«Ми з Кучуком нормально поспілкувалися. У звільненні приємного мало, та він — профі»: Пономарьов — про призначення головним тренером Руху
16500 
Віталій Пономарьов разом із молодіжною командою Руху зумів нашуміти на футбольних полях Європи. В Юнацькій лізі УЄФА його підопічні вилетіли лише в 1/8 фіналу, поступившись Мілану.
Проте львівська команда зуміла вибити з цього турніру грандів європейського футболу: Галатасарай та Інтер. В той час, як Рух U19 бореться за чемпіонство в Україні, основна ж команда намагається зберегти прописку в УПЛ. Після невдалих результатів було звільнено Леоніда Кучука та призначено Віталія Пономарьова.
Сайт «Український футбол» поспілкувався із новоспеченим тренером львів’ян та обговорив з ним стратегію Руху на найближче майбутнє і як зміниться гра після звільнення Кучука. Також згадали цікаве минуле Пономарьова, адже до початку тренерської діяльності він був арбітром ФІФА.
«Я особливо не роздумував»
— Вітаємо вас із призначенням на пост головного тренера ФК Рух. Розкажіть, як ви дізналися про це?
— Першим зі мною зв’язався генеральний директор. Але також була розмова із нашим засновником, почесним президентом. Григорій Козловський і Ігор Дедишин повідомили мені, що вони планують мене призначити головним тренером після того, як закінчилася співпраця з Кучуком. В команді зараз багато футболістів, які пройшли молодіжну команду. Тому мені потрібно працювати та допомагати клубу.
— Як довго ви приймали рішення, щоб очолити головну команду?
— Все вийшло швидко. Потрібно було приймати миттєве рішення, тому я особливо не роздумував. Я добре знаю футболістів, тому мені трохи легше було погодитися.
— Багато хлопців потрапили в основну команду через Рух U19, як цей фактор вплине на вашу діяльність?
— Мені однозначно буде легше, адже я знаю цих футболістів. Важливо, що мені буде легше адаптуватися.
— Яку гру ви хочете бачити від ваших підопічних в дорослій команді?
— Ми б хотіли грати, як і молодіжний склад. Гра з позиції сили, показувати агресивність і атакувальний футбол. Ми хочемо, щоб наші молоді футболісти розвивалися, а для розвитку потрібна атакувальна гра. Але будуть різні матчі, де доведеться підлаштовуватися, але хочеться грати в атакувальний футбол.
«Хочеться, щоб в майбутньому ми грали власними вихованцями»
— Кому ви довірили Рух U19?
— Рік зі мною в тренерському штабі був Михайло Дячук-Ставицький. Він має гарний досвід роботи, адже був помічником в Агробізнесі, знає хлопців у нашій молодіжці. Він знає вимоги, які є до цієї команди.
Шукати нікого не довелося, адже ця людина знає відповідальність, яку поклали на нього. В основної команди задача — залишитися в УПЛ, а в молодіжній — виграти чемпіонство. Я вважаю, що він готовий до цього.
— Як ви будете співпрацювати з молодіжним складом? Чи можуть гравці з академії розраховувати на те, що вони й далі будуть підпускатися до першої команди?
— Однозначно. В нас стратегія в клубу така, що потрібно розвивати молодь. Хочеться, щоб в майбутньому ми грали переважно власними вихованцями.
— Кого, якщо не секрет, плануєте загравати з молодіжки?
— Таких є багато. Ми звернули увагу на багатьох гравців, але декому потрібен час, а дехто вже тренується з першою командою, проте ще не дебютував.
«Робота дарма не пропадає»
— У вас був дуже тернистий шлях в Юнацькій лізі УЄФА, як оціните виступ у цьому турнірі?
— Тільки позитивно. Трохи не вистачило, щоб пройти Мілан. Цей матч не був поганим. Травмованих не вистачило. Можу тільки подякувати хлопцям, адже вони пройшли трьох чемпіонів різних країн. Тому досвід у Юнацькій лізі УЄФА оцінимо як хороший.
— Як ви вважаєте, яку роль зіграв ваш успіх в цьому змаганні, коли керівництво обирало нового тренера?
— Думаю, успіх, звичайно, вплинув. Робота дарма не пропадає. Якщо команда показує цікаву гру та гарний результат, то на тебе звернуть увагу. Тому думаю, що це все вплинуло.
— Як Рух приймали в Італії та Польщі, чи є співчуття і розуміння з боку легенд Інтера та Мілану?
— Все було нормально та позитивно. В Польщі дуже добре прийняли. У всіх було нормальне ставлення до нашої країни і команди. Все було по робочому. Тому думаю, що це все вплинуло. На полі ми були суперниками, а поза ним у всіх нормальні відносини.
