Максим БЕРЕЗКІН: «Уже наступного сезону зможемо поборотися за вихід до прем’єр-ліги»

Переглядів 179
автор UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Президент «Зірки» підсумовує виступ команди в першій частині сезону, з оптимізмом вдивляючись у майбутнє

«Місце, яке нині посідаємо, — умовне»

— Максиме Станіславовичу, лише 10 проміжне місце! Зізнаюся, «Зірка» мене здивувала, очікував од вашої команди більшого…

— Не хотілося б у очах наших уболівальників і преси постати якимось завзятим оптимістом, але насправді нашому турнірному становищу є логічне пояснення. До своєї мети йдемо поступово. Якщо проаналізуєте період мого президентства, то за два роки в «Зірці» змінилося троє головних тренерів. Ми усвідомлюємо, що побудувати команду за такий проміжок часу майже нереально. Та, водночас, місце, яке нині посідаємо, — умовне, адже один гол у невиграних матчах дав би нам додаткові очки, тож ми були би значно вище, оскільки команди розташувалися занадто щільно одна до одної. Тому сам факт перебування у середині турнірної таблиці не такий уже й неприємний. Здобули би ми, приміром, на троє очок більше, й впритул би наблизилися до трійки призерів.

Аналізуючи першу частину чемпіонату, хотів би звернути увагу, що в перших п’яти-шести поєдинках склад у нас був далеким від ідеального, адже у цих матчах не могли розраховувати інколи навіть на дев’ятьох футболістів основи. Лише згодом головний тренер зміг випускати на поле оптимальний склад. До речі, попри всі негаразди, «Зірка» не провела жодного провального матчу, якщо й програвали, то переважно в один м’яч, а команда діяла злагоджено. Упевнений, що й надалі така налаштованістьзабезпечить результат.

— Можливо, це збіг обставин, але після того, як Кіровоград залишив Ілля Близнюк, турнірні показники його наступнику Миколі Федоренку поліпшити так і не вдалося. Тренерський фактор, чи…

— Узагалі-то варто почати з того, що Ілля Владиславович керував командою понад рік, а Микола Федоренко мав лише місяць, аби доукомплектувати та підготувати колектив до початку сезону. Знову ж таки, зміна тренерів навряд чи позитивно позначилася на моральному дусі футболістів. Зрештою, не думаю, що в даній ситуації доречно говорити про тренерські прорахунки чи навпаки: акцентувати увагу на заслугах Близнюка (маю на увазі період, коли наша команда перебувала нагорі турнірної таблиці перед зимовою перервою). Роботу тренера варто оцінювати за підсумками всього сезону, а не лише його половини. Між іншим, минулого чемпіонату фінішували на восьмому місці…

— Зараз у вас є претензії до головного тренера?

— Чи задоволений я його роботою, чи є в мене претензії, про це говоритимемо вже в кінці сезону. Нині ж я, як президент клубу, бачу позитивні зрушення в грі команди. Микола Федоренко все життя був прихильником атакувального футболу, але в «Зірці» дещо змінив підхід до роботи. Спочатку налагодив гру в захисті, а вже потім став поступово акцентувати увагу на атакувальній лінії, й уже зараз можна побачити результат його роботи. Попереду — тривалий період зимових зборів, де буде вдосталь часу, щоби належно підготуватися та завершити всі тренерські недоробки.

«На трансферному ринку від нас не варто чекати гіперактивності»

— Про селекцію. Перед початком сезону мало не похапцем доводилося доукомплектовувати команду. До того ж, двоє провідних гравців (Нємчанінов і Насибулін) колектив залишили, гідну заміну яким, здається, так і не вдалося знайти. Відповідно напрошується висновок, що взимку ваша команда буде активною на трансферному ринку.

— На трансферному ринку від нас не варто чекати гіперактивності. Якщо ж говорити про згаданих вами гравців, то на місці лівого захисника Дмитра Нємчанінова відіграв кіровоградський вихованець Дмитро Фатєєв, який вдало влився в колектив. Цього гравця я би назвав справжнім підсиленням для нашої команди, хоча це, можливо, й моя суб’єктивна думка. Щодо півзахисника атакувального плану Владислава Насибуліна, то із цією позицією в нас справді певні проблеми, але є кілька гравців, у першу чергу кіровоградських, які себе непогано зарекомендували. До прикладу, той же Дмитро Осадчий. А щодо доукомплектації на початку чемпіонату, то ми провели непогану селекційну роботу. Запросили в команду Олексія Чичикова з «Ворскли», який до останніх матчів виходив у основі та демонстрував відмінну гру. Відзначив би й Андрія Мостового. Він — універсальний гравець, який може зіграти як на позиції лівого захисника, так і правого півзахисника й під нападниками. Центральний захисник Віталій Березовський став надійним оплотом оборони команди. Правий захисник Олег Допілка створив серйозну конкуренцію на цій позиції Олегу Пінчуку, відповідно можу зробити висновок, що ми доволі серйозно підсилилися. Під час зимової перерви покладаємо великі надії на наших кіровоградських вихованців. Дворічна діяльність академії, яку я створив одразу з приходом на президентську посаду, вже дає свої плоди. Згаданий Дмитро Фатєєв, який нині є гравцем основного складу, наш вихованець. П’ятьох-шістьох таких же футболістів головний тренер залучить до основи на зимових зборах. Якщо ж буде можливість якісно підсилитися, то ми не проти запросити хорошого виконавця в опорну зону чи на позицію півзахисника.

