«Гусєв і Шевченко точно не безнадійні. А ось Пономаренко…»: Федорчук – про вихід України до плей-оф ЧС-2025

У ніч на 4 жовтня збірна України перемогла Парагвай (2:1) у заключному матчі групового етапу чемпіонату світу-2025 (U-20) в Чилі. Голи представника балтійського Тукумса Максима Деркача та динамівця Києва Матвія Пономаренка вивели команду Дмитра Михайленка до 1/8 фіналу турніру з першого місця в групі В.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський нічию в матчі Україна – Панама обговорив з колишнім головним тренером Оболоні та Таврії – Олегом Федорчуком.

«Повернення Пономаренка доводить, що він переважає Пищура за класом»

– Олеже Вікторовичу, вітаю з перемогою! Чимало експертів вважали, що Україна та Парагвай розпишуть мирову, адже обидві збірні влаштовував нічийний результат. Але в підсумку перемагає саме команда Михайленка, хоча не сказати, що у парагвайців не було нагод для того, аби забити більше одного голу. Як вам гра українців в заключному матчі групи?

– Моє резюме таке: виявляється, що у нас насправді глибокий кадровий потенціал. Ті гравці, які вийшли в стартовому складі на матчів з Парагваєм, за майстерністю нічим не поступаються футболістам, які грали з перших хвилин у попередніх поєдинках (Михайленко зробив шість замін у порівняні з нічийним матчем проти Панами – прим. «УФ»).

Варто визнати, що тренерський штаб дуже добре попрацював у психологічному плані, адже було помітно, що гравці мали максимальне налаштування. Також помітив, що структура гри у практично усіх трьох поєдинках не змінювалася. 

Єдине чого нам не вистачало – це шарму в грі. 

Маю на увазі відсутність тонкої гри Синчука, який пропускав цей матч через перебір жовтих карток. Однак з виходом на поле по перерві Деркача та Пономаренка наша збірна стала виглядати краще.

Олег Федорчук. Фото з відкритих джерел

– А чого ще не вистачало нашій збірній, аби мати переконливішим вигляд?

– Напевно, надійності на флангах захисту. Якщо Катрич зліва нормально ще впорався зі своєю роботою, то Гусєв все-таки недопрацьовував в обороні. Також хотілося бачити більше агресії й впевненості від сина легендарного Андрія Шевченка – Крістіана. Шевченко-молодший багато працював, але фантазії не вистачало.

Що молодшому Гусєву, що Крістіану треба переглядати матчі своїх батьків, 

адже ті більше брали на себе ініціативу, були агресивнішими у футбольному плані. А їхні діти ніби полюбляють бути в тіні. Проте це може прийти з часом. Сподіваюся на це.

– Тобто, розмови про якісь закулісні ігри з викликом Гусєва-молодшого та Крістіана Шевченка виявилися безпідставними?

– Вони точно не безнадійні, в обох є непоганий потенціал. Це точно не гравці, які потрапили в команду по знайомству. Що б хто не казав, але їхня гра доводить, що це дійсно футболісти, а не прости сини легендарних батьків. Та й невідомо, чи поїхали б вони в Чилі, якби клуби відпустили всіх гравців, яких у своїй команді хотів бачити Михайленко. 

Молодші Гусєв та Шевченко – точно не «пасажири» на цьому турнірі.

– Повернімося до теми шарму. Ось гол Пономаренка дійсно яскравим вийшов. У нас не так багато форвардів в Україні наважилися на удар в такій ситуації, а радше б шукали партнера на фланзі.

– Так! Ми з тобою говорили, що доволі несподівано Пономаренко став запасним нападником збірної на турнірі. Але повернення Матвія доводить, що все-таки він переважає в класі Олександра Пищура. 

Думаю, що в наступному матчі саме Пономаренко вийде в основному складі. Матвій більш рухливий, агресивніший і краще грає внизу. Та і все-таки це гравець київського Динамо. Не просто ж так він отримував ігровий час в першій команді клубу.

Олександр Пищур. Фото: УАФ

«Найкращий гравець матчу з Парагваєм – Кревсун. Відчувається, що в нього дуже хороша школа»

– Якщо говорити за MVP матчу, то статистичний портал Flashscore, окрім авторів забитих м’ячів, відзначали високою оцінкою Кревсуна, Катрича і Шаха. На вашу думку, хто був найкращим в українській збірній в грі з Парагваєм?

– Однозначно Кревсун. Шах – універсал, мені подобається, що він може зіграти на різних позиціях. Проте Артур, попри рухливість протягом усієї гри, був не надто помітним на полі. Я б і Мельниченка відзначив, який зіграв третю гру поспіль практично без помилок.

– Що саме вам сподобалося в грі Кревсуна? Все-таки Данило перебуває в академії дуже потужного німецького клубу – дортмундської Боруссії.

– Він дуже різкий, впевнений у собі, не цурається боротьбі. Якщо у Німеччині ти не здатний вести боротьбу, то це взагалі не футболіст. Кревсун дуже перспективний хлопець. За його ігровими навичками він є універсалом, який в разі чого може і в захисті зіграти, і в атаці при різних схемах. Мені подобається його робота з м’ячем, відчувається сильна футбольна школа.

