«ЛНЗ пішло шляхом шокової терапії»: Дулуб – про перших легіонерів у Черкасах і рестарт УПЛ

Переглядів 1790
Олександр Карпенко Олександр Карпенко
3 голоси
«ЛНЗ пішло шляхом шокової терапії»: Дулуб – про перших легіонерів у Черкасах і рестарт УПЛ
Олег Дулуб. Фото: ФК ЛНЗ
Головний тренер ЛНЗ Олег Дулуб ексклюзивно для «УФ» розкрив секрет успіху в матчі проти Полісся та розповів про перебудову в таборі дебютанта УПЛ.

ЛНЗ невдало стартував у Новому році, поступившись Кривбасу (0:3). Але вже через тиждень продемонстрував той футбол, який дозволив взяти реванш в Полісся за поразку в першій частині сезону (1:2).

Перед тренерським штабом ЛНЗ на чолі з Олегом Дулубом стоїть завдання зберегти прописку в УПЛ клубу-дебютанта. Для цього треба швидко інтегрувати велику групу новачків, яка покликана забезпечити команді уникнення боротьби за виживання, а також розвинути наявних футболістів – як ветеранів на кшталт Рибалки чи Олійника, так і талантів, про яких ще не говорила на весь голос Україна.

Головний тренер ЛНЗ Олег Дулуб в інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів про:

  • Секрет перемоги над Поліссям
  • Зимову трансферну кампанію ЛНЗ 
  • Зміни в українському футболі за час війни

«Перед Кривбасом ми провели в повному складі лише два тренування»

– ЛНЗ в Житомирі постав зовсім іншою командою, порівняно з поєдинком проти Кривбасу...

– Потрібно розуміти, що ми перебували на різних рівнях готовності в матчах із Кривбасом і Поліссям. Команда – це живий організм. Будь-які негативні впливи дуже впливають на команду. Час, який ми працюємо з наявною групою гравців – 2,5 тижні. Весь час були роз'їзди, від'їзди легіонерів для вирішення питань із документами. 

Бессала з'явився в розташуванні команди з'явився о 6 ранку перед грою з Кривбасом. Яшарі та Саліху поверталися в Україну через Варшаву. Напередодні першого туру 2024 року ми встигли провести 2 тренування: одне відновлювальне й одне передматчеве. Про якусь готовність до гри з Кривбасом взагалі ніякої мови не йшло. Ще й негативний момент із суддівством був.

Фото: ФК Кривбас

– Мова про пенальті криворіжця Ілича, з якого перед перервою гості відкрили рахунок? Ви проти чого протестуєте, вважаєте, що м'яч не влучав у руку Шестакова?

– Я ніколи не критикую арбітрів, тому що це учасники процесу, які нарівні з футболістами і тренерами беруть участь у грі. Проте рішення, яке приймалося по пенальті, викликає великі сумніви. За духом гри там спочатку було порушення на нашому гравцеві, а потім уже гра рукою. На мій погляд, рефері (матч судила Анастасія Романюк з Івано-Франківська, – прим. «УФ») повинна була після перегляду відео взяти за основу порушення правил, яке передувало грі рукою.

Я не виправдовую ЛНЗ, але є нюанси, які впливають на загальний результат: пенальті на останній хвилині першого тайму, помилка Бойка під час передачі, розібраний стан перед грою. Ми опинилися на різних рівнях готовності із Кривбасом і Поліссям, але перед Житомиром у нас був тиждень перезавантажити команду. Це дуже мало.

– Як за короткий проміжок часу вдалося привести команду до тями перед виїздом у Житомир?

– Коли команда програє стартовий матч, психологічний тиск є завжди. Нам вдалося змінити ситуацію за рахунок роздягальні. Я бачив, наскільки гравці зібрані. Зрозуміло, що дуже складно за тиждень виправити психологію, але індивідуально і командно ми виконали хорошу роботу.

«Рибалку замінив не через картку, а Насонов із пошкодженням дограв із Поліссям до кінця»

– Попри все, вам вдалося не дати Поліссю зіграти у свій футбол.

– Я з вами згоден. У першому таймі у нас виходило. У другому таймі почав позначатися рівень готовності обох команд. Поліссю вдалося вирівняти гру, особливо момент на 48-й хвилині, коли Саша Насонов вибив м'яч із порожніх воріт. Не можна не відзначити впевнену гру нашого воротаря. Результат складається з мікродуелей. Усе може хитнутися в один і інший бік. На щастя, не без частки везіння, це хитнулося на користь ЛНЗ.

