«Гол Калюжного надихнув Олександрію»: Безерра – про божевільний камбек проти Шахтаря та життя в Україні під час війни
578 
ФК Олександрія подарувала головну сенсацію минулого туру УПЛ, здолавши Шахтар, поступаючись в рахунку з різницею -2 голи. Цікаво, що чемпіон України вперше за 8,5 років пропустив у матчі чемпіонату України чотири м'ячі. Востаннє це траплялося 13 березня 2016 року – тоді Шахтар програв на виїзді «канонічному» Дніпру (1:4).
Герой нашого сьогоднішнього інтерв’ю на старті чемпіонату є однією з ключових фігур Олександрії, котра взяла максимум очок в УПЛ. Рік тому олександрійці запросили з системи Васку да Гама цього хлопця, який не побоявся приїхати в охоплену війною Україну. Рік часу на адаптацію – і без нього вже складно уявити команду Руслана Ротаня.
Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з бразильським вінгером Олександрії Хуаном Безеррою, який розповів про;
- Божевільний камбек проти Шахтаря
- Чи не було думки поїхати з України
- Старих друзів із Шахтаря
- Та багато ін.
«Преміальні за перемогу над Шахтарем? Все, що обіцяє керівництво, вони завжди виконують»
– Минув майже тиждень після божевільної перестрілки з Шахтарем. Зараз прийшло усвідомлення, що Олександрія здолала чемпіона?
– Як кажуть в Бразилії: минув час, щоб копійки осіли. Це була дуже важка гра, протистояла гіганту не тільки українського футболу, а й Європи.
– На твою думку, коли в матчі стався переломний момент?
– Чудовий гол Калюжного, який зробив рахунок 2:2, надихнув всю команду та повернув нам упевненість у матчі, всі бачать, що ми можемо більше.
– Останній відрізок матчу вам давався досить важко. Що давало вам сил триматися до фінального свистка?
– Бажання перемогти кожного разу, коли я виходжу на поле. Я віддаю все від себе, можливо, я можу не так добре, як усі очікують, але я віддаю волю до перемоги, її ніколи не бракуватиме. Це змусило мене подолати всю втому.
Хуан Альвіна Безерра, фото: УПЛ
– Керівництво клубу за перемогу над Шахтарем виписало преміальні?
– Ще ні, але це окупиться. Те, що вони обіцяють, вони завжди виконують :)
– Попереду Колос. Ваш суперник не виграв жодного матчу на старті...
– Це буде складна гра, наш суперник дуже хоче виграти матч, але ми будемо наполегливо працювати, щоб у суботу здобути ще одну перемогу.
– Олександрія взяла максимум очок в трьох матчах. Що стало запорукою цього результату?
– Ми дуже прагнули цього. Завжди важливо вдало почати чемпіонат, набрати якомога більше очок, боротися за верхню частину таблиці – бажання кожної команди.
– Поки тренерський штаб їздив на Олімпіаду, ви тренувалися під керівництвом Олексія Антонова. Тренувальний процес заграв новими барвами?
– Було здорово тренуватися з Олексієм Антоновим. Він зберіг усе те, що передавав нам менеджер Руслан.
– Щоб грати в футбол, який ставить Олександрія, знадобилося багато часу, аби зрозуміти вимоги Ротаня?
– Як я вже говорив раніше, це процес, який інколи потребує часу, щоб реалізувати його на практиці, також прибули важливі гравці, робота, яку провело керівництво спільно зі штабом пана Руслана. Сьогодні наша команда почувається сильнішою, впевненішою, більш налаштованою на перемогу.
«Мене хвилює ситуація в Україні»
– Ти став одним з найпомітніших гравців в Олександрії в цей відрізок. Можна сказати, що ти вже повністю адаптувався в Україні?
– Це тривалий процес, який вимагає часу. Я щасливий тут, адже знаю, що можу розвиватися набагато більше. Я отримав допомогу від усіх членів команди та правління. Я відчуваю багато уваги на полі і за ним, що допомагає зробити адаптацію найкращою. Прийшовши з абсолютно іншого футбольного середовища, мені було менше 20 років у Бразилії. Від мене не вимагали забивати в кожній грі. Я багато дізнаюся про новий стиль гри.
