Ігор ЖАБЧЕНКО: «На суддівство нарікають лише слабкі»

— Ігоре Валентиновичу, у ваших підопічних нині тривала пауза у чемпіонаті — півтора тижні. Як це вплине на колектив?

— Уже трішки «підтягнули» функціональний стан. Давали хлопцям дні із серйозним навантаженням. Думаю, що для нас оця перерва піде лише на користь.

— Не було думок, аби провести контрольний поєдинок?

— Ні, адже в нас триває ігрова серія. Немає потреби «вклинювати» ще матчі. Нам краще провести якісні тренування, ніж організувати непотрібну зустріч.

— До речі, чи може пауза допомогти в психологічному аспекті? Комсомольці чотири тури не знають, що таке перемога…

— Думаю, що в тих матчах, коли не могли здобути три очки, команда мала непоганий вигляд. Навіть у грі з «Десною», в якій ми поступилися 0:4, створювали моменти, загрожували воротам. Водночас, були голи, коли гравець перебуває в двометровому офсайді, а боковий суддя не підіймає прапорець. Згадаю, що за розгромного рахунку мої підопічні не опускали руки, вірячи, що ще можна врятувати зустріч. Далі була ситуація, коли арбітр дав друге попередження нашому гравцеві, котрий взагалі не брав участь у епізоді. А вже потім справді «посипалися». Загалом, переважно виступаємо на своєму рівні. Справа лише полягає в реалізації. Ось і все.

— Утім, погодьтеся, що на початку чемпіонату результати були кращими.

— Тоді просто реалізовували те, що в нас виникало. А зараз, можливо, той же Ігор Кирієнко розслабився, відчув, що він уже все може. Як знаємо, розслабленість завжди карається. Як наслідок, зараз він не забиває в тих епізодах, після яких раніше приймав привітання від партнерів. Хоча це не лише його стосується. Уважаю, що проблеми з реалізацією виникли після переоцінки своїх можливостей.

— А як боротися з таким налаштуванням гравців?

— Проводимо бесіди, розмовляємо, проглядаємо ситуації. Запевняємо, що потрібно завжди виходити на поле вмотивованими. Коротше, свої методи використовуємо. Напередодні першості ми взяли лише трьох футболістів, які раніше грали в першій лізі: Чеботаєв, Лозовий та Алексанов. Нам найважливіше, щоби гра подобалась уболівальникам. Ідемо цим шляхом і прагнемо цього.

— Останні результати не привід для розпачу?

— Звичайно, ні. У нас же немає задачі — підвищитись у класі. «Гірник-Спорт» — не заможний клуб. Перед нами стоять інші цілі.

— Зараз дуже багато розмов порушують тему суддівства. Наскільки це питання болюче для вас?

— Приміром, як згадував, у Чернігові не бачили двометрове положення поза грою. Наступна гра з «Геліосом»: у нас немає офсайду, а прапорець піднімається. Не знаю, як компетенція арбітрів дозволяє так трактувати окремі моменти. Можливо, неправильно розташовуються на полі чи просто не встигають за перебігом подій. Хоча, знаєте, я не прибічник цієї позиції — говорити про Феміду. На мою думку, на суддівство нарікають лише слабкі. Так, помиляються арбітри, але краще забути та йти далі. Не розумію людей, які потім у пресі оперують словами, що їх «знищують» на полі. Нехай детальніше переглядають ігри. Ось, учора дивився кубковий матч «Говерла» — «Металіст», після якого вчинили галас. А я там узагалі нічого кримінального не побачив. Зайвий ажіотаж не потрібний. Треба усвідомити, що помилки завжди були в усіх чемпіонатах: Англії, Іспанії, Італії тощо. Сильна команда виходить, реалізує свої моменти й здобуває результат. Приклад: як би не судили в грі з «Тернополем», як би не видаляли гравців й ганяли, ми все одно вибороли нічию, адже скористалися своїми нагодами.

— Завершуючи тему: на ваш погляд, такі дії суддів — через погану кваліфікацію чи упередженість?

— Щодо останнього: нічого не можу сказати, адже нікого не зловив за руку. Відтак залишається лише одна причина — відсутність належної кваліфікації.

— Прийдешній матч із «Олександрією» — найважчий?

— Чесно кажучи, всі команди за своїм потенціалом рівні. Подивіться: олександрійці чимало поєдинків виграли під завісу зустрічей чи в доданий час. Отож вони не на голову сильніші за своїх суперників. Із кожним клубом можна грати, головне — правильно налаштуватись і вигравати в кожному епізоді, й, зрештою, реалізовувати свої моменти. Запевняю, що гратимемо лише на перемогу.

— До вас не звертались із проханням перенести гру, як це зробили дніпродзержинські «сталевари»?

— Ні. Зрозумійте, що в них ротація щоматчу по шість людей. У них обойма складається з 24-25 якісних і рівноцінних виконавців. До того ж, перед ними стоїть завдання — потрапити в прем’єр-лігу. Це в нас 18 футболістів. Це нам можна «плакатися», що мало людей у розпорядженні.

— Відтак недоцільно говорити, що у вас буде функціональна перевага? Тим паче, що мали півтора тижня на підготовку, а в них лише — кілька днів.

— Так, сенсу у цьому твердженні немає. Самі побачите, в нашій грі вийде практично інша команда, котра виступить ідентично.

— Помітив, що в лізі головні тренери почали уникати прес-конференцій (Близнюк, Гій, Приходько). У вас це через емоції?

— Авжеж! Ось уявіть: йду я у Чернігові на післяматчеві коментарі, а в мене на душі все кипить, адже нас, м’яко кажучи, «пощупали». Кому потрібно слухати мої негативні емоції? А так — Юрій Сак піде, поговорить із журналістами спокійно. Я зможу «перекипіти», проаналізувати матч іншим поглядом. Думаю, навіть Грозний після поєдинку матиме інші думки. Краще через день давати якісь коментарі.

Євген ДЕМЯН.