– Команда мчала вперед до останньої хвилини. Заміни по ходу гри були ключовими?

– Природно, тому що ближче до 65-ї хвилини виходила трійка атакувальних гравців, завдання перед ними стояло – відсунути гру від наших воріт. Нам це вдалося, тому що у нас були контратаки, а у Полісся таких моментів не було.

– Полісся з Макуана та без нього – це різні команди?

– Я б додав сюди Тейлора і Будківського. За відсутності трьох провідних гравців у одній грі дуже складно домогтися збалансованої гри. Для нас була несподіванкою поява Ндукве. Ми очікували там побачити Форчюна, Назаренка зліва і Козака справа. Досить несподівано з'явився Таллес Коста. Був замінений Грицук. Потрібно розуміти, що коли команда зіграна, будь-які мікрозміни можуть мати позитивний і негативний вплив.

Бені Макуана. Фото: ФК Полісся

– ЛНЗ також провів ротацію. Заміна голкіпера (Пеньков замість Кучеренка), Бойко після помилки присів на лавку, Бессала дебютував.

– У нас відбулося 5 замін. Це була шокова терапія, щоб вивести команду зі стану, в якому вона опинилася за результатами гри з Кривбасом.

– Бессала, який дебютував в Житомирі виглядав переконливішим за Хобленка, який половину міжсезоння був у підвішеному стані?

– Льоша місяць перебував між небом і землею. Кривбас довгий час не вирішував питання щодо нього. І вся ця сага пішла йому не на користь. Якщо говорити про Бессала, гравцеві 21 рік. Через індивідуальні якості за умови правильного розвитку він може принести користь клубу і стати активом на ринку. У нього є якості, які треба розвивати. Якщо брати Хобленка, йому 29. Це гравець на піку кар'єри. Ти вичавлюєш максимум із того, що є. Через різні причини він не може показувати свій рівень.

– Аналізуючи матч із Поліссям по відео, що вам кинулось в очі, чого не помітили на тренерській лаві?

– В такому форматі ти більше дивишся на взаємодію гравців, ніж на тактичні моменти. Що б я змінив, коли подивився гру зі сторони? Тактичне розташування гравців, тому що у нас через різні причини опорна зона ніколи не виходила в такому поєднанні. Тілль проводив дебютну гру. Яшарі з мікропошкодженням грав, ми приберегли його на наступні ігри, хоч за короткий проміжок часу він виконав великий обсяг роботи з відновлення та прагнув повернутися до складу.

Аналогічна історія була з Сергієм Рибалкою. Він під кінець зборів отримав мікротравму, лікарі відпускають до трьох тижнів. Він повернувся якраз перед матчем із Поліссям.

– Не було лячно залишати Рибалку до 60 хвилини, адже він з перших хвилин «сидів на картці»?

– Потрібно розуміти, що не просто так Полісся не програвало 11 матчів у Житомирі. Це дуже агресивна команда, особливо на домашньому стадіоні. Позитивно позначилося і повернення вболівальників. Я вийшов на поле і подумав про себе: «Ух ти! Повертається великий футбол, антураж, якісні поля». Воно все не могло не вплинути на гру.

Якщо говорити конкретно про Сергія, його кваліфікація не підлягає сумніву. Він отримав жовту по ділу. У мене не було думок прибрати його з поля раніше. Я замінив його після години гри, тому що Рибалка лише тиждень тренувався до гри.

Я б звернув увагу тут на пошкодження Насонова на 20-й хвилині, коли йому наступили на ногу. Відправили Шестакова розминатися, але Саша залишився на полі й дограв важкий матч. 

– Попри всі складнощі, ЛНЗ весь ігровий відрізок намагався чинити спротив супернику. Скільки часу може знадобитися, щоб інтегрувати велику групу новачків у вашу ігрову модель?

– Я б розділив на два аспекти: фізична готовність і роздягальня, наскільки гравці інтегруються в команду. Проведу паралель з осіннім відрізком, коли ми прийшли наприкінці серпня і команда почала грати тільки в середині жовтня після Шахтаря. На це пішло 6 тижнів. Це мінімальний рівень готовності, коли ти приводиш команду до спільного знаменника, але це другорядний фактор.

