Герой вересня у Першій лізі Валерій Восконян: «Мхітарян, зірка МЮ, першим привітав мене – новачка збірної Вірменії»

Переглядів 1066
автор Анатолій Янголь Анатолій Янголь
4 голоси
Герой вересня у Першій лізі Валерій Восконян: «Мхітарян, зірка МЮ, першим привітав мене – новачка збірної Вірменії»
Валерій Восконян. Фото: СК Полтава
«УФ» визначає найкращих гравців місяця в усіх лігах. Герой вересня у Першій лізі – Валерій Восконян із СК Полтава. Колишній воротар збірної Вірменії у змаганнях ПФЛ.

При Металісті 1925, Кудрівці, ЮКСА та інших амбітних учасниках Першої ліги східну Групу Б очолює СК Полтава. І ми не скажемо, що це сенсація – надто впевнено виступає команда під керівництвом Сисенка. А її новий воротар Восконян шість із восьми своїх матчів за СК Полтава в чемпіонаті завершив «всуху», пропустив лише три м’ячі. 

Особливо вражаючою особиста статистика Валерія була в вересні 2024 року. Креативний директор «УФ» Артур Валерко підрахував: Восконян із п’яти матчів вересня пропустив м’ячі лише в одному, а СК Полтава за цей відрізок набрала 13 очок із 15-ти можливих, обігравши в тому числі Вікторію, ФСК Маріуполь і Металіст 1925 ван Леувена. Журі прес-служби ПФЛ і редакції «УФ» не сумнівалося, що голкіпер гідний відзнаки найкращого гравця місяця. З цієї нагоди – наше інтерв’ю. 

В інтерв’ю сайту «Український футбол» воротар СК Полтава Валерій Восконян:

  • пояснив причини успіху лідера Групи Б,
  • пригадав, як зустрів його Мхітарян у збірній Вірменії,
  • розповів про дебют у ПФЛ проти Гусіна, Кичака та Рудька.

А кого експертна рада «УФ» визнала найкращими в вересні в УПЛ? Прочитати аналіз від Буряка, Воробея, Дулуба, Хацкевича та Валерка можна тут.

Пригадати оцінки Кварцяного, Маркевича та інших фахівців за підсумками серпня 2024 року можна тут.

«На сьогодні СК Полтава – найбільш фізично витривала команда Першої ліги»

– Наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем місяця в Перші лізі?

– Дійсно, для мене це визнання стало несподіваним. Але, не буду приховувати, було дуже приємно. 

– Під час літньої паузи ви підписали контракт із Полтавою. Які аргументи вас переконали переїхати до Полтави?

– У мене з Інгульцем був контракт до зими. Але під час спілкування з головним тренером Інгульця Василем Кобіним я дізнався, що достроково розривати контракт не планують, однак і не розраховують на мене. Водночас мені запропонували варіант працевлаштуватися в СК Полтава. Цей варіант зацікавив мене. Порадившись із рідними й близькими, я вирішив не нехтувати такою пропозицією. Так я опинився у новому для себе колективі.

– Полтава у нинішньому чемпіонаті ще не програвала. Який секрет успіху вашої команди?

– Насправді секрету ніякого немає. Всі досягнення у цьому сезоні – це наслідок кропіткої роботи всього колективу. Ми налаштовуємося на кожну гру по-бойовому, адже хочемо потрапити до четвірки найкращих у нашій групі і вже навесні виступати у чемпіонській групі першої ліги.

Валерій Восконян. Фото: СК Полтава

– Від якого матчу вашої команди отримали найбільше задоволення? А яка гра взагалі не вдалася? Можливо, протистояння у Запоріжжі?

– Особисто я отримав задоволення від перемоги над Металістом 1925. Переграти такого кваліфікованого суперника, який ставить перед собою високі цілі на ці змагання ще й на виїзді, – багато чого вартує. Ну, й окреме задоволення було грати на легендарному стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського. 

Щодо другої частини питання, то я не погоджуюся, що гра у Запоріжжі нам не вдалася (0:0 наприкінці літа, – прим. «УФ»). Ми однаково налаштовуємося на всі ігри, і не можна сказати, що в тому матчі якось погано зіграли. Причому Металург у жодному разі не слід недооцінювати, у них хороша кваліфікована команда. А провалів у нас цього сезону, на щастя, не було. 

– У яких ігрових компонентах Полтава переважає своїх конкурентів?

– На мою думку, ми найбільш фізично витривала команда ліги. Наша фізична готовність просто на феноменальному рівні.

– У цьому сезоні у вас не так багато сейвів, але статистика дійсно вражає. Як вдалося так швидко досягти порозуміння з новою обороною?

– Насправді у багатьох матчах у мене не так багато роботи, буває так, що по одному удару за гру. Як кажуть, оборона починається з нападу. У нас кожен гідно грає на своїй позиції, тому порозумітися з усіма не було проблемою. Мабуть, те, що у мене не так багато сейвів, – заслуга всієї команди.

– Як зараз справи у Варцаби, який травмувався? Коли він має повернутися до тренувального процесу?

