«Ми грали в кардинально інший футбол»: Харатін порівняв молодіжки Петракова та Ротаня, розповів про Легію та висловився про Реброва

Колись Харатін вважався настільки перспективним, що його називали майбутнім Динамо – на рівні з ровесниками Бущаном (як воротарем), Бурдою (як оборонцем), Яремчуком і Бесєдіним (як нападниками). Центрхав широкого діапазону дій встиг дебютувати в Динамо, заявити про себе в Зорі, виграти все в Угорщині з Ференцварошем.

Декілька днів тому прогриміла новина про невключення Харатіна до заявки Легії на першу частину нового сезону Екстракляси. У першій частині нашої розмови ми розпитали в Ігоря, чому Легія більше на нього не розраховує.

Друга частина нашої розмови з Харатіним з сайтом «Український футбол» була присвячена останнім подіям в Україні та якими йому запам'ятаються два сезони перебування у Польщі.

«Ребров у збірній України? Найкращий тренер повинен працювати з найкращою командою»

– Розкажіть, як відреагували на призначення Реброва, з яким ви працювали в Динамо та Ференцвароші головним у збірній України?

– Супер! Я дуже радий за Сергія Станіславовича. Я дуже люблю і поважаю цього тренера. Він дуже багато для мене зробив, багато чому навчив. Найкращий тренер в Україні повинен працювати з найкращою командою.

Я впевнений, що збірної України невдовзі з'явиться і гра, і результат. Це супер-новина як для вболівальників, так і для футболістів. Я впевнений, що багато гравців позитивно відреагували на призначення Реброва.

– Повернення Реброва до України відкриває вам шлях до національної збірної?

– Потрібно грати і багато працювати, аби повернутися на той рівень

– Виступ молодіжки на Євро-2024 вас приємно вразив?

– Я дивився майже всі матчі. Грали дуже здорово. Мені подобається такий футбол. Намагалися діяти на м'ячі. З топ-командами грали на рівні. Українці можуть пишатися цією командою. Самі позитивні емоції від турніру. Футболісти та тренерський штаб показали свою ідею. Вихід на Олімпіаду – чудовий результат.

– Свого часу ви брали участь у ЧС-2015 U-20. Наскільки сильно тоді відрізнялася гра вашої команди від збірної Ротаня?

– Ми грали в кардинально інший футбол. Більше діяли від оборони. Акцент на контратаки. Швидкі фланги, які можуть робити різниці. Компактна гра в обороні. В еліт-раунді ми пройшли збірну Англії (1:0), яка нас переважала по грі, але ми забили свій гол, а англійці нікуди в підсумку не поїхали. Наступне покоління U-20 грало так само, як і ми. Молодіжка Ротаня виглядала досить солідно. За ними дуже цікаво спостерігати.

Руслан Ротань, фото: УАФ

– Покоління Харатіна, Коваленка, Соболя, Яремчука могло за своїм потенціалом грати в «Ротаньбол»?

– Так. В нас були індивідуально сильні гравці. Потрібен був час, аби поставити гру. На це пішов би не один цикл. Якщо пригадувати, спочатку в Ротаня не було результату, багато хейту лунало на його адресу. Такий футбол нелегко було поставити, але з часом це спрацювало. Такому футболу потрібен час, але його дивитися цікавіше. Потрібно мати терпіння і розуміти, до чого ти йдеш. За наявності хорошого підбору виконавців

– У тій збірній U-20 ви попрацювали з майбутнім чемпіоном світу Олександром Петраковим. Особисто вас не тригерить від того, як Васильович у Вірменії намагається уникати розмов про війну в Україні. Працювати з гравцями, котрі в більшості своїй грають в чемпіонаті країни-агресора?

– Я думаю, що поїхати до Вірменії було важким рішенням [для Петракова]. Є війна в країні і про неї потрібно говорити якомога найчастіше. Я впевнений, що Васильович дуже переживає за країну і допомагає.

«Динамо стане сильнішим після провального сезону»

– Як вам взагалі Динамо в тому сезоні?

– Мені важко коментувати, перебуваючи поза контекстом та не знаючи всіх причин. Такі сезони трапляються. Їх складно пережити вболівальникам, але можу сказати, що Динамо повинно вийти з цього сильнішим.

Це може послужити поштовхом в майбутньому. На мою думку, футболісти та керівництво зроблять висновки і майбутній сезон стане успішним для Динамо.

– Вам сподобалося, як грало Динамо за Шовковського, поки Луческу перебував на лікарняному?

– Вони виграли кілька матчів. Це дало певний поштовх. Перемоги – це найважливіше в спорті. Я бачив останні матчі на зборах, багато голів назабивали. Зараз команді найголовніше добре пройти збори, щоб ця робота конвертувалася у результат.

