Іван Петряк: «Тренуюся з юнацькою командою Шахтаря. Ні Пушич, ні Срна зі мною не розмовляли»
3013 
Першу половину сезону 2024/25 років досвідчений півзахисник Іван Петряк, права на якого належать Шахтарю, провів в оренді за Чорноморець. В одеській команді він мав достатньо ігрової практики (10 матчів і два асисти) та за нетривалий час навіть встиг стати одним з лідерів одеської команди. Однак строк орендної угоди сплив і гравець повернувся до Шахтаря, але так і не зіграв за «гірників» бодай хвилини у новому році. То де є тепер футболіст Іван Петряк? Він вільний агент або ж належить якомусь із клубів?
Журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький подзвонив Петряку і розпитав Івана про таке:
- чому він не потрапляє до складу та навіть заявки Шахтаря на матчі УПЛ,
- чи є в нього конфлікт з Пушичем або Срною,
- навіщо він бив суддю Омельченка і чи бив взагалі,
- які варіанти розвитку кар'єри має на найближчий час і не лише.
«Мені чітко дали зрозуміти, що в Шахтарі на мене не розраховують»
– Іване, в останній календарний день минулого року завершилася ваша орендна угода з Чорноморцем і ви повернулися до Шахтаря. Мали б, принаймні. Однак, навіть в жодній заявці донецької команди у весняних турах УПЛ я вашого прізвища не бачив. В чому справа, куди ви зникли?
– Я в Шахтарі, а саме – у юнацькій команді донецького клубу. Тренуюсь з нею, підтримую свою фізичну форму. Паралельно шукаю собі нову команду.
– Дуже цікаво, але щось я не зовсім зрозумів, а чому ви тренуєтесь з юнацькою командою? «Косяків» за вами помічено не було, нічого такого не чув, у мережі не читав...
– Так вирішило керівництво клубу.
– А чи були ви на навчально-тренувальних зборах з Шахтарем у Туреччині?
– Ні.
– Ще цікавіше. Ви мали розмову з головним тренером «гірників» Маріно Пушичем чи спортивним директором Даріо Срною? Повинні ж вам якось аргументувати таке ставлення до вас?
– Ні з Пушичем, ні з Срною я теж не розмовляв особисто.
Скажу вам так: прямим текстом ніхто з керівників Шахтаря мені не сказав, що на мене не розраховують, а чітко дали зрозуміти, що саме так і є. Такі справи…
Даріо Срна та Маріно Пушич. Фото: Шахтар
– Якщо вірити Transfermarkt, ваш контракт з Шахтарем чинний до 30 червня 2026 року?
– Так і є, ще майже півтора року.
– Знаючи, що ви не їдете з Шахтарем на збори, розуміючи, що на вас в команді не розраховують, вже взимку ви шукали якісь варіанти продовження кар’єри, щоб мати ігрову практику. Оренда чи повноцінний трансфер?
– Щось було, але геть не цікаве мені… А зараз вже трансферне вікно зачинено.
Юридично – я гравець Шахтаря і виконую свій контракт. Я перебуваю в розташуванні клубу. Та, повторюсь, у першій команді на мене не розраховують.
«Рефері під 190 см – і я зі своїм зростом 150 см. Як я міг його вдарити чи штовхнути?»
– Був варіант продовжити оренду у Чорноморці? За «моряків», ніби ж, непогано грали. В десяти іграх оформили три гольові передачі, були основним у Бабича.
– Якісь там бесіди були, але далі розмов справа так і не дійшла… Розумієте, не все залежало від мене й моїх бажань, зважаючи на контракт з Шахтарем.
– У Чорноморці ви були на рівні, але одну гру, м’яко кажучи, запороли. Я про матч проти Олександрії у 15-му турі УПЛ коли ви дістали пряму картку вже на 16-й хвилині. Що це було?
– Це були емоції. Однозначно моя помилка, що я так вчинив. Всі ми люди, всі ми помиляємося. Я своє покарання у вигляді трьох матчів дискваліфікації отримав заслужено. Не можна так себе поводити… Треба тримати себе в руках.
Знаєте, цей епізод став хорошим уроком не лише для мене, я вже старий вовк, а радше має стати для інших гравців з УПЛ, молодших.
– Переглянув той епізод з вашим вилученням разів десять, як не більше. А що там насправді відбувалося? Невже ви били суддю Омельченка чи навіть штовхали?
– Як я міг його вдарити чи штовхнути? Ви знаєте мою антропометрію і судді того? Рефері під 190 сантиметрів та я зі своїм зростом метр п’ятдесят (насправді 171 см, – прим. В.Г.).
То коментатор Волочай казав, що я ледь суддю не побив, штовхав. Смішно! Просто смішно!
З моїх уст була нецензурна лексика, матюччя, простою мовою. Цього я не заперечую. От і все.
«В мене є сім’я, троє малих дітей. Я маю, як чоловік, заробляти. Не можу допустити, щоб вони питали: «Тату, а де наші йогурти?»
– Невже увесь цей час так і скнітимете у юнацькій команді?
– У моєму випадку лише одне – чекати, вести перемовини з клубом, шукати якесь компромісне рішення. Спробувати домовитися, щоб відпустили в оренду. Ясно, що не зараз, бо сезон у розпалі, йде до завершення, скоріше навіть так.
У мене складна ситуація, бо я у 2022 році повернувся до Шахтаря з-за кордону вже під час повномасштабної війни (Іван грав за угорський Фехервар, – прим. В.Г.). І мої умови контракту з донецьким клубом були дещо ліпшими, вищими ніж в деяких інших українських гравців, скажімо так.
Мені 31 рік, в мене є сім’я, троє малих дітей. Я маю, як чоловік, заробляти. Не можу допустити, щоб вони питали: «Тату, а де наші йогурти?». Тому… Потрібно нині цей непростий час якось перетерпіти, пересидіти. Я не можу просто взяти і розірвати контракт з Шахтарем. З вищесказаного, ви маєте чітко зрозуміти, чому.
Іван Петряк. Фото: Шахтар
– Поміж ваших слів можна вловити зрозумілий розпач від тої ситуації, в якій ви перебуваєте. І це зрозуміло. У вас є претензії власне до Шахтаря, як клубу?
– Жодних. Шахтар виконує переді мною всі контрактні обов’язки, як і я перед клубом.
Скоро відкриється літнє трансферне вікно, воно довше за зимове, клуби більше грошей витрачають на комплектацію, тож, сподіваюся, якийсь варіант продовження влітку має бути.
