«Якщо забити першими, то чому не хитати Бенфіку?»: Олег Федорчук пояснив, що робити Динамо в Лісабоні

Переглядів 857
автор Артур Валерко Артур Валерко
4 голоси
«Якщо забити першими, то чому не хитати Бенфіку?»: Олег Федорчук пояснив, що робити Динамо в Лісабоні
Колаж: УФ
В ексклюзивному інтерв’ю «Українському футболу» Олег Федорчук розібрав перший програний офіційний матч Динамо з минулого року – від Бенфіки до Бенфіки наше падіння значно сильніше.

Більшість експертів, у тому числі опитані нами Йожеф Сабо та Віктор Леоненко, прогнозували динамівцям великі проблеми в матчі з Бенфікою. На жаль, реальність цілком підтвердила їхні слова. І тепер на прохання «УФ» відомий український тренер Олег Федорчук пояснює, чому Динамо без особливих шансів програло номінально домашній матч, яким чином матч-відповідь може стати не порожньою формальністю і що може дозволити киянам вийти у чвертьфінал єврокубків. 

Звучить дико в нинішніх умовах? А ви простежте за логікою нашого експерта. 

«Не сказав би, що головною проблемою Динамо була відсутність Сидорчука»

‒ Динамо було приречене самим жеребом, чи на цій стадії всі були рівними?

‒ Думаю, Бенфіка зараз входить у топ-25 європейських клубів. Тому вона була чи не найбільш складним суперником із усіх можливих, а отже жереб, безперечно, для нас був несприятливим.

‒ Бенфіка провела два тури Примейри. Більш ранній старт у чемпіонаті – перевага португальців перед Динамо?

‒ Перевага, і при тому велика. Навпаки, це наші клуби в попередні роки мали таку перевагу перед суперниками, тому що в сильних лігах чемпіонати розкачувалися вже в середині серпня, у декого – на початку вересня. А ми грали тур-два вже в липні. 

Тому зараз Динамо подвійно вразливе: і тому, що суперники почали раніше грати чемпіонат, і тому що у нас все-таки був простій на півроку, який не компенсують попередні чотири матчі у двох раундах, які були до Бенфіки. 

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от FC Dynamo Kyiv official (@fc_dynamo_kyiv)

‒ Відсутність Сидорчука – дійсно настільки великий удар по Динамо?

‒ Я б не сказав, що він зараз провідний гравець Динамо та збірної, тому з точки зору якості я б не сказав, що це втрата в ігровому плані. А от у ментальному плані Сидорчук – це втрата, яку важко компенсувати. Він – капітан не тільки за пов’язкою, це гравець, який спроможний повести за собою команду. От такого гравця в Динамо не знайшлося – ні Буяльський, ні Циганков, ні Шапаренко взяти на себе роль лідера не змогли. 

‒ Але ж при цьому в Динамо просто не було кадрового опорника!

‒ І при цьому я б не сказав, що проблеми були саме в опорній зоні. Обидва голи – наслідок грубих індивідуальних помилок, глибинно вони «приходили» з флангів. Це не стосується тієї роботи, яка виконувалася в центрі півзахисту. Це проблема конкретно тих хлопців, які відхилялися від ударів, пасували назад в недодачу, пасивно стежили, як м’яч літав вздовж карного майданчика. От звідси – ті голи, які й зламали гру киянам. 

«Луческу доведеться зосередитися на Сироті»

‒ Гаразд, гол від Бенфіки вже на 9-й хвилині. Попереду 81 хвилина, не рахуючи компенсованого часу. Як Динамо могло переломити хід цієї гри?

‒ Тільки за рахунок активності та тиску попереду, а в Динамо якраз якості виконання атаки не вистачало. Бесєдін який матч поспіль не потрапляє в темп команди. Циганков грає «спалахами» ‒ різкий прохід, удар, а потім хвилин 15-20 його на полі не знайдеш. Буяльський взагалі «розчинився» ‒ це не фланговий гравець, і нічого корисного на позиції, де треба вибухова швидкість і обіграш, Віталій принести не може. 

Промовистий факт: ми пропустили першими, але, замість активізуватися, й надалі програвали суперникам не лише в якості ударів (у площину воріт), а й у кількості. Це все показувало, що в Динамо великі проблеми в організації гри. 

‒ Другий гол Бенфіки – наслідок просто одного невдалого пасу, чи за цим стояло щось більше?

‒ Ну, безперечно, пас назад у Циганкова вийшов настільки недбалим, що відрізав півкоманди. Але те, як забивала Бенфіка, показало відсутність у Динамо достатньої агресії та щільності в захисті. Професіональні суперники таким, безперечно, користаються. 

‒ Динамо могло напропускати ще. В чому причина, що ми так не тримали удар?

‒ На жаль, ось ці п’ять матчів після піврічного вимушеного простою показали, що в Динамо дуже проблемними виявилися дві ключові позиції – центральних захисників і центрального нападника. 

Бесєдін раніше свою пасивність у завершенні компенсував працездатністю, зараз вся його робота позбавлена сенсу, тому що підтримки справа й особливо зліва нема, виграні м’ячі в’язнуть без загострення, а завершувати нечисленні, проте існуючі гострі атаки Артем не може через неправильне позиціонування, відкривання. 