– В цьому контексті повернення Ярмоленка допоможе Динамо?

– Повернення Ярмоленка стане хорошим поштовхом для Динамо. Це дуже добра новина, що такий гравець повернувся.

– Свого часу ви пограли з Андрієм, який тоді був у праймі. Його вистачить на рівні сьогоднішньої УПЛ?

– Так. Знаючи Андрія і його професіоналізм.

«Покидаючи Динамо, я взагалі не дивився на гроші»

– Цього літа Динамо залишили Бєсєдін та Бурда, з якими ви пограли в молодіжних командах та пробилися в основну. Чому найбільш ефектні представники вашого покоління не змогли закріпитися в основі?

– У кожного своя історія. В когось краще вийшло, а в когось гірше. Травми, психологічно не зміг, особисті причини. Цього ніхто і ніколи не дізнається. Ми лише бачимо те, що на поверхні.

– Ви залишили Динамо в 2016 році. Не було страшно в такому молодому віці йти в самостійне плавання?

– Я хотів грати. Розумів, що в Динамо мені нічого не світить, але в мене було дуже велике бажання проявляти себе на дорослому рівні. Я сам особисто ухвалив рішення рухатися далі.

– Не жалкуєте про це рішення?

– Не знаю. В той час я був достатньо амбітним. Я тоді зовсім не дивився на гроші. Пішов в оренду до помираючого Металіста ‒ жодної копійки не отримав. Тоді ми там всім програвали, але суть була в тому, що я грав на найвищому рівні.

Це рішення посприяло тому, щіо мене Юрій Миколайович Вернидуб запросив до Зорі, яка добре себе показувала у Європі та УПЛ. Я ні про що не шкодую.

– Стежите за роботою Вернидуба в Кривбасі?

– Дуже мало вдалося побачити, але в деяких моментах я помітив ті самі ідеї, які Миколайович пропонував Зорі.

Юрій Вернидуб, фото: ФК Кривбас

– Коли ви востаннє спілкувалися з Вернидубом? Не кликав вас до себе в Шериф чи Кривбас?

– Ми востаннє бачились до війни, коли він приїздив до Будапешта. Тоді ні Шерифа, ні Кривбасу ще не було в проєкті.

«Тренер Ракува дуже хотів Кочергіна та брав точково на позицію»

– А що скажете про Зорю, яка приємно дивувала як вболівальників, так і фахівців?

– Я дуже радий за Зорю, за їхній результат та гру. Цей клуб дуже багато зробив для мене. Вони грали в агресивний, вертикальний футбол. Були підібрані хороші гравці. Всі вмотивовані. Плюс тренер зміг донести свої ідеї до футболістів. Дуже сильний набрали хід. Коли ти виграєш практично в кожній грі, це додає тобі впевненості. Хлопці відчули смак перемог та билися до останнього.

– Ви у Польщі два роки. Яка у вас думка сформувалася про рівень Екстракляси?

– Чемпіонат цікавий, красивий в плані картинки. Багато фанатів на стадіонах, гарна інфраструктура. Багато професіоналів працює. Відчувається рівень. В Екстраклясі важко в плані фізики. Команди стараються грати в футбол. В Європі поки немає результату, але за 5-6 років вони піднімуться. Це 100%.

Зараз чемпіон Польщі має починати шлях в ЛЧ з першого кваліфікаційного раунду. Легія, яка другою фінішувала, стартує з другого раунду ЛК. Потрібно пройти важкий шлях, щоб потрапити в групу. Останні роки мало команд доходили до плей-офф. Лех дійшов до чвертьфіналу ЛК, де поступився майбутньому фіналісту Фіорентині, а в чемпіонаті ледве заскочили на третє місце.

– Польщу дуже часто ставлять в приклад Україні в історії з телепулом.

– Напевно, справедливо. У Польщі це добре налагоджено. Один телепул, який транслює всі ігри. Ти можеш будь-який матч передивитися. Це комерційно вигідно та зручно для фанів.

– Як оціните виступи Влада Кочергіна у Ракуві, якому допоміг стати чемпіоном Польщі.

– Влад ‒ молодець, швидко адаптувався і забив немало важливих м’ячів. Як я знаю, тренер Ракува дуже хотів його і брав точково на позицію. Знав, як використовувати його. Це був продуктивний трансфер як для команди, так для гравця.

– Чому Коноплянка не показав в Краковії навіть 50% свого потенціалу? Невже рівень Екстракляси виявився йому не по зубах?

– По Коноплянці важко сказати. Він – чудовий гравець і ще себе покаже, я вважаю. Багато причин може бути, чому Євгеній не отримував багато ігрового часу. Мені важко коментувати. А те, що рівень польської ліги виріс, це так.