду з екс-півзахисником Дніпра-1, Інгульця, Оболоні та Металурга (Запоріжжя) Загальським, екс-захисником ЛНЗ, Інгульця та Зорі Ковальовим, екс-воротарем Олександрії Рудиком і багатьма іншими?

– Та тут у кожного хлопця своя неповторна історія. Взагалі, почалося все, коли через важкі обставини кілька років футбол простоював – спершу через коронавірусну пандемію, потім – через повномасштабне вторгнення. Хлопці – сильні футболісти-професіонали – збиралися просто пограти в «дир-дир» у Кропивницькому, де більшість футболістів Агротеху й проживає. 

Ну, от ми їх привозили в Тишківку – побігати, потренуватися. Вони побачили, що тут все серйозно й солідно, що Сергій Іванович стадіон зробив, команду підтримує. От так один закінчив грати серед професіоналів, інший… Переходили до нас, кликали своїх друзів. А потім біда велика прийшла в багато областей України, почали переїжджати й біженці. Вони навіть у такому невеликому населеному пункті, як Тишківка, вже є. У нас є відразу кілька гравців із Херсонської області, ми розуміємо їхнє важке положення, а вони бачать, що до них із доброю душею ставляться. 

А там ми стежили завжди за молодими гравцями з Кіровоградщини і теж їх збирали. От так і створили команду. Колектив справжній!

– Розкажіть кілька історій ваших нинішніх підопічних.

– Ну от Паша Пастухов – прекрасний молодий півзахисник. В Олександрії вважався перспективним, але дещо запізнився з переходом у дорослий футбол. Класно грав у Тростянці, заслужив запрошення в Першу лігу, проте в СК Полтава не заграв – знайшлися досвідченіші, місцеві… А хлопець – талант! Він у нас у 10 матчах мініфутбольної першості під 30 м’ячів забиває! У чемпіонаті України з футболу виходить на перші ролі. От ми й почали з ним працювати, розкривати його здібності. На мою думку, прекрасний гравець.

Або Макс Сурженко – він пройшов МФК Миколаїв, але після тяжкої травми опинився сам на сам зі своїми проблемами. А між тим, знову ж таки, це стрімкий вінгер, сучасний футболіст. Забив надважливий м’яч у фіналі чемпіонату ААФУ, коли ми здобули золоті медалі. Теж, вважаю, ми в його долі певну роль відіграли, і він для Агротеху багато зробив. Мав пропозицію зараз від професіоналів із більш високих ліг, а в нас захотів залишитися.

Ну, або ті ж Соколан, Біжко – досвідчені гравці з області, де йдуть бойові дії. Як їм у людському плані не співчувати, не підтримати? А для нашої команди обидва стали чудовим посиленням. Взагалі, ми з вимушено переміщеними особами, які прибули на Кіровоградщину, в гарних взаєминах і добре їх прийняли. Чули, мабуть, під час матчів наших відданих фанів із бубном? Оце теж люди з територій, яких торкнулася війна – з Донеччини. 

– Бачимо в складі вашої команди низку екс-професіоналів. Невже щодо Агротеху доречно говорити «аматорська команда»?

– Однозначно доречно! У нас справжній «зріз соціального стану суспільства», так би мовити: грають справжні аграрії – землероби, рятувальники, поліцейські, викладачі-вчителі… 

Головний тренер Олександр Мизенко (ліворуч) і президент клубу Сергій Саусь. Фото: ФК Агротех

«Футболісти повантажили кавуни деньок, а потім відразу пообіцяли: «Ну, все, наступні матчі обов’язково виграємо!»

– Зараз ви ще й скажете, що ваші «підсніжники», як сказали б раніше, ще й у полі працюють…

– Так, скажу. У нас є трактористи, фермери. Ось той же Ігор Загальський фермерством займається. Багато наших гравців працюють у товаристві Агротех, не зі слів знайомі з сільським господарством. От, приміром, програла якось наша команда, і я сказав Івановичу: «Хлопці відпрацюють провину на виробництві». Повантажили кавуни деньок, а потім відразу пообіцяли: «Ну, все, наступні матчі обов’язково виграємо!» 😊

– А як взагалі футбольна команда почувається в селі, яке знаходиться десь поміж Кропивницьким, Уманем та Одещиною?

– Живемо дружно, граємо охоче, збираємося з задоволенням. У Тишківці – чудова природа, хороші вболівальники, стадіон із дуже якісним ігровим газоном. Єдине – далеченько їздити, адже наші футболісти прибувають із Кропивницького, Олександрії, Кривого Рогу. Проте ті, хто пограв, багато побачив у футболі, цінують обов’язковість і чесність ставлення Агротеху.

– Ну, от ви стали чемпіонами України серед аматорів – цього не вдавалося раніше жодному клубу Кіровоградщини, а що далі?

– Ніби й виграли все в своїй області, золоті медалі в ААФУ здобули – але нам є до чого прагнути. Ось у Кубку України ми будемо змагатися в півфіналі, звісно, такий трофей потрібен у нашому клубному музеї😊 А там, сказав наш президент, якщо ще рік-два вдало пограємо серед аматорів, можна буде задуматися й про Другу лігу… Все – крок за кроком.

– Погодьтеся, в минулому сезоні були й очевидніші фаворити змагань. Нема відчуття, що титул треба переконливо відстояти?