– У нього був струс мозку на передматчевій розминці перед першою грою чемпіонату проти ЮКСА. Нині Ігор уже кілька тижнів, як тренується в загальній групі, набирає форму.

Прочитати більше про СК Полтава можна в інтерв’ю нашого сайту з президентом клубу Сергієм Іващенком

«Коли Петраков очолив Вірменію, вона заграла цікавіше. Зараз матчів збірної не пропускаю»

– На професіональному рівні дебютували 26 травня 2013 року в першоліговому МФК Миколаїв. Що вам запам’яталося зі свого першого матчу? Були готові до такого рівня?

– Свій дебют я пам'ятаю, немов це було вчора. Ми грали проти Динамо-2, де під керівництвом Гусіна грали такі авторитетні гравці, як Кичак, Рудько та Теміле. Мені важко уявити, які емоції переживають люди, що грають у Лізі чемпіонів, але тоді у мене були емоції, які не передати словами. Я був готовий, тренувався щодня, чекав на цей шанс і таки скористався ним.

– У 2016 році переїхали до вірменського ФК Пюнік. Хто вам запропонував цей варіант? Наскільки продуктивним був цей період у кар’єрі?

– Варіант з Пюніком у мене був упродовж двох років. Є такий агент Карен Калашян, він мене запрошував, але я довго не наважувався туди поїхати. Однак після того, як я отримав травму в Миколаєві і довго не міг повернутися у склад команди, він вкотре мені запропонував поїхати туди. І я погодився. 

– Вірменський чемпіонат тоді був конкурентним? Із фінансами проблем не було?

– У Вірменії тоді був чемпіонат не такий серйозний, як зараз – всього вісім команд, чемпіонат грався у чотири кола. Нині там усе набагато серйозніше. Але проблем з фінансуванням не було ніколи.

– Ви викликалися до збірної Вірменії і були навіть у заявці на офіційні матчі. Загалом які враження залишилися від перебування у таборі збірної?

– Мене викликали до збірної Вірменії. Якщо на молодіжному рівні я ще вагався, то від пропозицій зіграти в національній збірній неможливо було відмовитися. Такими нагодами не розкидаються. Зараз хотілось би пережити знову ці емоції від виклику до збірної. 

– Можливо, вдалося поспілкуватися з Мхітаряном?

– Звичайно, спілкувалися! Насправді це дуже проста й відкрита людина. Як тільки я приїхав уперше у розташування збірної, Генріх на той час уже грав у Манчестер Юнайтед. Саме він перший, хто підійшов до мене і привітав із викликом до збірної, побажав удачі.

Генріх Мхітарян. Фото: Getty Images

– Яка ваша думка про роботу Петракова у збірній Вірменії? Під його керівництвом збірна прогресує?

– Коли прийшов Петраков, команда стала грати у більш цікавий футбол. Нині не пропускаю матчів збірної, стежу, спілкуюся з тими гравцями, з якими перетинався у збірній.

Довідка «УФ»

Сайт «Український футбол» за підсумками кожного місяця визначає найкращих у всіх лігах чемпіонату України з футболу. Інтерв’ю з героями серпня 2024 року тут: 

«Інгулець був сім’єю. Пригадуються теплі зустрічі, де ми смажили шашлик, варили юшку»

– Після повернення з Вірменії ви виступали за Кристал, Ужгород та Васт. Напевно, не найбільш вдалі періоди у вашій кар’єрі?

– Я не погоджуся, що все з переліченого вище належить до невдалих періодів. З тим самим Ужгородом ми пережили дуже класний час, коли вийшли з другої ліги у першу. Там був крутий колектив, досвідчені гравці, зокрема Адріан Пуканич, Олег Допілка. А от етап кар'єри з ФК Васт, звісно, можна віднести до негативу.

– Пригадайте своє чемпіонство з Інгульцем. Що найбільше запам’яталося? Сучасний підхід до роботи Лупашка вас вразив?

– Про Інгулець можна багато розповісти. Мені дуже подобалося, що колектив був справді сім'єю. Окрім футбольних моментів, мені пригадуються такі теплі зустрічі, під час яких ми смажили шашлик, варили юшку. Хлопці були один за одного. 

Лупашко – один із найкращих тренерів, з якими доводилося працювати. Його тренерський штаб працював у прямому сенсі 24/7. Владислав Вікторович зібрав довкола однодумців. У нього дійсно сучасний підхід до роботи. Він молодий, щодня навчається, до того ж ще й хороший психолог. Перед іграми він завжди міг підібрати правильні слова для колективу, змотивувати. А його помічники Єрмаков і Шуст працювали – складалося таке враження – щоночі. Ти зранку прокидаєшся, а в тебе вже в особистому чаті відео для розбору.

Владислав Лупашко. Фото: Google

– На вашу думку, Лупашко – це дійсно один із найбільш перспективних тренерів? Які його сильні сторони?

– Так, Лупашко дійсно один із найперспективніших тренерів. Думаю, за кілька сезонів ми його побачимо на посаді головного тренера Шахтаря.