– В команді є португаломовні Кампуш та Джевані. Можна сказати, що це допомагає тобі на полі та за ним мати гарне взаємопорозуміння з людьми рідною мовою далеко від дому?
– Звичайно, мати людей, які розмовляють однією мовою, завжди добре, і у Джевані, Мігеля та мене чудові стосунки. Вони чудові друзі, ми всіляко допомагаємо один одному, адже знаходимося далеко від дому. Такі друзі стають членами сім'ї.
Джевані, фото: ФК Олександрія
– Як ладнаєш з місцевими футболістами?
– Дуже добре, вони дуже сприйнятливі, завжди мені дуже допомагали, відколи я приїхав сюди. Вони ставляться до мене з великою любов’ю.
– За рік в Україні що для тебе шокувало в плані побуту?
– Мене шокувало те, що такий щасливий і радісний народ, як українці, переживає цей час війни, я щодня молю Бога, щоб тут настав мир.
– Військові дії на тебе якось впливають психологічно?
– Я можу сказати, що мене це трохи хвилює. Ця ситуація важка, але я знаю, що все має свою мету – бажаю українцям швидше здобути мир і безпеку. Радий, що футбол є підтримкою для людей у ці складні часи.
– Що для тебе було найважчим на цьому етапі?
– Бути далеко від дому, родини та друзів завжди важко, але наприкінці минулого сезону мій батько разом із моєю дружиною приїхав в Україну, підтримав мене поза полем, де я набув повної впевненості в іграх, і ми закінчили супер добре. Сьогодні моя дружина зі мною, це мені дуже допомагає. Я вважаю, що важкий етап позаду, і сьогодні я щасливий тут.
– Які у твоїх родичів враження про Україну? А твої особисто?
– Батько та моя дружина задоволені. Мені тут також дуже подобається. Це зовсім інша країна, ніж Бразилія: клімат, їжа, культура тощо… Нові враження для всіх нас.
«Алекс Тейшейра дав багато порад, коли я отримав запрошення з України»
– Ти перебрався в Олександрію з Васку да Гама. Наскільки мореплавці поступаються популярністю більш іменитим Фла, Флу та Ботафого?
– Немає ніякої різниці між Васку чи Фламенго, Ботафого та Флуміненсе. У Ріо-де-Жанейро та Бразилії є 4 великі футбольні команди одного рівня.
– Зараз в системі Васку є футболіст, на якого порадиш звернути увагу?
– Васку завжди показує дуже хороших гравців, маючи потужну академію сильна. Можу назвати Раяна, Жоау Педру (JP), Габріел Соуза (GB), Леандріньо – дуже хороший лівий захисник, він гратиме за збірну Бразилії в майбутньому.
– З ким із культових бразильських гравців перетинався особисто? В тебе є подібна історія?
– Я познайомився з Ромаріо, адже його племінник грав зі мною у Васку. Ми щодня підтримуємо зв'язок. Зараз Ромаріо захищає кольори Америки з Ріо, де є і президентом клубу. Також зустрічався з Педрінью, Феліпе Маестро. Спільно з Жунінью Пернамбукано та Деде брав участь в презентації форми. Кілька разів тренувався з Алексом Тейшейрою, він дав мені багато порад, коли я отримав запрошення з України. Він є кумиром у вас і в Бразилії.
Алекс Тейшейра, фото: ФК Шахтар Донецьк
– В Шахтарі грають екс-гравці Васку – Егіналду та Марлон. В Бразилії не перетинався з хлопцями?
– Ми разом грали, ставали чемпіонами серед юнаків. Дружимо багато років. Після гри з Шахтарем помінялися футболками. Буду дбайливо зберігати.
– Чимало бразильців представляють наш чемпіонат? Підтримуєш зв'язок з земляками?
– З кимось не були особисто знайомі, з іншими ми перетиналися в Бразилії. У випадку з Марлоном та Егіналду грали разом. З деякими я подружився після того, як приїхав сюди, підтримуємо зв'язок.