Першочерговий – фактор роздягальні. Наскільки гравці починають взаємодіяти, розуміти вимоги, сильні та слабкі сторони партнера. Прийшла велика група легіонерів. У ЛНЗ не було такого досвіду, коли 5 іноземців потрібно інтегрувати. Рівень кваліфікації, порівняно з гравцями, які пішли, не викликає сумніву. 

Йде накладання різного рівня готовності, відмінності в культурному середовищі. Через два - чотири тижні ми побачимо лише результат інтеграції новачків в команду при найоптимістичнішому сценарії, коли зовнішні фактори не впливають на команду. Вдасться стабілізувати мікроклімат та привести всю команду до спільного знаменника.

Коли прийшли дані з датчиків, українські футболісти, які з січня працювали з нами, показали близькі до топових фізичні показники фізготовності, коли гравець робить у 4 зоні швидкісний 900 і до 600 метрів трохи більше метрів швидкісної роботи, це гарний показник при загальній дистанції 10-11 кілометрів.

«Керівництво розуміє ситуацію, але результат потрібен завжди «на вчора»

– У вашій кар'єрі був досвід, коли потребувалося будувати команду на ходу та забезпечувати результат?

– Через подібний досвід я проходив в Чорноморці, коли в команду прийшло кілька легіонерів і мій земляк, воротар Саша Гутар. Було видно, що колектив напружений. Ми запросили офіцерів, які тоді були в зоні АТО. Вони ділились досвідом, як у польових умовах створити бойовий підрозділ. Як 22-річний хлопець керував солдатами, вдвічі старшими за нього. Навіть іноземці, які ні слова не розуміли, дуже сильно прониклися контекстом сказаного. Я запитав гравців: «Що ви для себе винесли зі сказаного?» Вони сказали: «У війни ті ж механізми, що і на футбольному полі, але там питання життя і смерті». Після цього справи в Чорноморця пішли на краще.

– Керівництво ЛНЗ розуміє логіку процесів, які відбуваються в клубі?

– Я спілкувався з керівництвом. Вони прекрасно розуміють ситуацію, але я усвідомлюю те, що керівництву потрібен результат завжди «на вчора». І це теж правильний підхід, тому що якщо хочеш отримати максимальний результат, то все повинно працювати по повній програмі. Цього ми вимагаємо і від гравців, як би не було важко. Хай це неможливо, але ми будемо вимагати, бо лише так ти можеш показати свій максимум.

Президент ЛНЗ Андрій Полтавець. Фото: ФК ЛНЗ

– Ми почули вас щодо неготовності легіонерів, але при цьому по 5-6 новачків виходили у вас і на перший матч, і на другий. Звідки сміливість вводити стількох дебютантів?

– Коли ти працюєш у сезоні, часу на перебудову немає. Є незмінна обойма. Трансферне вікно закрите. Плюс-мінус однаковий рівень готовності. По ходу чемпіонату ти можеш зробити косметичні зміни. 

Коли передсезонка – це інша історія. Треба віддати належне, що в ЛНЗ непогано підготувався до сезону. Роботу було виконано зі знаком плюс. Ще восени у нас було 8 нових футболістів. Це теж позначалося на мікрокліматі. Колектив – це не набір окремих футболістів, а живий організм. Це особистості. Потрібно враховувати, як вони взаємодіють, спілкуються між собою. У кожного свій характер. Вони по-різному реагують на різні ситуації. Тобі потрібно пізнати цих гравців. Дивишся, помічаєш для себе щось.

А зараз легіонери з'явилися перед самим початком чемпіонату. Тут доводиться вдаватися до різких змін. Одне з двох: підлаштуватися під гравців, змінити під них систему гри, або ж підібрати футболістів під систему, яку ти бачиш. Але це більш складно. Процес змін у міжсезоння може бути як зі знаком плюс, так і мінус. Зараз важко спрогнозувати, як це спрацює в ЛНЗ.

– Ви задоволені трансферною кампанією?

– Процес підбору гравців триває постійно. Наш відділ селекції, я б сказав, працює 25 годин на добу – на годину раніше прокидається і весь час аналізує, дивиться. Зазвичай кажуть, що в тебе має бути план A,B,C, але в нашому випадку доходило до останньої літери алфавіту. Велика кількість узгоджених трансферів зірвалися після ракетних ударів наприкінці минулого року.