Неодноразово доводилося чути, що під час комплектації ваша команда віддаватиме перевагу місцевим гравцям і вихованцям школи, в яких обмаль досвіду виступів на такому рівні. Відповідно, й про високі результати годі думати за таких обставин. Ви готові чекати?

— Я дотримуюся думки, що потрібно шукати баланс між молодими та досвідченими гравцями. Нині в нас колектив молодий, але основні виконавці перебувають у оптимальному футбольному віці. Воротареві Євгену Ширяєву 29 років, Віталію Березовському — 29, Андрію Мостовому — 25, Андрію Бурдіяну — 27, Роману Бочкуру — 26. Я не роблю ставку на те, що наші вихованці за п’ять років одразу переростуть у хороших гравців. Якщо вони нині не готові, то матимуть можливість зарекомендувати себе в інших командах. Нагадаю, що в нас є друга команда, є домовленість із іншими клубами другої ліги та із ФК обласних чемпіонатів, де вони набуватимуть досвіду.

«Плануємо модернізувати стадіон за останніми вимогами»

— Щодо завдань, знаю, що у вас здорові амбіції, тож запитаю прямо: коли «Зірка» зможе поборотися за вихід до прем’єр-ліги?

— Самі бачите, що нині ми ще до цього не готові. Я реально це усвідомлюю, але все ж сподіваюся, що фактори, які ми вже з вами обговорили (можливість тренеру внести своє бачення в гру команди, залучення нових гравців, повернення до основи лідера Олександра Качури, який відновився після травми), сприятимуть тому, що команда перетвориться на злагоджений механізм, який я хочу бачити. За результатами цього сезону влітку зможемо підсилити проблемні позиції. Якщо Микола Федоренко зможе створити тактичний фундамент, то цього сезону спробуємо втримати стрижень, а вже наступного чемпіонату зможемо поборотися за вихід до прем’єр-ліги.

— Здорові амбіції — це дуже добре, але чимось мені описаний вами сценарій нагадує ситуацію, яка минулого сезону спіткала алчевську «Сталь». Команда Анатолія Волобуєва виборола право підвищитися в класі, але рівень інфраструктури клубу не дозволив «сталеварам» цього зробити. Відповідно, в мене виникає логічне запитання: чи вдасться вам за ці півтора року підігнати інфраструктуру під прем’єр-лігові стандарти?

— А ви візьміть фотоапарат і завітайте до нас на стадіон. Відтак побачите, що робота щодо реконструкції стадіону кипить. Ми зняли газон основного поля, тож навесні є ймовірність того, що не зможемо проводити домашні матчі в Кіровограді, оскільки поле навряд чи встигнемо підготувати. Триває реконструкція й довкола чаші стадіону, плануємо модернізувати за останніми вимогами, паралельно триває робота над газоном. Ми залучили компанію, яка займалася полями для багатьох команд прем’єр-ліги, тож наступного сезону в нас буде газон уже з підігрівом і поливом, який відповідатиме всім вимогам.

— Ви сказали, що навесні «Зірка» ймовірно не зможе проводити матчі в Кіровограді. Чи є вже інформація, де саме відбуватимуться домашні поєдинки?

— Однозначно відповісти не можу, адже все залежатиме від того, як швидко приживеться трава на новому полі нашого стадіону. Якщо доведеться шукати інший майданчик, то варіантів маємо два: в Головківці або ж Олександрії.

— Наостанок поцікавлюся: ваш територіальний сусід «Олександрія» нині серед лідерів чемпіонату й головний претендент на вихід до еліти. Для вас особисто принципово, хто першим підвищиться в класі?

— Я — патріот Кіровоградщини, тож чим краще розвиватиметься кіровоградський спорт і футбол зокрема, тим більше я радітиму. Що ж до амбіцій між клубами та президентами, то в мене такого немає, я лише порадію, якщо «Олександрії» цього сезону вдасться підвищитися в класі, а нам — наступного.


Олександр ТРАВЯНКА.