«Гранди однозначно цікавляться нашими молодими футболістами»
— Як українські гранди ставляться до молодих талантів Руху?
— Думаю, що ними цікавляться. Але зараз немає офіційних пропозицій. Ми хочемо, щоб наші футболісти залишилися в команді, вони допоможуть створити конкурентноспроможну атмосферу, у якій гравці отримають розвиток.
— Що може запропонувати Рух, щоб футболіст відмовив Динамо та Шахтарю?
— У нас є гарні умови для тренувань молодих футболістів, а для них це — важливо. Наш клуб робить ставку на молодих, тому вони розуміють, що у нас отримають більше ігрового часу. У цьому віці потрібно грати і це допоможе в зростанні.
Ми знаходимося у Львові, зовсім недалеко від Європи. У нас є контакти із зарубіжними клубами та скаутами, які будуть спостерігати за нашими гравцями. Футболісту потрібно зрости, а потім кудись переходити, не треба поспішати.
— Була інформація, що Динамо звернуло увагу на Сапугу, Романа та Слюсара. По них були офіційні пропозиції?
— Я не чув, що гранди робили офіційні пропозиції, але те, що цікавляться — однозначно.
«Я ні на секунду не сумнівався, що спробую стати тренером»
— Свого часу ви були лайнсменом, який судив матчі УПЛ, як ви взагалі вирішили стати арбітром?
— Це дуже проста історія. Займався футболом, але в певний момент зрозумів, що навряд стану професійним футболістом. Мені хотілося залишатися частиною футболу, тому спробував себе у суддівстві. Потім так сталося, що доріс до асистента арбітра ФІФА.
— Чому взагалі люди хочуть бути арбітрами? Це ж невдячна робота, адже на кожне рішення знайдеться той, хто не згоден.
— Мабуть, сильно люблять футбол (сміється, — прим. УФ). Є дуже багато дотичних професій до футболу, а люди хочуть бути частинкою цього. Тому, думаю, через це.
— У вас була категорія арбітр ФІФА, що взагалі потрібно зробити, щоб отримати її?
— Потрібно пройти всі щаблі суддівства. Від чемпіонату області до арбітра ФІФА. В Україні рефері з таким статусом і не так багато.
— Як ви реагуєте на помилки рефері, враховуючи те, що самі були в цьому амплуа?
— Ой, по-різному реагую (сміється, — прим. УФ). Деколи емоційно, а взагалі по-різному.
— Чому ваша кар'єра рефері закінчилася?
— В мене були певні проблеми зі здоров’ям, тому я не міг продовжувати свою кар’єру в цьому амплуа.
— Я вперше зустрічаю таку ситуацію, що арбітр стає тренером. Чому ви вирішили займатися тренерською діяльністю?
— Мені завжди це подобалося. Коли я був арбітром, то свого часу говорив, що хотів би спробувати потренувати дітей. Навіть хотів паралельно цим займатися з арбітражем, проте основна робота займала багато часу і це було б не правильно.
Я банально не зміг би приділяти багато уваги дітям, адже був арбітром ФІФА. Але коли в мене з'явився реальний вибір, то я ні на секунду не сумнівався, що спробую стати тренером. І починав я з самого нуля.
«У звільненні приємного мало»
— Ви довго співпрацювали з Кучуком, адже були його асистентом. Як ви можете схарактеризувати цю людину?
— В першу чергу, я повинен сказати, що він — профі. З ранку до вечора Кучук знаходився на базі. Дуже багато часу проводив із командою, робив аналіз. Тому він — професіонал. Я багато чому навчився саме в нього.
— Ви спілкувалися з ним після його звільнення? Як він взагалі сприйняв цю новину?
— Так, спілкувався. Звичайно йому було не приємно, адже це звільнення. Відверто, приємного в цьому мало. Ми з ним нормально поспілкувалися.
— Засновником Руху є Григорій Козловський і він довгий час був президентом, але потім передав цю посаду своїй жінці, а сам став почесним президентом. Які у нього функції?
— Він робить дуже багато для клубу. Він постійно цікавиться командою і процесом. Я не можу сказати, що він далекий від команди, він постійно поряд та тримає руку на пульсі.
— Він досить емоційна людина, чи часто виникають якісь конфлікти через його експресивність?
— Ні, поки не було. Кожна людина — індивідуальність. Ми різні, кожен має свій характер та особливості. У нас нормальні відносини і нічого такого не було.
— Чи може Козловський якось впливати на рішення головного тренера?
— Такого жодного разу не було.
— Чи є у вас смішна історія, яка пов'язана з Козловським?
— Пан Григорій дуже багато робить для розвитку футболу на Львівщині, він такий, що може пожартувати, «притравити». Недарма до нього тягнуться футболісти, люблять приїздити на різдвяні турніри в Винники.
