Михайло ЛАНЬО: «Закарпатський футбол — на правильному шляху»

Чемпіонат Закарпатської області вважається одним із найсильніших в Україні. Тут немає нічого дивного: більшість клубів області стабільно фінансуються, мають розвинену футбольну інфраструктуру, підтримку місцевої влади, укомплектовані футболістами, які мають досвід виступів на професійному рівні. Для мешканців регіону футбол — більше, ніж гра. Самобутня закарпатська школа давно й регулярно постачає кадри для всієї футбольної України. Уродженці цієї благословенної землі вписали не одну славну сторінку в історію київського «Динамо», інших клубів і збірних команд. Уболівальники зі стажем трепетно згадують легендарних українських футболістів — Михайла Комана, Федора Медвідя, Йосипа Бецу, Василя Турянчика, Стефана Решка, Йожефа Сабо, Івана Яремчука, Василя Раца, які є вихованцями закарпатського футболу. Із року в рік усі живуть очікуванням, що «ось-ось» і на Закарпатті з’явиться нова плеяда футболістів, які своєю грою змусять уболівальників шаленіти на трибунах стадіонів. Саме тому в регіоні багато уваги приділяють розвитку дитячо-юнацького футболу.

— Михайле Івановичу, почнемо розмову із чинного чемпіонату області. На ваш погляд, який на сьогодні рівень обласних змагань?

— Мене радує рівень обласних змагань. Чемпіонат проводиться у вищій та першій лігах, паралельно розігрується юнацька першість. Усі змагання збурюють найприємніші емоції. Головне наше зав­дання — розвивати масовий спорт у регіоні. Обласний чемпіонат дає величезний імпульс розвитку футболу в селах і районах Закарпаття. У населених пунктах, де мало видовищ, кожна гра стає величезним святом для глядачів і учасників. Уважаю, що цю традицію треба продовжувати.

— Яка увага в регіоні приділяється розвитку дитячо-юнацького футболу?

— Без дитячого не буде дорослого футболу. Усі розуміють, що дитячий футбол — незмінна складова розвитку національної збірної та клубів. Нам потрібні футболісти, здатні відкрити «нову еру» в історії вітчизняного футболу. Уболівальники вже давно мріють про появу легенди. Людям потрібні приклади для наслідування, вони хочуть відчувати гордість за свою країну. Без дитячих шкіл із правильною філософією виховання, висококласними фахівцями та технічним оснащенням ці мрії не здійсняться. Неможливо стати великою футбольною нацією за помахом чарівної палички. У Закарпатській області вибудувана непогана вертикаль дитячого футболу. На першому етапі — це змагання на призи клубу «Шкіряний м’яч», які проводяться в трьох вікових групах. У них беруть участь учні практично всіх шкіл області. Далі йде дитячо-юнацька футбольна ліга Закарпаття. Із створенням спеціальних класів в Ужгородській школі-інтернаті з поглибленим вивченням окремих предметів дитячо-юнацький футбол області отримав додатковий стимул. Наприклад, команда СДЮШОР Ужгорода чотирма віковими групами виступає у вищій лізі чемпіонату ДЮФЛ України. ФК «Мукачеве» двома віковими групами грає в першій лізі ДЮФЛ України. Понад 50 команд змагається у чемпіонаті ДЮФЛ Закарпаття. Уважаю, що краще нехай хлопці грають у футбол, аніж споживають алкоголь і захоплюються азартними іграми. Дорослі часто забувають, що дитячий футбол, в першу чергу, — розвага, а вже потім результат. Масовий футбол — гра, яка доступна для всіх.

— Улітку 2013 року у Сваляві та Поляні пройшли фінальні матчі чемпіонату ДЮФЛУ. Чи задоволені ви рівнем проведення цих змагань?

— Дуже задоволений. Це є визнанням футболу в нашому регіоні. Наприклад, у Сваляві та Поляні, де відбувся чемпіонат ДЮФЛУ, створені прекрасні умови для проживання команд, є хороші стадіони, чудовий клімат, розвинена інфраструктура. Фінал, у якому зустрічалися шістнадцятирічні футболісти київського «Динамо» та донецького «Шахтаря», відбувся на новому стадіоні, на матч прийшла велика кількість глядачів. Фінальні змагання відвідали президент ФФУ Анатолій Коньков, президент ДЮФЛУ Віталій Борт, перший віце-президент ДЮФЛУ Віктор Пищев. Ми й надалі створюватимемо необхідні умови для проведення змагань на найвищому рівні.

— Чи планується проведення футбольних матчів за участю юнацьких збірних України у вашому регіоні?

— Було би непогано приймати матчі й турніри високого рангу саме в нас. Національна федерація задоволена тією спортивною інфраструктурою, яка сьогодні є в Закарпатті. Ми, разом із представниками місцевої влади, постараємося створити найкращі умови для проведення таких матчів. Хочеться, щоби Закарпатська область була зразком для наслідування й показником високого рівня підготовки футбольної інфраструктури. Переконаний, у своєму розвитку закарпатський футбол — на правильному шляху.

— Яким бачиться майбутнє закарпатського футболу?

— Футбол на Закарпатті значно більше, ніж гра. Ним захоплюються сотні тисяч людей. У нас планка піднята на високий рівень. Ми досягали значних успіхів за Чехословаччини, Угорщини, колишнього Союзу. Не відступаємо від цього й у незалежній Україні. Черговий раз головна команда області — «Говерла» — грає в еліті найкращих команд України. Наша команда на рівних б’ється з грандами європейського футболу: «Шахтарем», «Динамо», «Дніпром», «Металістом». Дитячі команди Ужгорода та Мукачевого виступають у ДЮФЛ України, а ветерани ставали переможцями та призерами першості України. «Берегвідейк» свого часу завоював Кубок України серед аматорів. У чемпіонаті області матчі збирають тисячі вболівальників, стадіони стають місцем відпочинку. Хіба це не показник? Ми повинні берегти й примножувати традиції закарпатського футболу. На Закарпатті вистачає перспективних хлопців, головне — направляти їх у правильне русло. Для нас розвиток дитячо-юнацького футболу є пріоритетним. Потрібно створювати комплексну програму розвитку дитячого та аматорського футболу. Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Упевнений, все те, що задумали, буде виконано.

— На якому рівні співпраця між ФФЗ і професійною командою «Говерла»?

— Маємо нормальні робочі стосунки з обласною професійною командою, намагаємося їй допомагати. Хотів би сказати одне: всі прагнуть побачити більше вихованців закарпатського футболу у складі провідної команди нашого краю.

— Наостанок, що побажаєте закарпатським уболівальникам?

— Бажаю, щоби гра футболістів і мудра тренерська робота засівали тільки гордість у серцях уболівальників і приносили радість під час перегляду матчів. Футболісти, виходячи на поле, повинні викладатися сповна з поваги до всіх тих людей, які приходять їх підтримати. Хочеться, щоб уболівальники постійно підтримували свої команди, не втрачали в них віру.

В’ячеслав КУЦЕНКО.