А от у центрі захисту маємо системні проблеми. Якщо Забарний ще грає зазвичай вище середнього рівня, то Попов просто-таки «пливе» під тиском. Момент із непризначеним пенальті – тому приклад: арбітр на точку не вказав, ніби пронесло, але ж у самому тому моменті Денис не розібрався, програв супернику, діяв неправильно. Значить, ще такі моменти будуть і не раз. Доведеться Луческу зупинятися на Сироті, тому що цей гравець значно передбачуваніший у своїх рішеннях і хоча б там, де можна не помилитися, не помилиться. 

От так і виходить, що у нас великі проблеми, а лава запасних коротка й не якісна, так що Луческу розчавлений цією ситуацією і в матчах найвищого рівня нічого зробити не може. 

‒ Але ж заміни очевидно оживили гру…

‒ Проте це ж складний вибір: випустивши Караваєва з перших хвилин, ти втрачаєш опцію посилення під час матчу. Виставивши Ваната, втрачаєш у плані боротьби попереду, це гравець все ж тендітний, більше заточений на хитрість, ніж на силове вирішення. Той же Вівчаренко хороший у плані швидкості та підключень, але для захисної роботи краще покластися на трішки більш досвідченого Дубінчака. 

До того ж, віддаючи належне дійсно хорошим замінам, які пожвавили гру Динамо, ми маємо розуміти Бенфіку. Вона комфортно вела в гостях у два голи, віддала багато сил. Це закономірно, що вона десь поступилася ініціативою – атакувати стрімголов треба було нам, а не ним. 

«Нереса будуть оцінювати не по Динамо»

‒ Бенфіка та Динамо – різні планети. Вони готують гравця, якого за рекордні гроші купує Ліверпуль, ми не знаємо, ким закрити позицію лівого півзахисника та як навчити форварда хоча б раз за матч пробити по воротах. Уявляєте собі реальність, за якої матч завершився б не поразкою киян?

‒ Уявляю, безперечно. Якби у нас не була війна, яка позбавила Динамо ігрової практики на півроку та змусила поїхати практично всіх легіонерів, протистояння вже було б іншим. Якби за звичних обставин ми раніше почали сезон, то з кінця липня вже награли б 3-4 тури, і це були б ще кілька відсотків на нашу користь. Нарешті, якби Динамо зіграло з Бенфікою так само ретельно в захисті, теж була б інша ситуація. Ми ж підставилися під ранній гол, не знайшли можливості перевернути гру, тому все закінчилося саме так, як закінчилося. 

‒ Давід Нерес вийшов у Бенфіці з перших хвилин. Видно, за рахунок чого він міг би в Шахтарі бути супер-зіркою?

‒ Його просто не можна виділити. Бенфіці гра давалася настільки легко, що без супротиву вінгер не мав себе як проявити. Важлива його участь у другій гольовій ситуації, проте ми ж розуміємо – там Динамо зіграло настільки неуважно, що просто гріх було цим не скористатися. За гострими моментами та голами герой гостей – не Нерес. Це вже достатньо говорить про його гру з Динамо. Оцінювати Давіда, на жаль для нас, будуть по матчах із вищим рівнем опозиції. 

‒ З відходом Нуньєса Яремчук залишається резервним форвардом. Чого чекати від нього в Бенфіці?

‒ Безперечно, Роман – не молодий, несформований гравець, а цілком зрілий і досвідчений професіонал. Йому треба регулярно грати. Так що цей відрізок для Яремчука визначальний – якщо до кінця року він не завоює місця в основі, треба буде задуматися про своє майбутнє. Тренери міняються, конкуренти міняються – якщо б він мав «вистрелити» в цій команді, то вже б зачепився за шанс. 

Ось і проти Динамо, очевидно не прохідного для себе суперника, Рома зіграв невиразно. А це симптом.  

«Динамо може дійти до чвертьфіналу єврокубка. За однієї умови…»

‒ Бенфіка 2021 та 2022 років – яка сильніша, якщо судити по цих двох сезонах протистоянь із Динамо?

‒ Минулорічна Бенфіка – більш потужна. Нинішня має свої слабкі сторони, тренер тільки починає її вивчати, видно, що далеко не всі гравці в оптимальному вигляді та достатньо інтегровані в гру команди. Грає свою роль, безперечно, відсутність відразу кількох персонажів – на чолі з Дарвіном Нуньєсом. 

‒ У такому випадку, наскільки стали гіршими ми, якщо ослаблена (чи не до кінця перезавантажена) Бенфіка так нас возить?

‒ Так, обидві команди стали слабкішими. З відходом іноземців варіативність у Динамо значно зменшилася. Де Пена, Вербич, Миколенко – це якраз ті люди, яких не вистачало. 

‒ Що робити Динамо в матчі-відповіді?

‒ Якщо в Лісабоні забити першими, та ще й ранній м’яч, то чому не хитати цю Бенфіку? Зараз великий козир динамівців – відмінене правило «виїзного голу». Завдяки цьому матч-відповідь не буде формальністю.

‒ Динамо в єврокубках – «випадковий гість»?

‒ У Лізі чемпіонів нам поки що рано конкурувати, а от в інших турнірах я б Динамо жодним чином не хоронив. Більше того, якщо так же раціонально, як зі Штурмом і Фенером, грати в тій же Лізі Європи, до чвертьфіналу можна дійти.