Ми корегували трансферну політику, запрошуючи гравців, які повинні бути сильнішими за тих, які команду залишили. Ми розлучалися з гравцями не через ігрові якості, а те, який вплив вони мали на роздягальню.

– А що із внутрішнім ринком в Україні? Все складно?

– Запрошення українських футболістів – складніший процес, ніж підписати легіонера. В 90% гравців є діючі контракти і потрібно за них платити компенсацію. Тут потрібно брати в увагу місцевий менталітет гравців.

Коли ми зараз запрошували футболістів, то оцінювали, наскільки вони зможуть спрогресувати в наступні 2-3 роки. Для побудови команди потрібно 4 трансферних вікна, але запрошувати 3-4 новачків, щоб поступово їх інтегрувати. А ми пішли шляхом шокової терапії.

«В УПЛ збільшилась кількість саме тренерських команд»

– ЛНЗ після серії гостьових ігор повертається в Черкаси. Місцеві скучили за футболом?

– Уболівальники – це душа гри. Для них і створено цю гру, крім задоволення потреб гравців. Така разюча зміна, коли ти приїжджаєш до Житомира! Це зовсім інша атмосфера. Гравці виходять з іншим настроєм. Саме завдяки вболівальникам Полісся змогло прийти до тями. Це передається гравцям, вони знаходять сміливість грати. Ти не боїшся помилитись, тому що це рухає прогресом. Кураж – це сміливість грати у футбол. Те, чого не вистачало в останні два роки.

Я дуже сподіваюся, що повернення вболівальників піде у плюс. Згадуючи матч із Динамо, я був дуже вражений атмосферою, коли на трибуни потрапили 30% глядачів, а решта стежила за грою на фан-зоні і це все надавало відчуття свята. Це позитивно позначалося на гравцях. Я дуже сподіваюся, що коли ми повернемося до Черкас, цей позитив передасться команді.

– На що може претендувати ЛНЗ по завершенні сезону?

– Тільки найближчі ігри можуть дати відповідь, де опиниться ЛНЗ за підсумками весняного відрізка. Хотілося б узяти максимальну кількість очок, уникнувши перехідних матчів.

Фото: ФК ЛНЗ

– В УПЛ ви пропрацювали з кількома різними клубами. Як змінився наш чемпіонат у воєнних реаліях?

– Це страшний досвід, через який проходить Україна. Я ніколи в житті не міг собі уявити, що я побачу це на власні очі. 

Але ви подивіться, як футбольний бізнес адаптувався до воєнних реалій! У силу різних причин гравці, яким не давали шанс заявити про себе, можуть це зробити. І для тренерів це можливість реалізувати свої ідеї та бачення футболу.

Ось якщо брати Кривбас, їхню побудову гри – ти бачиш, що якісь речі можеш взяти для своєї гри. У Житомира зовсім інший погляд на футбол. У цих умовах на перший план може вийти особистість тренера, який керує командою. Наскільки керівництво готове підтримати тренера, дати йому час.

– Знаю, що ви багато вільного часу приділяєте літературі. Що з останнього вас найбільше вразило?

– У міжсезоння я ще раз перечитав книгу Карлсона про роботу менеджерів в АПЛ. Вивчав методи роботи Де Дзербі. Що застосовує, які засоби. Здавалося б, протистояли ми один одному в Україні, але методи його роботи викликають захоплення. Працюючи в Карпатах, я прочитав англійською книгу "Філософія гри" Марсело Б'єлси, вона схоже враження справила. 

Це наштовхує мене на думку, коли я вперше здобув досвід роботи в УПЛ і зараз у 2024-му, наскільки ліга спрогресувала в тренерському баченні футболу. Зараз ледь не у кожній команді ти бачиш роботу тренера. Ти розумієш, що вони хочуть від своїх команд. На жаль, по ходу чемпіонату в тебе зовсім обмежений час присвятити самоосвіті.

– Попереду у вас гра проти Металіста 1925. Суперник після двох поразок може створити вам купу проблем?

– Ви правильно сказали, що коли команда двічі програє, це може зіграти для Металіста 1925 зі знаком плюс. Там зібрані високоякісні футболісти з класним тренерським штабом.