Микола ПАВЛОВ: «Із приводу втікачів керівництво нашого клубу займається розірванням їхніх трудових угод»
181 
— Миколо Петровичу, останнім часом вашу команду залишило зразу п’ятеро виконавців. Можете розповісти, чому саме Федотов, Калінін, Іщенко, Чижов і Довгий вирішили достроково припинити трудові відносини з вашим клубом?
— Уся справа в тому, що обстановка в Маріуполі наразі залишається дуже напруженою, і футболісти переживають за свою безпеку та безпеку своїх близьких. У кожного є діти, дружина, батьки, тож вони вирішують спільно. Певне, вважають, що в іншому місці їм буде безпечніше.
— А ви особисто із футболістами з приводу цього питання спілкувалися?
— Звісно, спілкувався. Окрім мене, ніхто з ними більше не спілкується. Я ж проводжу зібрання, бесіди. Від імені керівництва клубу доводиться з ними займатися.
— І що «втікачі» вам сказали, якщо не секрет?
— Що вони не будуть повертатися, адже їм складно жити в місті, де лунають вибухи. Приміром, сьогодні вночі знову стріляли (розмова відбулася сьомого вересня. — Р. К.). Як я вже казав, вони бояться за своє життя, життя рідних і близьких.
— Наскільки в Маріуполі взагалі нині небезпечно? Подейкують, місто постійно зазнає артобстрілів…
— Усе спокійно. Зараз їдемо на тренування. Постійно займаємося в тренажерному залі.
— Дивно, адже за деякою інформацією, українські війська тільки те й роблять, що стримують наступ росіян і бойовиків на Маріуполь. Окрім того, ворожа сторона постійно застосовує системи залпового вогню…
— Обстріли чутні лише вночі й тільки зі сходу, зі сторони Новоазовська. А в Маріуполі все тихо, спокійно. У всякому випадку, на правому березі нічого не чутно.
— Один із ваших уже екс-підлеглих Микола Іщенко в інтерв’ю розповідав, що в Маріуполі дефіцит продуктів, пального. Мовляв, на бензозаправках черги автомобілів, а на прилавках магазинів майже нічого не залишилося…
— Уперше чую. У магазинах все є, паливо є, ніяких черг на бензозаправках немає. Щоправда, десь тиждень тому на бензоколонках справді були черги, але то тривало тільки один день.
— Наскільки стало відомо зі ЗМІ, Федотов і Калінін розірвали контракти з клубом. А Чижов, Іщенко та Довгий також позбавлені будь-яких трудових зобов’язань перед «Іллічівцем»?
— Калінін і Федотов справді розірвали контракти з нашим колективом, про що вони неодноразово публічно заявляли. Щодо інших футболістів, зазначу, що керівництво нашого клубу зараз займається розірванням їхніх трудових угод.
— Наскільки зрозуміло, Іщенко, Чижов та Довгий досі вважаються гравцями «Іллічівця». Чи є бодай якась імовірність, що вони повернуться до команди?
— Навряд чи. Гадаю, вони більше не повернуться до «Іллічівця». Вони ж публічно висловилися, що не бажають грати за «біло-червоних». Як же вони після такого дивитимуться в очі хлопцям?
— Хтось іще з вашого колективу висловив бажання залишити Маріуполь?
— Із упевненістю можу сказати, що до команди більше не повернеться Довгий. Він мені телефонував і сказав, що вже виїхав із міста. Також нас залишило двоє лікарів. Один із дублюючого складу, один із першої команди. Залишив клуб і співробітник науково-аналітичної групи. Під питанням залишається ще один футболіст. Наразі щодо нього ситуація вирішується. Але він, перебуваючи в Маріуполі, хоче розірвати контракт. Він нікуди не поїхав, нікого не залишив, а цивілізованим чином збирається вирішити справу. Якщо йому вдасться закрити питання з розірвання угоди, в нас іще на одного гравця поменшає.
— Особисто ви на «втікачів» не ображаєтеся?
— Боронь Боже! Які образи? Вони вже дорослі хлопці, тож самостійно можуть розпоряджатися своїм майбутнім. Наведу вам два приклади. У нашій команді є вісімнадцятирічний Ігор Паковський, батьки котрого збиралися переїхати до Росії. Однак хлопчина відмовився підтримувати ініціативу батьків і висловив бажання залишитися в клубі. Відтак, як бачимо, є зовсім різні люди, які приймають кардинально протилежні рішення.
— Якось на одній з післяматчевих прес-конференцій ви заявили, що в «Іллічівці» футболісти не отримують преміальних, а грають винятково за заробітну платню. Із чим це пов’язане, адже, як відомо, в інших українських колективах скрізь передбачені додаткові грошові винагороди за перемоги чи досягнення поставлених цілей?
— У «Іллічівці» ніколи й не платили преміальних. У нас усі працюють згідно з контрактними умовами. Усі отримують офіційну зарплатню, ніяких грошей у конвертах у клубі не видають. Бонуси нам обіцяли лише в тому випадку, якщо би ми потрапили в Європу. Але це питання стояло в перший і другий рік моєї роботи в Маріуполі. На сьогодні це навіть не обговорювалося.
— Миколо Петровичу, чи існує загроза того, що клуб у разі початку повномаштабних військових дій у Маріуполі може узагалі припинити своє існування?
— Якщо, не доведи Боже, тут розпочнуться бойові дії, певна річ, ми роз’їдемося. Доки команда базується в Маріуполі, доти є робота для кухарів, співробітників бази, стадіону. Якщо не буде команди, їх також ніхто втримувати не буде. Тому будемо в Маріуполі до останнього. Ми ж думаємо не тільки про себе, а й про тих людей, котрі працюють у структурі клубу. Од життєдіяльності команди напряму залежить і доля багатьох людей, що також потрібно враховувати.
— Тобто найближчим часом місце дислокації «Іллічівець» змінювати не збирається?
— Якби ж було на що змінювати. Те місце, котре ми знайшли в Новомосковську, не відповідає жодним вимогам команди майстрів. Там немає поля, іншого ж нам не надають. Дублюючий склад у Новомосковську грати також не може. У сусідньому містечку є поле, але йому ще потрібно пройти ліцензування, щоби принаймні там міг приймати своїх суперників дублюючий склад. Ми ж збираємося свої матчі проводити в Дніпропетровську. Приїжджатимемо в обласний центр за день до матчу. Також у нас продовжує функціонувати команда U-19. Тобто наразі працюємо в такому режимі, граючи всі матчі на виїзді, багато часу проводячи в переїздах, у автобусі, літаках…
— У нинішній ситуації якихось заборгованостей перед гравцями немає?
— Ні, жодних затримок. Я вам скажу більше, за увесь той час, що я працюю в Маріуполі, жодного разу нам не затримували зарплатню. Щоправда, в нас платять не такі великі гроші, щоби їх затримувати. Можливо, якби платили більше, тоді були б якісь затримки, а так усе виплачується вчасно.
Роман КИРІЄНКО.