«Ми з Кучуком нормально поспілкувалися. У звільненні приємного мало, та він — профі»: Пономарьов — про призначення головним тренером Руху

Переглядів 16385
Артем Жилінський Артем Жилінський
4 голоси
«Ми з Кучуком нормально поспілкувалися. У звільненні приємного мало, та він — профі»: Пономарьов — про призначення головним тренером Руху
Віталій Пономарьов. Фото: ФК Рух
Новий головний тренер футбольного клубу Рух Віталій Пономарьов, який прийшов на заміну звільненому Леоніду Кучуку, розповів детальніше про своє призначення.

Віталій Пономарьов разом із молодіжною командою Руху зумів нашуміти на футбольних полях Європи. В Юнацькій лізі УЄФА його підопічні вилетіли лише в 1/8 фіналу, поступившись Мілану. 

Проте львівська команда зуміла вибити з цього турніру грандів європейського футболу: Галатасарай та Інтер. В той час, як Рух U19 бореться за чемпіонство в Україні, основна ж команда намагається зберегти прописку в УПЛ. Після невдалих результатів було звільнено Леоніда Кучука та призначено Віталія Пономарьова.

Сайт «Український футбол» поспілкувався із новоспеченим тренером львів’ян та обговорив з ним стратегію Руху на найближче майбутнє і як зміниться гра після звільнення Кучука. Також згадали цікаве минуле Пономарьова, адже до початку тренерської діяльності він був арбітром ФІФА.

«Я особливо не роздумував»

— Вітаємо вас із призначенням на пост головного тренера ФК Рух. Розкажіть, як ви дізналися про це?

— Першим зі мною зв’язався генеральний директор. Але також була розмова із нашим засновником, почесним президентом. Григорій Козловський і Ігор Дедишин повідомили мені, що вони планують мене призначити головним тренером після того, як закінчилася співпраця з Кучуком. В команді зараз багато футболістів, які пройшли молодіжну команду. Тому мені потрібно працювати та допомагати клубу.

— Як довго ви приймали рішення, щоб очолити головну команду? 

— Все вийшло швидко. Потрібно було приймати миттєве рішення, тому я особливо не роздумував. Я добре знаю футболістів, тому мені трохи легше було погодитися.

— Багато хлопців потрапили в основну команду через Рух U19, як цей фактор вплине на вашу діяльність?

— Мені однозначно буде легше, адже я знаю цих футболістів. Важливо, що мені буде легше адаптуватися.

— Яку гру ви хочете бачити від ваших підопічних в дорослій команді?

— Ми б хотіли грати, як і молодіжний склад. Гра з позиції сили, показувати агресивність і атакувальний футбол. Ми хочемо, щоб наші молоді футболісти розвивалися, а для розвитку потрібна атакувальна гра. Але будуть різні матчі, де доведеться підлаштовуватися, але хочеться грати в атакувальний футбол. 

«Хочеться, щоб в майбутньому ми грали власними вихованцями»

— Кому ви довірили Рух U19? 

— Рік зі мною в тренерському штабі був Михайло Дячук-Ставицький. Він має гарний  досвід роботи, адже був помічником в Агробізнесі, знає хлопців у нашій молодіжці. Він знає вимоги, які є до цієї команди. 

Шукати нікого не довелося, адже ця людина знає відповідальність, яку поклали на нього. В основної команди задача — залишитися в УПЛ, а в молодіжній — виграти чемпіонство. Я вважаю, що він готовий до цього.

— Як ви будете співпрацювати з молодіжним складом? Чи можуть гравці з академії розраховувати на те, що вони й далі будуть підпускатися до першої команди?

— Однозначно. В нас стратегія в клубу така, що потрібно розвивати молодь. Хочеться, щоб в майбутньому ми грали переважно власними вихованцями.

— Кого, якщо не секрет, плануєте загравати з молодіжки?

— Таких є багато. Ми звернули увагу на багатьох гравців, але декому потрібен час, а дехто вже тренується з першою командою, проте ще не дебютував.

«Робота дарма не пропадає»

— У вас був дуже тернистий шлях в Юнацькій лізі УЄФА, як оціните виступ  у цьому турнірі?

— Тільки позитивно. Трохи не вистачило, щоб пройти Мілан. Цей матч не був поганим. Травмованих не вистачило. Можу тільки подякувати хлопцям, адже вони пройшли трьох чемпіонів різних країн. Тому досвід у Юнацькій лізі УЄФА оцінимо як хороший.

— Як ви вважаєте, яку роль зіграв ваш успіх в цьому змаганні, коли керівництво обирало нового тренера?

— Думаю, успіх, звичайно, вплинув.  Робота дарма не пропадає. Якщо команда показує цікаву гру та гарний результат, то на тебе звернуть увагу. Тому думаю, що це все вплинуло.

— Як Рух приймали в Італії та Польщі, чи є співчуття і розуміння з боку легенд Інтера та Мілану?