– Є, звичайно. Учасники дуже непогані – легко не буває. Щодо минулого сезону – так, ми були дебютантами. Мало хто в нас вірив. Ось мій друг Юра Куліш, який очолював одеський Титан, і зараз мене «травить», що це їхній титул😊 Такої ж думки, можливо, Штурм, Пробій, Олімпія, хто там ще. 

Але, поважаючи наших суперників, ми цілком задоволені чемпіонським сезоном. Зараз постараємося відстояти досягнення, знову гідно представити Тишківку та Кіровоградщину. Скажу вам чесно, ми ж то навіть заявилися в ААФУ не без пригод.

– Чому?

– Наш президент – людина амбітна, він дуже поважає Тишківку, свою область. Тому це я Сергія Івановича умовляв заявити команду в чемпіонат України з футболу, тому що бачив, що в області Агротех уже, скажімо так, досягав би всього. Він запитав тільки одне: «Програвати всім не будете? Ганьбитися не будете?» Це я міг впевнено пообіцяти. А так вийшло, що Саусь дав стимул, ми заявилися й здобули в підсумку чемпіонство.

«Часто згадую удари та шрами великого динамівця Онищенка»

– Давайте про вас. І зараз Олександр Мизенко знаходиться в списку найбільш результативних гравців за історію Зірки, а якщо врахувати, що за кропивничан пограли Поркуян, Євтушенко, Мартинов і багато інших майстерних гравців групи атаки, то це суттєве досягнення.

– Мені пощастило застати хороші часи рідного клубу – тим важче зараз сприймати нехороші новини з Кропивницького. Я пройшов школу Кацмана, дебютував у Зірці ще школярем. Так вийшло, що після армії опинився в сусідній області – в Миколаєві, але завжди хотів грати за свою команду, тож опинився все-таки в Зірці-НІБАС.

Дуже своєчасно – та команда здобула шосте місце в Вищій лізі, двічі виходила в півфінал Кубка України. Я дуже радий, що зробив свій посильний вклад у вихід кропивницького футболу на його найвищі орбіти. Проте, на жаль, життя по-різному розпоряджалося з нашим клубом – тож і я поподорожував по світу. Не завжди зі своєї волі, так би мовити.

– Але ж яка школа! СКА (Київ) із «зірочками» зі всієї республіки, Евіс (Миколаїв) зоряних часів, донецький Металург, який під керівництвом Онищенка обігрував велике Динамо Лобановського…

– Все це згадую із задоволенням і хлопцям, буває, розказую про прекрасних людей, з якими мене зводила доля. Той же Юра Вірт із донецького Металурга вийшов, доріс до звання найкращого воротаря України. Серьожа Лавриненко – мій сусід по будинку й багаторічний одноклубник. Приїде в рідне місто в відпустку, йому б відпочивати – а він з нами дискутує про теорію та практику футболу, настільки любить цю гру. 

Чи от Володимир Іванович Онищенко, якого ви згадали. Я часто пригадую, як він, уже в віці, головний тренер – а ставав побити по воротах таким молодим, як Вірт або Кураєв. І спробуй ти той удар парируй, який він у нього поставлений! Онищенко завжди нас учив, що що хочеш зроби, але флангова подача повинна бути якісна, а ти на передній штанзі маєш будь-якою частиною тіла, але замкнути чи продовжити на товариша… І коли я бачив шрами на голові в Івановича, то розумів, що він не просто щось там відповідає, а що він усе це вмів робити і краще за нас, тоді молодих…

Олександр Мизенко. Фото: ФК Агротех

– Ви ж були улюбленцем фанів Зірки, а тим, хто досягнув статусу кумира, особливо в масштабах рідного міста, важко вийти «з зони комфорту» й піти доводити свій рівень деінде…

– Не завжди це моє бажання було – по-різному траплялося. Я от ще також пограв у клубах-грандах Молдови та Казахстану – тож тепер за Шерифом і Актобе стежу з інтересом. Але найбільше переживаю за футбол у рідній області – я з 2008 року грав і тренував дуже різні команди, бачив багатьох хлопців, які зараз грають на високому рівні, зовсім юними. Дуже хочу, щоб Кропивницький колись повернувся в великий футбол. Бажаю успіху Олександрії – приємно стежити за її прогресом.  

– В грудні Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу оголосило вас найкращим тренером в аматорських змаганнях 2024 року…

– Було дуже приємно отримати привітання від заслуженого тренера України Миколи Павлова, який очолює цю організацію. Я вважаю, що раз футбол – командна гра, то ми всі і виграємо, і програємо разом. Це наш спільний успіх і титул.

А ось велике біографічне інтерв’ю Олександра Мизенка, яке свого часу записував «УФ»

Агротех (Тишківка, Кіровоградська обл.)

• Рік заснування: 2010. 
• Кольори клубу: червоно-чорні. 
• Стадіон: ОЗ «Тишківський ліцей», с. Тишківка (вміщує до 400 глядачів). 
• Керівництво та тренерський штаб 

Президент: Саусь Сергій Іванович. 

Головний тренер: Мизенко Олександр Вікторович. 

Тренер: Співак Олександр Володимирович.

Начальник команди: Співак Олександр Володимирович. 

Адміністратор: Чичикова Анастасія. 

• Досягнення

Чемпіон України серед аматорських команд сезону 2023/24.

Чемпіон Кіровоградської області 2023 року, 2024.

Володар Кубку Кіровоградської області з футболу «Пам’яті воїнів ЗСУ» 2024 року, 2024.

Переможець Першого та Другого Фестивалів з футболу Кіровоградської області 2022 року.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

* – турнір продовжується