«Мединський сказав, що приснилося сину»: Тарануха – про Верес і гол Карпатам, який може залишити Оболонь в УПЛ
307 
Ростислав Тарануха – головна надія Оболоні в атаці. Сьогодні його команда зіграє на виїзді з Вересом, у якого на 10 очок більше та на п’ять позицій вище місце в таблиці УПЛ. А в минулому турі Оболонь за підтримки рідних трибун двічі змусила амбітного новачка УПЛ – Карпати – відіграватися. Очки з львів’янами можуть мати вирішальний вплив на розподіл місць для «пивоварів». Якщо Тарануха та вся група атаки «пивоварів» зіграє в Рівному, як у попередньому турі, то має всі шанси піднести ще один сюрприз.
Сайт «Український футбол» поспілкувався з нападником Оболоні Ростиславом Таранухою, який емоційно відсвяткував взяття воріт колишнього клубу:
- Про матч проти екс-одноклубників і довгоочікуваний перший гол навесні
- Про віщий сон сина Мединського та власну чуйку
- Про роботу Вісенте та Унаї в Динамо
- Чи правда все те, що пишуть про юного воротаря Оболоні Марченка
«Грати на виїзді у Рівному завжди складно»
– Ростиславе, у вас попереду – гра з Вересом. У першому колі вам з ними було важко. Яку характеристику можеш дати найближчому супернику?
– Досить непроста команда, збалансована. Є багато якісних виконавців, які можуть вирішити долю епізоду.
– За рахунок чого можна долати подібні команди?
– Грати на виїзді у Рівному завжди складно, тому буде цікаве протистояння. На мій погляд, на перший план вийде мотивація і жага до перемоги.
– Зараз турнірне становище Оболоні повністю залежить від вас. З таким календарем, як у вас, результат відіграватиме вирішальну роль?
– Звичайно, результат буде відігравати вирішальну роль, але на якість гри це не впливатиме. Ми дотримуємось своєї побудови гри з тим чи іншим суперником.
«Сину Мединського наснилося, як я забиваю Карпатам»
– Гол Карпатам став для тебе лише другим в сезоні. Далі буде?
– Звичайно. Мені головне, щоб команда перемагала і виконала завдання по завершенню сезону. А я буду паралельно працювати, щоб голів у моєму активі було більше.
Ростислав Тарануха, фото: ФК Оболонь
– Перед грою з Карпатами не було чуйки, шо вдасться забити?
– Якщо чесно, то не думав про це до ранку перед матчем. Але на сніданку в готелі до мене підійшов Ігор Мединський і сказав, що його сину приснилось, як я забиваю гол. І після того моменту прокручував у себе в голові можливість забити. Як виявилось – сон був віщим!
– Коли забив колишнім одноклубникам, в емоційних проявах ти себе не стримував...
– Важко було стримати емоції в той момент: довгоочікуваний гол, градус матчу підвищений, атмосфера на трибунах шалена… Але в мене до вболівальників, гравців, персоналу і керівництву Карпат лише повага і щирі, теплі почуття.
– Старих рахунків з Карпатами не залишилось?
– Ні. Я бажаю їм досягти поставлених цілей і радувати вболівальників видовищним футболом (Тарануха відіграв в Карпатах сезон 2022/23: 19 матчів, 6 голів, 3 асисти, – прим. О.К.).
– Питання по суддівству залишилися?
– Суддівство я коментувати не буду. Це футбол, ми люди, всі можуть помилятися.
– Втрачена перемога залишила після себе розпач?
– Звичайно, пропускати голи на останніх хвилинах дуже прикро, але ,якщо брати загалом матч, то результат, напевно, закономірний. Для вболівальників поєдинок був цікавим, ми заробили бал в таблицю і рухаємось далі, вся боротьба ще попереду.
– Нічия з Карпатами вас залишила поза небезпечною зоною. Як це впливає на команду зсередини?
– Команда знає, до чого вона йде, ми від матчу до матчу прогресуємо. У нас чудовий колектив, всі об’єднані однією ціллю. Знизу в турнірній таблиці йде запекла боротьба, тому все ще попереду. Можливо цей бал з Карпатами стане на вагу золота по закінченню чемпіонату. Все в актив, рухаємось далі!
«Оболонь грає в комбінаційний футбол – навіть з грандами»
– Як змінилась Оболонь після того, як Сергій Шищенко прийняв команду в якості головного тренера?
– Ми проходимо процес розвитку, це саме головне. Сергій Юрійович доносить до кожного футболіста своє бачення футболу.
Сергій Шищенко, фото: ФК Оболонь
– І який футбол Шищенка?
– Комбінаційний, інтелектуальний, видовищний! Думаю, за досить короткий час роботи команди під керівництвом Сергія Шищенка глядачі бачать прогрес.
– З безнадійного аутсайдера Оболонь перетворилася на команду, яка сама непогано вміє грати в футбол і моментами возити навіть Шахтар...
– Не погоджуюсь з терміном «безнадійного аутсайдера». Команда просто грала в інший футбол, який перестав приносити результат. І треба було перезавантаження. Зараз Оболонь грає в комбінаційний футбол навіть з грандами УПЛ. І від матчу до матчу кожен гравець, як і команда загалом, прогресують.