— Все було нормально та позитивно. В Польщі дуже добре прийняли. У всіх було нормальне ставлення до нашої країни і команди. Все було по робочому. Тому думаю, що це все вплинуло. На полі ми були суперниками, а поза ним у всіх нормальні відносини.

«Гранди однозначно цікавляться нашими молодими футболістами»

— Як українські гранди ставляться до молодих талантів Руху? 

— Думаю, що ними цікавляться. Але зараз немає офіційних пропозицій. Ми хочемо, щоб наші футболісти залишилися в команді, вони допоможуть створити конкурентноспроможну атмосферу, у якій гравці отримають розвиток. 

— Що може запропонувати Рух, щоб футболіст відмовив Динамо та Шахтарю?

— У нас є гарні умови для тренувань молодих футболістів, а для них це — важливо. Наш клуб робить ставку на молодих, тому вони розуміють, що у нас отримають більше ігрового часу. У цьому віці потрібно грати і це допоможе в зростанні. 

Ми знаходимося у Львові, зовсім недалеко від Європи. У нас є контакти із зарубіжними клубами та скаутами, які будуть спостерігати за нашими гравцями. Футболісту потрібно зрости, а потім кудись переходити, не треба поспішати.

— Була інформація, що Динамо звернуло увагу на Сапугу, Романа та Слюсара. По них були офіційні пропозиції?

— Я не чув, що гранди робили офіційні пропозиції, але те, що цікавляться — однозначно.

«Я ні на секунду не сумнівався, що спробую стати тренером»

— Свого часу ви були лайнсменом, який судив матчі УПЛ, як ви взагалі вирішили стати арбітром?

— Це дуже проста історія. Займався футболом, але в певний момент зрозумів, що навряд стану професійним футболістом. Мені хотілося залишатися частиною футболу, тому спробував себе у суддівстві. Потім так сталося, що доріс до асистента арбітра ФІФА.

— Чому взагалі люди хочуть бути арбітрами? Це ж невдячна робота, адже на кожне рішення знайдеться той, хто не згоден.

— Мабуть, сильно люблять футбол  (сміється, — прим. УФ). Є дуже багато дотичних професій до футболу, а люди хочуть бути частинкою цього. Тому, думаю, через це.

— У вас була категорія арбітр ФІФА, що взагалі потрібно зробити, щоб отримати її?

— Потрібно пройти всі щаблі суддівства. Від чемпіонату області до арбітра ФІФА. В Україні рефері з таким статусом і не так багато.  

— Як ви реагуєте на помилки рефері, враховуючи те, що самі були в цьому амплуа?

— Ой, по-різному реагую (сміється, — прим. УФ). Деколи емоційно, а взагалі по-різному.

— Чому ваша кар'єра рефері закінчилася?

— В мене були певні проблеми зі  здоров’ям, тому я не міг продовжувати свою кар’єру в цьому амплуа.

— Я вперше зустрічаю таку ситуацію, що арбітр стає тренером. Чому ви вирішили займатися тренерською діяльністю?

— Мені завжди це подобалося. Коли я був арбітром, то свого часу говорив, що хотів би спробувати потренувати дітей. Навіть хотів паралельно цим займатися з арбітражем, проте основна робота займала багато часу і це було б не правильно.

 Я банально не зміг би приділяти багато уваги дітям, адже був арбітром ФІФА. Але коли в мене з'явився реальний вибір, то я ні на секунду не сумнівався, що спробую стати тренером. І починав я з самого нуля.

«У звільненні приємного мало»

— Ви довго співпрацювали з Кучуком, адже були його асистентом. Як ви можете схарактеризувати цю людину?

— В першу чергу, я повинен сказати, що він — профі. З ранку до вечора Кучук знаходився на базі. Дуже багато часу проводив із командою, робив аналіз. Тому він — професіонал. Я багато чому навчився саме в нього.

— Ви спілкувалися з ним після його звільнення? Як він взагалі сприйняв цю новину?

— Так, спілкувався. Звичайно йому було не приємно, адже це звільнення. Відверто, приємного в цьому мало. Ми з ним нормально поспілкувалися.

— Засновником Руху є Григорій Козловський і він довгий час був президентом, але потім передав цю посаду своїй жінці, а сам став почесним президентом. Які у нього функції?

— Він робить дуже багато для клубу. Він постійно цікавиться командою і процесом. Я не можу сказати, що він далекий від команди, він постійно поряд та тримає руку на пульсі.

— Він досить емоційна людина, чи  часто виникають якісь конфлікти через його експресивність?

— Ні, поки не було. Кожна людина — індивідуальність. Ми різні, кожен має свій характер та особливості.  У нас нормальні відносини і нічого такого не було.

— Чи може Козловський якось впливати на рішення головного тренера?

— Такого жодного разу не було.

— Чи є у вас смішна історія, яка пов'язана з Козловським?

— Пан Григорій дуже багато робить для розвитку футболу на Львівщині, він такий, що може пожартувати, «притравити». Недарма до нього тягнуться футболісти, люблять приїздити на різдвяні турніри в Винники.