«Молюся, щоб Шапаренко та Матвієнко змінили клуби»: Левченко — про зимові трансфери Шахтаря та Динамо
1187 
Трансфер Данила Сікана з Шахтаря до Трабзонспора – одна з найголовніших подій зимового антракту. За 23-річного нападника турецький клуб заплатив шість мільйонів євро, а Шахтар може отримати додаткові бонуси та відсоток від подальшого перепродажу футболіста. Проте це не єдиний перехід, який струсонув інформ-простір.
Сайт «Український футбол» звернувся до відомого українського футболіста, а нині президента профспілки професійних футболістів Нідерландів Євгена Левченка із проханням прокоментувати цей трансфер, а також поділитися думками стосовно потенційних переходів українців до закордонних клубів.
«Сікан досягнув межі у Шахтарі, його перехід до Трабзонспору – win-win ситуація»
– Євгене, чи став для вас несподіванкою перехід Данила Сікана з Шахтаря до Трабзонспора? Чи не мало отримав Шахтар за цього гравця?
– Насправді, це було несподіванкою. Я розумію, що ми завжди хочемо, щоб наші футболісти переходили до топ-5 найкращих чемпіонатів Європи. Але, не висловлюючись погано про турецький чемпіонат, цей трансфер було обумовлено тим, що Сікан досягнув своєї межі у Шахтарі. І хоча йому 23 роки, він зіграв 130 матчів, саме перспективи розвитку у Шахтарі у нього вже не було. Думаю, що гірники зараз ставлять перед собою зовсім інші задачі та підпишуть когось іншого.
Відтак, припускаю, що в певний момент виникла обопільна згода, як гравця, так і клубу, в особі тренерського штабу. Плюс, я дуже радію, що наші футболісти виїжджають за кордон. Бо зараз тільки в такому випадку для гравців відкриваються перспективи для розвитку. Відтак, це win-win ситуація і для гравця, і для клубу.
Данило Сікан, фото: ФК Трабзонспор
З іншого боку, Трабзонспор – це не той клуб, який бореться за якісь медальні позиції. Авжеж, завжди хочеться, щоб наші гравці переходили до команд, які ведуть боротьбу за потрапляння до європейських турнірів.
– Також є інформація, що той-таки Трабзонспор проявляє інтерес до ще одного гравця Шахтаря – Олександра Зубкова – та захисника Динамо Дениса Попова. Для цих гравців перехід до такого клубу стане кроком вперед?
– Зубков точно є футболістом, який відбувся, у нього є досвід виступів за кордоном. Він має усі можливості, аби пограти у сильнішому чемпіонаті. Будемо відверті: УПЛ зараз не прогресує. Та й найближчим часом цього не буде. Сама інфраструктура розвитку в українському футболі накульгує. Звісно, це пов’язано із війною та з тим, що в країні зараз гроші йдуть на інший напрямок. Відтак, у будь-який момент ти розумієш, що з кожним сезоном гравцям стає все легше грати в таких умовах.
Тому я буду лише радий, якщо футболісти та клуби прийдуть до консенсусу, як у Нідерландах чи Бельгії, коли гравець проходить обкатку внутрішнім чемпіонатом у 21-22 роки, а згодом вирушає закордон, у більш сильний чемпіонат. Я радий, що наші клуби почали відпускати гравців у сильні чемпіонати, що нарешті прийшло усвідомлення, що краще відпустити за шість мільйонів, аніж він пересидить, не заграє і це піде в мінус усім сторонам.
«Хотілося б, щоб Судаков пішов до іншого чемпіонату, він амбіційно до цього ставиться»
– Хто, на вашу думку, поїде з чемпіонату України наступним?
– Я просто вже молюся, щоб поїхали Шапаренко та Матвієнко. Але це така сага, яка триває багато років. Мені здається, що вони вже настільки пустили коріння в своїй командах, що можливо, і їхати вже ніхто нікуди не хоче. Водночас, саме цих гравців хочеться бачити у топ-чемпіонатах. Або бодай не в топ-командах, але у чемпіонатах топ-рівня.
Плюс, ми усі сподіваємося, що Судаков піде. Бо тут теж дуже важливо не пересідити. Так, є Ліга чемпіонів, але якщо відсутній сильній внутрішній чемпіонат, то ти будеш деградувати. Тому мені б хотілося, щоб Судаков зробив цей крок, тим паче, я знаю, як амбіційно він до цього ставиться. Головне, щоб клуб його відпустив за наявності хорошої пропозиції.
Георгій Судаков, фото: ФК Шахтар Донецьк
– Чи немає у європейських клубів передосторог щодо підписання українських футболістів після історії із Мудриком, коли Челсі заплатив величезні кошти, а гравець не зміг проявити себе на належному рівні, а ще й потрапив у допінг-скандал?
– По-перше, коли Челсі підписав футболіста за такі гроші, я одразу казав, що це було безпідставно та невиправдано. Коли наші керівники кажуть про такі суми і у них виходить продавати гравців за такі кошти, це, звісно, великий плюс для нашого футболу.
Але будемо відверті: навіть до ситуації з допінгом у Мудрика не було такого відчуття, що за Челсі грає футболіст, за якого заплатили такі гроші. Здається, що такий крок, перехід з УПЛ в АПЛ, коли на шалених швидкостях проходить кожна гра, це класно. Але мені ближчий підхід Забарного, бо немає такого тиску, плюс у тебе немає очікувань на такому високому рівні. Гадаю, якщо у Забарного все буде добре і з часом він перейде в ще сильніший клуб.
Не дорікаючи і самому Михайлу Мудрику, важливо, щоб ти вибудовував для себе кар’єрні сходинки, якими ти б крокував поступово, а не стрибав і потім опускався нижче.
«Футболісти з УПЛ не їдуть до Нідерландів через фінансові правила для клубів»
– Свого часу у нас були тенденції, коли багато наших гравців їхали то до Іспанії, то до Бельгії, то до тієї ж Туреччини. Чи звертають увагу на гравців з УПЛ у Нідерландах? І якщо так, то чому не складається із переходами?
– У Нідерландах стежать за українськими гравцями. Але будьмо відверті: до Нідерландів важко потрапити. По-перше, у тебе встановлено високу планку зарплати. Бо якщо ти приїздиш не з європейського союзу, тобі мають платити, за моїми підрахунками, 450 000 або 500 000 євро. Це якщо ти гравець старше 21 року. Це великий бар’єр для багатьох команд, які розуміють, що у нас є свої футболісти, які вже на підході до першої команди. І більша частина тих футболістів, яких нідерландці хотіли б бачити у своїх лавах, мають вартувати 500 тисяч євро. А це великі гроші. Усі розуміють, що цей футболіст має бути на голову вищим за місцевим. І водночас, ми усі знаємо, що в Нідерландах прийнято виховувати футболістів, а потім продавати їх за великі кошти до топ-чемпіонатів.
Тому наші гравці не можуть приїхати сюди, бо існує ось такий бар’єр. Плюс, усі клуби заточені на іншого роду гравців. Не дорікаючи нашим футболістам, тут більшість клубів орієнтуються на скандинавів або ж на іспанців. В більшості – скандинави, оскільки адаптація відбувається швидше, нашим гравцям треба більше часу.
Я часто бачу в українській пресі, коли пишуть, що той чи інший футболіст зацікавив Аякс, ПСВ або Фейєноорд. Це дуже легко перевіряється, а нашим медійним діячам, які таку інформацію публікують, варто краще перевіряти інформацію і не закидати «качки».