– Писали про те, що під новий штаб у вас з'явилися заїзди, дворазові тренування, а що ще в побутових моментах всередині багато чого змінилось?
– Ви все правильно назвали. Керівництво і тренерський штаб роблять усе можливе для комфортної підготовки команди до матчів.
«Те що пишуть про Марченка, не знаю чи правда»
– З плином часу можна сказати, що попередній тренерський склад втратив контроль над командою?
– Не можу так сказати. У нас був чудовий колектив, ми гарно провели минулий сезон. Просто команді потрібен був імпульс, нові ідеї, перезавантаження.
– Що скажеш про дебют 18-річного воротаря Марченка на дорослому рівні? Не травите малого, якого вже у Францію відправляють?:)
– Дуже перспективний воротар і хороша людина. Те, як Марченко працює кожного дня на тренуваннях, а потім індивідуально в тренажерному залі, заслуговує на повагу. З такою дисципліною, працею і самовіддачею в нас може з’явитися претендент на місце №1 у збірній України.
Якщо ж говорити про те, що пишуть у ЗМІ, – не знаю, чи правда, але щиро бажаю Денису яскравої європейської кар’єри.
Денис Марченко, фото: ФК Оболонь
– З появою Устименка, Ломницького та Ільїна команда, на твій погляд, сильно спрогресувала?
– Однозначно, наші новачки підсилили команду, додали конкуренцію і чудово влились в колектив.
– Влітку у тебе спливає контракт з Оболонню. Конкретика по цьому питанню присутня?
– Я не хочу далеко забігати наперед. У нас є чемпіонат, невирішене завдання. Поки всі думки про те, як принести максимальну користь команді у наступних турах.
«Унаї та Вісенте в Динамо зробили всі вікові групи стали чемпіонами України»
– Коли у твоєму житті з'явився футбол?
– Із 6 років. Батьки розказували, що я малечею прикидався, ніби сплю, а сам підглядав з дитячого ліжка матчі Динамо проти Барселони в 1997 році, який вони дивились.
– Яка команда або футболіст викликали у тебе шалений дофамін у твоєму дитинстві?
– Перша футбольна форма, яку мені подарували, це була футболка Андрія Шевченка з Мілану. Гра Андрія Миколайовича викликала в мене захоплення і гордість. Також імпонувала гра Роналдо, феномена з Бразилії.
– Як виявилося, сама доля звела тебе з Динамо, в структурі якого отримував футбольну освіту.
– В системі Динамо я провів 14 чудових років. З 6 років мене виховували, навчали, загартовували тренери Динамо, за що я їм безперечно вдячний. Цей період і люди, які мене оточували, займають окреме місце в моєму серці.
– Ти застав прихід Унаї і Вісенте в молодіжний сектор Динамо. Вони в порядку чи праві їхні критики?
– З приходом Унаї і Вісенте, клуб став на іспанську модель розвитку. І вся вертикаль від першої команди до академії готувались за єдиними принципами і вимогами. Це дуже допомагало футболістам рости і переходити на рівень вище.
Унаї Мельгоса, фото: УАФ
Їхня модель дала результат. В один рік всі вікові групи стали чемпіонами України, разом з першою командою. В U-19 і U-21 всі спрогресували моментально.
– Сергій Ребров підпускав вас до тренувань із першою командою?
– Завжди! Сергій Станіславович підпускав молодь, і це неабияк мотивувало нас. Вимоги першої команди були такі самі, як і в молодіжному складі, тому легко було освоїтись в тренуванні. Але клас футболістів був космічним. Велозу, Ленс, Ярмоленко, Беланда, Віда, Драгович – вони були зовсім на іншому рівні. Тренування з ними додавало мотивації ще більше.
– Матчі Юнацької ліги УЄФА залишили особливе місце в твоїй динамівській біографії?
– Це неабиякий досвід: ми грали проти топових команд Європи, на виїзд літали разом з першою командою, бачили інфраструктуру європейських команд (у тому сезоні Юнацької ліги УЄФА Динамо грало в групі з Челсі, Маккабі Т-А та Порту, зупинившись в плей-офф програвши Мідлсбро, – прим. «УФ»). Багато з гравців тих складів, досягли рівня дорослої Ліги Чемпіонів (Теммі Абрахам, Фікайо Томорі, Діогу Кошта, – прим. «УФ»). Дуже цікавий був період.
– У тебе був період, коли твій левел-ап у дорослому футболі міг не відбутися. Проблеми зі здоров'ям сильно тебе відкинули?
– Життя саме по собі не передбачуване, бувають різні моменти, труднощі. Це мій шлях, який приніс мені колосальний досвід, тому все йде так, як має бути.
– Як психологічно тобі давався цей період? Що допомагало не опускати руки в критичний момент?
– В такі моменти, дуже важлива віра і підтримка. Рідні люди, близькі друзі, всі мене підтримували, це неабияк допомагало. Я віруюча людина і знаю, що існує промисел Божий. Всевишній знає що краще для нашої душі, і веде нас саме тим шляхом, який нам потрібен. Часто люди не розуміють цього. Все відбувається вчасно, саме тоді, коли нам потрібно, як важкі моменти, так і моменти радості. Слава Богу за все!