– Сьогодні номінально лівий захисник Дігтярь вийшов у стартовому складі на позиції лівого атакувального півзахисника, однак був замінений по перерві, та й не виглядав переконливо попереду. Можна сказати, що цей хід Михайленка не спрацював?

– Іноді всім здається, що перехід із захисника в півзахисники – це доволі легко. Насправді це не так. Коли ти граєш попереду на фланзі, то там зовсім інший рівень інтенсивності, інший пульс. Було помітно, що Дігтярь старався, бігав, але йому було важко. Я мав надію, що в перерві його гра стане кращою, однак вийшов Деркач, який теж номінально захисник, і відзначився забитим м’ячем. А Дігтярь десь не потрапив у гру. Заміна, яка спрацювала, була по ділу, відверто кажучи.

– А як вам гра захисника Кисіля, який діяв у парі з Мельниченком? Перша гра в старті на турнірі від оборонця іспанської Понфераддіни.

– Як на мене, він провів непоганий матч. Взагалі Кисіль та Киричок – це гравці приблизно однакового рівня, хоча зі своїми відмінностями. Тут вже тренерський штаб має визначати, кого саме ставити в основний склад, відштовхуючись від того, проти якого суперника гратиме. Непогана у нас молодь.

«Ми не фаворити турніру, але й зневажати нас непотрібно»

– Переглядав статистику виступів збірної України U-20 і відзначив, що наша команда, або вилітає у 1/8 фіналу, або стає переможцем турніру. Розумію, що це не показово, адже ми ставали чемпіонами світу лише раз, однак цікавить ваша думка щодо наступного питання. Команда Михайленка зараз ближча до вильоту в 1/8 фіналу, чи до проходження якомога далі? 

– Щось прогнозувати в юнацькому або жіночому футболі – практично неможливо. Хлопці на такому рівні дуже емоційні. Ми бачили кінцівки матчів нашої команди, де грали футболісти доволі не передбачувано.

Проте зараз з інших збірних на турнірі немає такого явного фаворита, окрім Марокко. Вони взагалі класно проявили себе на Олімпійських іграх і національна збірна в них дуже хорошого рівня. 

Думаю, що у нас такий рівень, що чимало залежить від жеребкування. Ми точно не фаворити, але й зневажати нас не варто. Навіть якщо ми вийдемо до півфіналу – це буде величезний успіх. У півфіналі нашого переможного ЧС-2019 команда Петракова не була кращою за італійців, хоча і перемогла 1:0. Якби там не було помилки арбітра, то невідомо, як міг скластися той поєдинок.

– Ви мені свого часу говорили, що команда Петракова на ЧС-2019 не мала яскравих зірок в своєму складі, а насамперед виділялася своєю дисципліною та потужним колективом. Бачили пізніше зворотній приклад на Євро-2024, де у команди Мельгоси було чимало зірок молодіжного рівня, але навіть вийти з групи їм не вдалося. Ця збірна Михайленка все-таки ближча до колективу Петракова, ніж до команди Мельгоси? 

– Так, ця команда ближча до тієї, що була у Петракова. Щодо Мельгоси, то йому по-своєму важко. Все-таки він іспанець, це інша ментальність в порівнянні з українською, що б хто не казав. У кожної нації є свої особливості. В стресовій ситуації кожне слово і дія тренера має значення. 

У Петракова були лідери, які вели команду за собою – це Бондар і Попов. Це велике везіння для тренера, коли в нього є гравці з такими лідерськими якостями. Зараз у Михайленка є Мельниченко, є Синчук. Подивимося, що з цього вийде в підсумку.

До того ж, Петракову пощастило, що з ним на турнір поїхали практично всі найкращі гравці, а тут... От я б також відзначив, що Михайленко не став розкручувати тему з тим, що йому не дали всіх гравців, яких він хотів бачити. Спершу я не розумів чому, але тепер…

Геннадій Синчук. Фото: УАФ

– Аби морально не «прибити» тих хлопців, які знаходяться в таборі його команди саме зараз?

– Так! Ти все розумієш. Тренерський штаб Михайленка дав зрозуміти цим гравцям, що вони головні. Що було до цього – забули, працюємо далі, на вас робиться ставка. Футболісти віддячують тренерському штабу за довіру. 

Це дало додатковий імпульс гравцям, які отримала неочікуваний шанс. Думаю, якби всіх гравців відпустили до збірної, то на цьому турнірі ми б точно не побачили п’ять-шість гравців з нинішньої команди. Повторюся, цим хлопцям випав дуже хороший шанс заявити про себе, і вони за цей шанс тримаються. 

У наших хлопців є характер – це радує. Майстерність – це від Бога. Вона або є, або її немає. Але вболівальники, тренери, експерти ніколи не сваритимуть гравців, якщо ті віддалися на максимум на футбольному полі, але не здобули результат. Дуже добре, що у збірної Михайленка є такий характер.